Рішення № 140993113, 28.10.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.10.2026м. Івано-ФранківськСправа № 909/805/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Кобецької С.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплогенерація"

про стягнення заборгованості у розмірі 37 335,07 грн, з них: 31 328,57 грн - основний борг, 3 990,58 грн - пеня, 1 617,71 грн - інфляційні втрати та 398,21 грн - 3% річних

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплогенерація" про стягнення заборгованості в загальній сумі 37 335,07 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежно виконав зобов`язання за договором № 2025/2092 оренди транспортних засобів від 01.12.2025, внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати за період з грудня 2025 року по лютий 2026 року у розмірі 31 328,57 грн. За неналежне виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3 990,58 грн пені, 1 617,71 грн інфляційних втрат та 398,21 грн 3% річних. Заявлені вимоги обґрунтовано положеннями ст. 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, будь-яких інших заяв по суті справи не подав, повноважного представника у судове засідання не направив.

Як вбачається із частини четвертої ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Судом взято до уваги частину дев`яту ст. 165, частину другу ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, що підтверджується долученими до матеріалів справи довідками Господарського суду Івано-Франківської області від 19.10.2026 про доставку електронного листа (ухвали суду від 14.10.2026 у справі № 909/805/26) до їх електронних кабінетів.

За наведеного та беручи до уваги: - приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; - норми частин першої, третьої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника; - те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а їх явка не визнавалась судом обов`язковою; - те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності представників сторін за наявними матеріалами у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши та об`єктивно оцінивши у сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Фактичні обставини, встановлені судом, вказують на те, що 01.12.2025 укладено договір № 2025/2092 оренди транспортних засобів (далі - договір) між Приватним акціонерним товариством "Прикарпаттяобленерго" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплогенерація" (орендар).

Відповідно до пункту 1.1 договору, орендодавець взяв на себе зобов`язання передати в строкове платне користування орендареві транспортні засоби за відповідним актом приймання-передачі.

Передача транспортного засобу в оренду відбулася на підставі акта приймання-передачі транспортних засобів від 01.12.2025 року, відповідно до якого позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв у строкове платне користування узгоджені сторонами транспортні засоби та обладнання для використання у господарській діяльності, а саме - легковий автомобіль марки Scoda Rapid 2013 року, номерний знак НОМЕР_1 .

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що орендна плата за користування транспортними засобами та обладнанням становить 12 900,00 грн (у т. ч. ПДВ) за один календарний місяць.

Згідно з пунктом 2.2 договору, зазначена плата сплачується щомісячно на розрахунковий рахунок орендодавця у 5-ти денний строк з дня пред`явлення рахунку.

На виконання умов договору та з метою оплати наданих послуг, позивачем було сформовано та пред`явлено відповідачу для оплати такі рахунки: № 6500440480 від 31.12.2025 на суму 12 900,00 грн, № 6500446857 від 31.01.2026 на суму 12 900,00 грн та 6500448459 від 12.02.2026 на суму 5 528,57 грн.

Факт надання послуг з оренди засвідчується підписаними та скріпленими відтисками печаток сторін без зауважень та претензій актами приймання-передачі наданих послуг, а саме: актом № 2025/3100 від 31.12.2025 на суму 12 900,00 грн з ПДВ; актом № 2026/0166 від 31.01.2026 на суму 12 900,00 грн з ПДВ; актом № 2026/0295 від 12.02.2026 на суму 5 528,57 грн з ПДВ.

За приписами пункту 3.3 договору відповідач зобов`язався своєчасно сплачувати орендодавцю плату за користування транспортними засобами та обладнанням.

Керуючись пунктом 2.2 договору, відповідач зобов`язаний оплатити кожен із пред`явлених рахунків у 5-ти денний строк з дня їх пред`явлення. Проте відповідач оплату виставлених рахунків не здійснив, унаслідок чого за вказаними розрахунковими періодами утворилася загальна заборгованість у розмірі 31 328,57 грн.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань сторони несуть відповідальність в розмірі спричинених збитків згідно чинного законодавства України.

Положеннями пункту 4.2. встановлено, що орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення плати.

За невиконання грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачеві пеню в сумі 3 990,58 грн, 1 617,71 грн інфляційних втрат та 398,21 грн - 3% річних.

Відповідно до угоди № 2026/564 від 12.02.2026 договір оренди транспортного засобу № 2025/2092 від 01.12.2025 був розірваний, а предмет оренди повернутий позивачу за актом приймання-передачі (повернення).

Предметом спору є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплогенерація" заборгованості у розмірі 37 335,07 грн, з них: 31 328,57 грн - основної заборгованості, 3 990,58 грн - пені, 1 617,71 грн - інфляційних втрат та 398,21 грн - 3% річних. Позовні вимоги заявлено на підставі статей 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконані роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша ст. 509 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

За змістом частини першої статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено судом, Приватне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" за договором № 2025/2092 від 01.12.2025 передало у строкове платне користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплогенерація" транспортний засіб - легковий автомобіль марки Scoda Rapid 2013 року, номерний знак НОМЕР_1 .

Водночас відповідач у порушення умов пунктів 2.2 та 3.3 договору, а також вимог чинного законодавства, взятих на себе зобов`язань належним чином не виконав і не здійснив своєчасну та повну оплату за користування орендованим майном за виставленими рахунками № 6500440480 від 31.12.2025, № 6500446857 від 31.01.2026 та № 6500448459 від 12.02.2026.

Наявність боргу підтверджується долученими до матеріалів справи двосторонніми актами приймання-передачі наданих послуг, а саме: № 2025/3100 від 31.12.2025, № 2026/0166 від 31.01.2026, № 2026/0295 від 12.02.2026, що підписані сторонами без зауважень та претензій. Внаслідок невиконання грошового зобов`язання у відповідача перед позивачем утворилася основна заборгованість у розмірі 31 328,57 грн. Доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 31 328,57 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на це, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань по оплаті, позивачем проведено нарахування пені, інфляційних втрат та процентів річних у загальному розмірі 6 006,50 грн, з них: 3 990,58 грн - пені, 1 617,71 грн - інфляційних втрат та 398,21 грн - 3% річних.

Суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум, встановив, що нарахування пені в сумі 3 990,58 грн, інфляційних втрат у сумі 1 617,71 грн та 3% річних у сумі 398,21 грн виконано відповідно до умов договору, вимог чинного законодавства, арифметично правильно та в межах установлених строків прострочення.

Відповідно до статтей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з приписами пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд, при ухваленні рішення, вирішує питання щодо розподілу судових витрат по справі.

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № V69439/1 від 17.06.2026.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана через систему "Електронний суд".

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, за подання цієї позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у сумі 2 662,40 грн (3 328,00 грн х 0,8).

За приписами пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням правил статті 129 Господарського процесуального кодексу України та результату вирішення спору, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплогенерація" про стягнення заборгованості у розмірі 37 335,07 гривень задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплогенерація" (вул. Індустріальна, будинок 34/4, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76014, код ЄДРПОУ 43778591) на користь Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" (вул. Індустріальна, будинок 34, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76014, код ЄДРПОУ 00130756) заборгованість у розмірі 37 335,07 грн (тридцять сім тисяч триста тридцять п`ять гривень 07 копійок), з них: - 31 328,57 грн (тридцять одна тисяча триста двадцять вісім гривень 57 копійок) - основного боргу; - 3 990,58 грн (три тисячі дев`ятсот дев`яносто гривень 58 копійок) - пені; - 1 617,71 грн (одна тисяча шістсот сімнадцять гривень 71 копійка) - інфляційних втрат; - 398,21 грн (триста дев`яносто вісім гривень 21 копійка) - 3% річних та 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 28.10.2026.

Суддя Світлана КОБЕЦЬКА