Рішення № 140991149, 28.10.2026, Вишгородський районний суд Київської області

28.10.26 363/6090/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Котлярова І.Ю., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Вишгородський відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 1190 від 06.07.2026 року,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: Вишгородський відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 1190 від 06.07.2026 року. Вказаний позов обґрунтовано тим, що 08.09.2026 року ОСОБА_1 через мобільний додаток АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Універсал Банк» надійшло повідомлення про блокування банківського рахунку Вишгородським відділом державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на суму 37 606,00 грн. на підставі відкритого виконавчого провадження по постанові ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.07.2026 року № 1190. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що позивач не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк, а саме 02.06.2026 року, зазначений в направленій через АТ «Укрпошта» повістці №7264839, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно 02.06.2026 року скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Відповідно до вказаної постанови на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн. Водночас, вказану постанову позивач вважає незаконною через відсутність складу адміністративного правопорушення, процедурні порушення при формуванні матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Позивач зазначив, що 17.03.2022 року добровільно вступив до лав Збройних Сил України та 30.06.2023 року був демобілізованим по догляду за матір`ю, яка є інвалідом ІІ групи довічно. 03.07.2023 року взятий на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 . 22.05.2024 року на вимогу Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» ним було оновлено персональні дані через «Резерв+». Позивач зазначив, що повістку ІНФОРМАЦІЯ_2 № 7264839 він не отримував, ні особисто, ні засобами поштового зв`язку. Окрім того, розгляд справи та ухвалення постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1190 від 06.07.2026 року відбулося за його відсутності, будь-яких повісток про виклик на 06.07.2026 року для розгляду справи також не отримував, у зв`язку з чим був позбавлений бути присутнім під час розгляду справи, надавати свої пояснення та покази, заявляти клопотання та мати професійну правову допомогу. З самої постанови не зрозуміло коли саме було направлено повістку № 7264839, відсутнє посилання на трекінг номер листа в якому така повістка направлялася, а також відсутнє посилання на дату відмітки АТ «Укрпошта» про відсутність адресата за вказаною адресою. Враховуючи вказані обставини позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_4 № 1190 від 06.07.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу, провадження у справі закрити.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 25.09.2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , третя особа: Вишгородський відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

09.10.2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача Козака О.О. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого у задоволені позову ОСОБА_1 просив відмовити, в обґрунтування зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_3 було сформовано повістку № 7264839 на ім`я ОСОБА_1 про необхідність прибути о 14:00 годині 02.06.2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних та надіслано 13.05.2026 року на адресу ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 , рекомендованим листом R067166183755 з приміткою «Повістка ТЦК». Вказана повістка, яку не забрав ОСОБА_1 була повернута в зворотному напрямку, причина повернення: «одержувач відсутній за вказаною адресою», дата повернення 17.05.2026 року. Враховуючи викладене ОСОБА_1 був належним чином оповіщений про виклик до ТЦК та СП. Також позивачем грубо порушено постанову КМ України № 560 від 16 травня 2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації», створивши умови при яких в наслідок виконання Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації при чіткому оповіщенні особи вказане оповіщення не відбувається та особа може ігнорувати закон, не отримувати повістки та безвідповідально відноситись до своїх обов`язків як військовослужбовців. 20.02.2026 року позивачу направлено рекомендованим листом №R067106512750 повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, яке також не було забране позивачем і повернуто відправнику з відміткою «адресат відсутній», дата повернення 29.06.2026 року. Враховуючи викладене, 06.07.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_3 було складено постанову № 1190 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на відносно ОСОБА_1 про накладання штрафу у розмірі 17 000,00 грн., та 27.07.2026 року була направлена на ім`я ОСОБА_1 рекомендованим листом №R067239188831. Вказана постанова, яку не забрав ОСОБА_1 була повернута в зворотному напрямку, причина повернення: «за закінченням терміну зберігання», дата повернення 10.08.2026 року. Відтак, представник відповідача зазначив, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП ухвалена у межах компетенції начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 та на підставі повно і всебічно з`ясованих обставинах справи та з дотриманням вимог діючого на час вчинення правопорушення законодавства.

12.10.2026 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в обґрунтування якої зазначено, що представником відповідача не надано доказів інформування його, як адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або залишення працівником пошти повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», а також відмітка працівника об`єкту поштового зв`язку з позначкою «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчена його підписом з проставлянням відбитка поштового пристрою, що передбачено вимогами Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 15.03.2009 року, зі змінами внесеними постановою КМУ за № 1147 від 08.10.2024 року «Про внесення змін до Правил надання послуг поштового зв`язку». Окрім того, відповідач не надав копію повідомлення ф. 22, із проставленням позначки «Повістка ТЦК», відмітки про причину невручення, та зазначенням на зворотному боці відправлення дати вкладання повідомлення ф. 22а до абонентської поштової скриньки. Враховуючи викладене, оскільки повістка позивачу безпосередньо вручена не була та встановлена законодавством процедура вручення та проставлення відповідної відмітки про невручення дотримана не була, а відтак позивач був позбавлений можливості з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також, ОСОБА_1 зазначив, що відповідач, як держатель відповідного реєстру мав можливість перевірити та підтвердити всі необхідні відомості про нього, враховуючи, що при винесені оскаржуваної постанови його особу встановлено через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Будь-які докази про те, які саме відомості (персональні дані) не уточнено, які не могли бути одержані самостійно відповідачем не зазначено і не надано. Крім того, відсутні належні докази щодо сповіщення позивача про день, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Сторонами клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що 06.07.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 винесено постанову № 1190 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, зі змісту якої вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 було надіслано через АТ «Укрпошта» повістку № 7264839 з повідомленням про вручення та описом-кладенням ОСОБА_1 , в якій було зазначено дату прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме 02.06.2026 року. Поштове відправлення було повернено з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до п. 41 Порядку № 560 вважається належним підтвердження оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Адреса, за якою ІНФОРМАЦІЯ_3 було відправлено повістку, була обрана з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, як таку яку повідомив ОСОБА_1 територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних. Іншої адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку ОСОБА_1 не повідомляв ІНФОРМАЦІЯ_4 . ІНФОРМАЦІЯ_4 , було надіслано ОСОБА_1 повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення через АТ «Укрпошта» рекомендованим листом. ОСОБА_1 на розгляд справи не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи від останнього не надходило. З огляду на встановлені обставини, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з даним адміністративним позовом.

З огляду на викладене, між сторонами склалися правовідносини з приводу оскарження постанови суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 8 КУпАП встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно пункту 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Згідно із статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, суд враховує, що особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

У зв`язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Згідно з п. 5 ч. 1 статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, відповідно до абзацу першого п. 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період № 560 резервісти та військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебуванням або місцезнаходженням чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.

Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Спеціальним законом, який визначає, зокрема обов`язки громадян щодо здійснення мобілізації в особливий період, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені у ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відповідно до абзацу першого частини першої, абзацу сьомого частини третьої якої громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Згідно з пунктом 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період № 560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

З аналізу зазначених норм вбачається обов`язок громадян з`явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Отже, за змістом зазначених положень ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП настає за неприбуття особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у місце та строк, зазначені в отриманих ними документах, зокрема, повістці.

Відтак, для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 визначає також процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів.

Відповідно до пункту 30 Порядку № 560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.

Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів або Журналі реєстрації виданих для оповіщення повісток.

З наявної в матеріалах справи копії повістки № 7264839 вбачається, що вона сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить реєстраційний номер, та 11.05.2026 року підписана кваліфікованим електронним підписом керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 в Київській області ОСОБА_2 , що відповідає вимогам пункту 30 Порядку № 560, чинного на дату її формування, а отже, оформлена відповідно до передбаченої законодавством процедури. Відповідно до вказаної повістки ОСОБА_1 необхідно з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 02.06.2026 року о 14:00 год.

Згідно з пунктом 34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Сформована 11.05.2026 року та підписана кваліфікованим електронним підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 повістка № 7264839 була направлена 11.05.2026 року на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом з описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення за № R067166183755, що підтверджується долученими до відзиву на позовну заяву додатками, а саме копією повістки, копією опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення.

Згідно п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Зі змісту наведеного положення вбачається, що у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку резервіст або військовозобов`язаний вважається належним чином оповіщеним про виклик до районного (міського) ТЦК у разі проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних або відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.

Отже, проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи або задекларованого/зареєстрованого місця проживання прирівнюється законодавцем до належного повідомлення особи про виклик її до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, навіть незважаючи на те, що фактично особа може бути не ознайомлена із необхідністю явки її до територіального центру.

Таким чином, як встановлено судом, повістку № 7264839 направлено засобами поштового зв`язку (номер відправлення R067166183755) за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана адреса, як вбачається з постанови № 1190 від 06.07.2026 року була обрана з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, як таку яку повідомив ОСОБА_1 територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних. Іншої адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку ОСОБА_1 не повідомляв, а відтак, фактично направлення повістки відбулося за належною адресою.

Згідно довідки про причини повернення/досилання, вказане поштове повідомлення повернулося на адресу відправника 18.05.2026 року з відміткою "адресат відсутній".

Враховуючи, що відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджених Постановою КМУ № 560 від 16 травня 2024 року, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про явку до ІНФОРМАЦІЯ_4 18.05.2026 року.

Також, в матеріалах справи наявна копія повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_4 № 06/1506, за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 про розгляд справи про адміністративне правопорушення. Вказане повідомлення сформоване ОСОБА_1 , зі змісту якого вбачається, що 06.07.2026 року о 10 год. 00 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 відбудеться розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вказане повідомлення було направлено ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку, номер відправлення № R067200284957. Згідно довідки про причини повернення/досилання вказане поштове повідомлення повернулося на адресу відправника з відміткою "адресат відсутній".

Суд звертає увагу, що відповідно до вимог законодавства про військовий обов`язок та військову службу, до обов`язків резервістів та військовозобов`язаних належить, зокрема уточнення своїх облікових даних, у тому числі актуальної адреси місця проживання. Адреса, за якою направлялося вказане повідомлення, а саме: АДРЕСА_3 , є зареєстрованим місцем проживання позивача, про що також зазначив сам позивач. Останнім не було надано доказів існування об`єктивних причин, які унеможливили отримання ним поштового відправлення за вказаною адресою, так само і не подано документів, що підтверджують проживання позивача за іншою адресою.

Відтак, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що направлення повідомлення за зареєстрованою адресою місця проживання позивача є належним способом його повідомлення.

06.07.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 було винесено постанову № 1190 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , яку було направлено останньому засобами поштового зв`язку, номер відправлення № R067239188831, за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно довідки про причини повернення/досилання вказане поштове повідомлення повернулося на адресу відправника з відміткою - "закінчення встановленого терміну зберігання".

Враховуючи викладене, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши письмові матеріали, суд приходить до переконання, що позивач ОСОБА_1 у розумінні п. 41 Порядку №560, був належним чином повідомлений про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 02.06.2026 року. Однак, як вбачається з долучених до матеріалів документів, позивач у визначений час до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не прибув та доказів наявності поважних причин такої неявки не надав.

Окрім того, враховуючи факт зазначеного адміністративного правопорушення відповідачем на адресу позивачу надіслано повідомлення № 06/1506 про розгляд справи про адміністративне правопорушення, яке повернулося відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Будь-яких заяв, клопотань про відкладення розгляду справи або повідомлень про неможливість прибуття від ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 не надходило.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач діяв у межах наданих йому повноважень та з дотриманням встановленої законом процедури як під час виклику позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, так і під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Відтак, суд приходить до переконання, що оскаржувана постанова винесена на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, та відповідно до норм чинного законодавства, підстав для її скасування немає, а отже у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються, відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 139, 241, 242, 243, 246, 286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Вишгородський відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 1190 від 06.07.2026 року відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 ).

Третя особа: Вишгородський відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 34961544, адреса: 07302, Київська область, м. Вишгород, вул. Межигірського Спаса, буд. 6).

Суддя І.Ю. Котлярова