Рішення № 140991292, 28.10.2026, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/610/26

Провадження №2/377/542/26

28 жовтня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання Єршової Н.О.,

представника відповідача адвоката Чередніченко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В:

До суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла позовна заява, у якій позивач, від імені якого діє представник Міньковська А.В., посилаючись на статті 512, 514, 526, 1048, 1054 ЦК України, просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором № 86301933 від 04.11.2021 у розмірі 12425 гривень, понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2662,40 гривень та на професійну правничу допомогу в розмірі 5500 гривень.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що 04.11.2021 між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 86301933. У відповідності до умов кредитного договору його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладанні кредитного договору. Таким чином, відповідач уклала кредитний договір № 86301933 від 04.11.2021 із ТОВ «ФК «ІРБІС» та відповідачу були перераховані кредитні кошти на її картковий рахунок в розмірі 3 500 гривень. Відповідач не виконала належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин. 01.09.2025 між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» був укладений договір факторингу № 01092025/01. Згідно з договором факторингу 01.09.2025 відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 86301933 від 04.11.2021. Згідно з розрахунком заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 86301933 від 04.11.2021 заборгованість становить 12 425 гривень, із яких: заборгованість за тілом кредиту 3 500 гривень; заборгованість за процентами 8 925 гривень, яка підлягає стягненню з урахуванням положень статей 525-526, 530, 610, 628, 1049-1050 ЦК України з відповідача на користь позивача (а. с. 3-8).

Ухвалою судді від 15 червня 2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02 вересня 2026 року (а. с. 49-50).

Ухвалою суду від 02 вересня 2026 року за клопотанням позивача, від імені якого діє представник Міньковська А.В., витребувано з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» докази та на підставі статті 198, пункту 4 частини другої статті 223 ЦПК України відкладено підготовче засідання до 25 вересня 2026 року (а. с. 81-83).

Ухвалою суду від 25 вересня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 19 жовтня 2026 року (а. с. 112-113).

Позивач свого представника в призначене судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином через електронний кабінет. До суду від представника позивача Міньковської А.В. 08.09.2026 надійшла заява в підсистемі «Електронний суд», в якій вона просила проводити судове засідання за відсутності представника позивача.

Представник відповідача адвокат Чередніченко В.А. в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем не підтверджено належними доказами перехід прави вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 86301933 від 04.11.2021 від первісного кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» до позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА», оскільки в матеріалах справи відсутній реєстр прав вимоги до договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025.

В судовому засіданні 19 жовтня 2026 року суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення і проголошення рішення відповідно до частини першої статті 244 ЦПК України до 28 жовтня 2026 року (а. с. 130-137).

Вислухавши пояснення представника відповідача - адвоката Чередніченко В.А., дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про надання фінансового кредиту № 86301933, паперова копія якого додана до позовної заяви, шляхом підписання сторонами електронними підписами, зокрема, відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 672716 (далі кредитний договір № 86301933) (а. с. 19-24).

Відповідно до пункту 3.1. кредитного договору № 86301933 за цим договором товариство надає кредит клієнту у розмірі 3 500 гривень, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно з п. 3.2. цього договору, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити передбачені цим договором проценти у строки та на умовах даного договору.

В пункті 3.2. кредитного договору № 86301933 зазначено, що за користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у пункті 4.2. цього договору, та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою клієнта. При цьому, клієнт може скористуватись пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених в підпунктах 3.2.1, 3.2.2. пункту 3.2. цього договору: пільговий період: 30 календарних днів з 04.11.2021 по 04.12.2021; пільгова процентна ставка (знижка) 2,5 % (підпункт 3.2.1. пункту 3.2. договору); стандартний період: 60 календарних днів з 05.12.2021 по 02.02.2022; стандартна процента ставка 3% (підпункт 3.2.2. пункту 3.2. договору).

З пункту 4.1. кредитного договору № 86301933 вбачається, що видача (надання) товариством кредиту клієнту за цим договором проводиться протягом трьох операційних банківських днів з моменту укладення цього договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені клієнтом у особистому кабінеті, та, яка визначена клієнтом у якості основної платіжної картки.

Як вбачається з пункту 4.2. кредитного договору № 86301933, клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за кредитом до 02.02.2022, шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок товариства.

Відповідно до пункту 4.4. кредитного договору № 86301933 клієнт має право скористатись пільговою процентною ставкою повторно, якщо він сплатив проценти за користуванням кредиту не пізніше 3-ох днів після останнього дня попереднього пільгового періоду. У такому випадку клієнт на сайті товариства обирає наступний пільговий період, у значенні від 1 до 30 днів. Після обрання клієнтом наступного пільгового періоду, між товариством та клієнтом підписується додатковий договір до цього договору, в якому зазначають строк наступного пільгового періоду та оновлений загальний строк кредитування. У цьому випадку зміни істотних умов договору набирають чинності з моменту підписання сторонами додаткового договору до цього договору та додатку № 1 до цього договору в новій редакції. На наступний пільговий період розповсюджуються ті самі правила, що і на пільговий період, визначений в підпункті 3.2.1. пункту 3.2. цього договору. Після закінчення строку пільгового періоду нараховується стандартна процентна ставка, зазначена у підпункті 3.2.2. пункту 3.2. цього договору.

Додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 86301933 від 04.11.2021 є Графік погашення боргу (зв. ст. а. с. 24).

Як вбачається з довідки про ідентифікацію клієнта, виданої 16 лютого 2026 року ТОВ «ФК «ІРБІС», акцепт оферти позичальником ОСОБА_1 (підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором) для укладення договору № 86301933: унікальний ідентифікатор (код підпису) 672716; номер мобільного телефону, на який було відправлено персональний ідентифікатор 0931378037; дата та час підписання 04.11.2021; номер картки/маска картки НОМЕР_1 (а. с. 15).

Відповідно до інформації ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 3152_251024113048 від 24.10.2025, відповідно до укладеного договору про переказ коштів ФК-П-21/04-21 від 06.04.2021, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнту: 04.11.2021 о 18:43:43 на суму 3 500 гривень, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 117998523, призначення платежу зарахування 3 500 гривень на карту № НОМЕР_1 (а. с. 31).

Згідно із розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «ІРБІС» за кредитним договором № 86301933 від 04.11.2021, що долучений до матеріалів справи, заборгованість за кредитним договором № 86301933 від 04.11.2021 становить 12 425 гривень, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 3 500 гривень, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 8 925 гривень, що нараховані за період з 04.11.2021 по 02.02.2022 (а. с. 38-39).

У пункті 1 частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

01 вересня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» було укладено договір факторингу № 01092025/01 (а. с. 25-29).

Відповідно до умов договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025, Акту приймання-передачі реєстру прав вимог за договором факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025, укладеного 01.09.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА», платіжної інструкції № 6054383 від 02 вересня 2025 року, Витягу з додатку № 1 до договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025, вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 86301933 від 04.11.2021 в розмірі 12 425 гривень, перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» (а. с. 10, 13, 25-29, 35).

Питання дійсності договору факторингу № 01092025/01, укладеного 01.09.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «ІРБІС» та ТОВ «Фінансова компанія «ПОЗИКА», в установленому законом порядку не оспорено. У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025, недійсним, або заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цього договору.

З урахуванням викладеного, доводи представника відповідача адвоката Чередніченко В.А., наведені в судовому засіданні про те, що позивачем не підтверджено належними доказами перехід прави вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 86301933 від 04.11.2021 від первісного кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» до позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА», оскільки в матеріалах справи відсутній реєстр прав вимоги до договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025, судом до уваги не приймаються, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, в яких наявний Витяг з додатку № 1 до договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025, підписаний директором ТОВ «ФК «ПОЗИКА» та директором ТОВ «ФК «ІРБІС».

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилом частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як зазначено у частини третій статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина перша цієї статті). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої цієї статті).

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

За змістом статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом частини першої статей 626, 628, статті 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1049 цього Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що договір про надання фінансового кредиту № 86301933 від 04.11.2021 було укладено в електронній формі.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У пункті 5 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами частини сьомої статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону № 675-VIII).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них (частина п`ята статті 11 Закону України № 675-VIII).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини восьмої статті 11 Закону № 675-VIII, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII).

Згідно із частиною першою статті 13 Закону № 75-VIII розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до Законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Частиною другою вказаною статті передбачено, що способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.

Пунктом 159 розділу VIII «Загальні правила документообігу за операціями з використанням платіжних інструментів» Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 за №164, передбачено, що документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

За змістом частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підтвердження своїх вимог позивачем надано паперову копію електронного договору про надання фінансового кредиту № 86301933 від 04.11.2021, довідку про ідентифікацію клієнта, видану 16 лютого 2026 року ТОВ «ФК «ІРБІС», в якій зазначено, що акцепт оферти позичальником ОСОБА_1 (підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором) для укладення договору № 86301933: унікальний ідентифікатор (код підпису) 672716; номер мобільного телефону, на який було відправлено персональний ідентифікатор 0931378037; дата та час підписання 04.11.2021; номер картки/маска картки НОМЕР_1 . Електронний договір містить особисті дані позичальника, реквізити паспорта, адресу місця реєстрації, РНОКПП. Доказів на спростування відповідності анкетних даних ОСОБА_1 в зазначеному договорі матеріали справи не містять.

Отже, для підписання кредитного договору, ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до вимог статей 11 і 12 Закону № 675-VIII.

Таким чином, вказаний договір підписано електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Зазначений висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.

Вказані обставини свідчать про належне укладення договору про надання фінансового кредиту № 86301933 від 04.11.2021, в тому числі погодження відповідача ОСОБА_1 з умовами вказаного договору, шляхом його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що представником відповідача не заперечувалося.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною першою статті 626 цього Кодексу, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 526 цього Кодексу передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З інформації АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 20.1.0.0.0/7-260904/83222-БТ від 10.09.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) (а. с. 98). Як видно з виписки по рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) за період з 04.11.2021 по 10.11.2021, 04.11.2021 наявне зарахування грошових коштів в розмірі 3 500 гривень на вказаний картковий рахунок (а. с. 99).

Згідно з частиною першою статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 611 цього Кодексу передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1049 цього Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

Виходячи з встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, які виникли з укладеного договору про надання фінансового кредиту № 86301933 від 04.11.2021, договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025, беручи до уваги, що позивачем надано достатні докази виникнення зобов`язання з укладеного договору та їх неналежного виконання відповідачем, суд вважає правильним задовольнити позов повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 86301933 від 04.11.2021, в розмірі 12 425 гривень, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 3 500 гривень, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 8 925 гривень, що нараховані за період з 04.11.2021 по 02.02.2022, в межах строку кредитування.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною другою цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За правилом частини третьої вказаної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як зазначено у пункті 1 частини другої статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500 гривень.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу суду надано: копію договору № 39493634/01 про надання правової допомоги, укладеного 02 січня 2026 року між ФОП ОСОБА_2 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА»; копію додаткової угоди № 86301933 до договору про надання правової допомоги № 39493634/01 від 02 січня 2026 року, укладеної 08 травня 2026 року між ФОП ОСОБА_2 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА»; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВА № 841, виданого 22 липня 2016 року Лівак Іванні Миколаївні; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Лівак І.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «ПОЗИКА» щодо стягнення кредитної заборгованості; акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги, підписаного 08 травня 2026 року між ФОП ОСОБА_2 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА», згідно з яким сторони підтверджують, що виконавець надав, а клієнт прийняв правову допомогу загальною вартістю 5 500 гривень, зокрема: письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин, 0,5 години 500 гривень; правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «ПОЗИКА», 1 година 1 500 гривень; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (позивач), 2 години 3 000 гривень; формування додатків до позовної заяви (письмові докази), 0,5 години 500 гривень, разом 5 500 гривень (а. с. 11, 14, 16-18, 30, 40).

Вказані вище докази у своїй сукупності підтверджують факт надання адвокатом Лівак Іванною Миколаївною правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» за договором № 39493634/01 про надання правової допомоги, укладеним 02 січня 2026 року.

Згідно з пунктами 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Не належить до інших видів правничої допомоги лобіювання, що здійснюється відповідно до Закону України «Про лобіювання».

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01) , пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Враховуючи час, затрачений адвокатом Лівак Іванною Миколаївною на надання правничої допомоги по справі про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 86301933, укладеним 04 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 , види виконаних робіт (наданих послуг), зазначених у Акті надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги, підписаного 08 травня 2026 року між ФОП ОСОБА_2 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА», суд вважає, що розмір витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою, в сумі 5 500 гривень є обґрунтованим та підтвердженим належними доказами у цій справі. Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідачем суду не надано.

За таких обставин, виходячи з положень статті 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500 гривень.

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 гривень, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 662,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 86301933 від 04.11.2021 в розмірі 12 425 гривень, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 3 500 гривень, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 8 925 гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2662 гривні 40 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5500 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: Київська область, місто Бровари, вулиця Симона Петлюри, будинок 21/1.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 28 жовтня 2026 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька