Ухвала суду № 140989655, 27.10.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1864/26

Провадження № 2/338/1460/26

27 жовтня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого-судді Решетова В.В.,

за участю секретаря судового засідання Смеречук Х.В.

розглянувши відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду заяву представника позивача Медведєвої Наталії Олександрівни про закриття провадження у справі та повернення судового збору у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У провадженні Богородчанського районного суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа № 338/1864/26 (провадження № 2/338/1460/26) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

30 вересня 2026 року від Старобогородчанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області №1256/01.1-20 від 29 вересня 2026 року до суду надійшла інформація, що ОСОБА_2 змінила прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 , згідно повідомлення ДМС про зміну прізвища №5174454 від 08.09.2026р.

12 жовтня 2026 року представник позивача Медведєва Н.О. сформувала в підсистемі «Електронний суд» заяву про закриття провадження у справі. У заяві зазначено, що ОСОБА_1 повністю розрахувалася з ТОВ «Споживчий центр» за спірною заборгованістю, станом на день подання заяви заборгованість за кредитним договором відсутня, а кредитодавець на підставі наданих відповідачкою документів провів списання процентів, відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Посилаючись на пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України, представник позивача просить закрити провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору та повернути сплачений судовий збір із державного бюджету.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в позовній заяві просив справу розглядати у його відсутність.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не відомі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Вирішуючи заявлене процесуальне питання, суд приходить до наступних висновків.

За статтями 4, 12, 13, 49 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється, зокрема, на засадах змагальності та диспозитивності. Учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд у межах, визначених процесуальним законом.

Суд розглядає справу в межах заявлених вимог і не вправі замінювати чітко висловлену процесуальну волю сторони іншою формою її реалізації.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Відсутність предмета спору є самостійною процесуальною підставою завершення розгляду без вирішення заявлених вимог по суті. Для її застосування суд встановлює фактичні обставини, з якими закон пов`язує неможливість подальшого судового розгляду.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) сформулювала правовий висновок, яким застосування пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе тоді, коли предмет спору був відсутній і на час пред`явлення позову, за умови відсутності неврегульованих між сторонами питань.

Отже, судом встановлено що предмет спору є відсутнім на час постановлення цієї ухвали. Достатні підстави для розгляду вимоги про стягнення заборгованості по суті відсутні, тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.

Водночас суд розмежовує закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору та закриття внаслідок відмови позивача від позову. У поданій заяві представник не заявляє відмови від позову за статтею 206 ЦПК України, у зв`язку з чим підстави для застосування пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України відсутні.

Що ж стосується вимоги про повернення з державного бюджету судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Фактичні обставини справи свідчать, що позивач фактично відмовляється від позовних вимог, через сплату відповідачем заборгованості, яку його спонукала здійснити саме наявність судового провадження.

Інститут повернення судового збору покликаний позбавити позивача витрати у випадку, коли позов подано помилково. Та відповідно суд не встиг вчинити дій передбачених процесуальним кодексом.

Проте, у цій справі судом вчинені всі необхідні дії, а саме, відкрито провадження по справі, направлені сторонам судові повістки, здійснено інші процесуальні дії.

Прагнення позивача використати суд для повернення заборгованості від відповідача, а потім щоб повернути судовий збір, суд вважає недобросовісною поведінкою.

Враховуючи, що сторони самостійно врегулювали спірні питання після пред`явлення позову, що стало підставою для не підтримання позивачем своїх вимог внаслідок задоволення їх відповідачем, суд вважає, що за таких обставин предмет спору у даній справі відсутній, а тому з врахуванням положень ч.3 ст. 142 ЦПК України, приходить до висновку про задоволення заяви в частині закриття провадження по справі та відмову у задоволенні заяви щодо повернення судового збору з державного бюджету.

Разом з тим, суд вважає за необхідне вирішити питання про розподіл між сторонами судових витрат, на підставі ч.2 ст. 255 ЦПК України, та стягнути з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору у сумі 2662 грн 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 13, 49, 7681, 89, 142, 255, 256, 258261, 353354 ЦПК України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», суд

п о с т а н о в и в:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Медведєвої Наталії Олександрівни про закриття провадження у справі та повернення судового збору задовольнити частково.

Закрити провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 16.12.2025-100002357 у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, ЄДРПОУ: 37356833, рахунок IBAN: НОМЕР_2 , МФО: 305299 витрати по сплаті судового збору у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

В решті вимог заява задоволенню не підлягає.

Роз`яснити, що за частиною другою статті 256 ЦПК України повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 261 ЦПК України та може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або якщо справу (питання) вирішено без повідомлення (виклику) учасників, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадках, передбачених статтею 354 ЦПК України.

Суддя В.В. Решетов