Рішення № 140992020, 28.10.2026, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/1260/26

Провадження № 2/692/986/26

28.10.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року с-ще Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Левченко Л.О.

за участю секретаря Савенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 30.07.2011. Від шлюбу у сторін народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 12.01.2015 шлюб між сторонами розірвано. Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 02.04.2015 стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 1/3 частини від його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину до досягнення дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повноліття. Відповідач належним чином рішення суду не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 01.07.2026 становить 204556,53грн. Вказує, що вина відповідача полягає у невиконанні покладеного на нього судовим рішенням обов`язку щодо своєчасної та повної сплати аліментів, незважаючи на те, що йому було відомо про існування обов`язку, його розмір, порядок та строки виконання. Відсутність належного виконання рішення суду є наслідком поведінки відповідача, зазначає про відсутність доказів того, що заборгованість виникла з причин, які не залежали від його волі.

Надає розрахунок пені за період з липня 2016 по червень 2026 у загальному розмірі 3319805,20грн. Посилаючись на норми ст. 196 СК України зазначає, що до стягнення підлягає сума пені, що не перевищує 100% заборгованості. Тому просить стягнути з відповідача на користь позивача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що виникла при виконанні рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 02.04.2015 по справі № 220/267/15-ц у розмірі 204556,53грн. та стягнути з відповідача на користь держави судові витрати за подачу позовної заяви.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін. В ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 24.08.2026 відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_2 відзив на позовну заяву не надав, з заявами чи клопотаннями не звертався, про дату та час судового засідання повідомлявся належнм чином.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Відповідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 30.07.2011, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 30.07.2011 зареєстрували шлюб у виконкомі Багатирської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 5, після реєстрації шлюбу прізвище дружини: ОСОБА_6 .

Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого повторно 05.07.2022 Драбівським ВДРАЦС у Золотоніському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ), ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та її батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 , виданого 05.11.2013 виконкомом Багатирської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 12.01.2015 шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, прізвище чоловіка та дружини залишено - ОСОБА_6 .

Згідно Довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від 14.11.2022 № 3008-5002321373, № 3008-5002321433 та № 3008-5003231465, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , мають фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .

Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 02.04.2015 по справі № 220/267/15-ц, яке є знеособленим, вирішено стягнути з ОСОБА3, ІНФОРМАЦІЯ4, уродженця смт. Драбів, Драбівського району Черкаської області, мешкає АДРЕСА 1 Драбівського району Черкаської області, на користь ОСОБА 2 аліменти у розмірі 1/3 частини його заробітку/доходів щомісячно до повноліття дочки_ ОСОБА 5, ІНФОРМАЦІЯ 5 та сина ОСОБА 4, ІНФОРМАЦІЯ 7 року народження, але не менше 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 02.03.2015.

Ухвалою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 25.06.2018 у справі № 220/267/15-ц виправлено описку, допущену у рішенні Великоновосілківського районного суду Донецької області від 02.04.015 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на двох неповнолітніх дітей, зазначивши в описовій та резолютивній частині рішення дату народження її неповнолітньої дочки ОСОБА_3 « ІНФОРМАЦІЯ_4 » замість « ІНФОРМАЦІЯ_2 »

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином судом достовірно встановлено обов`язок відповідача по сплаті аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів але не менше 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку починаючи з 02.03.2015.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів боржника ОСОБА_2 , виконаного головним державним виконавцем Михлик О.В., вбачається проведення розрахунків за період липень 2016 червень 2026, розрахунок проведено помісячно. При цьому визначено щомісячну суму аліментів, яка підлягає стягненню:

-за період липень 2016 вересень 2016 у розмірі по 1161,88грн.;

-жовтень 2016 у розмірі 736,80грн.;

-листопад 2016 у розмірі 821,50грн.;

-грудень 2016 у розмірі 821,68 грн.;

-січень 2017 у розмірі 947,84 грн.;

-лютий 2017 у розмірі 858,51грн.;

-березень 2017 у розмірі 953,90 грн.;

-квітень 2017 у розмірі 1357,53 грн.;

-травень 2017 у розмірі 1669,33грн.;

-червень липень 2017 у розмірі по 1112,89 грн.;

-серпень 2017 у розмірі 1157,20грн.;

-вересень 2017 у розмірі 1169,23 грн;

-жовтень 2017 у розмірі 1096,86 грн.;

-листопад 2017 у розмірі 1196,86грн.;

-грудень 2017 у розмірі 1153,74 грн.;

-січень 2018 у розмірі 1235,28 грн.;

-лютий 2018 у розмірі 1164,10 грн.;

-березень 2018 у розмірі 1125,09грн.;

-квітень 2018 у розмірі 1122,26 грн.;

-травень 2018 у розмірі 1321,70 грн.;

-червень 2018 у розмірі 1081,37 грн.;

-липень 2018 у розмірі 1263,04грн.;

-серпень 2018 у розмірі 1205,09 грн.;

- вересень 2018 у розмірі 1867,84грн.;

-жовтень 2018 у розмірі 2072,72грн.;

-листопад 2018 у розмірі 1902,84 грн.;

-грудень 2018 у розмірі 2226,24 грн.;

-січень - лютий 2019 у розмірі по 1831,19грн;

-березень 2019 у розмірі 3152,73 грн.;

-квітень - червень 2019 у розмірі по 2923,71 грн.;

-липень - вересень 2019 у розмірі по 3123,35грн.;

-жовтень - грудень 2019 у розмірі по 3610,97грн;

-січень - лютий 2020 у розмірі по 2883,71 грн.;

-березень 2020 у розмірі 3431,5грн.;

-квітень - червень 2020 у розмірі по 4071,36грн.;

-липень - вересень 2020 у розмірі по 2903,88грн.;

-жовтень - грудень 2020 у розмірі по 3064,07грн.;

-січень - березень 2021 у розмірі по 2938,04 грн;

-квітень - травень 2021 у розмірі по 4062,88грн.;

-червень 2021 у розмірі (не чітко);

-липень 2021 у розмірі 3733,57 грн.;

-серпень-листопад 2021 у розмірі по 2510,00грн.;

-грудень 2021 - квітень 2022 у розмірі по 2618,00грн.;

-травень 2022 -травень 2023 у розмірі по 4362,23грн.;

-червень 2023 у розмірі 2833,00грн;

-липень - вересень 2023 у розмірі по 3073,65 грн.;

-жовтень - листопад 2023 у розмірі по 4512,48 грн.;

-грудень 2023 у розмірі 2833,00грн.;

-січень - жовтень 2024 у розмірі по 3196,00грн.;

-листопад 2024 у розмірі 6531,32грн.;

-грудень 2024 у розмірі 4362,67 грн.;

-січень - березень 2025 розмірі по 6119,00грн.;

-квітень - червень 2025 у розмірі по 7146,33грн.;

-липень - вересень 2025 у розмірі по 7223,00грн;

-жовтень - грудень 2025 у розмірі по 7519,00грн.;

-січень - червень 2026 у розмірі по 7562,00грн.

При цьому з розрахунку вбачається, що було сплачено боржником/стягнуто виконавцем:

- за 2018 рік: жовтень - 3109,39грн., листопад - 2854,54грн., грудень - 3340,74грн;

- за 2019 рік: січень-лютий - по 2747,06грн., березень - 4729,57грню, квітень - 2100,00грн., травень - 2536,00грн., червень - 5536,00грн., липень-серпень - по 3000,00грн., листопад-6470,07грн., грудень -2000,00грн.;

- за 2000 рік: січень - 3000,00грн, квітень - 1999,00грн., травень - 2000,00грн., липень 2985,00грн., жовтень - 2994,95грн., грудень 994,95грн.;

- за 2021 рік: січень-лютий - по 1995,95грн., квітень - 3978,01грн., червень - 3980,00грн., липень - 3733,57грн., серпень - 9978,00грн, грудень - 4965,00грн.;

- за 2022 рік: січень - 398,00грн, жовтень - 1000,00грн.;

- за 2023 рік: грудень - 6974,00грн;

- за 2024 рік: січень 6366,03грн., лютий - 8043,00грн., березень-червень - по 4025,00грн., липень-жовтень - по 4226,25грн., листопад - 9796,98грн., грудень - 6030,15грн.;

- за 2025 рік: лютий - 4020,10грн., квітень - 4974,87грн., вересень - 3611,50грн., жовтень грудень - по 3759,50грн.;

- за 2026 рік: січень-травень по 3781,00грн.

Станом на червень 2026 року боржник ОСОБА_2 має сукупний розмір заборгованості: 204556,53грн.

Згідно вказаного у позовній заяві розрахунку неустойки за період з липня 2016 року по червень 2026 року, він містить такий розрахунок за період липень 2016 року травень 2026 року, де сукупний розмір такої пені вказаний: 3319805,20грн.

Згідно ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Отже, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника, що відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 20 липня 2020 року по справі № 362/4462/16-ц.

Відповідно до ст. 20 СК України до правовідносин щодо відповідальності платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки врегульованих ст. 196 СК України позовна давність не застосовується.

Відповідно до положень ч. 1,3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Як роз`яснено в абзаці 1 п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006, передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Як встановлено судом, відповідач свої зобов`язання по сплаті аліментів, визначених Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 02.04.2015 належним чином не виконує, тому станом на червень 2026 року за ним рахується заборгованість у розмірі 204556,53грн., яка не сплачена. Доказів того, що заборгованість по сплаті аліментів утворилась з незалежних від нього причин, відповідачем не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для нарахування та стягнення з відповідача пені за прострочення сплати аліментів.

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року по справі № 760/22598/15-ц зазначено, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

У разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.

Такі висновки викладені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що: «правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18)».

При застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується, що відповідає висновкам Верховного суду, викладеним у постанові від 19 січня 2022 року по справі № 711/679/21.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, розмір пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів за період з липня 2016 року по червень 2026 року визначено у сумі 3319805,20грн., розмір заборгованості по сплаті аліментів становить 204556,53грн., таким чином до стягнення підлягає розмір пені у сумі 204556,53грн.

Обставин, які б спростовували заявлені позовні вимоги судом не встановлено, як видно із змісту позову та матеріалів справи відповідач не виконує своїх зобов`язань по сплаті аліментів, заборгованість, яка виникла, повністю не погашена, а отже наявні підстави для стягнення з відповідача пені за прострочення сплати аліментів, обґрунтованого заперечення щодо нарахованої суми заборгованості та розрахунку пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, а також відзиву на позов відповідачем не надано. Враховуючи викладене, суд погоджується з наданим позивачем розрахунком пені та вважає, що позов підлягає до задоволення.

Суд, задовольняючи позов, стягує з відповідача на користь держави судовий збір, від сплати якого при подачі заяви була звільнена позивач, в розмірі 2045,56грн., який розрахований відповідно до Закону України «Про судовий збір» в редакції, що діяла на станом на момент звернення з позовом до суду.

Керуючись вищевикладеним та ст.ст. 4, 5, 12, 76-84, 133, 141, 263, 265 ЦПК України, ст. 196 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , визначених рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 02.04.2015 по справі № 220/267/15-ц, у розмірі 204556,53грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 2045,56грн. який необхідно сплатити на рахунок: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UА908999980313111256000026001, Код класифікаціїї доходів бюджету: 22030106.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Суддя Л.О. Левченко