Рішення № 140994077, 10.09.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/1433/25

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю прокурора Зінченко О.О. та представників сторін:

від позивача не з`явився,

від відповідача 1 Манзар Т.В. адвокат,

від третьої особи (Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України) Осадча О.О. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області

до Будищенської сільської ради

та до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України; Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, приватне підприємство АРАН-2008,

про витребування земельних ділянок лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 7124986000:01:002:0049 та 7124986000:01:002:0050, скасування їх державної реєстрації (запису), з одночасним припиненням речових прав,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури (вул. Б. Хмельницього, 60, м. Черкаси, 18010, код ЄДРПОУ 0291111925) звернувся в інтересах держави в особі Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області (ЄДРПОУ 04061317, вул. В`ячеслава Чорновола, 157, м. Черкаси, 18003) до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Будищенської сільської ради (вул. 30 років Перемоги, 42, с. Будище, Черкаський р-н, Черкаська обл., 19620, код ЄДРПОУ 26323723) та до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, 18008, код ЄДРПОУ 39765890) у якій просить суд:

- витребувати у Будищенської сільської ради (ЄДРПОУ 26323723) земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 0,8142 га з кадастровим номером 7124986000:01:002:0049 на користь держави в особі Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області (ЄДРПОУ 04061317);

- витребувати у Будищенської сільської ради (ЄДРПОУ 26323723) земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 0,1133 га з кадастровим номером 7124986000:01:002:0050 на користь держави в особі Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області (ЄДРПОУ 04061317);

- скасувати державну реєстрацію (запис) земельної ділянки площею 0,8142 га з кадастровим номером 7124986000:01:002:0049 в Державному земельному кадастрі із категорією земель землі рекреаційного призначення, із одночасним припиненням на неї права комунальної власності Будищенської сільської ради (ЄДРПОУ 26323723) від 24.10.2025 № 62073517;

- скасувати державну реєстрацію (запис) земельної ділянки площею 0,1133 га з кадастровим номером 7124986000:01:002:0050 в Державному земельному кадастрі із категорією земель землі рекреаційного призначення, із одночасним припиненням на неї права комунальної власності Будищенської сільської ради (ЄДРПОУ 26323723) від 24.10.2025 № 62073579;

- стягнути з відповідачів на користь прокуратури Черкаської області (код за ЄДРПОУ 02911119) на р/р UA138201720343160001000003751, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір у розмірі 9 689,60 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор обґрунтовуючи свої вимоги зазначив, що на підставі проєкту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розробленої 17.06.2013 ФОП Окрепка А.І., Відділом 1 Управління у Черкаському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області 19.06.2013 проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,9275 га з кадастровим номером 7124986000:01:002:0008, як землі рекреаційного призначення (для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, код 07.01), яка розташована в селищі Сокирна, Черкаського району Черкаської області.

У подальшому на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-IX та рішення державного реєстратора виконавчого комітету Будищенської сільської ради Дудіної-Богданової К.О. від 09.10.2023 № 69655531 за Будищенською сільською радою на земельну ділянку площею 0,9275 га з кадастровим номером 7124986000:01:002:0008 зареєстровано речове право комунальної власності від 09.10.2023 № 52044903.

На підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, виготовленої 06.08.2025 ФОП Пономаренко А.В. здійснено поділ земельної ділянки площею 0,9275 га з кадастровим номером 7124986000:01:002:0008 на 2 окремі нові земельні ділянки: площею 0,8142 га з кадастровим номером 7124986000:01:002:0049 та площею 0,1133 га з кадастровим номером 7124986000:01:002:0050, державну реєстрацію яких проведено 22.08.2025 кадастровим реєстратором відділу 6 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, як землі рекреаційного призначення (для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, код 07.01).

В ході встановлення підстав для представництва прокурором з`ясовано, що земельна ділянка площею 0,9275 га з кадастровим номером 7124986000:01:002:0008, в межах поворотних точок якої сформовано земельні ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0049 та з кадастровим номером 7124986000:01:002:0050, сформована за рахунок земель державного лісового фонду та згідно матеріалів лісовпорядкування, а також відповідної інструментальної зйомки знаходиться в межах кварталу 1 виділів 3, 4, 5 Свидівоцького лісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДСГП «Ліси України».

З огляду на вказане, на переконання прокурора, земельні ділянки: площею 0,8142 га з кадастровим номером 7124986000:01:002:0049 та площею 0,1133 га з кадастровим номером 7124986000:01:002:0050 підлягають витребуванню у Будищенської сільської ради на користь держави, а їх державна реєстрація в Державному земельному кадастрі, як землі рекреаційного призначення підлягають скасуванню: через перевищення Будищенською сільською радою наданих законом повноважень під час реєстрації права комунальної власності на землі державного лісового фонду 2 категорія лісів; реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку державного лісового фонду без попереднього її вилучення у постійного лісокористувача ДСГП «Ліси України»; порушення порядку зміни цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення; відсутності погодження органу виконавчої влади з питань лісового господарства на відведення у власність земельної ділянки.

Ухвалою від 24.11.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 18.12.2026 о 9:30. Залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, приватне підприємство «АРАН-2008». Встановив учасникам справи строк для подання заяв по суті.

Ухвалою від 24.11.2025 суд задовольнив заяву заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області про забезпечення позову. Накладено арешт на земельні ділянки за кадастровими номерами 7124986000:01:002:0049 площею 0,8142 га та 7124986000:01:002:0050 площею 0,1133 га, розташовані в селищі Сокирна, Черкаського району Черкаської області; заборонив вчиняти будь-які дії, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини та дії Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, її територіальними органами, зокрема Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та іншим особам щодо державної реєстрації земельних ділянок за кадастровими номерами 7124986000:01:002:0049 площею 0,8142 га та 7124986000:01:002:0050 площею 0,1133 га, що розташовані в селищі Сокирна, Черкаського району, Черкаської області.

09.12.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги прокуратури є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, заперечуючи проти позову в частині вимог до Головного управління зазначає, що за даними Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:002:0008, площею 0,9275 га, віднесена до категорії земель рекреаційного призначення, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення. Земельну ділянку було поділено на земельні ділянки з кадастровими номерами 7124986000:01:002:0049 та 7124986000:01:002:0050 на підставі технічної документації щодо поділу або об`єднання земельних ділянок. Земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:002:0049, площею 0,8142 га, віднесена до категорії земель землі рекреаційного призначення; цільове призначення для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

24.10.2025 в результаті інформаційного обміну з органом, що здійснює реєстрацію права власності на нерухоме майно, надійшла інформація про зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:01:002:0049 за Будищенською сільською радою.

Земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:002:0050, площею 0,1133 га, віднесена до категорії землі рекреаційного призначення, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

24.10.2025 в результаті інформаційного обміну з органом, що здійснює реєстрацію права власності на нерухоме майно, надійшла інформація про зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:01:002:0050 за Будищенською сільською радою.

Крім того, під час державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0050 були зареєстровані обмеження у її використанні, а саме прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах, площа земельної ділянки, на яку поширюється дія обмеження 0,1133 га, строк дії безстроково. Також зареєстровано обмеження у вигляді водоохоронної зони, площа земельної ділянки, на яку поширюється дія обмеження 0,1133 га, строк дії безстроково. Реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0008 здійснювалась на підставі Проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Основною підставою для виготовлення Проєкту було рішення органу місцевого самоврядування. У подальшому, на підставі технічної документації щодо поділу земельної ділянки, вказана земельна ділянка була поділена, у результаті чого сформовано дві нові земельні ділянки з кадастровими номерами 7124986000:01:002:0049 та 7124986000:01:002:0050.

З огляду на вищезазначену інформацію, Головне управління лише здійснило внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру в межах компетенції у відповідності до вимог чинного законодавства. У державного кадастрового реєстратора не було підстав для відмови у реєстрації земельної ділянки. Наявність зареєстрованого речового права перешкоджає перенесенню земельної ділянки до архівного шару.

Відповідач 2, зазначив, що у разі, якщо суд дійде висновку, що реєстрація земельних ділянок - незаконна, Головним управлінням буде скасовано таку реєстрацію без зобов`язальної вимоги у разі відсутності зареєстрованих речових прав та після надходження відповідного звернення.

11.12.2025 через підсистему "Електронний суд" від прокурора надійшла відповідь на відзив.

17.12.2025 від представника відповідача 1 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи та заява про відкладення підготовчого засідання на іншу дату, оскільки представник перебуває у дводенній відпустці.

Ухвалою від 18.12.2025, суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача 1 про відкладення розгляду справи, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 11 год. 00 хв. 08.01.2026.

07.01.2026 через підсистему "Електронний суд" до канцелярії суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження. В клопотанні представник просив суд повернутись до стадії розгляду справи у підготовчому провадженні у зв`язку з тим, що останнім подано ряд заяв, а саме про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову, про призначення земельно-технічної експертизи, вирішення яких можливо лише на стадії підготовчого провадження.

07.01.2026 через підсистему "Електронний суд" до канцелярії суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову - ОСОБА_1 та Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ. Також надійшла заява про застосування строку позовної давності.

08.01.2026 через підсистему "Електронний суд" до канцелярії суду від представника Відповідача 1 надійшли додаткові письмові пояснення щодо приналежності спірних земельних ділянок, помилковості тверджень позивача та відмову у задоволені позову.

08.01.2026 через підсистему "Електронний суд" до канцелярії суду від ОСОБА_1 надійшла заява про вступ у справу як третьої особи, в якій заявник просить залучити його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог до предмету спору, оскільки, за його переконанням, прийняте рішення по справі № 925/1433/25 прямо вплине на його права, що призведе до порушення права власності, оскільки заявник є власником об`єктів нерухомості, яка розміщенна за адресою: Черкаська область, Черкаський район, сщ. Сокирна, вул. Придніпровська, база відпочинку Азотчик, нерухомість розміщена на земельній ділянці кадастровий номер 7124986000:01:002:0049, цільове призначення : землі рекреаційного призначення 07.01 Для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

Ухвалою від 08.01.2026 суд на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголосив перерву в судовому засіданні до 11 год. 00 хв. 02.02.2026.

12.01.2026 через підсистему "Електронний суд" до канцелярії суду надійшли заяви та клопотання прокурора, які містять заперечення щодо недоведеності факту незаконного користування землями лісового призначення, щодо залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову ОСОБА_1 та Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ, щодо повернення до стадії підготовчого провадження та доцільності призначення і проведення земельно-технічної експертизи.

Судове засідання, призначене на 02.02.2026, не відбулося у зв`язку з надходженням о 10 год. 28 хв. повідомлення про замінування приміщення Господарського суду Черкаської області, евакуацією людей та призупиненням роботи суду на час проведення перевірки відповідними службами, про що складено акт Господарського суду Черкаської області від 02.02.2026.

Ухвалою від 02.02.2026 судове засідання перенесено на 11 год 00 хв 26.02.2026.

25.02.2026 через підсистему "Електронний суд" до канцелярії суду надійшла заява третьої особи - Центрально-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства про розгляд справи без участі її представника, щодо розгляду позовних вимог покладаються на розсуд суду.

В засіданні, яке відбулось 26.02.2026, суд оголошував перерву до 10 год 00 хв 02.03.2026.

Ухвалою від 02.03.2026 суд задовольнив клопотання представника відповідача 1 про повернення до стадії підготовчого провадження, повернувся до стадії розгляду справи у підготовчому провадженні та призначив підготовче засідання на 11 год 00 хв 31.03.2026.

18.03.2026 через підсистему "Електронний суд" до канцелярії суду від представника відповідача 1 надійшов відзив в якому зазначено, що позовні вимоги прокуратури є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

В обґрунтування свої заперечень відповідач 1 у відзиві на позов та у письмових поясненнях зазначив таке.

Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» було скасовано Закон України "Про розмежування земель державної та комунальної власності", внаслідок чого з 01.01.2013 землі державної та комунальної власності вважаються розмежованими відповідно до положень ст. 83, 84 ЗК України.

Враховуючи, що з моменту прийняття рішення уповноваженими органами про затвердження меж села Свидівок та селища Сокирна Черкаського району спірна земельна ділянка знаходилась в межах населеного пункту та не відносилась до земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», то з 01.01.2013 спірна земельна ділянка в силу закону віднесена до земель комунальної власності.

З огляду на вказане Будищенська сільська рада вважає, що юридично неспроможним є посилання позивача про застосування до даних спірних відносин порядку передачі земель з державної у комунальну власність встановленого ст. 117 ЗК України. Набуття права комунальної власності відбулося Свидівоцькою сільською радою не тільки на підставі їх включення в межі населеного пункту ще до виникнення спірних правовідносин, а і на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".

Також на переконання Будищенської сільської ради, оскільки оскаржувані земельні ділянки з кадастровими номерами 7124986000:01:002:0049 та 7124986000:01:002:0050 перебувають в межах населеного пункту, її перебування у державній власності повністю виключене.

Щодо належності спірної земельної ділянки ДП «Черкаське лісове господарство» Будищенська сільська рада зауважує, що не відповідає чинному законодавству посилання позивача на п. 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України за яким він вважає, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, оскільки ДП «Черкаське лісове господарство», як лісогосподарське підприємство не здійснило будь-яких фактичних дій для виконання вищезазначених вимог п. 12 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" стосовно зобов`язання оформлення протягом року з моменту набрання чинності цим Законом (до 01.01.2014) державними підприємствами права постійного користування земельними ділянками, які використовують земельні ділянки державної власності без документів, що посвідчують право користування ними (якщо ці землі дійсно є землями державної форми власності).

Застосувавши до даного спору норми ст. 3, 15, 19, 21 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" від 11.02.2010, № 1878-VI (із змінами та доповненнями), а також норми ст. 120, 125, 126, 181-184, 202-204 ЗК України, законів України "Про Державний земельний кадастр" та Закону «Про землеустрій" (ст. 50), ч. 4 ст. 334 ЦК України слід прийти до висновку, що ані на момент розмежування земель державної і комунальної власності, ані на момент прийняття оскаржуваного рішення Свидівоцької сільської ради, ані на момент судового розгляду відсутні докази перебування спірної земельної ділянки у постійному користуванні ДП "Черкаське лісове господарство" так як останнє не має жодних (а повинно було мати), передбачених чинним законодавством документів, які б свідчили про право постійного користування спірною земельною ділянкою, а саме державного акту на право постійного користування, оскільки в додатках до позовної заяви, відсутній державний акт на право постійного користування землями лісогосподарського призначення Державному підприємству "Черкаське лісове господарство" стосовно оспорюваної земельної ділянки.

Будищенська сільська рада зауважує, що позивачем не надано жодного доказу використання спірної земельної ділянки для лісогосподарських потреб чи проведення на ній будь-якої діяльності лісогосподарським підприємством, в тому числі проведення вирубки, висадку молодих дерев, вжиття заходів з охорони від шкідників і хвороб, поліпшення якісного складу лісу та інше.

З урахуванням відсутності набуття лісогосподарським підприємством до 28.03.2006 у постійне користування спірної земельної ділянки, планово-картографічні матеріали лісовпорядкування щодо якої було складено значно пізніше (у 2013-2014 рр.), не є документами, що підтверджують це право на раніше надані землі. Крім того, в матеріалах даної судової справи відсутні документи, які б підтверджували час, спосіб, вид системи координат, кваліфікацію виконавця, яким було проведено топографо-геодезичні та картографічні роботи, кадастрові зйомки (комплекс робіт, спрямованих на вивчення необхідних топографічних елементів місцевості щодо пунктів геодезичної мережі (зокрема, меж земельних ділянок з їх найменуваннями, кількісними та якісними показниками) і нанесення їх на планшет для створення планів (карт).

Будь-які схематичні зображення, графічні накладення, довільно складені плани чи інші не процесуальні матеріали, виконані особами без статусу судового експерта та без застосування методик судової земельно-технічної експертизи, самі по собі не можуть вважатися належним та достатнім підтвердженням факту порушення меж земельних ділянок чи їх накладення.

Окрім того, з даних примірників планшетів взагалі не можливо визначити на основі яких первинних матеріалів лісовпорядкування були виготовлені вказані планшети. Враховуючи викладене, позивач, вказуючи на порушення прав держави в особі Черкаської районної державної адміністрації, мав би надати докази того, що: - земельна ділянка, місцезнаходження якої відповідає місцезнаходженню спірної земельної ділянки, у встановленому порядку була віднесена до категорії земель лісогосподарського призначення - вказана земельна ділянка була надана в постійне користування певному лісогосподарському підприємству, яке фактично прийняло її в користування, але з тих чи інших причин не оформило свої права на неї. Однак, такі докази в матеріалах справи відсутні. Крім того, Проекту організації та розвитку лісового господарства ДП "Черкаське лісове господарство" Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства (Свидівське лісництво), розробленого Українським держаним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням "Київська лісовпорядна експедиція" Державного агентства лісових ресурсів України від 2014 року, планшет № 2 лісовпорядкування 2013 року, не містять в собі відомостей щодо його складання до 28.03.2006, що робить ці документи неналежними доказами в розумінні ст.76 ГПК України для підтвердження факту наявності права постійного користування на спірну земельну ділянку в умовах відсутності державного акту на підтвердження цього факту.

24.03.2026 через підсистему "Електронний суд" до канцелярії суду від заступника керівника Черкаської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача 1.

У відповіді на відзив відповідача 1 прокурор зазначив, що при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п. 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" ЛК України.

Земельна ділянка площею 0,9275 га з кадастровим номером 7124986000:01:002:0008, в межах поворотних точок якої сформовано земельні ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0049 та з кадастровим номером 7124986000:01:002:0050, сформована за рахунок земель державного лісового фонду та згідно матеріалів лісовпорядкування, а також відповідної інструментальної зйомки знаходиться в межах кварталу 1 виділів 3, 4, 5 Свидівського лісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДСГП «Ліси України».

Так, ДП "Черкаський лісгосп" був організований в 1991 році згідно наказу Міністерства лісового господарства України від 31.10.1991 № 133 на базі Черкаського лісгоспу, організованого в 1960 році на підставі постанови Ради міністрів УРСР від 30.11.1959 № 1834, який в свою чергу був організований в 1929 році на базі приватних лісів. У 1955 році на базі існуючого лісгоспу з метою максимальної механізації основних лісогосподарських робіт був організований Черкаський механізований лісгосп, який в 1960 році в зв`язку з передачею всіх лісозаготівельних робіт в малолісистій зоні лісгоспам був перейменований в Черкаський лісгосп. Перше лісовпорядкування лісів, які входили до складу лісгоспу було проведено в 1948 році. Наступні лісовпорядні роботи проводилися у 1962, 1972, 1982 роках. Згідно з Проектом організації та розвитку лісового господарства ДП "Черкаське лісове господарство" Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства (Свидівське лісництво), розробленого Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням "Київська лісовпорядна експедиція" Державного агентства лісових ресурсів України від 2014 року, квартал 1 Свидівського лісництва філії "Черкаське лісове господарство" складається з лісопаркової частини лісів зелених зон.

Проведеною головним лісничим філії «Черкаське лісове господарство» ДП «Ліси України» ОСОБА_2 інструментальною зйомкою земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:002:0008 площею 0,9275 га та її накладення на землі державного лісового фонду - Свидівського лісництва філії «Черкаське лісове господарство» встановлено, що вона знаходиться в межах кварталу 1 виділів 3, 4, 5 Свидівського лісництва філії «Черкаське лісове господарство».

Також, згідно з виготовленою Двораком Б.М. схемою розміщення первинної земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0008 на матеріалах лісовпорядкування, наданої листом філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» від 25.07.2025 № 6914/36.6-2025 вбачається, що остання накладається на землі лісогосподарського призначення у кварталі 1 виділів 3,4,5 Свидівського лісництва та відноситься до земель державного лісового фонду, що підтверджується планово-картографічними матеріалами.

Більше того, земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:002:0008, а відтак і сформовані за її рахунок земельні ділянки з кадастровими номерами 7124986000:01:002:0049, 7124986000:01:002:0050 накладаються на лісову ділянку площею 1, 3 га, яку раніше передано у тимчасове користування ПП «АРАН-2008» на підставі розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації «Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісової ділянки ПП «АРАН-2008» від 03.08.2017 № 443 та укладеного на підставі нього Договору довгострокового тимчасового користування лісами від 26.09.2017, між ДП «Черкаське лісове господарство» та ПП «АРАН-2008».

За умовами вказаного Договору довгострокового тимчасового користування лісами (п. 2.2), у користування ПП «АРАН-2008» передано лісову ділянку площею 1, 3 га, яка розташована в межах Свидівського лісництва та складається: квартал 1, виділ 3, головна порода сосна звичайна, вік 114 років, тип лісорослинних умов В2, клас бонітету 1 повнота 0,5; квартал 1, виділ 4, головна порода сосна звичайна, вік 65 років, тип лісорослинних умов С2, клас бонітету 1 повнота 0,6; квартал 1, виділ 5, головна порода сосна звичайна, вік 93 років, тип лісорослинних умов С2, клас бонітету 1 повнота 0,6.

Зазначені обставини в своїй сукупності, на переконання прокурора, підтверджують факт формування спірних земельних ділянок за рахунок земель державного лісового фонду та факту використання спірних земель, починаючи з 1948 року для лісогосподарських потреб державними спеціалізованими лісогосподарським підприємствами, правонаступником яких є Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України".

Отже, оскільки вказана земельна ділянка розташована в межах с. Сокирна Черкаського району, то повноваження на її розпорядження належить державі в особі Черкаської районної державної адміністрації, а не Будищенської сільської ради (т. 3, а.с. 151 - 155).

25.03.2026 через підсистему "Електронний суд" до канцелярії суду від представника позивача надійшли письмові пояснення, в яких останнім зазначено, що районні державні адміністрації у межах визначеної законом компетенції здійснюють повноваження у сфері земельних і лісових відносин, у тому числі щодо розпорядження земельними ділянками державної власності у випадках та порядку, передбачених законодавством. Черкаська районна державна адміністрація стверджує, що не приймала рішень щодо передачі спірної земельної ділянки із державної власності у комунальну власність та не надавала відповідних погоджень на її відчуження чи передачу. Тому у разі встановлення належності спірної земельної ділянки до державної власності, повноваження щодо їх розпорядження від імені держави здійснюються відповідним уповноваженим органом виконавчої влади - Черкаською районною державною адміністрацією.

30.03.2026 через підсистему "Електронний суд" до канцелярії суду від представника відповідача 1 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній зазначив, що наведені прокурором доводи і докази не підтверджують факту віднесення спірних земельних ділянок до земель лісового фонду.

Відповідно до рішення № 10 Виконавчого комітету Черкаської обласної ради депутатів трудящих від 10 січня 1972 року на території області - с. Сокирне, Черкаського району затверджено території придатні для організації баз відпочинку і піонерських таборів, згідно з додатком на території області - с. Сокирне, Черкаського району, вздовж правого берега р. Дніпра, орієнтовною площею 150,0 га.

Саме на цій території під № 21 за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Сокирна, вул. Придніпровська, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0049, знаходилась база відпочинку «Азотчик», будинки відпочинку якої належать на праві приватної власності Окрепкому І.Я. що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 17.09.2025 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.08.2025.

30.03.2026 через підсистему "Електронний суд" до канцелярії суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання про призначення земельно-технічної експертизи.

31.03.2026 до канцелярії суду від представника відповідача 1 надійшла заява про долучення до матеріалів справи кольорової фотокопії плану зони відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Ухвалою від 06.04.2026 суд відмовив у задоволенні клопотань ОСОБА_1 та представника відповідача 1 про залучення третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Окрепкого Ігоря Ярославовича та Черкаське управління захисних масивів дніпровських водосховищ відмовлено.

07.04.2026 через підсистему "Електронний суд" до канцелярії суду від заступника керівника Черкаської окружної прокуратури надійшли додаткові пояснення в яких зазначено, що згідно відповіді виконавчого комітету Будищенської сільської ради від 12.12.2025 № 02-17/1613 на запит Черкаської окружної прокуратури, адреси земельним ділянкам, розташованим за межами населеного пункту селища Сокирна, Черкаського району, Черкаської області з кадастровими номерами 7124986000:01:002:0049, 7124986000:01:002:0050, 7124986000:01:001:0008 не присвоювались. Інформація щодо присвоєння адреси базі відпочинку «Азотчик» у Будищенській сільській раді відсутня.

Крім того, слідчим відділом Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні

№ 42025252010000174 від 31.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

За даними досудового слідства, групою осіб упродовж періоду часу з 14.05.2019 по 07.02.2025 шляхом обману зареєстровано право власності на нерухоме майно бази відпочинку «Азотчик» (8 будинків відпочинку, вбиральню, свердловину), в межах Будищенської сільської ради селище Сокирно та шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки 14.05.2019 зареєстровано право власності на вказану нерухомість за громадянкою ОСОБА_3 , підставою виникнення згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначено неіснуюче рішення Свидівоцької сільської ради № 113 від 15.12.2016.

Вказане підтверджується листом виконавчого комітету Будищенської сільської ради від 21.08.2025 №02-17/4033 про те, що Свидівоцька сільська рада не приймала рішення № 113 від 15.12.2016 та листом виконавчого комітету Будищенської сільської ради від 23.03.2026 № 02-17/1614, згідно з яким засідання сесії Свидівоцької сільської ради 15.12.2016 не проводились, а також листом архівного відділу Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області про те, що до архівного відділу на зберігання не надходило рішення Свидівоцької сільської ради № 113 від 15.12.2016.

Оглядом земельних ділянок від 19.12.2025, проведеним на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.11.2025 № 712/16082/25 в рамках розслідування кримінального провадження № 42025252010000174 від 31.10.2025 установлено, що в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 7124986000:01:002:0049, 7124986000:01:002:0050 відсутні будь-які будівлі та приміщення (т.3, а.с. 217-222).

20.04.2026 через підсистему "Електронний суд" до канцелярії суду від заступника керівника Черкаської окружної прокуратури надійшло клопотання, яке містить заперечення щодо клопотання представника відповідача 1 про призначення земельно - технічної експертизи. Прокурор просив відмовити у призначенні експертизи, оскільки в справі містяться матеріали, що дадуть змогу відповісти на запитання, зазначені у клопотанні про призначення земельно-технічної експертизи, також прокурор зазначив, що призначення експертизи слугуватиме затягуванню процесу розгляду справи.

Крім того у даному клопотанні прокурор просив суд:

- визнати поважним пропущений процесуальний строк на подання доказів у справі № 925/1433/25 та поновити строк на їх подання, оскільки докази отримані лише 23.02.2026 та 02.04.2026;

- приєднати до матеріалів господарського справи № 925/1433/25 наступні докази: лист до Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект» (далі -

ВО «Укрдержліспроект») від 23.02.2026 № 54-568 вих-26 та відповідь

ВО «Укрдержліспроект» від 02.04.2026 № 02/691-26;

- клопотав про проведення виїзного засідання за межами приміщення суду для огляду вказаних вище земельних ділянок із залученням спеціаліста ДП «Ліси України» з їхніми вимірювальними пристроями задовольнити;

- перенести судове засідання, яке призначено у справі № 925/1433/25 на 21.04.2026, на іншу дату.

Ухвалою від 21.04.2026 суд відклав підготовче засідання на 11 год 00 хв 25.05.2026. Призначив огляд об`єктів (земельних ділянок з кадастровими номерами 7124986000:01:002:0049 та 7124986000:01:002:0050) за їх місцезнаходженням. Викликав в судове засідання спеціаліста ДП Ліси України з вимірювальними пристроями для визначення координат поворотних точок меж і даних про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі земельних ділянок з кадастровими номерами 7124986000:01:002:0049, 7124986000:01:002:0050.

25.05.2026 через підсистему "Електронний суд" до канцелярії суду від відповідача 1 надійшло клопотання про долучення доказів, а саме копія довідки від 09.04.2026 з фото фіксацією, також додаткові письмові пояснення.

25.05.2026 через підсистему "Електронний суд" до канцелярії суду від заступника керівника Черкаської окружної прокуратури надійшло клопотання про долучення доказів. Прокурор просив долучити до матеріалів справи протокол огляду від 10.04.2026 з фото таблицями та матеріали зйомок. Також просив визнати поважним пропущений процесуальний строк на подання зазначених доказів та поновити його, оскільки докази отримані лише 22.05.2026.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Чевгуза О.В. у щорічній відпустці розгляд даної справи, призначеної на 11 год 00 хв 25.05.2026 перенесено на 11 год 00 хв 08.06.2026.

Призначене на 11 год 00 хв 08.06.2026 судове засідання не відбулося через оголошення повітряної тривоги.

Ухвалою від 08.06.2026 суд призначив судове засідання на 09 год 00 хв 15.06.2026.

Ухвалою від 17.06.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача 1 про призначення земельно-технічної експертизи від 30.03.2026, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 11 год. 00 хв. 27.08.2026.

Призначене на 11 год 00 хв 27.08.2026 судове засідання не відбулося через оголошення повітряної тривоги.

Ухвалою від 27.08.2026 суд призначив судове засідання на 15 год 00 хв 31.08.2026.

Призначене на 15 год 00 хв 31.08.2026 судове засідання не відбулося через оголошення повітряної тривоги.

Ухвалою від 31.08.2026 суд призначив судове засідання на 15 год 00 хв 01.09.2026.

До початку судового засідання до суду надійшов ряд документів: від представника відповідача 1 клопотання про поновлення процесуального строку та надання доказів, від прокурора клопотання у поновлення строку та приєднання доказів, заява представника відповідача 1 про приєднання до матеріалів справи висновку (оригінал) за результатами проведення експертизи, від представника відповідача 1 заперечення на клопотання від 26.08.2026.

У судовому засіданні, що відбулося 01.09.2026 за участю прокурора, представників відповідача 1 та третьої особи 1, суд постановив протокольну ухвалу про задоволення клопотань прокурора та представника відповідача 1 про поновлення процесуальних строків та доручення до матеріалів справи доказів (відомості про дану процесуальну дію занесені до протоколу судового засідання), заслухавши вступне слово прокурора оголосив перерву до 02.09.2026 у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 5 статті 236 ГПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно всі подані учасниками справи заяви по суті позовних вимог прийняті судом до розгляду, долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні, що відбулося 02.09.2026 за участю прокурора, представників відповідача 1 та третьої особи, суд продовжив розгляд справи по суті, заслухав вступне слово представник відповідача 1, який проти позову заперечив повністю, усні пояснення сторін, перейшов до з`ясування обставин справи та дослідження доказів, дослідивши докази, надав можливість прокурору та представникам сторін на стадії судових дебатів висловити свою правову позицію щодо спірних правовідносин. Прокурор позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі, здійснити розподіл судових витрат. Представник відповідача 1 проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Суд завершив розгляд справи по суті, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення.

У судових засіданнях оголошувались перерви у зв`язку з повітряними тривогами з 02.09.2026 до 03.09.2026, з 03.09.2026 до 07.09.2026.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.09.2026 підписано скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність (стаття 76 ГПК України), допустимість (стаття 77 ГПК України), достовірність (стаття 78 ГПК України) кожного доказу окремо, а також вірогідність (стаття 79 ГПК України) і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши доводи прокурора, заперечення представника відповідача 1, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Згідно з Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, 09.10.2023 зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:01:002:0008, про яку вказано такі відомості: цільове призначення - 07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; категорія земель - землі рекреаційного призначення; площа земельної ділянки - 0,9275; місце розташування - Черкаська область, Черкаський район, в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради; відомості про суб`єктів права власності на земельну ділянку Будищенська сільська рада; номер запису про право власності (в державному реєстрі прав) 52044903 (т. 1, а.с.32).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 09.10.2023 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0008 зареєстровано право власності Будищенської сільської ради (т. 1, а.с.33), зокрема державний реєстратор прав на нерухоме майно - Катерина Дудіна-Богданова ухвалила рішення № 69655531 про державну реєстрацію прав, відповідно до якого, провела державну реєстрацію прав за Заявою. Документи подані для державної реєстрації - Закону України від 28.04.2021 № 1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин",

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором виконавчого комітету Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області Танцюрою Олександром Федоровичем, 24.10.2025 зареєстровано право власності Будищенської сільської ради на дві окремі нові земельні ділянки: площею 0,8142 га з кадастровим номером 7124986000:01:002:0049 та площею 0,1133 га з кадастровим номером 7124986000:01:002:0050, як землі рекреаційного призначення (для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, код 07.01), що утворилися внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0008 площею 0,9275 га (т.1, а.с. 80-82).

На запит Черкаської окружної прокуратури від 14.07.2025 № 54-3136 вих-25 (т.1, а.с. 35)., Будищенською сільською радою листом від 24.07.2025 № 02-17/3592 вих-25 повідомлено, що підставами для внесення запису до відомостей про речове право комунальної власності державним реєстратором земельної ділянки площею 0.9275 га з кадастровим номером 7124986000:01:002:0008 є рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень № 69655531 від 09.10.2023 та Закон України № 1423-IX від 28 квітня 2021 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» (т.1, а.с. 36).

14.07.2025 Черкаська окружна прокуратура звернулась із запитом № 54-3136вих-24 до філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» щодо надання копій матеріалів лісовпорядкування та інструментальної зйомки, які підтверджують факт входження земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0008 та переданої ПП «АРАН-2008» в користування на підставі договору від 26.09.2017 до земель державного лісового фонду України. А також повідомлення, чи проводилась процедура вилучення та чи вилучалась земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:002:0008 у постійного лісокористувача та надання копій документів, які стали підставою передачі у довгострокове тимчасове користування земельної ділянки площею 1,3 га в межах кварталу 1 виділів 3, 4, 5 Свидівського лісництва.

У відповідь на вказаний запит філія «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» листом від 25.07.2025 № 6914/36.6-2025 повідомила, що земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:002:0008 накладається на землі лісогосподарського призначення у кварталі 1, виділ 3, 4, 5 Свидівського лісництва. Площа накладення на лісові землі, згідно з проєктом організації та розвитку лісового господарства ДП «Черкаське лісове господарство» Свидівське лісництво (редакція Ірпінь 2014) становить 0,9275 га. Погодження на вилучення, зміну цільового призначення, а також погодження меж суміжних земельних ділянок не надавались. Вказана земельна ділянка є державною власністю та перебуває в постійному користуванні ДП «Ліси України», що підтверджується наявними та доданими до відповіді картографічними матеріалами і матеріалами лісовпорядкування (т. 1, а.с.38). Крім того до вказаної відповіді долучено договір довгострокового тимчасового користування лісами від 26.06.2017 укладеного між ДП «Черкаське лісове господарство», як постійним лісокористувачем та ПП «АРАН - 2008», як тимчасовим лісокористувачем, а саме лісовою ділянкою загальною площею 1,3 га (землі лісогосподарського призначення), яка належить ДП «Черкаське лісове господарство» на праві постійного користування та знаходиться в межах кварталу 1 виділів 3, 4, 5 Свидівського лісництва, договір зареєстровано у постійного користувача та органі місцевого самоврядування (т.1 а.с.39-40). Також долучено акт прийому-передачі вказаної лісової ділянки, який складений і підписаний директорами постійного лісокористувача - ДП «Черкаське лісове господарство» і тимчасовим лісокористувачем - ПП «АРАН - 2008» та план-схему інструментальної зйомки лісової ділянки, що передається у довгострокове тимчасове користування та знаходиться в межах кварталу 1 виділів 3, 4, 5 Свидівського лісництва (т. 1, а.с.41).

На підтвердження факту здійснення постійним лісокористувачем на вказаній лісовій ділянці лісогосподарської ділянки, долучено Проект організації та розвитку лісового господарства ДП «Черкаське лісове господарство» Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства (Свидівське лісництво), розробленого Українським держаним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Київська лісовпорядна експедиція» Державного агентства лісових ресурсів України від 2014 року, квартал 1 Свидівського лісництва філії «Черкаське лісове господарство» та План лісонасаджень ДП «Черкаський лісгосп» Свидівське лісництво Черкаська область, загальна площа 4051,1 га лісовпорядкування 2013 року (т.1, а.с. 42-43).

Згідно з висновком ДП «Черкаське ЛГ» від 14.11.2016 № 1103/03 про попереднє погодження лісової ділянки площею 1,3 га Свидівського лісництва у тимчасове довгострокове користування ПП«АРАН-2008» для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей, заявлена лісова ділянка площею 1,3 га розташована в кварталі 1, виділи 3,4,5 Свидівського лісництва ДП «Черкаське лісове господарство», відноситься до 2 категорії лісів - лісопаркова частина лісів зелених зон (т.1,а.с.34).

Ділянка є вкритою лісом ї має наступні таксаційні показники:

- квартал 1 виділ 3: головна порода сосна звичайна, вік 113 років, тип лісорослинних умов В2, клас бонітету І. повнота 0,5;

- квартал і виділ 4: головна порода сосна звичайна, вік 64 рік, тип лісорослинних умов В2, клас бонітету І А, повнота 0,6;

- квартал 1 виділ 5: головна порода сосна звичайна, вік 93 роки, тип лісорослинних умов С2, клас бонітету 1, повнота 0,6.

18.08.2025 Черкаська окружна прокуратура звернулась із запитом № 54-3633вих-25 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в якому просила повідомити, як обліковувалась, зокрема, земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:002:0008 станом на 01.01.2005, 01.01.2010 та 01.01.2015 згідно Форми 6-зем "Звіту про кількісні характеристики земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності" (т.1, а.с. 48-49).

На вказаний запит Головним управліннямДержгеокадастру у Черкаській області надало відповідь від 29.08.2025 № 23-0.2-5426/2-25 про те, що за даними Державного земельного кадастру, відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:01:002:0008 перенесено до архівного шару та відповідно до даних місцевого фонду документації із землеустрою та оцінки земель Відділу № 4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління (далі Відділ № 4) станом на 28.08.2025 документація із землеустрою щодо вказаної земельної ділянки відсутня (т.1, а.с. 50).

На запит прокурора від 03.09.2025 № 54-3914 Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області надано відповідь від 12.09.2025 № 10-23-0.21-5769/2-25 про те що, за інформацією Відділу № 4 шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0008 (ділянка знаходиться в архіві) утворено дві нові земельні ділянки з кадастровими номерами 7124986000:01:002:0049, 7124986000:01:002:0050. За даними місцевого фонду документації із землеустрою та оцінки земель станом на 11.09.2025 технічна документація на земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:01:002:0008 у Відділі № 4 відсутня (т. 1, а.с. 53).

07.10.2025 Черкаська окружна прокуратура звернулась із запитом № 54/1-4810 вих-25 до ДП «Ліси України» про надання інформації щодо надання згоди на вилучення земельних ділянок з кадастровими номерами 7124986000:01:002:0049 та 7124986000:01:002:0050, а також про вжиття заходів представницького характеру в частині витребування у Будищенської сільської ради вказаних земельних ділянок (т.1, а.с. 54-55).

15.10.2025 філією «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» надано відповідь № 10823/36.6-1-2025 (т.1, а.с. 54-55) в якій повідомлено, що дві нові земельні ділянки з кадастровими номерами 7124986000:01:002:0049, 7124986000:01:002:0050 входять в межі кварталу 1 виділів 3,4,5 Свидівського лісництва як єдиний лісовий масив. Згідно даних Публічної кадастрової карти України встановлено, що у кварталі 1 виділів 3,4,5 Свидівського лісництва, виведено з власності Держави земельну ділянку лісогосподарського призначення без відома та погодження філії «Центральний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» з кадастровим номером 7124986000:01:002:0008 площею 1,3 га.Зазначена земельна ділянка є земельною ділянкою лісового фонду, відносяться до земель лісогосподарського призначення та перебуває в постійному користуванні філії«Центральний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства«Ліси України», що підтверджується матеріалами лісовпорядкування. Право постійного користування філії «Центральний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на спірну земельну ділянку не припинено в установленому законом порядку, згоди на її вилучення Філія не давала та відомості про прийняття будь-яких рішень стосовно земельної ділянки чи зміну її цільового призначення не надходили. У зв`язку з наведеним Філія просить вжити заходів щодо повернення вилученої земельної ділянки до державного лісового фонду шляхом звернення з відповідною заявою до суду. До відповіді долучено картографічні матеріали.

Відповідно до інформації ВО «Укрдержліспроект» від 03.11.2025 № 02/1675-25 наданої на запит Черкаської окружної прокуратури від 07.10.2025 № 54/1-4811 вих-25 та долученого до неї фрагменту накладки на ортофотоплан кварталу 1 Свидівського лісництва ДП «Черкаське лісове господарство» ДП «Ліси України» за матеріалами базового лісовпорядкування 2013 року, земельні ділянки з кадастровими номерами 7124986000:01:002:0049 та 7124986000:01:002:0050 накладаються на землі державного лісового фонду (виділів 3,4,5 кварталу 1 Свидівського лісництва) (т.1, а.с. 61-63).

Прокурор в позовній заяві зазначив, що площі спірних земельних ділянок з кадастровими номерами7124986000:01:002:0049 та 7124986000:01:002:0050 (0,8142 та 0,1133 га, відповідно) припадають на земельні ділянки, що відносяться до категорії земель лісогосподарського призначення та перебувають в постійному користуванні ДП "Ліси України". ДП «Ліси України» в особі Філії «Центральний лісовий офіс», яке є правонаступником ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство», погодження на вилучення, зміну цільового призначення, а також погодження суміжних меж земельних ділянок з вказаним кадастровим номером, не надавало.

Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, дані про відокремлені підрозділи юридичної особи. Відомості з Єдиного державного реєстру, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Відокремлений підрозділ - це підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням, здійснює всі або частину її функцій, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Відокремлений підрозділ не є юридичною особою. Такий підрозділ наділяється майном юридичної особи, що його створила, і діє на підставі затвердженого нею положення. Відомості про відокремлені підрозділи юридичних осіб містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і їм присвоюється ідентифікаційний код.

У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис про юридичну особу Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (ДП "Ліси України" код 44768034 (місто Київ), а також дані про його відокремлені підрозділи.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. (ч. 1 ст. 14 Конституції України)

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)), земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Згідно з п. "е" ч. 1 ст. 19 ЗК України, до земель України за основним цільовим призначенням належать, в тому числі, землі лісогосподарського призначення.

До земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. (ч. 1 ст. 55 ЗК України)

Відповідно до ст. 5 Лісового кодексу України (далі по тексту ЛК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)), До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування. (ч. 1, 2 ст. 54 ЛК України)

Лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України. (ст. 45 ЛК України)

Лісовпорядкування в лісах усіх форм власності сумарною площею 100 гектарів і більше для кожного з постійних лісокористувачів і власників лісів є обов`язковим на всій території України та здійснюється один раз на 10 років державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Лісовпорядкування в лісах усіх форм власності сумарною площею до 100 гектарів для кожного з постійних лісокористувачів і власників лісів є обов`язковим на всій території України та здійснюється один раз на 20 років підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності за єдиною системою в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (ч. 1, 2 ст. 47 ЛК України)

Згідно зі ст. 48 ЛК України, у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування. (ч. 1) Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування. (ч. 2) У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону. (ч. 3) Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. (ч. 4) Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів. (ч. 5)

Пунктом 5 розділу VІІІ "Прикінцеві положення" ЛК України визначено, що до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу.

Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами.

Отже, при встановленні обставин щодо перебування земельної лісової ділянки у користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п. 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" ЛК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №488/402/16-ц, у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №707/2192/15-ц, від 13.06.2018 у справі №278/1735/15-ц.

Викладеним спростовуються доводи Будищенської сільської ради про те, що не відповідає чинному законодавству посилання прокурора на п. 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" ЛК України за яким він вважає, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Згідно з Проектом організації та розвитку лісового господарства ДП "Черкаське лісове господарство" Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства (Свидівське лісництво), розробленого Українським держаним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням "Київська лісовпорядна експедиція" Державного агентства лісових ресурсів України від 2014 року, наданим філією "Черкаське лісове господарство" ДП "Ліси України" на запит прокурора, квартал 1 Свидівського лісництва філії "Черкаське лісове господарство" складається з лісопаркової частини лісів зелених зон.

Відповідно до проведеної головним лісничим філії «Черкаське лісове господарство» ДП «Ліси України» ОСОБА_2 інструментальної зйомки земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:002:0008 площею 0,9275 га та її накладення на землі державного лісового фонду - Свидівського лісництва філії «Черкаське лісове господарство» встановлено, що вона знаходиться в межах кварталу 1 виділів 3, 4, 5 Свидівського лісництва філії «Черкаське лісове господарство».

Також, згідно з виготовленою Двораком Б.М. схемою розміщення первинної земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0008 на матеріалах лісовпорядкування, наданої листом філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» від 25.07.2025 № 6914/36.6-2025 вбачається, що остання накладається на землі лісогосподарського призначення у кварталі 1 виділів 3,4,5 Свидівського лісництва та відноситься до земель державного лісового фонду, що підтверджується планово-картографічними матеріалами.

Викладене підтверджується наявною в матеріалах справи планово-картографічною інформацією кварталу 1 виділів 3,4,5 Свидівського лісництва ДП "Черкаське лісове господарство" відповідно до матеріалів базового лісовпорядкування 2014 року. Відповідно до планово-картографічної інформації земельні ділянки з кадастровими номерами 7124986000:01:002:0049 та7124986000:01:002:0050 накладаються на землі державного лісового фонду (виділів3, 4, 5, кварталу 1 Свидівського лісництва).

При цьому судом взято до уваги, що ВО "Укрдержліспроект" створене з метою проведення лісовпорядкування на всій території лісового фонду України, яке включає систему державних заходів, спрямованих на забезпечення охорони і захисту, раціонального використання, підвищення продуктивності лісів та їх відтворення, оцінку лісових ресурсів, а також підвищення культури ведення лісового господарства. ВО "Укрдержліспроект" здійснює комплекс лісовпорядних робіт для всіх лісокористувачів, незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості за єдиною системою в порядку, встановленому Державним агентством лісових ресурсів України за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища, тобто володіє інформацією про лісовпорядкування. (постанова Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 361/6826/16).

Водночас, надані відповідачем 1 докази (рішення № 10 Виконавчого комітету Черкаської обласної ради депутатів трудящих від 10.01.1972, план-схеми, довідка від 09.04.2026 з фото фіксацією ФОП Грицай Є.В., т. 3, а.с. 175-180) наведені в поясненнях, клопотаннях та запереченнях доводи не спростовують факту віднесення спірних земельних ділянок державної власності до державного лісового фонду.

Суд доходить до висновків, що доводи відповідача 1 щодо правомірної реєстрації спірної земельної ділянки на праві комунальної власності за Будищенською сільською радою є необґрунтованими, оскільки наявність зареєстрованого нерухомого майна не підтверджено під час проведених оглядів в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025252010000174 від 31.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Зокрема, протоколом огляду від 10.04.2026, який проведено під час розслідування кримінального провадження № 42025252010000174 від 31.10.2025 за участі спеціаліста ОСОБА_4 (кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста № 013895 від 29.03.2018, залученого до проведеного огляду постановою від 09.04.2026). Так, оглядом земельних ділянок з кадастровими номерами 7124986000:01:002:0049 та 7124986000:01:002:0050 встановлено, що в їх межах відсутні будь-які об?єкти будівництва або їх залишки, знаходяться дерева породи сосна. Також, матеріалами зйомки (ситуаційною схемою), здійсненою спеціалістом Брюховцем С.О., установлено приналежність земельних ділянок з кадастровими номерами 7124986000:01:002:0049 та 7124986000:01:002:0050 до земель лісового фонду (т. 4, а.с.23-31).

Дослідивши висновок від 20.08.2026 № 23/26-БТ за результатами проведення судової земельної-технічної експертизи на підставі заяви адвоката Манзар Т.В. та доводам відповідача 1 щодо входження (потрапляння) земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0050 площею 0,1133 га, в межі 100-метрової прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища р. Дніпро, суд зазначає, що вони не спростовують факту незаконного вибуття із державної власності спірних земельних ділянок та їх безпідставної реєстрації на праві комунальної власності за Будищенською сільською радою.

Так, згідно ст. 4 Водного кодексу України, передбачено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 60 ВК України передбачено, що прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського і внутрішнього водного транспорту.

Таким чином, прибережна захисна смуга може знаходитись на земельних ділянках лісогосподарського призначення, проте ця обставина не змінює її цільового призначення та не підтверджує приналежності спірних земель до комунальної власності Будищенської сільської ради.

Згідно з висновком експерта установити, чи має місце накладення земельних ділянок для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (код виду цільового призначення 07.01) з кадастровими номерами 7124986000:01:002:0049 площею 0,8142 га та 7124986000:01:002:0050 площею 0,1133 га на землі, відображені у планово-картографічних матеріалах лісовпорядкування в межах кварталу № 1, виділів № 3, 4, 5 Свидівського лісництва, а також визначити площу, конфігурацію та координати поворотних точок можливого накладення кожної із зазначених земельних ділянок, за наданими на дослідження матеріалами не вбачається можливим.

Експертом вказано, що надані планово-картографічні матеріали не забезпечують можливості достовірно та ретроспективно встановити координатне положення меж кварталу №1 та таксаційних виділів №3, 4, 5 Свидівського лісництва станом на 19.06.2013 - дату державної реєстрації земельної ділянки 7124986000:01:002:0008. Планшет №2 виготовлений 14.01.2014, тобто після формування та державної реєстрації зазначеної земельної ділянки, а первинні координатні, геодезичні та польові матеріали, які дозволяли б перевірити просторове положення відображених на ньому меж на більш ранню дату, на дослідження не надані.

Водночас, при здійсненні дослідження, експертом не досліджено планово-картографічну інформацію у векторному форматі DMF в системі плоских координат СК-63 кварталів 1,5,6 Свидівоцького лісництва, хоча дані щодо них наявні в матеріалах справи та доступ щодо вказаної інформації надано стороні Відповідача 1.

Інші доводи експерта є трактуванням норм права та відповідно ст. 98 ГПК України не можуть бути предметом дослідження.

Крім того, наявні в Додатку № 2 до вказаного висновку фото об`єктів не містять координат, прив`язки до кадастрового номера чи ділянки і не дає змоги встановити, що саме цей об`єкт належить до предмета спору. Суд не може ідентифікувати зображені об`єкти та земельні ділянки.

Разом з тим, за результатами проведеної геодезії сертифікованим інженером-землевпорядником Брюховцем С.О., на підставі листа прокурора від 16.06.2026 № 9602-26 визначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:002:0050 частково, площею 0,0540 га, накладається на землі кварталу № 1 (виділ 4) Свидівського лісництва ДП «Черкаське лісове господарство» в межах 6-ти поворотних точок за наступними координатами: Х - 5 481 931,14, Y - 4 252 438,74; Х - 5 481 937,13 Y - 4 252 441, 56; Х - 5 481 950,53, Y - 4 252 447, 86; Х - 5 481 948,22, Y - 4 252 470, 65; Х - 5 481 927,93, Y - 4 252 461,10; Х - 5 481 922,38, Y - 4 252 458, 49, а земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:002:0049 площею 0,8142 га повністю накладається на землі кварталу № 1 (виділу 3,4,5) Свидівського лісництва ДП «Черкаське лісове господарство».

Відтак суд доходить висновку про часткове задоволення вимоги прокурора про витребування у Будищенської сільської ради земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 7124986000:01:002:0050 площею 0,1133 га та витребовує частину зазначеної земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 0,0540 га, що накладається на землі кварталу № 1 (виділ 4) Свидівського лісництва ДП «Черкаське лісове господарство» в межах зазначених 6-ти поворотних точок.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. (ст. 19 Конституції України)

Ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. (ч. 1, 2 ст. 7 ЛК України)

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу. (п. "а", "б" ч. 1 ст. 12 ЗК України)

У свою чергу, згідно з п. "а" ч. 1 ст. 17 ЗК України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. (ч. 1 ст. 122 ЗК України)

Водночас відповідно до ч. 3 ст. 122 ЗК України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ для всіх потреб.

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. (ч. 1 ст. 84 ЗК України)

Згідно з пп. "б" п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 № 5245-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Відповідно до пп. "а" п. 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони.

Отже, враховуючи віднесення спірної земельної ділянки до державної форми власності, її перебування в постійному користуванні державного підприємства, правонаступником якого є на час розгляду справи ДСГП "Ліси України", та враховуючи, що така земельна ділянка знаходиться в межах с. Сокирна, судом встановлено, що розпорядником такою земельною ділянкою є місцева державна адміністрація, а саме Черкаська районна державна адміністрація Черкаської області.

Вказаним спростовуються доводи Будищенської сільської ради щодо віднесення спірної земельної ділянки до комунальної власності.

Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. (абз. 1 ч. 1 ст. 117 ЗК України)

Рішення органу державної влади про передачу спірної земельної ділянки у комунальну власність в матеріалах справи відсутнє.

З викладеного випливає відсутність волевиявлення держави, в конкретному випадку, в особі Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області на передачу спірної земельної ділянки у комунальну власність.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 55 ЗК України, до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 20 ЗК України, при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо: земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу; земельних ділянок приватної власності - їх власниками. (ч. 2 ст. 20 ЗК України)

Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України. (ч. 1 ст. 57 ЛК України)

З аналізу норм земельного та лісового законодавства випливає, що зміна цільового призначення земель лісогосподарського призначення можлива за умови дотримання процедури їх попереднього вилучення у постійного лісокористувача з одночасним розрахунком втрат лісогосподарського виробництва та нарахуванням збитків завданих постійному лісокористувачу, у зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки.

З матеріалів справи судом встановлено, що формування земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0008, а у подальшому і земельних ділянок з кадастровими номерами 7124986000:01:002:0049, 7124986000:01:002:0050 як земельних ділянок комунальної форми власності відбулось за рахунок земель державного лісового фонду (виділи 3, 4, 5 кварталу 1 Свидівського лісництва філії "Черкаське лісове господарство").

Будь які дозволи, висновки проєктна документація та відповідні рішення уповноважених органів про зміну цільового призначення спірних земельних ділянок в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, в порушення законодавчо визначеної процедури, Будищенською сільською радою без отримання рішення Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області про передачу з державної власності у комунальну, без ухвалення рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення, розроблення відповідного проекту землеустрою, яким мали б бути передбачені розрахунки розміру втрат лісогосподарського виробництва та збитків завданих постійному лісокористувачу, зареєстровано право комунальної власності на спірні земельні ділянки з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (код 07.01) з категорією земель - землі рекреаційного призначення.

З викладеного випливає, що земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:002:0008, а відтак і сформовані за її рахунок спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 7124986000:01:002:0049, 7124986000:01:002:0050 сформовані та зареєстровані всупереч вимогам земельного законодавства, зокрема її оформлення у комунальну власність зі зміною цільового призначення здійснено за рахунок земель державної форми власності лісогосподарського призначення.

Щодо ефективності обраного прокурором способу захисту, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 317, 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

При цьому, ч. 2 ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. (ч. 1 ст. 16 ЦК України)

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17 звернула увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (п.57 постанови). Правову позицію в зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду підтверджено, відповідно до пунктів 6.35, 6.45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц.

Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених ст. 387, 388 ЦК України.

У пунктах 61- 66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц зі спору, що виник з подібних правовідносин (про витребування земельних ділянок лісогосподарського призначення з чужого незаконного володіння юридичних і фізичних осіб, за якими зареєстровано право власності на такі земельні ділянки), викладено такі ґрунтовні правові висновки:

"Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19, пункт 6.30), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18, пункт 4.17), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13)). Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про право іпотеки чи іншого речового права створює презумпцію належності права особі, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації (buchbesitz (нім. - книжкове володіння) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20, пункт 70)).

З урахуванням зазначеної специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, як це властиво для багатьох видів рухомого майна (крім бездокументарних цінних паперів, часток у статутному капіталі ТОВ, інших нематеріальних об`єктів тощо), а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності).

Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.

З огляду на викладене, володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння як складова права власності неправомірним (незаконним) бути не може. Право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна.

Отже, особа, за якою зареєстроване право власності, є володільцем нерухомого майна, але право власності (включаючи право володіння як складову права власності) може насправді належати іншій особі. Тому заволодіння земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності є можливим незалежно від того, набув володілець право власності (і право володіння) на таку ділянку чи ні".

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала про те, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (такі висновки наведено в постановах Великої Палати Верховного Суду 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 95- 98), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 85, 86, 115), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146), від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).

Таким чином, належним відповідачем за позовом про витребування земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку. Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України) (аналогічний висновок викладено в п. 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 13.08.2024 у справі №911/840/21.

Отже, за положеннями зазначених норм права власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. (ч. 1 ст. 321 ЦК України)

Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. (ч. 1 ст. 153 ЗК України)

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. (ч. 1 ст. 387 ЦК України)

Відсутність спрямованого на відчуження спірної земельної ділянки рішення органу державної влади - Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області означає, що держава, як власник, волю (згоду) на її відчуження не виявляла, а тому вона вибула з володіння власника поза його волею - без прийняття ним відповідного рішення.

Отже, Черкаська районна державна адміністрація Черкаської області має право на витребування від Будищенської сільської ради земельних ділянок, яка вибула з її володіння поза її волею та була набута у власність відповідачем 1.

З приводу вимоги прокурора про скасування державної реєстрації (запису) щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 7124986000:01:002:0049 та 7124986000:01:002:0048 з одночасним припиненням речових прав на неї суд зазначає таке.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. (ч. 1 ст. 79-1 ЗК України)

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. (ч. 9 ст. 79-1 ЗК України)

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом. (ст. 202 ЗК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр", Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

Вказана норма кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 193 ЗК України.

Відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема, на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні. (п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр")

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. (ч. 3 ст. 79-1 ЗК України)

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій. (ч.6 ст. 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр")

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Водночас вище суд встановив, що спірна земельна ділянка сформована всупереч вимогам земельного законодавства, зокрема через відведення у комунальну власність зі зміною цільового призначення на оздоровче призначення за рахунок земель державної форми власності лісогосподарського призначення.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17)

Відповідно до п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, зокрема, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку. Відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації: набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.

Отже, державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, наслідком чого є набуття відомостей статусу архівних.

Оскільки спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 7124986000:01:002:0049 та 7124986000:01:002:0050 було сформовано та здійснено її державну реєстрацію саме як земельної ділянки з категорією земель землі рекреаційного призначення (для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, код 07.01), то речове право комунальної власності за Будищенською сільською радою зареєстроване саме на земельну ділянку з такою категорією землі та таким цільовим призначенням здійснено з порушенням земельного законодавства.

Враховуючи те, що землі державного лісового фонду є землями, які обмежені в цивільному обороті, а речове право комунальної власності виникло всупереч нормам земельного та лісового законодавства, такі обставини унеможливлять її раціональне використання державою в особі Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області саме як землі лісогосподарського призначення, а тому має місце порушення інтересу держави, яке підлягає захисту шляхом скасування її державної реєстрації.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи.

З урахуванням специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття. Суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна.

Реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта права володіння цим майном (як складової права власності).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації. (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень")

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. (абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень")

Оскільки суд встановив обґрунтованість позовної вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, тобто скасовується державна реєстрація права, внаслідок якої відбулась державна реєстрація речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то на підставі абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" підлягає припиненню на таку земельну ділянку речове право комунальної власності Будищенської сільської ради від 09.10.2023 № 52041020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Стосовно тверджень Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, що ним не вчинялись будь-які умисні дії щодо порушення прав позивача, то судом вище встановлено обізнаність відповідача 2 про віднесення до 09.10.2023 спірної земельної ділянки до земель лісового фонду, проте останнім здійснено 09.10.2023 державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з іншим цільовим призначенням та з іншою категорією земель, зареєструвавши право власності на таку земельну ділянку за Будищенською сільською радою. У подальшому така реєстрація стала підставою для реєстрації права комунальної власності за відповідачем 1. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Отже відповідач 2. порушив вимоги чинного законодавства і є належним співвідповідачем за даним позовом.

Щодо заявленої Будищенською сільською радою вимоги про застосування наслідків спливу позовної давності суд зазначає таке.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. (ст. 256 ЦК України)

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (ст. 257 ЦК України)

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. (ч. 4 ст. 267 ЦК України)

Під час судового розгляду встановлено та сторонами підтверджено, що дата державної реєстрації права комунальної власності за Будищенською сільською радою в Державному земельному кадастрі спірної земельної ділянки з кадастровим номером є 09.10.2023, а у подальшому спірних земельних ділянок кадастровими номерами 7124986000:01:002:0049, 7124986000:01:002:0050.

Позовну заяву подано прокурором до суду за допомогою системи "Електронний суд" 18.11.2025.

Отже, трирічний строк на моменту звернення прокурором до суду не сплив, тому заява відповідача 1 про застосування позовної давності є безпідставною.

Щодо наявності підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у спірних правовідносинах, суд зазначає таке.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Враховуючи положення Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Системне тлумачення абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц).

Порушення державного інтересу у спірних правовідносинах полягає, перш за все, у тому, що внаслідок незаконної реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку лісогосподарського призначення, держава втратила можливість самостійно на власний розсуд раціонально використовувати та розпоряджатися нею, яка є основним національним багатством, та перебуває під її особливою охороною.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

З матеріалів справи судом встановлено, що Черкаська окружна прокуратура зверталась із запитом від 11.11.2025 № 54/1-5487вих-25 до Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області, в якому просила повідомити, чи вживались заходи представницького характеру шляхом подачі позовної заяви до Будищенської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, треті особи: ДСГП "Ліси України" в особі філії "Центральний лісовий офіс", Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:002:0048, скасування її державної реєстрації (запису), з одночасним припиненням речових прав на неї (т.1, а.с. 67).

У відповідь листом від 18.11.2025 № 01-39/4839/01-39/3644 Черкаська районна державна адміністрація Черкаської області повідомила Черкаську окружну прокуратуру, що є законним розпорядником земель лісового фонду у межах району, проте у зв`язку з відсутністю інформації про порушені права, звернення до суду з позовом про відновлення права власності не передбачалося та не здійснено (т.1, а.с. 68).

Таким чином, з відповіді позивача випливає, що уповноважений орган обізнаний про стверджуване прокурором порушення інтересів держави та незважаючи на явні порушення законодавства жодних заходів для захисту порушених інтересів протягом тривалого часу не вжив та не планував вживати.

Отже, враховуючи нездійснення позивачем заходів для звернення до суду з позовом щодо захисту інтересів держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор належно обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

Також суд враховує, що Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(II)/2025 у справі № 3-28/2024(59/24) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними/суперечать конституції), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно частини 2 цієї Статті організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 3 ст. 41 ГПК України).

Господарський процесуальний кодексу України у ч. 3, 4 ст. 53 визначає, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" регламентовано особливості представництва інтересів громадянина або держави в суді, що полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

У свою чергу, Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(II)/2025 у справі № 3-28/2024(59/24) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді):

1. Визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), абзаци перший, другий, третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами.

2. Визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

3. Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року.

4. Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

5. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Отже, Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними (на момент відкриття провадження у справі) та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів.

При цьому суд враховує, що Відповідач 1, згідно з рішенням сесії Будищенської сільської ради від 11.12.2021 року №3-2/VIIІ "Про визначення виконавчого комітету Будищенської сільської ради розпорядником коштів", відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України не є розпорядником коштів бюджету Будищенської сільської територіальної громади та не має розрахункових рахунків і коштів на них. Правонаступником активів і пасивів (юридичних та фізичних зобов`язань) Будищенської сільської ради від 01.01.2021 визначено виконавчий комітет Будищенської сільської ради який має відкриті рахунки та є окремою юридичною особою, відтак з Будищенської сільської ради, в якої немає рахунків та коштів, неможливо стягнути судовий збір та виконавчий збір, штрафи, що позбавляє її як окрему юридичну особу можливості належно виконати рішення суду.

Отже, з огляду на відсутність у Будищенської сільської ради статусу розпорядника бюджетних коштів, та, як наслідок, відсутність розрахункового рахунку в Управлінні Державної казначейської служби України, що унеможливить виконання рішення суду в частині стягнення з Будищенської сільської ради відповідної суми судового збору, зважаючи на обов`язок суду забезпечити належну реалізацію правозахисної функції держави у розрізі реалізації принципу виконуваності судового рішення та дотримання приписів ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд дійшов висновку про необхідність здійснення стягнення судового збору з Будищенської сільської ради шляхом стягнення з виконавчого комітету Будищенської сільської ради.

Керуючись ст. ст. 129, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Витребувати у Будищенської сільської ради (ЄДРПОУ 26323723, вул. 30-річчя Перемоги, буд. 42, с. Будище, Черкаський р-н, Черкаська обл., 19620) земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 0,8142 га з кадастровим номером 7124986000:01:002:0049 на користь держави в особі Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області (ЄДРПОУ 04061317, вул. В. Чорновола, 157, м. Черкаси, 18003).

Витребувати у Будищенської сільської ради (ЄДРПОУ 26323723, вул. 30-річчя Перемоги, буд. 42, с. Будище, Черкаський р-н, Черкаська обл., 19620) частину земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 0,0540 га, з кадастровим номером 7124986000:01:002:0050, що накладається на землі кварталу № 1 (виділ 4) Свидівського лісництва ДП «Черкаське лісове господарство» в межах 6-ти поворотних точок за наступними координатами: Х - 5 481 931,14, Y - 4 252 438,74; Х - 5 481 937,13 Y - 4 252 441, 56; Х - 5 481 950,53, Y - 4 252 447, 86; Х - 5 481 948,22, Y - 4 252 470, 65; Х - 5 481 927,93, Y - 4 252 461,10; Х - 5 481 922,38, Y - 4 252 458, 49 на користь держави в особі Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області (ЄДРПОУ 04061317, вул. В. Чорновола, 157, м. Черкаси, 18003).

Скасувати державну реєстрацію (запис) земельної ділянки площею 0,8142 га з кадастровим номером 7124986000:01:002:0049 в Державному земельному кадастрі із категорією земель землі рекреаційного призначення, із одночасним припиненням на неї права комунальної власності Будищенської сільської ради (ЄДРПОУ 26323723) від 24.10.2025 № 62073517.

Скасувати державну реєстрацію (запис) земельної ділянки площею 0,1133 га з кадастровим номером 7124986000:01:002:0050 в Державному земельному кадастрі із категорією земель землі рекреаційного призначення, із одночасним припиненням на неї права комунальної власності Будищенської сільської ради (ЄДРПОУ 26323723) від 24.10.2025 № 62073579.

Стягнути з Будищенської сільської ради (ідентифікаційний код 26323723, вул. 30-річчя Перемоги, буд. 42, с. Будище, Черкаський р-н, Черкаська обл., 19620) шляхом стягнення з виконавчого комітету Будищенської сільської ради (ідентифікаційний код 04407750, вул. 30 Років Перемоги, 42, с. Будище, Черкаський р-н, Черкаська обл., 19620) на користь Черкаської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02911119, бульв. Шевченка, 286, Черкаси, Черкаська область, 18000, на р/р UA138201720343160001000003751, код класифікації видатків бюджету - 2800) 4 844,80 грн витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (ідентифікаційний код 39765890, вул. Смілянська, буд. 131, м. Черкаси, 18008) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, бульв. Шевченка, 286, Черкаси, Черкаська область, 18000, на р/р UA138201720343160001000003751, код класифікації видатків бюджету - 2800) 4 844,80 грн витрат зі сплати судового збору.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24.11.2025 зберігають свою дію до виконання рішення суду в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 27 жовтня 2026 року.

Суддя О.В. Чевгуз