Рішення № 140993640, 27.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/2894/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.

розглянувши матеріали справи №916/2894/26

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська Обласна Енергопостачальна Компанія (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, код ЄДРПОУ 42114410)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ ЧОРНОМОРЕЦЬ (65044, м. Одеса, пр. Шевченка, буд. 4-А, офіс 262, код ЄДРПОУ 37422268)

про стягнення 90289,93 грн.

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ ЧОРНОМОРЕЦЬ 90289,93 грн., з яких: 3% річних в розмірі 17286,73 грн. та інфляційні нарахування у розмірі 73003,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії за публічним договором про постачання електричної енергії споживачу на умовах обраної комерційної пропозиції, укладеної на підставі заяви-приєднання від 02.07.2025.

Ухвалою Господарського суду Одеської області (суддя Смелянець Г.Є.) від 20.07.2026р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. Встановлено відповідачу строк на подання до суду відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановлено позивачу строк на подання до суду відповіді на відзив протягом 7 днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачу строк на подання до суду заперечень на відповідь на відзив протягом 7 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з прийняттям Вищою радою правосуддя рішення від 30.07.2026 №1562/0/15-26 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Одеської області у зв`язку з поданням заяви про відставку", на виконання пункту 10.6.4. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, затверджених рішенням зборів суддів від 20.03.2025 №17-01/2025, з метою дотримання строків визначених ГПК України, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/2894/26.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2026р. справу №916/2894/26 передано на розгляд судді Д`яченко Т.Г.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.08.2026р. прийнято справу №916/2894/26 до провадження. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування ухвал суду в систему Електронний суд, які доставлені в електронний кабінет останнього, що підтверджується довідками про доставку документів в кабінет електронного суду, які отримані з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".

Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду також не надходило.

Згідно ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, а також враховуючи строки розгляду даної справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

При цьому суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Разом з цим Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

В обґрунтування поданого позову, позивачем було зазначено суду, що 02.07.2025р. Товариство з обмеженою відповідальністю ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ ЧОРНОМОРЕЦЬ звернулось до позивача із заявою-приєднання до умов публічного договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах обраної комерційної пропозиції та періодом постачання електричної енергії, зазначеним в заяві-приєднання, є: з 24.06.2025 року по 10.09.2025 року.

10.07.2025р. між сторонами у справі підписано додаткову угоду, відповідно до якої термін дії договору продовжений до 10.10.2025 року.

Як зазначає позивач, у зв`язку з фактичним укладенням між сторонами Договору про постачання електричної енергії споживачу позивачем для Товариства з обмеженою відповідальністю ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ ЧОРНОМОРЕЦЬ було відкрито особовий рахунок № 03-40624 (Чорноморський підрозділ).

Також між сторонами було підписано Додаток № 2 до Договору «Комерційна пропозиція ПВЦ-Оплата по факту/А».

На даний час, функції постачальника послуг комерційного обліку покладені на оператора системи розподілу у межах території своє ліцензованої діяльності, а саме Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські Електромережі».

Як було зазначено позивачем суду, за розрахунковий період червень-серпень 2025 р. ним від Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі», як оператора системи розподілу, були отримані дані щодо фактичного споживання електричної енергії Товариством з обмеженою відповідальністю ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ ЧОРНОМОРЕЦЬ.

З отриманих даних вбачається, що за особовим рахунком № 03-40624 у червні-вересні 2025 р. було спожито 249232 кВт./год. та обсяги споживання підтверджуються довідкою Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі».

За поясненнями позивача, на підставі вищезазначених даних, ним було виставлено, а відповідачем отримано рахунки за спожиту у червні-вересні 2025 р. електричну енергію на загальну вартість 1704336,03 грн. (у т.ч. ПДВ).

Згідно п. 4 Додатку 2 до Договору «Комерційна пропозиція ПВЦ-Оплата по факту/А», Клієнт здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дати отримання рахунку, грошовими коштами на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія.

За доводами позивача, Споживачем було частково оплачено виставлені рахунки та перераховано на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія кошти в загальному розмірі 655335,00 грн., які були зараховані позивачем на погашення спожитої в червні 2025 року електричної енергії (у відповідності до інформації, зазначеної відповідачем в призначенні платежів).

Оскільки, спожита у період червень-серпень 2025 р. електрична енергія відповідачем у відповідності до умов договору сплачена не була, позивач звернувся до Господарського суду Одеської області з відповідною позовною заявою про стягнення заборгованості в розмірі 1049001,03 грн. та 3% річних в розмірі 3203,72 грн. Вищезазначені обставини вже були встановлені рішенням Господарського суду Одеської області від 18.02.2026р. по справі №916/4098/25.

Надалі, після винесення судового рішення по справі №916/4098/25 та станом на дату подачі цієї позовної заяви, Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Ткаченко О.Д. було перераховано на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія стягнуту за судовим рішенням заборгованість за спожиту електричну енергію у розрахункові періоди червень-вересень 2025 р. на суму 1049001,03 грн., 3% річних в розмірі 3203,72 грн. та судовий збір в розмірі 15783,07 грн., а саме: 03.04.2026р. надійшли кошти на погашення рішення суду №916/4098/25 в розмірі 21813,99 грн., які враховані на погашення судового збору в розмірі 15783,07 грн., 3% річних в розмірі 3203,72 грн. та частково на погашення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 2827,20 грн.; 20.04.2026 року надійшли кошти на погашення рішення суду № 916/4098/25 в розмірі 334181,95 грн., які враховані на часткове погашення заборгованості за спожиту електричну енергію; 21.05.2026 року надійшли кошти на погашення рішення суду № 916/4098/25 в розмірі 355995,94 грн., які враховані на часткове погашення заборгованості за спожиту електричну енергію; 18.06.2026 року надійшли кошти на погашення рішення суду № 916/4098/25 в розмірі 355995,94 грн., які враховані на часткове погашення заборгованості за спожиту електричну енергію.

За доводами позивача, внаслідок того, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе договірні зобов`язання в частині своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії, позивачем були донараховані 3% річних на суму 17286,73 грн. та інфляційні нарахування на суму 73003,20 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов таких висновків.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Судом з`ясовано, 02.07.2025р. Товариство з обмеженою відповідальністю ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ ЧОРНОМОРЕЦЬ звернулось до позивача із заявою-приєднання до умов публічного договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах обраної комерційної пропозиції та періодом постачання електричної енергії, зазначеним в заяві-приєднання, є: з 24.06.2025 року по 10.09.2025 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.02.2026р. по справі №916/4098/25 задоволено повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія до Товариства з обмеженою відповідальністю ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ ЧОРНОМОРЕЦЬ про стягнення 1052204,75 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ ЧОРНОМОРЕЦЬ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія 1049001, 03 грн., основної заборгованості, 3203,72 грн. 3 проценти річних, 15783,07грн.

При розгляді даної справи №916/2894/26 судом з`ясовано, що Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Ткаченко О.Д. було перераховано на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія стягнуту за судовим рішенням заборгованість за спожиту електричну енергію у розрахункові періоди червень-вересень 2025 р. на суму 1049001,03 грн., 3% річних в розмірі 3203,72 грн. та судовий збір в розмірі 15783,07 грн., а саме: 03.04.2026р. надійшли кошти на погашення рішення суду № 916/4098/25 в розмірі 21813,99 грн., які враховані на погашення судового збору в розмірі 15783,07 грн., 3% річних в розмірі 3203,72 грн. та частково на погашення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 2827,20 грн.; 20.04.2026 року надійшли кошти на погашення рішення суду № 916/4098/25 в розмірі 334181,95 грн., які враховані на часткове погашення заборгованості за спожиту електричну енергію; 21.05.2026 року надійшли кошти на погашення рішення суду № 916/4098/25 в розмірі 355995,94 грн., які враховані на часткове погашення заборгованості за спожиту електричну енергію; 18.06.2026 року надійшли кошти на погашення рішення суду № 916/4098/25 в розмірі 355995,94 грн., які враховані на часткове погашення заборгованості за спожиту електричну енергію.

Також, судом враховано, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.04.2026р. по справі №916/4098/25 задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ ЧОРНОМОРЕЦЬ від 26.03.2026р. за вх.№ 2-582/26, уточнену заявою від 02.04.2026 за вх.№ 11358/26, про розстрочення виконання рішення ГСОО від 18.02.2026 у справі №916/4098/25. Розстрочено виконання рішення від 18.02.2026р., яке набрало законної сили 17.03.2026р., починаючи з квітня 2026 року за наступним графіком: до 18.04.2026 355995,94 грн., до 18.05.2026 355995,94 грн., до 18.06.2026 355995,94 грн.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань щодо своєчасної та в повному обсязі сплати використаної електричної енергії, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів й отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом враховано висновок, що викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019р. у справі №916/190/18, де визначено, що розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов`язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Розстрочення виконання судового рішення не припиняє договірного зобов`язання відповідача, а тому не звільняє останнього від наслідків порушення відповідного зобов`язання, зокрема шляхом сплати сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

Позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 17286,73 грн. та інфляційні втрати у розмірі 73003,20 грн.

Суд, переривши розрахунок 3% річних позивача, вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 17286,73 грн. правомірними.

Суд, переривши розрахунок інфляційних втрат позивача, вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 73003,20 грн. правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2662,40 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська Обласна Енергопостачальна Компанія - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ ЧОРНОМОРЕЦЬ (65044, м. Одеса, пр. Шевченка, буд. 4-А, офіс 262, код ЄДРПОУ 37422268) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська Обласна Енергопостачальна Компанія (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, код ЄДРПОУ 42114410) 3% річних у розмірі 17286 (сімнадцять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 73 коп., інфляційні втрати у розмірі 73003 (сімдесят три тисячі три) грн. 20 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Повне рішення складено 27 жовтня 2026 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко