Ухвала суду № 140993925, 27.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

27 жовтня 2026 рокум. ХарківСправа № 922/3420/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

без виклику представників сторін

розглянувши зустрічну позовну заяву (вх.№26337 від 26.10.2026) Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" у справі

за позовомШевченківської окружної прокуратури міста Харкова (61072, м. Харків, вул. Вартових Неба, 55-А; код ЄДРПОУ: 0291019821) в інтересах держави в особі: 1) Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; код ЄДРПОУ: 04059243) 2) Державної екологічної інспекції у Харківській області (61165, м. Харків, вул. Єніна Євгенія, 6; код ЄДРПОУ: 37999518)доДержавного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" (62340, Харківська обл., Харківський р-н, с. Черкаська Лозова; код ЄДРПОУ: 00994058)провідшкодування шкоди

ВСТАНОВИВ:

28.09.2026 Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова інтересах держави в особі Харківської міської ради та Державної екологічної інспекції у Харківській області звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція", в якій просить суд:

- стягнути з Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» (село Черкаська Лозова, Харківський район, Харківська область, 62340, код ЄДРПОУ 00994058) шкоду у сумі 4 444 299,33 гривень, завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, до бюджету Харківської міської територіальної громади (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) за наступними реквізитами: код класифікації доходів бюджету 24062100, номер рахунку (IBAN) UA598999980333199331000020649, код отримувача (ЄДРПОУ 37874947), банк отримувача Казначейство України, отримувач ГУК Харків обл/МТГ Харків;

- судові витрати покласти на відповідача, стягнувши їх на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910108, реєстраційний рахунок UA178201720343160001000007171, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.09.2026 прийнято позовну заяву (вх.№3420/26 від 29.09.2026) Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Державної екологічної інспекції у Харківській області до Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" про відшкодування шкоди до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3420/26. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 28.10.2026.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.10.2026 клопотання представника Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" адвоката Мухи Андрія Ігоровича (вх.№25422 від 14.10.2026) про надання додаткового строку для подання відзиву задоволено частково. Продовжено процесуальний строк для надання відповідачем відзиву на позовну заяву, встановлений ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.09.2026, до 23.10.2026 включно.

26.10.2026 через кабінет Електронного суду від представника Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" надійшла зустрічна позовна заява (вх.№26337 від 26.10.2026) (документ сформований в системі "Електронний суд" 23.10.2026) до Харківської обласної ради та Харківської міської ради, в якій просить суд:

- надати Державному підприємству «Харківська лісова науково-дослідна станція» доступ до правосуддя при вирішенні його цивільних прав та обов`язків й об`єднати цей зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом у справі №922/3420/26;

- визнати протиправною бездіяльність Харківської обласної ради та Харківської міської ради в частині невжиття дій та неприйняття рішень щодо комплексної охорони території Регiонального ландшафтного парку «Сокольники-Помiрки»;

- поновити строк подання цього зустрічного позову з огляду на діяльність підприємства в умовах загроз воєнного стану, систематичну відсутність електропостачання та неналежний інтернет-зв`язок, що вплинуло на підготовку та подання цього позову, а також з огляду на направлення цього зустрічного позову в передвихідний день через електронний кабінет усім іншим учасникам справи, що не вплинуло на строк розгляду справи №922/3420/26.

Відповідно до частини 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Суд зазначає, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.10.2026 відповідачу було продовжено процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву до 23.10.2026 включно. Зустрічну позовну заяву сформовано та подано через підсистему «Електронний суд» 23.10.2026, тобто в межах продовженого судом процесуального строку. Отже, з огляду на приписи частини 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України строк на подання зустрічного позову відповідачем не пропущено, у зв`язку з чим підстави для його поновлення відсутні.

Вирішуючи питання щодо прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом, суд виходить із такого.

Відповідно до частини 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Згідно із частиною 3 статті 180 Господарського процесуального кодексу України вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

У пунктах 5.15 - 5.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Також Велика Палата Верховного Суду у пункті 45 постанови від 20.03.2019 у справі №910/2987/18 вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Отже, для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду необхідна наявність передбачених процесуальним законом умов, а саме взаємопов`язаності позовних вимог і доцільності їх спільного розгляду. При цьому сама лише наявність певного фактичного зв`язку між позовами не є достатньою підставою для їх об`єднання, якщо заявлені вимоги мають самостійний предмет судового захисту, а їх спільний розгляд не відповідає критеріям, визначеним статтею 180 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з цим, Верховний Суд у постанові від 15.04.2026 у справі №918/1073/25 дійшов висновку, що із наведених положень процесуального законодавства вбачається, що відповідачем за зустрічним позовом має бути особа, яка подала первісний позов, а не інший учасник справи, а позов, який скаржник вважає зустрічним, є самосійним позовом. Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що пред`явлення позову до особи, яка не є позивачем за первісним позовом, свідчить про те, що за суб`єктним складом такий позов не є зустрічним у розумінні статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи №922/3420/26, первісний позов подано Шевченківською окружною прокуратурою міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Державної екологічної інспекції у Харківській області до Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» про стягнення 4 444 299,33 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Натомість зустрічний позов Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» пред`явлено до Харківської обласної ради та Харківської міської ради.

Отже, Харківська міська рада є особою, в інтересах якої подано первісний позов, тоді як Харківська обласна рада не є позивачем за первісним позовом.

Водночас Державна екологічна інспекція у Харківській області, в інтересах якої також подано первісний позов, відповідачем за зустрічним позовом не визначена.

Таким чином, зустрічний позов пред`явлено не лише до особи, в інтересах якої подано первісний позов, а й до іншого суб`єкта - Харківської обласної ради, яка не має процесуального статусу позивача за первісним позовом.

З урахуванням викладено суд доходить висновку, що за суб`єктним складом подана Державним підприємством «Харківська лісова науково-дослідна станція» позовна заява не відповідає ознакам зустрічного позову, передбаченим статтею 180 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з цим, Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2026 року у справі №918/1073/25 наголосив, що навіть у випадку, коли відповідач за первісним позовом звертається до суду заявляючи зустрічний позов до позивача за первісним позовом, вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду якщо наявна його взаємопов`язаність із первісним позовом і вбачається доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, тому навіть звернення із зустрічним позовом до позивача за первісним позовом не завжди є підставою для об`єднання їх судом в одне провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, первісний позов обґрунтовано неналежним виконанням ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» обов`язків постійного лісокористувача щодо охорони та збереження лісів, що, за твердженням прокурора, призвело до незаконної порубки 33 дерев на території регіонального ландшафтного парку «Сокольники-Помірки» та завдання довкіллю шкоди в розмірі 4 444 299,33 грн, яка залишилася невідшкодованою.

Зустрічний позов обґрунтовано бездіяльністю Харківської обласної ради та Харківської міської ради щодо забезпечення комплексної охорони території регіонального ландшафтного парку «Сокольники-Помірки», зокрема невжиттям заходів щодо створення спеціальної адміністрації Парку, встановлення охоронних зон та облаштування контрольно-пропускних пунктів або шлагбаумів, що, на думку Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція", сприяло незаконній порубці дерев і є підставою для визнання такої бездіяльності протиправною.

Суд зазначає, що обставини щодо виконання органами місцевого самоврядування повноважень у сфері охорони відповідної території можуть мати значення для оцінки доводів учасників справи та доказів у межах первісного спору, однак це не свідчить про те, що заявлена зустрічна вимога є способом захисту, задоволення якого може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Крім того, зустрічний позов спрямований на захист інтересу Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" у визнанні протиправною бездіяльності інших суб`єктів, тоді як первісний позов стосується наявності правових підстав для покладення на підприємство обов`язку відшкодувати шкоду, завдану довкіллю.

Отже, заявлені вимоги мають самостійні предмети судового захисту, а їх спільний розгляд не забезпечуватиме належного процесуального результату, передбаченого статтею 180 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин суд доходить висновку про відсутність доцільності спільного розгляду поданого відповідачем зустрічного позову в одному провадженні з первісним.

Відповідно до частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

З огляду на викладене, зустрічна позовна заява підлягає поверненню заявнику.

При цьому, заявник не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом в загальному порядку.

За змістом рішень Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Таким чином, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, передбаченого ГПК України.

Водночас суд зазначає, що з огляду на те, що зустрічну позовну заяву Державним підприємством "Харківська лісова науково-дослідна станція" було подано через систему "Електронний суд", така позовна заява не підлягає фактичному поверненню.

Керуючись статтями 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Зустрічну позовну заяву (вх.№26337 від 26.10.2026) Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" - повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 255-257 ГПК України.

Повну ухвалу складено 27.10.2026.

СуддяТ.О. Пономаренко