Ухвала суду № 140993806, 27.10.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" жовтня 2026 р. Справа № 918/999/26

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Селівона А.О., за участю секретаря судового засідання Редько К.О., розглянувши матеріали справи за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Прогрес" до Деражненської сільської ради, Фермерського господарства "ЗАХАР-АГРО" та Фермерського господарства "ЕКО-БІФ"

про витребування майна з чужого незаконного володіння.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: Артерчук Лілія Володимирівна.

від відповідача 3: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Прогрес" (Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Деражненської сільської ради (Відповідач-1), Фермерського господарства "ЗАХАР-АГРО" (Відповідач-2) та Фермерського господарства "ЕКО-БІФ" (Відповідач-3) про:

- витребувати з чужого незаконного володіння Фермерського господарства "Захар Агро" у приватну власність Приватного сільськогосподарського підприємства "Прогрес" приміщення телятника загальною площею 1 693,4 кв.м за адресою: с. Дюксин, вул. Шкільна, 49, корп. 28 (ОНМ №1063072656234), та приміщення телятника загальною площею 1 695 кв.м за адресою: с. Дюксин, вул. Шкільна, 49, корп. 26 (ОНМ №1063123356234);

- витребувати з чужого незаконного володіння Фермерського господарства "ЕКО-БІФ" у приватну власність Приватного сільськогосподарського підприємства "Прогрес" приміщення телятника загальною площею 1 692,7 кв.м за адресою: с. Дюксин, вул. Шкільна, 49, корп. 18 (ОНМ №1061923556234), та приміщення зерноскладу за адресою: с. Дюксин, вул. Шкільна, 49, корп. 30 (ОНМ №1063042556234).

Ухвалою суду від 24.08.2026 позовну заяву Приватного сільськогосподарського підприємства "Прогрес" залишено без руху та встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання даної ухвали та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- доказів про оплату судового збору за подання даної позовної заяви у встановленому законом порядку і розмірі.

До господарського суду 07.09.2026 на виконання вимог ухвали суду від 24.08.2026 від Приватного сільськогосподарського підприємства "Прогрес" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено докази про оплату судового збору за подання даної позовної заяви у встановленому законом порядку і розмірі. В заяві про усунення недоліків Приватне сільськогосподарське підприємство "Прогрес" просить продовжити Приватному сільськогосподарському підприємству "Прогрес" строк на усунення недоліків позовної заяви (виконання вимог ухвали), встановлений ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24.08.2026 у справі № 918/999/26, а в разі визнання судом такого строку пропущеним поновити його, визнавши причини пропуску поважними.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено розгляд справи на 14.10.2026.

До суду 29.09.2026 від представника Відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.10.2026 відкладено підготовче засідання на 27.10.2026.

До суду 27.10.2026 від представника Відповідача-2 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.

До суду 27.10.2026 від Позивача надійшла заява, в якій просить суд закрити провадження у справі № 918/999/26 на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та повернути з Державного бюджету України на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Прогрес" судовий збір.

У судове засідання 27.10.2026 представники Відповідача-1 та Відповідача-2 не з`явилися.

Представник Позивача в судові засідання 14.10.2026 та 27.10.2026 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в електронний кабінет, що підтверджується відповідними довідками, а саме:

- довідкою Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (ухвала суду від 14.09.2026) надіслано одержувачу Приватному сільськогосподарському підприємству "Прогрес" в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 14.09.2026;

- довідкою Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (ухвала суду від 14.10.2026) надіслано одержувачу Приватному сільськогосподарському підприємству "Прогрес" в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 10.10.2026.

Як вбачається з матеріалів справи Позивач має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд".

Отже про дату, час та місце проведення засідань з розгляду справи 14.10.2026 та 27.10.2026 Позивача повідомлялось шляхом надсилання електронного листа в його електронний кабінет.

Про причини неявки у судові засідання 14.10.2026 та 27.10.2026 Позивач суд не повідомив, так само як і не подав заяву про розгляд справи без участі його представника.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Тобто Позивач був обізнаний про розгляд справи у Господарському суді Рівненської області, однак не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.

У статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Пунктом 2 частини першої та пунктом 3 частини другої статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Водночас частиною першою статті 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно до частини третьої статті 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Згідно з частиною четвертою статті 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо: позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні статтями 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду. Норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними. Це означає, що відповідно до таких норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду (аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 і підстави для відступу від зазначених висновків у суду відсутні).

Окрім того, прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року). Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.

Також суд враховує, що Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.03.2023 у cправі № 910/17906/21 зазначив, що не вбачає підстав для відступлення від висновку (уточнення висновку), викладеного у постанові Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, оскільки дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 ГПК України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору, а також у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.

Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Разом з тим, у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своєї неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.

За таких обставин та враховуючи неявку Позивача (його представника) - Приватного сільськогосподарського підприємства "Прогрес" у судові засідання 14.10.2026 та 27.10.2026, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, ненадходження від Позивача будь-яких заяв про розгляд справи за його відсутності та за відсутності жодних доказів про неможливість участі у судовому засіданні останнім, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.

Згідно з частиною четвертою статті 226 ГПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись статтями 202, 226, 234, 235 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Приватного сільськогосподарського підприємства "Прогрес"до Деражненської сільської ради, Фермерського господарства "ЗАХАР-АГРО" та Фермерського господарства "ЕКО-БІФ" про витребування майна з чужого незаконного володіння залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя А.О. Селівон