Ухвала суду № 140993880, 27.10.2026, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 жовтня 2026 рокум. ТернопільСправа № 921/245/26

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденко О.В., розглянувши клопотання №б/н (вх.№8479) від 19.10.2026 Фізичної особи - підприємця Бічака Ігоря Олексійовича про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рошен-Поділля"

до боржника: Фізичної особи - підприємця Бічака Ігоря Олексійовича

про стягнення основної суми заборгованості в розмірі 12 433 грн.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рошен-Поділля" до Фізичної особи - підприємця Бічака Ігоря Олексійовича про стягнення заборгованості.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14.10.2026 у задоволенні позову відмовлено.

Через систему "Електронний суд" від Фізичної особи - підприємця Бічака І.О. надійшло клопотання №б/н (вх.№8479) від 19.10.2026 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Вказана норма, не містять положень, які б врегульовували порядок подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Частиною 10 статті 11 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

У контексті можливості застосування до спірних правовідносин аналогії закону суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №2-591/11.

Так, в наведеній постанові, Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №905/1956/15, від 13.01.2021 у справі №0306/7567/12, від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц.

Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

За приписами ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

З урахуванням вище викладеного, наведені положення ч. 1 ст. 164 ГПК України можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін за аналогією закону, що в цьому конкретному випадку, дасть змогу ухвалити справедливе та процесуально обґрунтоване рішення.

Згідно ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Згідно ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

При цьому, наведена у ч. 1 ст. 164 ГПК України вимога щодо надання доказів надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів іншій стороні у справі в першу чергу покликана на необхідність забезпечення дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також надати рівну можливість з іншими особами представити свою позицію перед судом.

Суд зазначає, що дотримання принципу процесуальної рівності сторін, закріпленого статтею 6 Конвенції полягає, серед іншого і в належному інформування сторін про провадження у їхніх справах.

Отже, надіслання копії позовної заяви і доданих до неї документів іншим учасникам справи можлива з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи або листом з описом вкладення.

Судом встановлено, що клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу надіслано відповідачем до суду за допомогою системи "Електронний суд".

У той же час, докази надіслання клопотання позивачу відсутні.

Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об`єктивною інформацією стосовно господарського процесу та суті спору зокрема, в тому числі на подання відповідних пояснень чи заперечень по суті поданої заяви.

Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із ч.2 ст.174 ГПК в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З наведених обставин суддя дійшов висновку, що заяву про ухвалення додаткового рішення слід залишити без руху, надавши відповідачу час для усунення недоліків я, шляхом подання доказів її надіслання з додатками позивачу (квитанції про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС).

Якщо відповідач усуне недоліки клопотання у строк, встановлений судом, воно вважається поданим у день первинного його подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо ж відповідач ці недоліки не виправить у строк, встановлений судом, клопотання вважається неподаним і повертається особі, що звернулася із таким клопотанням (ч.ч.3,4 ст.174 ГПК).

Керуючись ст.ст. 126, 169, 170, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву №б/н (вх.№8479) від 19.10.2026 Фізичної особи - підприємця Бічака Ігоря Олексійовича про ухвалення додаткового рішення залишити без руху.

2. Встановити відповідачу строк - протягом 10-ти днів з дня одержання цієї ухвали, для усунення недоліків, шляхом надання суду доказів надіслання клопотання з додатками позивачу (квитанції про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС).

3. У разі невиконання вимог цієї ухвали заява про ухвалення додаткового рішення вважатиметься неподаною і буде повернута заявникові.

4. Відповідно до статті 6 ГПК України копію ухвали у даній справі направити відповідачу виключно в електронній формі.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання (суддею) та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду у справі.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко