Рішення № 140991433, 28.10.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №553/1778/26

Провадження № 2/552/3180/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.10.2026 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

Головуючого судді Турченко Т.В.

При секретарі- Дмитриченковій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Новий колектор» 06.05.2026 звернувся в Подільський районний суд м. Полтави з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява обґрунтована тим, що між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «Новий колектор» укладено Договір факторингу №261125/1 від 26.11.2025 року, відповідно до п. 2.1 якого фактор набуває право вимоги до боржника на всі суми, відступлені йому клієнтом, згідно цього договору. Позивач зазначав, що на виконання умов зазначеного договору складено реєстр боржників, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором №2205532 від 02.04.2025 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким є ОСОБА_1 . Вказував, що між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», правонаступником якого є ТОВ «Новий колектор» та ОСОБА_1 02.04.2025 року укладено кредитний договір №2205532. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 2300 грн. зі строком користування 3620 днів. Кредитором виконано свої зобов`язання за договором в повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 26.11.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 11661,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 2300 грн. та за відсотками 4761,00 грн., а також штраф у розмірі 4600 грн. В поданій до суду позовній заяві позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за кредитним договором №2205532 від 02.04.2025 року у розмірі 11661,00 грн., 2662,40 грн судового збору, 259,38 грн. - витрати понесені внаслідок відправлення копій позовної заяви з додатками відповідачу та 6000 грн. витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Подільського районного суду м. Полтави від 11.05.2026 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за підсудністю до Київського районного суду м. Полтави.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 15.06.2026 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача ТОВ «Новий Колектор» не з`явився, просив розгляд справи проводити у їх відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час та дату розгляду справи повідомлена належним чином.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 02.04.2025 року укладено кредитний договір №2205532 шляхом перерахування коштів на рахунок споживача. Перед укладенням договору первинним кредитором було здійснено віддалену ідентифікацію відповідача. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 2300 грн., строком на 360 днів. Орієнтовна загальна вартість кредиту становить 8280 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором.

При вирішенні питання про розмір заборгованості за договорами суд враховує наступне.

Загальний розмір заборгованості відповідача за договором №2205532 від 02.04.2025 року позивач обраховує в сумі у розмірі 11661,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 2300 грн. та за відсотками 4761 грн., а також штраф у розмірі 4600 грн.

Враховуючи умови укладеного договору, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №2205532 від 02.04.2025 року в загальному розмірі 7061 грн, з яких: тіло кредиту 2300 грн, відсотки 4761 грн.

В цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки вказана заборгованість підтверджена наданими до суду розрахунками.

Щодо стягнення заборгованості за штрафом в розмірі 4600 грн, то в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки згідно пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за штрафом не підлягають задоволенню.

У ЦПК України визначено види судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо,

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи, розмір задоволених позовних вимог та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 2000 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги, що позовні вимоги задоволено на 60,55 %, тому судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1612,08 грн. понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору та 157,05 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3-13, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за кредитним №2205532 від 02.04.2025 року у розмірі 7061 грн, судовий збір в сумі 1612,08 грн. та 157,05 грн витрат понесених внаслідок відправлення копії позовної заяви відповідачу, 2000 грн. витрат на правничу допомогу, а всього 8830,13 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк, з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (місце знаходження м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43170298).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення складено 28.10.2026 року.

Головуючий суддя Турченко Т.В.