Постанова № 140991046, 23.10.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/2139/25 Провадження № 3/358/76/26 П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Лебединець Г.С., розглянув матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з Батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, громадянина України, мешкає: АДРЕСА_1 ,-

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

02.11.2025 о 23:27 ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , керував транспортним засобом Lada 2108 д.н.з. НОМЕР_1 кк з явними ознаками алкогольного сп`яніння: порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Alkotest Drager, та у найближчому медичному закладі у лікаря нарколога категорично відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

В судове засідання захисник адвокат Ковальский В.В. надав клопотання про закриття провадження у справі, в якому просив завершувати судовий розгляд за відсутності сторони захисту. Крім того захисник долучив документи, які характеризують особу ОСОБА_1 .

Клопотання про закриття провадження у справі мотивовано наступним. Так, на переконання сторони захисту, співробітники поліції не мали законних підстав для зупинки транспортного засобу. ОСОБА_1 не було зазначено, де саме він повинен пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння: чи на місці чи в медичному закладі. Подальша поведінка військовослужбовця ОСОБА_1 викликана тим, що на даний час він проходить військову службу в ЗСУ та під час служби отримав захворювання нервової системи. З боку співробітників поліції не була виявлена толерантність до цієї обставини. Додані відеозаписи не містять будь-яких даних про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. На питання співробітників поліції ОСОБА_1 відповів, що згоден пройти огляд в медичному закладів в с.Медвин. У відповідь поліцейський заперечує наявність лікарні в с.Медвин і каже, що лікарня є в м.Тараща, проте не пропонує ОСОБА_1 пройти огляд в лікарні м.Тараща. Після доставлення ОСОБА_1 до відділення поліції в м.Тараща, ніхто з поліцейських не пропонував йому пройти огляд в медичному закладі в м.Тараща, а направлення на проведення медичного огляду в Таращанську районну лікарню ОСОБА_2 було оголошено лише о 01:21:19 вже після оголошення йому протоколів про адміністративне правопорушення за ст.173, 185 КУпАП та складання протоколу за ст.130 КУпАП. Навіть по прибуттю швидкої допомоги в райвідділ поліції в м.Тараща, ОСОБА_1 не пропонували пройти огляд в медичному закладі в м.Тараща. Направлення було виписано до неіснуючого медичного закладу, а саме до «Таращанської районної лікарні», в той час як такого закладу в місті не існує. Крім того, в даному направленні містяться дописи, виконані різними людьми, тому направлення є недопустимим доказом. Крім того, співробітникам поліції було відомо, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем ЗСУ, тому співробітниками поліції протокол було складено з порушенням вимог ст.266-1 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 на відеозаписі повідомляв, що йому необхідний адвокат, проте з моменту фактичного затримання і до завершення складання протоколів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 так і не було реалізоване право на правничу допомогу.

Крім того, захисником до матеріалів справи долучені наступні документи: копія військового квитка ОСОБА_1 , виписка з медичної картки ОСОБА_1 , копії нагород ОСОБА_1 , копія посвідчення УБД, довідка ВЛК від 27.08.2024.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторони захисту з урахуванням приписів ст.268 КУпАП.

Суд, дослідив матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частиною 1 ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Пунктами 1.3. та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Правилами дорожнього руху регламентовано, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, та передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного сп`яніння, під впливом наркотичних чи токсичних речовин, у хворобливому стані, у стані стомлення або під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу. Водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Статтею 266 КУпАП визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Аналогічні положення щодо порядку проведення огляду водіїв транспортних засобів про визначення стану сп`яніння закріплені у п.п. 3, 6, 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, та п.п. 6, 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС та МОЗ за № 1452/735 від 09.11.2015 року №1413/27858.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, ОСОБА_1 зазначених вище вимог наведених Правил не дотримався, оскільки його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, у розумінні ст. 251 того ж Кодексу, належними та допустимими доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення, який складений у максимальній відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України;

- направленням на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони здоров`я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів із зазначенням про не проходження ОСОБА_1 такого огляду;

-копією протоколу про адміністративне затримання ОСОБА_1 серія АЗ № 119415 від 03.11.2025 для складення адміністративного протоколу, зокрема за ст.130 КУпАП, припинення правопорушення;

-рапортом поліцейського Батальйону № 2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі про обставини виявлення водія ОСОБА_1 та його адміністративне затримання та складання адміністративних матеріалів;

- відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників поліції, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм указаних правил ПДР.

Суд вважає, що дії працівників поліції, у цій ситуації, є вірними, оскільки ОСОБА_1 інкримінується відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що є окремим складом правопорушення та є закінченим з моменту такої відмови.

Так, як зазначено у ПДР водій транспортного засобу, як учасник дорожнього руху, відповідно до вимог п. 1.3 Правил дорожнього руху України зобов`язаний знати й неухильно виконувати вимоги цим Правил, зокрема, й тих, які зобов`язують водіїв виконувати вимоги поліцейських. Пунктом п. 2.5 ПДР України передбачено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відеозапис є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксована подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, диск 1 містить відеофайл «Clip 0», диск 2 містить відеофайли «Clip-1, Clip-2, Clip-3», та події зафіксовані на вказаних відеозаписах відповідають подіям, зазначеним у рапорті співробітника поліції, щодо обставин виявлення водія ОСОБА_1 , спілкування із ним та подальше затримання для складання адміністративних матеріалів.

Вказані відеозаписи містять підтвердження того, що ОСОБА_1 після того, як він зупинив автомобіль поряд із своїм домогосподарством, співробітники поліції повідомили про несправність його транспортного засобу. В ході спілкування із водієм були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння. Після повідомлення ознак ОСОБА_1 почав поводити себе агресивно, висловлювався нецензурною лайкою в бік працівників поліції. При цьому, ОСОБА_1 було повідомлено, що вказана поведінка буде рахуватися як відмова від проходження огляду, на що останній продовжив поводити себе зухвало. ОСОБА_1 продовжив агресивну поведінку та його було затримано і доставлено у відділення поліції для складання адміністративних матеріалів.

Суд зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння вже сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому на переконання суду, про відмову водія від проходження огляду свідчить не лише висловлена вголос відмова від проходження огляду, а й сама поведінка водія, який ухиляється від надання відповіді на чіткі питання співробітників поліції щодо проходження огляду та агресивна поведінка водія у відповідь на пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння.

Відповідно до ст. 6 КУпАП працівники поліції здійснюють заходи, спрямовані на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню. Крім того, відповідно до Закону України «Про поліцію» Національна поліція - орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Встановлення ознак сп`яніння відноситься до дискреційних повноважень працівників поліції на підставі візуального огляду водія і в процесі спілкування з ним.

Відповідно до «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» у працівника поліції виникає право візуально перевірити наявність ознак сп`яніння у водія. Не згода останнього з наявністю у нього ознак сп`яніння не надає водієві права відмовлятися від запропонованого поліцейським огляду на стан сп`яніння.

Зовнішні ознаки за своєю суттю не можуть в повній мірі відображатися у відеозаписі. При цьому такі зовнішні ознаки надають працівникам поліції лише підстави для виникнення сумнівів стосовно стану, в якому перебуває водій. З метою перевірки такої суб`єктивної підозри, яка сама по собі не має жодного юридичного значення і не може підтвердити чи спростувати стан, в якому перебуває водій, працівники поліції і заявляють вимогу щодо проходження водієм огляду на стан сп`яніння. Саме результати огляду й мають підтвердити чи спростувати обґрунтованість вказаної суб`єктивної оцінки.

Щодо згоди водія пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі с.Медвин, суд зазначає, що найближчим закладом, в якому проводяться огляди на стан сп`яніння водіїв, зупинених в межах Таращанської ОТГ є КНП ТМР «Таращанська міська лікарня», тому згода ОСОБА_1 на має в даному випадку юридичного значення.

Щодо зазначення у направленні для проходження огляду на стан сп`яніння «неіснуючого медичного закладу», суд зазначає, що вказане направлення передається співробітниками поліції медичному персоналу лікарні, в яку доставляється водій для проходження огляду на стан сп`яніння. За матеріалами даної справи ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я не доставлявся, тому зазначення у направленні «районна лікарня» замість «міська лікарня» не свідчить про наявність об`єктивних та непереборних обставин для не проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я в разі його згоди на це.

Щодо доводів сторони захисту про те, що після доставлення ОСОБА_1 до відділення поліції в м.Тараща, ніхто з поліцейських не пропонував йому пройти огляд в медичному закладі в м.Тараща, а направлення на проведення медичного огляду в Таращанську районну лікарню Котенку було оголошено лише о 01:21:19 вже після оголошення йому протоколів про адміністративне правопорушення за ст.173, 185 КУпАП та складання протоколу за ст.130 КУпАП, суд зазначає наступне. Так, ОСОБА_1 був доставлений до відділення поліції саме для складання протоколу, зокрема, за ст.130 КУпАП. При цьому до адміністративного затримання ОСОБА_1 співробітниками поліції вже було зроблено висновок про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, про що йому було повідомлено вголос. Таким чином, у співробітників поліції не було підстав для ініціювання процедури проходження водієм огляду на стан сп`яніння вдруге, оскільки вже було констатована відмова від проходження такого огляду та розпочато оформлення адміністративних матеріалів.

Щодо тверджень сторони захисту про порушення співробітниками поліції права на захист, оскільки ОСОБА_1 не було забезпечено захисника, суд зазначає, що, як вбачається з відеозапису та рапорту, які наявні в матеріалах справи, співробітниками поліції було зроблено відповідне повідомлення до Центру безоплатної вторинної правничої допомоги про затримання особи та заявлене клопотання про необхідність правничої допомоги. Призначення в даному випадку адвоката перебуває поза межею повноважень співробітників поліції та не є сферою їх відповідальності.

Крім того, в подальшому в ході судового розгляду ОСОБА_1 був залучений до участі у справі захисник та право на кваліфіковану правничу допомогу ним було реалізовано в повному обсязі.

Щодо доводів сторони захисту про порушення порядку проведення огляду на стан сп`яніння, оскільки він є діючим військовослужбовцем та його огляд на стан сп`яніння необхідно проводити з дотриманням вимог ст.266-1 КУпАП, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.15 КУпАП, військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються, зокрема, забезпечення безпеки дорожнього руху, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Згідно ч.1-2 ст.266-1 КУпАП, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Таким чином, на переконання суду, для застосування положень ст.266-1 КУпАП, з`ясуванню підлягають обставини щодо виконання військовослужбовцем обов`язків з військової служби станом на дату та час вчинення адміністративного правопорушення.

В даній справі, відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби, у зв`язку із чим співробітниками поліції правомірно було запропоновано водію пройти огляд на стан сп`яніння та не було законних підстав для залучення посадових осіб ВСП.

Інші доводи сторони захисту не спростовують висновку суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, на переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Досліджені та перевірені судом обставини, поза розумним сумнівом, свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а саме, відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Відповідно до ст. 10 КУпАП України, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

На переконання суду, будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд, у відповідності до положень ст. 251 та ст. 252 КУпАП, вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній керуючи транспортним засобом відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Так, суд враховує обставини, визначені ст. 33 КУпАП, і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню її вини, необхідним і достатнім для її виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягнення відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, ч.1 ст.130, 251, 252, 283-285, 307-308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/21081300, код тримувача (код за ЄДРПОУ):37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Кода банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UА 488999980313030149000010001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300 ) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь Державної судової адміністрації України у сумі 665,60 грн. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Згідно ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду.

Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Головуючий: суддяГ. С. Лебединець