Рішення № 140993094, 28.10.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 21/38/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2026 Справа № 908/3497/25 (908/953/26)

м. Запоріжжя Запорізької області

За позовною заявою - Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області (пр. Коцюбинського, буд. 78, м. Вінниця, 21009, код ЄДРПОУ 37836770, ел. пошта: vn@dmsu.gov.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

про стягнення 3 957, 28 грн.

в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Розпорядник майна - Сєдова Наталя Іванівна (вул. Гагаріна, буд. 8, офіс 69, м. Запоріжжя, 69005, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

До підсистеми "Електронний суд" від Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області надійшла позовна заява (вх. № 1142/08-07/26 від 17.04.2026) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" про стягнення 3 957, 28 грн., з яких 3 430, 00 грн. основного боргу (вартості непоставленого товару) та 527, 28 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором поставки № 274 від 23.08.2023 в частині передачі оплаченого позивачем товару (нафтопродуктів), посвідченого невикористаними скретч-картками, у зв`язку з відмовою у його відпуску на автозаправних станціях відповідача. Позивач просив суд поновити строк звернення до суду, стягнути з відповідача 3 430, 00 грн. заборгованості, 527, 28 грн. пені та судовий збір.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду вищевказану позовну заяву (єдиний унікальний номер судової справи 908/3497/25 (908/953/26)) передано для розгляду судді Володимиру ЧЕРКАСЬКОМУ, у провадженні якого перебуває справа № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Ухвалою від 02.09.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ", відкрито провадження з розгляду позовної заяви, справі присвоєно номер провадження 21/38/25; ухвалено розглядати позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання; відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

Копію ухвали від 02.09.2026 направлено відповідачу до його електронного кабінету, зареєстрованого у підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС; відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов у порядку статті 165 ГПК України у встановлений судом строк не скористалося; клопотань, заяв, доказів у справу не подало.

Згідно з частиною 9 статті 165, статтею 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд

УСТАНОВИВ:

У провадженні судді Володимира ЧЕРКАСЬКОГО перебуває справа № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Ухвалою від 18.12.2025 відкрито провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну.

18.12.2025 на офіційному веб-сайті Верховного Суду оприлюднено оголошення № 77982 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ". Наразі процедура розпорядження майном триває.

Згідно частини 1, абзаців 1, 3, 4 частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, зокрема спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; за результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Оскільки відповідачем у справі є боржник, позовну заяву розглянуто в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України.

Як установлено судом, між Управлінням державної міграційної служби України у Вінницькій області (Замовник, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (Постачальник) укладено Договір поставки № 274 від 23.08.2023 про придбання паливно-мастильних матеріалів для службового автотранспорту Замовника.

За умовами зазначеного Договору Постачальник зобов`язався передати у власність Замовника товар - нафтопродукти (дизельне паливо та бензин А-95) шляхом передачі довірчих документів (скретч-карток) на отримання товару, а Замовник - прийняти товар та оплатити його вартість. Згідно з умовами Договору Постачальник зобов`язаний був передати дизельне паливо у кількості 600 літрів на суму 29 400, 00 грн. та бензин А-95 у кількості 100 літрів на суму 4 900, 00 грн.

Відпуск товару з автозаправних станцій здійснюється за довірчими документами (скретч-картками) на отримання товару (пункти 5.1, 5.2 Договору).

Пунктом 5.3 Договору визначено, що покупець зобов`язаний отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документа. Договір набрав чинності з моменту його підписання обома сторонами та діяв до 31.12.2023 включно.

На виконання умов Договору Постачальник передав Замовнику заправні талони (скретч-картки) на дизельне паливо та бензин А-95, а Замовник оплатив товар у повному обсязі на суму 34 300, 00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 7782 від 23.08.2023 та видатковою накладною № 0001/0001651 від 23.08.2023, підписаними представниками обох сторін.

Користуючись правом на отримання товару, позивач провів часткове отоварення талонів на паливо.

Разом з тим, починаючи з жовтня 2024 року, на автозаправних станціях Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" уповноваженим представникам позивача було відмовлено у відпуску палива за дійсними скретч-картками з причини відсутності на АЗС відповідного виду палива.

Станом на день подання позову залишаються оплаченими, але невикористаними 7 скретч-карток на бензин А-95 номіналом 10 літрів кожна (№ 303525771986, № 303525771987, № 303525771988, № 303525771989, № 303525771990, № 303525771991, № 303525771993), тобто на загальну кількість 70 літрів бензину А-95 на суму 3 430, 00 грн., яку позивач не отримав.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договір; зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Аналогічні за змістом положення містить стаття 265 Господарського кодексу України.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (статті 525, 526 Цивільного кодексу України, частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442 затверджено Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій.

За змістом умов Договору та видаткової накладної фактична передача пального здійснюється на АЗС Постачальника на підставі скретч-карток, які засвідчують право їх власника отримати оплачене пальне на АЗС і не підтверджують факт передачі самого пального.

Отже, за нереалізованими скретч-картками зобов`язання Постачальника з поставки товару не є виконаним.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем як покупцем виконано свої зобов`язання за Договором шляхом перерахування Постачальнику попередньої оплати за товар; натомість Постачальник свої зобов`язання виконав частково - за спірними скретч-картками на суму 3 430, 00 грн. фактичного відпуску товару на АЗС не відбулося; передання цього товару в інший спосіб або повернення сплачених за нього коштів матеріалами справи не підтверджено.

За таких обставин у відповідача перед позивачем наявна заборгованість з повернення вартості неотриманого товару у розмірі 3 430, 00 грн., яка на підставі частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України підлягає стягненню.

Щодо строку звернення до суду суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні перебіг позовної давності зупинявся на строк його дії; наведений пункт виключено Законом України від 14.05.2025, який набрав чинності 04.09.2025.

З урахуванням наведеного перебіг позовної давності, зупинений з 15.03.2022, відновлено з 04.09.2025.

Заявлені позовні вимоги пред`явлено в межах установлених законом строків позовної давності, а тому підстави для застосування наслідків спливу позовної давності відсутні; окремого поновлення строку звернення до суду заявлені вимоги не потребують.

Щодо вимоги про стягнення пені суд зазначає таке.

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою; неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Пунктом 7.2 Договору поставки № 274 від 23.08.2023 передбачено відповідальність винної сторони за порушення зобов`язання у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення.

За наведеними умовами позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 527, 28 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України для стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлюється спеціальна позовна давність в один рік; заявлену до стягнення пеню нараховано в межах річного строку, який позивачем не пропущено.

Разом з тим, суд керується частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, згідно з якою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Аналіз умов Договору поставки № 274 від 23.08.2023 свідчить, що сторони не встановили іншого (більшого) строку нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України; умови про нарахування пені поза межами шестимісячного строку Договір не містить.

Формулювання "за кожен день прострочення" визначає лише спосіб (одиницю) обчислення санкції, а не волевиявлення сторін щодо встановлення більшого строку її нарахування.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд установив, що її нараховано частково з порушенням частини 6 статті 232 Господарського кодексу України в частині періоду нарахування.

За результатами перевірки обґрунтований розмір пені, нарахованої в межах установленого шестимісячного строку, становить 305, 88 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені у розмірі 221, 40 грн., нарахованої поза межами шестимісячного строку, слід відмовити.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 ГПК України).

Відповідач у встановленому законом порядку позовні вимоги не спростував, відзив на позовну заяву не подав, доказів на спростування наведених позивачем обставин та розміру заявлених до стягнення сум суду не надав.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин у їх сукупності, застосувавши стандарт вірогідності доказів (стаття 79 ГПК України), суд дійшов висновку про часткове задоволення позову у розмірі 3 735, 88 грн., з яких: 3 430, 00 грн. основний борг (вартість непоставленого товару) та 305, 88 грн. пені. В іншій частині позовних вимог (221, 40 грн. пені) слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2-1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328, 00 грн.

Виходячи з ціни позову 3 957, 28 грн., 1,5 відсотка ціни позову становить 59, 36 грн., що є меншим за мінімальний розмір ставки судового збору (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3 328, 00 грн.), тому застосовується мінімальна ставка.

Оскільки позовну заяву подано в електронній формі через систему "Електронний суд", із застосуванням коефіцієнта 0,8 для пониження розміру ставки судового збору належний до сплати судовий збір становить 2 662, 40 грн.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 328, 00 грн., що підтверджено платіжною інструкцією, доданою до позовної заяви.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позову на відповідача покладаються судові витрати позивача зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 2 520, 17 грн. В іншій частині судові витрати у розмірі 807 грн. 83 коп. покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 13, 42, 43, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256, 257, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153) на користь Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області (пр. Коцюбинського, буд. 78, м. Вінниця, 21009, код ЄДРПОУ 37836770) заборгованість у розмірі 3 430 (три тисячі чотириста тридцять) грн. 00 коп., пеню у розмірі 305 (триста п`ять) грн. 88 коп., 2 520 (дві тисячі п`ятсот двадцять) грн. 17 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Копію рішення надіслати позивачу, відповідачу (до електронних кабінетів).

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (статті 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням відпустки судді, повний текст рішення складено, оформлено та підписано 28.10.2026.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ