Рішення № 140993696, 28.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/3307/26Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.

розглянувши матеріали справи №916/3307/26

За позовом: Комунальної установи ОДЕСРЕКЛАМА Одеської міської ради (65091, м.Одеса, вул. Косовська, буд. 2-Д; ЄДРПОУ 25830211)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ПЕНТАЛЬФА (65076, м.Одеса, вул. Євгена Танцюри, 46; ЄДРПОУ 38891214)

Про стягнення 16524,89 грн.

Встановив: Комунальна установа ОДЕСРЕКЛАМА Одеської міської ради звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ПЕНТАЛЬФА про стягнення 16524,89 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.08.2026р. прийнято позовну заяву Комунальної установи ОДЕСРЕКЛАМА Одеської міської ради до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3307/26. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його адресу ухвал суду, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення з відміткою про отримання кореспонденції суду.

Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду також не надходило.

Згідно ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, а також враховуючи строки розгляду даної справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

При цьому суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Разом з цим Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

В обґрунтування поданого позову, позивачем було зазначено суду, що 01.06.2022р. між сторонами укладено Договір №2314/1-од на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів.

Позивачем було зазначено суду, що Договір №2314/1-од від 01.06.2022р. розірвано 31.03.2026р. на підставі п.п. 8.5.4, п. 8.5. Договору.

Додатками до Договору Сторони узгодили «Перелік рекламних засобів, їх кількість та місця розташування» та «Бухгалтерський розрахунок плати за право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів».

Додатком № 1 від 01.06.2022р. до Договору №2314-од від 01.06.2022р., відповідно до п.п. 2.2, 5.1 вищезазначеного Договору був затверджений бухгалтерський розрахунок щомісячної плати за тимчасове користування місцями для розташування тимчасових рекламних засобів у розмірі 345,00 грн.

01.07.2022р. між сторонами укладено Договір №2315/1-од на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів.

Позивачем було зазначено суду, щло Договір №2315/1-од від 01.07.2022 розірвано 31.03.2026 на підставі п.п. 8.5.4, п. 8.5. Договору.

Додатками до Договору Сторони узгодили «Перелік рекламних засобів, їх кількість та місця розташування» та «Бухгалтерський розрахунок плати за право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів».

Додатком № 1 від 01.07.2022р. до Договору №2315/1-од від 01.07.2022р., відповідно до п.п. 2.2, 5.1 вищезазначеного Договору був затверджений бухгалтерський розрахунок щомісячної плати за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів у розмірі 587,40 грн.

Позивачем було зазначено суду, що зазначені Договори укладені між позивачем та відповідачем є типовими договорами до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 22 квітня 2008р. № 434 у редакції рішення виконавчого комітету Одеської міської ради 24.03.2011р. № 120, зміст якого визначено та затверджено виконавчим комітетом Одеської міської ради.

У відповідності до розділу 2 Договорів, Установа надає Користувачу право за плату тимчасово використовувати для розташування рекламних засобів місця на територіях, будівлях, спорудах, що є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, або інших об`єктах, що перебувають на утриманні органів, підприємств, установ та/або організацій Одеської міської ради та не передані у власність іншим особам. Місця для розташування рекламних засобів та розрахунок плати за їх використання визначаються у відповідних додатках до цього Договору. Користувач використовує надані йому місця виключно за цільовим призначенням з дня укладання Сторонами цього Договору та відповідного додатку до нього, сплачує вартість користування цими місцями в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

У відповідності до п.п. 4.2.4. Договорів, Користувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за цим Договором.

Відповідно до п.п. 5.1. та 5.2. Договорів, плата за цим Договором визначається на підставі тарифів та коригуючих коефіцієнтів до них, встановлених Виконавчим комітетом Одеської міської ради та чинних на момент укладання цього Договору визначається на підставі п. 14.6 Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Одесі в новій редакції, Користувач вносить плату за цим Договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів до бюджету міста Одеси на відповідний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України, зазначений Договорі.

За посиланням позивача, відповідач, із порушенням строків оплати визначених Договорами, несвоєчасно сплачував плату за цими Договорами за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів, внаслідок чого у відповідача перед позивачем, як уповноваженою особою власника місць розміщення рекламних засобів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, та перед бюджетом територіальної громади міста Одеси, виник борг по пені, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом для захисту порушених прав та законних інтересів

Згідно п. 6.2. Договорів, у випадку прострочення платежів, передбачених п.п. 5.1., 5.2. цього Договору, Користувач сплачує на користь Підприємства пеню від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в розмірі подвійної ставки Національного банку України.

За умовами п. 6.3. Договорів, нарахування штрафних санкцій та пені не припиняється через шість місяців з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із п.6.4. Договору позовна давність щодо стягнення плати за цим договором та пені, передбачених пп. 5.1, 6.1 Договору, встановлюється строком в 4 (чотири) роки.

За доводами позивача, у Товариства з обмеженою відповідальністю ПЕНТАЛЬФА сформувалась заборгованість у сумі 16524,89 грн., яка складається з: основного боргу в сумі 4830,00 грн., за договором №2314/1-од від 01.06.2022р., пені в сумі 952,26 грн. за період з 01.12.2024р. по 30.03.2026р. у зв`язку із неналежним виконанням умов договору №2314/1-од від 01.06.2022 року; основного боргу в сумі 8811,00 грн., за договором №2315/1-од від 01.07.2022 року; пені в сумі 1931,63 грн. за період з 01.12.2024р. по 30.03.2026р. у зв`язку із неналежним виконанням умов договору №2315/1-од від 01.07.2022 року.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов таких висновків.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом з`ясовано, що правовідносини між Комунальною установою ОДЕСРЕКЛАМА Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю ПЕНТАЛЬФА виникли на підставі укладеного між ними Договору №2314/1-од на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів від 01.06.2022р. та Договору №2315/1-од на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів від 01.07.2022р.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, з урахуванням норм Господарського процесуального кодексу України щодо достовірності, належності та вірогідності доказів, суд вважає, що позивачем доведено суду заявлені позовні вимоги щодо надання відповідних послуг відповідачу на підставі укладених договорів.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та не спростовано відповідачем за час розгляду справи, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення заборгованості за Договорами у розмірі 13641,00 грн. підлягають задоволенню судом, де 4830,00 грн. заборгованість за Договором №2314/1-од на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів від 01.06.2022р. та 8811,00 грн. за Договором №2315/1-од на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів від 01.07.2022р.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Умовами п.п. 6.2., 6.3, та 6.4. Договорів визначено, що у випадку прострочення платежів, передбачених п.п. 5.1., 5.2. цього Договору, Користувач сплачує на користь Підприємства пеню від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в розмірі подвійної ставки Національного банку України, нарахування штрафних санкцій та пені не припиняється через шість місяців з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано та позовна давність щодо стягнення плати за цим договором та пені, передбачених пп. 5.1, 6.1 Договору, встановлюється строком в 4 (чотири) роки.

Позивачем було здійснено нарахування пені у загальному розмірі 2883,89 грн., а саме 952,26 грн. заборгованість пені за Договором №2314/1-од на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів від 01.06.2022р. та 1931,63 грн. заборгованість пені за Договором №2315/1-од на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів від 01.07.2022р.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2662,40 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву Комунальної установи ОДЕСРЕКЛАМА Одеської міської ради задовольнити повністю.

2.Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю ПЕНТАЛЬФА (65076, м.Одеса, вул. Євгена Танцюри, 46; ЄДРПОУ 38891214) на користь Комунальної установи ОДЕСРЕКЛАМА Одеської міської ради (65091, м.Одеса, вул. Косовська, буд. 2-Д; ЄДРПОУ 25830211) заборгованість за Договорами у розмірі 13641 (тринадцять тисяч шістсот сорок одну) грн. 00 коп., пеню у розмірі 2883 (дві тисячі вісімсот вісімдесят три) грн. 89 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Повне рішення складено 28 жовтня 2026 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко