Рішення № 140990125, 26.10.2026, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"26" жовтня 2026 р.Справа № 404/4905/26Провадження № 2/390/1917/26Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Бойко І. А.,

при секретарі - Погрібній А. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» - адвокат Пархомчук С.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 18006 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що 24.11.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2014698, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 6000 грн, строком на 29 днів, із процентною ставкою 1,9 % на добу. Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Відповідач не виконав свої зобов`язання - не повернув отримані кошти та не сплатив проценти за користування кредитом. 01.12.2023 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА» та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» уклали договір відступлення права вимоги № 1-01/12/2023, згідно якого ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» набуло право вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників, включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2014698 від 24.11.2021. Станом на 20.02.2026 заборгованість становить 18006 грн, з яких: 6000 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 12006 грн - прострочена заборгованість за відсотками. На підставі викладеного просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором і судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, місце і час розгляду справи повідомлявся за зареєстрованою адресою проживання, правом подання відзиву не скористався.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши всі перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Суд установив, що 24.11.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2014698 у електронній формі, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 6000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Кредит надається строком на 29 календарних днів, з 24.11.2021 по 22.12.2021 включно (пункти 1.2, 1.3, 9.2 договору), за фіксованою процентною ставкою 1,90 % від суми кредиту на день (пункт 1.4 договору). Згідно з Таблицею обчислення загальної вартості кредиту, наведеною у договорі, проценти за користування кредитом у межах строку кредитування становлять 3306 грн, а загальна вартість кредиту - 9306 грн (пункт 1.6 договору).

Договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором G9896, надісланим 24.11.2021 на номер телефону НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про ідентифікацію ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА», а також Паспортом споживчого кредиту, підписаним тим самим ідентифікатором.

Згідно з листом ТОВ «САНРАЙЗ ФІНАНС» від 19.03.2026 № 1903/2026-3 24.11.2021 на платіжну картку з маскою НОМЕР_2 було перераховано 6000 грн.

01.12.2023 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА» та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено договір відступлення права вимоги № 1-01/12/2023. Відповідно до витягу з реєстру боржників до цього договору до ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 2014698 на загальну суму 18006 грн, з яких: 6000 грн - залишок по тілу кредиту, 12006 грн - залишок по відсотках.

Згідно з випискою з особового рахунка за кредитним договором станом на 20.02.2026 заборгованість становить 18006 грн, з яких: 6000 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 12006 грн - прострочена заборгованість за відсотками. Нарахування позивачем пені, штрафів не здійснювалося.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з частинами першою, третьою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст. 509, 510, 526 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Загальними умовами зобов`язання є те, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст. 525, 625 ЦК України).

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналіз доказів, які дослідив суд, свідчить, що 24.11.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за яким товариство надало останньому кредит у розмірі 6000 грн, а право вимоги за цим договором перейшло до позивача на підставі договору відступлення права вимоги від 01.12.2023.

Зміст договору містить всі істотні умови, стосовно яких його сторони дійшли згоди: предмет договору (вид кредиту за способом його надання, розмір кредиту, валюта кредиту), умови щодо розміру процентів, типу процентної ставки, порядку сплати процентів та повернення кредиту.

Згідно умов, узгоджених сторонами кредитного договору, а саме пунктів 1.2-1.4 та 9.2 договору, відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 6000 грн на строк 29 календарних днів, тобто по 22.12.2021 включно, за фіксованою процентною ставкою 1,9 % на добу. Таким чином, розмір процентів за користування кредитом у межах строку кредитування становить 3306 грн (6000 грн ? 1,9 % ? 29 днів), що відповідає Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, наведеній у договорі.

У той же час, позивачем заявлено до стягнення проценти у розмірі 12006 грн, що більш ніж у три рази перевищує розмір процентів, обчислений за умовами договору в межах строку кредитування. Розрахунку процентів, з якого б вбачалися період нарахування, застосована ставка та база нарахування, позивач суду не надав, а виписка з особового рахунка містить лише загальну суму залишку по відсотках.

Доказів продовження строку кредитування позивач суду не надав. Пунктами 9.4.2, 9.4.3 договору передбачено автоматичне продовження строку користування кредитом (автопролонгація) з підвищеною процентною ставкою 2,9 % на добу, проте позивач на цю умову в позові не посилався, доказів настання обставин, з якими договір пов`язує пролонгацію, та відображення нової дати повернення кредиту в особистому кабінеті позичальника (пункт 9.4.6 договору) суду не надав. Крім того, умова про збільшення процентної ставки до 2,9 % на добу суперечить пунктам 3.1 і 3.4 договору, якими встановлено, що фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку дії договору та не може бути збільшена в односторонньому порядку. З огляду на це у суду відсутні підстави вважати, що строк кредитування за кредитним договором був збільшений та перевищував 29 днів, а проценти нараховувались за підвищеною ставкою.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (пункти 109-128) закон не передбачає сплату процентів за користування кредитом за межами строку кредитування. Так, суд виснував, що «116. … твердження скаржників про те, що проценти за «користування кредитом» нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння скаржниками правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України».

Таким чином, нарахування процентів після 22.12.2021, тобто за межами строку кредитування, не відповідає означеному висновку.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2014698 від 24.11.2021 у розмірі 9306 грн, з яких: 6000 грн - сума наданого кредиту, та 3306 грн - проценти за користування кредитом у межах строку кредитування. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення процентів у розмірі 8700 грн слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1413 від 25.03.2026 (проведена банком 27.03.2026). Позовні вимоги задоволено частково на 51,68 % (9306 грн із 18006 грн), тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1376,00 грн.

Що стосується витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У питаннях відшкодування витрат на правову допомогу Верховний Суд притримується позиції, що право на задоволення чи відмову у відшкодуванні витрат належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано до суду копію договору про надання правової допомоги № 09/07/2025 від 09.07.2025 та додаткової угоди № 1 від 20.01.2026, укладених між ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» та адвокатом Пархомчуком С.В. (погодинна оплата у розмірі 2500 грн за годину), акт про отримання правової допомоги від 04.09.2026, рахунок № 04.09.2026-156 від 04.09.2026 та платіжну інструкцію № 2950 від 04.09.2026 про сплату 13000 грн. Згідно з актом загальна вартість наданої правової допомоги складає 13000 грн, з яких 12500 грн - 5 годин роботи адвоката (консультація - 1 година, складення та подання позовної заяви - 2,5 години, інші клопотання, заяви, процесуальні документи та моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень - 1,5 години) та 500 грн - канцелярські та поштові витрати.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення витрат на правову допомогу.

Відповідач клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу не подавав, проте відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Також Верховний Суд, здійснюючи розгляд справи № 873/212/21, у якій досліджував питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що суд може зменшити розмір указаних витрат, коли відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є невідповідною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу у даній справі у сумі 13000 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, обсягом та часом наданих адвокатом послуг, не відповідають критерію розумності їхнього розміру, співмірності та справедливості.

Суд, з урахуванням вищенаведеного та часткового задоволення позову дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн.

Загальний розмір судових витрат, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, становить 2876 грн, з яких: 1376,00 грн - судовий збір, 1500 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

На підставі ст. 509, 510, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 638, 639, 1048, 1054 ЦК України, Закону України «Про споживче кредитування», ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про електронну комерцію», керуючись ст. 12, 13, 76-78, 81, 89, 95, 133, 137, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за кредитним договором № 2014698 від 24.11.2021 у розмірі 9306 грн, з яких: 6000 грн - сума наданого кредиту, та 3306 грн - проценти за користування кредитом у межах строку кредитування.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» судові витрати у сумі 2876 грн, з яких: 1376,00 грн - судовий збір, 1500 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», місцезнаходження: вул. Саперне Поле, буд. 12, нежитлове приміщення 1008, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 44002941;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя І.А. Бойко