Ухвала суду № 140989402, 16.10.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Дата ухвалення
16.10.2026
Номер справи
523/5319/26
Номер документу
140989402
Форма судочинства
Кримінальне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа №523/5319/26

Провадження №1-кс/523/9214/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором, у кримінальному провадженні № 42026160000000037 від 11.02.2026, про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Пересипського районного суду надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором, у кримінальному провадженні № 42026160000000037 від 11.02.2026, про арешт майна, а саме земельної ділянки, реєстраційний номер об`єкта 1618674051210; 1/1 частики власності, кадастровий номер 5121082400:01:005:0731; площа (га) 0,054: цільове призначення для індивідуального садівництва, орган що здійснив реєстрацію земельної ділянки: відділ Держкомзему у Біляївському районі Одеської області.

З клопотання встановлено, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 42026160000000037 від 11.02.2026 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 366 , ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Одеською обласною прокуратурою здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні.

Оперативний супровід у кримінальному провадженні здійснюється Одеським ДББ НПУ.

Досудовим розслідуванням установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Провентусмед» (код ЄДРПОУ 37224455) зареєстроване як юридична особа 03.08.2010. Статутний капітал товариства становить 10 000 гривень. Керівником ТОВ «Провентусмед» з моменту його державної реєстрації є ОСОБА_7 , яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстра наділена повноваженнями діяти від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори. Засновниками товариства є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , кожній з яких належить по 50 відсотків статутного капіталу. Місцезнаходженням та фактичним місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «Провентусмед» є: 65074, м. Одеса, вул. Івана Фунтового, буд. 68/1. Основним видом економічної діяльності товариства за КВЕД є 46.46 «Оптова торгівля фармацевтичними товарами»; крім того, зареєстрованими видами діяльності є оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям, іншими товарами господарського призначення, деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, неспеціалізована оптова торгівля, а також роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами у спеціалізованих магазинах.

Так, ОСОБА_6 у період підготовки та виконання договору про закупівлю товарів № 10 від 13.03.2025, а також упродовж 2025-2026 років працювала менеджером з реалізації товарів ТОВ «Провентусмед» (код ЄДРПОУ 37224455), офіс якого розташований за адресою: м. Одеса, вул. Івана Фунтового, 68/1.

ОСОБА_6 входила до числа менеджерів ТОВ «Провентусмед» з реалізації товарів медичного призначення. Менеджери товариства приймали та опрацьовували замовлення медичних закладів, отримані телефоном та електронною поштою, готували товар і документи до нього.

Даних про наділення ОСОБА_6 організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями у ТОВ «Провентусмед» досудовим розслідуванням не встановлено. Отже, у період інкримінованих дій вона не була службовою особою товариства, а діяла як працівник юридичної особи приватного права.

Водночас матеріалами досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 фактично готувала та координувала оформлення документів від імені ФОП ОСОБА_9 та інших пов`язаних суб`єктів господарювання, контактувала з Медичним реабілітаційним центром «Одеський» Державної служби України з надзвичайних ситуацій і фактичними постачальниками продукції, погоджувала кількість та час її доставлення і забезпечувала рух документів, необхідних для оформлення поставок та проведення розрахунків.

Крім того, установлено, що Медичний реабілітаційний центр «Одеський» Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 24548180, далі - МРЦ «Одеський») відповідно до пунктів 1.1-1.3 Статуту МРЦ «Одеський», затвердженого наказом ДСНС України від 30.05.2013 № 365 у новій редакції, є державною медико-реабілітаційною та санаторно-лікувальною організацією, бюджетною установою, яка належить до сфери управління ДСНС України, засновником якої є ДСНС України.

МРЦ «Одеський» створений для забезпечення медичної та медико-психологічної реабілітації, лікування, санаторно-курортного оздоровлення працівників, осіб рядового і начальницького складу системи ДСНС України та членів їх сімей, військовослужбовців, учасників бойових дій, осіб, які постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, та інших визначених законодавством категорій осіб.

Відповідно до пунктів 1.5 та 1.6 Статуту місцезнаходженням і юридичною адресою МРЦ «Одеський» є: 65038, м. Одеса, вул. Рибальська Балка, 3, а його діяльність регламентується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами МВС України і ДСНС України, нормативно-правовими актами Міністерства охорони здоров`я України в частині організації медичного забезпечення та стандартів надання медичної допомоги, а також Статутом Центру.

Згідно з пунктами 2.1 та 2.2 Статуту основною метою діяльності МРЦ «Одеський» є забезпечення медичної реабілітації, санаторно-курортного лікування, медичної діагностики, надання медичної допомоги та проведення комплексу лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів. Отже, товари, що закуповуються Центром для використання під час лікувальних і реабілітаційних процедур, повинні відповідати не лише загальним вимогам до товарної продукції, а й спеціальним вимогам законодавства у сфері охорони здоров`я, бути безпечними для пацієнтів та мати підтверджені лікувальні властивості.

Відповідно до п. 3.4 Статуту діяльність МРЦ «Одеський» є неприбутковою та здійснюється згідно з Конституцією України, чинним законодавством України, наказами МВС України, ДСНС України і положеннями Статуту. Для здійснення покладених на нього завдань Центр залучає та використовує матеріально-технічні, фінансові, трудові й інші види ресурсів, використання яких не заборонене законом.

Згідно з пунктами 4.1-4.3 Статуту майно МРЦ «Одеський» становлять основні фонди, оборотні та необоротні активи, грошові кошти й інші матеріальні цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі. Майно та кошти Центру є державною власністю і належать йому на праві оперативного управління. Майно, придбане коштом державного бюджету, є державною власністю, закріплюється за МРЦ «Одеський» на праві оперативного управління та може використовуватися виключно за його цільовим і функціональним призначенням.

Джерелами формування майна та фінансування МРЦ «Одеський», серед іншого, є асигнування Державного бюджету України. Відповідно до пункту 4.4 Статуту кошти та майно Центру мають використовуватися згідно з вимогами чинного законодавства України, а доходи - виключно для фінансування видатків на утримання МРЦ «Одеський» та реалізації визначених Статутом мети, завдань і напрямів діяльності. Доходи та майно Центру не підлягають розподілу і не можуть використовуватися з метою одержання неправомірної вигоди.

Пунктом 4.5 Статуту передбачено обов`язок МРЦ «Одеський» вести бухгалтерську, медичну та статистичну звітність відповідно до законодавства України. Пунктом 4.10 Статуту контроль за ефективністю використання, збереженням та обліком закріпленого за Центром майна покладено на ДСНС України.

Крім того, Статутом на МРЦ «Одеський» покладено обов`язки дотримуватися фінансової дисципліни, забезпечувати раціональне використання і зберігання медичного обладнання, майна та матеріальних ресурсів, проводити інвентаризацію майна для забезпечення достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності, а також забезпечувати цільове та ефективне використання бюджетних коштів.

Таким чином, кошти державного бюджету, передбачені кошторисом МРЦ «Одеський» для придбання товарів медичного призначення, могли використовуватися виключно за цільовим призначенням, а оплачені за їх рахунок товари повинні були фактично надійти до Центру, відповідати встановленим кількісним, технічним та якісним характеристикам і бути придатними для використання під час лікування та медичної реабілітації пацієнтів.

Службові особи МРЦ «Одеський», наділені організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями, а також працівники, відповідальні за приймання, оприбуткування, зберігання та використання товарно-матеріальних цінностей, були зобов`язані забезпечити належне планування закупівлі, обґрунтоване визначення потреби в товарі та його очікуваної вартості, перевірку можливості постачальника виконати договір, а також фактичне приймання товару за кількістю, якістю, комплектністю, походженням і відповідністю встановленим технічним та медичним вимогам.

Відповідно до положень Бюджетного кодексу України розпорядники та одержувачі бюджетних коштів зобов`язані забезпечувати їх законне, цільове, економне, ефективне та результативне використання. Укладення договору і наявність формально складених первинних документів не звільняли службових осіб МРЦ «Одеський» від обов`язку перевірити реальність господарської операції, фактичне отримання товару, його кількість, якість та відповідність умовам укладеного договору.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються, зокрема, за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, відкритості та прозорості, об`єктивного і неупередженого визначення переможця, а також запобігання корупційним діям і зловживанням. Ці принципи повинні дотримуватися замовником не лише під час вибору постачальника, а й на стадіях укладення та виконання договору, приймання товару й перерахування бюджетних коштів.

Здійснення закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, не звільняло замовника від обов`язку обґрунтувати потребу в закупівлі, правильно визначити технічні та якісні характеристики її предмета, перевірити відповідність запропонованого постачальником товару встановленим вимогам та забезпечити реальне виконання укладеного договору. Застосування передбачених законодавством особливостей закупівель у період дії воєнного стану не надавало службовим особам МРЦ «Одеський» права приймати, оприбутковувати або оплачувати товар, який фактично не поставлений, поставлений не в повному обсязі або не відповідає визначеним договором характеристикам.

Підставою для оплати могли бути лише належно оформлені первинні документи, які підтверджували фактичне здійснення господарської операції. Видаткова накладна мала засвідчувати реальну передачу МРЦ «Одеський» конкретно визначеної кількості товару, що відповідав умовам договору, а не лише формальне оформлення його поставки. Підписання накладної представником замовника підтверджувало, що товар фактично доставлений у погоджене місце, оглянутий, перевірений за кількістю та якістю і прийнятий МРЦ «Одеський».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про курорти» від 05.10.2000 № 2026-III лікувальні грязі належать до природних лікувальних ресурсів, тобто природних утворень, які мають лікувальні властивості та використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань, лікування і медичної реабілітації людей.

Таким чином, визначальною властивістю лікувальної грязі є не її зовнішній вигляд, колір, консистенція або природне походження як такі, а наявність доведених і належним чином підтверджених лікувальних властивостей, що дають можливість безпечно використовувати відповідний природний ресурс для лікування та медичної реабілітації.

Порядок проведення досліджень і надання висновків щодо якості, безпечності та лікувальної цінності природних лікувальних ресурсів визначається Порядком здійснення медико-біологічної оцінки якості та цінності природних лікувальних ресурсів, визначення методів їх використання, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 02.06.2003 № 243, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.08.2003 за № 752/8073.

Зазначена медико-біологічна оцінка передбачає проведення комплексу досліджень природного лікувального ресурсу, встановлення його складу, властивостей, безпечності, біологічної дії, показань і протипоказань до застосування, а також визначення методів його використання у лікувальних цілях. Результати такої оцінки є підставою для підтвердження можливості використання відповідного природного ресурсу в лікувальній практиці.

Тобто, придатність лікувальної грязі для використання у діяльності МРЦ «Одеський» мала підтверджуватися документами про її походження та якість, результатами передбачених законодавством фізико-хімічних, санітарно-мікробіологічних і медико-біологічних досліджень, а також медичним (бальнеологічним) висновком компетентної установи щодо можливості та методів її лікувального застосування.

Отже, прийняття службовими та матеріально відповідальними особами МРЦ «Одеський» речовини без маркування, відомостей про виробника і місце походження, документів про якість, результатів лабораторних випробувань та медичного (бальнеологічного) висновку виключало можливість достовірно встановити, що поставлений товар відповідає предмету договору.

За таких обставин відповідальні особи МРЦ «Одеський» були зобов`язані відмовитися від приймання продукції, скласти відповідний акт про виявлені недоліки, повідомити керівництво та постачальника і не допускати проведення розрахунків до усунення порушень.

Таким чином, законною підставою для перерахування ФОП ОСОБА_9 бюджетних коштів могла бути лише сукупність установлених обставин: фактичне доставлення до складу МРЦ «Одеський» усіх 24 000 кг товару; перевірка його кількості; надання належних документів про походження, якість, безпечність і лікувальні властивості; підтвердження відповідності продукції технічним вимогам та медичному призначенню; належне оформлення видаткових накладних і оприбуткування товару.

Відсутність хоча б однієї з наведених умов виключала можливість вважати договір № 10 належно виконаним у відповідній частині. Документальне оформлення та оплата фактично не поставленої, поставленої не в повному обсязі або непридатної для лікувального використання продукції означали витрачання бюджетних коштів за товар, який МРЦ «Одеський» фактично не отримав відповідно до умов договору.

Продукція невстановленого походження, використана після проведення лікувальних процедур грязь, речовина, вилучена зі ставка або місця накопичення відходів, а також грязь, щодо якої відсутні документи про походження, якість, безпечність і лікувальні властивості, не могла визнаватися новою лікувальною гряззю та прийматися на виконання договору № 10.

За відсутності документів, які підтверджували походження, якість, безпечність і лікувальні властивості поставленої продукції, відповідальні службові та матеріально відповідальні особи МРЦ «Одеський» були зобов`язані відмовитися від її приймання, не підписувати видаткові накладні, не оприбутковувати таку продукцію як лікувальну грязь та не створювати підстав для проведення оплати, однак цього не зробили за наступних обставин.

Так, у лютому 2025 року в МРЦ «Одеський» розпочато процедуру закупівлі товару «Грязь лікувальна» за кодом ДК 021:2015: 24320000-3 «Основні органічні хімічні речовини» у кількості 24 000 кг за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України за КЕКВ 2220.

Підставою для початку закупівлі стала службова записка заступника директора МРЦ «Одеський» з лікувально-профілактичної роботи, якою запропоновано включити відповідну закупівлю до річного плану Центру.

У службовій записці визначено основні параметри закупівлі: предмет закупівлі - лікувальна грязь; кількість - 24 000 кг; очікувана вартість - 638 400 грн з ПДВ; джерело фінансування - Державний бюджет України; місце поставки - 65038, м. Одеса, вул. Рибальська Балка, 3; граничний строк поставки - до 30.11.2025.

До службової записки додано технічну специфікацію, відповідно до якої лікувальна грязь закуповувалася для лікування патологій опорно-рухового апарату, профілактики захворювань периферичної нервової системи, лікування гінекологічних, урологічних захворювань і захворювань шкірного покриву осіб, які проходять медико-психологічну реабілітацію у МРЦ «Одеський».

Так, 11.02.2025 після надходження від заступника директора МРЦ «Одеський» з лікувально-профілактичної роботи ОСОБА_10 службової записки щодо проведення закупівлі та підготовлених головною медичною сестрою ОСОБА_11 технічних і якісних вимог до предмета закупівлі фахівець з публічних закупівель МРЦ «Одеський» ОСОБА_12 , яка виконувала функції уповноваженої особи, склала протокол № 14. Цим протоколом ОСОБА_12 прийняла рішення провести закупівлю шляхом відкритих торгів з особливостями, затвердила тендерну документацію, сформовану на підставі поданих їй ОСОБА_10 та ОСОБА_11 матеріалів, і забезпечити оприлюднення оголошення про закупівлю в електронній системі закупівель.

На виконання цього рішення МРЦ «Одеський» в електронній системі публічних закупівель оголошено відкриті торги з особливостями щодо придбання 24 000 кг лікувальної грязі очікуваною вартістю 638 400 грн з ПДВ. Закупівлі присвоєно ідентифікатор UA-2025-02-11-008130-a.

Технічною специфікацією передбачалося, що товар має відповідати визначеному лікувальному призначенню, бути новим і раніше не використовуватися, мати пастоподібну консистенцію без сторонніх вкраплень та домішок, бути розфасованим у запаяні поліетиленові пакети по 20 кг із зазначенням дати фасування, строку придатності та номера партії. Під час поставки постачальник повинен був надати сертифікат якості, свідоцтво про державну реєстрацію засобу або декларацію про відповідність.

Протягом установленого замовником строку жодним суб`єктом господарювання тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах не подано.

У зв`язку із цим 19.02.2025 закупівлю UA-2025-02-11-008130-a автоматично відмінено електронною системою закупівель через неподання жодної тендерної пропозиції.

Таким чином, проведена МРЦ «Одеський» конкурентна процедура закупівлі фактично не відбулася, а постачальника лікувальної грязі за її результатами визначено не було.

Підпунктом 6 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, передбачена можливість придбання замовником товарів шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів у разі, коли відкриті торги відмінені через неподання жодної тендерної пропозиції для участі в них у встановлений замовником строк.

Водночас використання зазначеної правової підстави не надавало замовнику необмеженого права змінювати предмет закупівлі або укладати договір на довільних умовах. Предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проєкт договору, а також вимоги до суб`єкта, з яким укладається прямий договір, не повинні були відрізнятися від відповідних вимог тендерної документації до відмінених відкритих торгів, крім випадків, прямо передбачених Особливостями. Сума прямого договору також не могла перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену в оголошенні про проведення відмінених торгів.

Отже, відміна відкритих торгів не скасовувала встановлених МРЦ «Одеський» вимог до кількості, якості, лікувального призначення, фасування, маркування, місця та строків поставки грязі. Вона лише створювала передбачену підпунктом 6 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України №1178 правову можливість укласти прямий договір із конкретним постачальником за умови збереження істотних параметрів відміненої закупівлі.

Після автоматичної відміни відкритих торгів безпосередню участь у підготовці документального обґрунтування для укладення прямого договору з ФОП ОСОБА_9 взяла головна медична сестра МРЦ «Одеський» ОСОБА_11 .

Так, ОСОБА_11 у період учинення кримінального правопорушення обіймала посаду головної медичної сестри Медичного реабілітаційного центру «Одеський» Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Відповідно до посадової інструкції головної медичної сестри, затвердженої директором МРЦ «Одеський» 04.01.2022, ОСОБА_11 призначалася на посаду та звільнялася з посади наказом директора Центру, безпосередньо підпорядковувалася начальнику медичного відділу, а за його відсутності - заступнику директора з лікувально-профілактичної роботи, та у своїй діяльності повинна була керуватися Конституцією України, чинним законодавством, статутом МРЦ «Одеський», організаційно-розпорядчими документами ДСНС України, наказами і розпорядженнями директора Центру, а також зазначеною посадовою інструкцією.

У зазначеному обґрунтуванні ОСОБА_11 послалася на автоматичну відміну 19.02.2025 закупівлі UA-2025-02-11-008130-a внаслідок неподання жодної тендерної пропозиції та наявність у зв`язку із цим передбаченої підпунктом 6 пункту 13 Особливостей підстави для укладення прямого договору.

Також, ОСОБА_11 зазначила в обґрунтуванні, що предмет прямої закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проєкт договору і вимоги до майбутнього постачальника не відрізнятимуться від вимог тендерної документації до відмінених торгів, а сума договору не перевищуватиме визначеної замовником очікуваної вартості.

За результатами підготовленого нею обґрунтування ОСОБА_11 запропонувала укласти без використання електронної системи закупівель прямий договір саме з ФОП ОСОБА_9 на суму 638 400 грн без ПДВ.

Для обґрунтування очікуваної вартості закупівлі до її матеріалів долучено комерційні пропозиції, оформлені від імені ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_13 і ТОВ «Діан Південь».

Водночас усі три комерційні пропозиції первісно стосувалися поставки 22 000 кг товару, тоді як у річному плані, тендерній документації, оголошенні про проведення відкритих торгів і подальшому прямому договорі кількість лікувальної грязі визначено в обсязі 24 000 кг.

Тому зазначені пропозиції не були безпосередньо співставними із затвердженим предметом закупівлі за кількісним показником.

Крім того, комерційні пропозиції містили близькі між собою цінові показники - 26,60 грн, 27,13 грн і 27,67 грн за один кілограм відповідно. Найнижчу ціну зазначено саме у пропозиції ФОП ОСОБА_9 , якого надалі визначено контрагентом за прямим договором.

Досудовим розслідуванням установлено, що зазначені комерційні пропозиції не були результатом незалежного формування цін трьома самостійними та не пов`язаними між собою учасниками ринку.

Під час обшуку офісних приміщень ТОВ «Провентусмед», де знаходилося робоче місце ОСОБА_6 , вилучено документи, печатки, факсиміле, електронні носії та інші засоби, що використовувалися у господарській діяльності ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_13 , ТОВ «Діан Південь» та інших пов`язаних суб`єктів господарювання.

Крім того, встановлено, що комерційну пропозицію на поставку 22 000 кг лікувальної грязі за ціною 27,13 грн за один кілограм на загальну суму 596 860 грн від імені ОСОБА_13 підготувала саме ОСОБА_6 , тоді як остання лише підписала підготовлений документ та поставила на ньому свою печатку, не беручи участі у формуванні його змісту, після чого ОСОБА_6 направила цю пропозицію до МРЦ «Одеський».

За таких обставин зазначені комерційні пропозиції були використані як документальне обґрунтування ціни 26,60 грн за один кілограм і укладення прямого договору саме з ФОП ОСОБА_9 , хоча фактично не відображали незалежне порівняння цін кількох самостійних постачальників.

Після підготовки та підписання ОСОБА_11 обґрунтування застосування підпункту 6 пункту 13 Особливостей уповноваженими працівниками МРЦ «Одеський» підготовлено проєкт прямого договору з ФОП ОСОБА_9 .

При цьому службовими особами МРЦ «Одеський», які брали участь у погодженні майбутнього договору, складено декларації про відсутність конфлікту інтересів.

У результаті цього 13.03.2025 між МРЦ «Одеський» в особі заступника директора з лікувально-профілактичної роботи ОСОБА_10 , який діяв на підставі Статуту, як замовником, та ФОП ОСОБА_9 як постачальником укладено договір про закупівлю товарів № 10 (далі - Договір).

Предметом Договору визначено поставку МРЦ «Одеський» 24 000 кг товару «Грязь лікувальна» за кодом ДК 021:2015: 24320000-3 «Основні органічні хімічні речовини» за ціною 26,60 грн за один кілограм на загальну суму 638 400 грн без ПДВ.

Відповідно до пункту 1.1 Договору ФОП ОСОБА_9 зобов`язався поставити МРЦ «Одеський» товар, найменування, кількість, ціна, комплектація та інші умови поставки якого визначалися Специфікацією, що є Додатком 1 до договору, а МРЦ «Одеський» зобов`язався прийняти й оплатити товар, поставлений відповідно до умов договору.

Згідно з пунктом 1.2 Договору предметом закупівлі визначено «Грязь лікувальна», код згідно з ДК 021:2015: 24320000-3 «Основні органічні хімічні речовини».

Відповідно до Специфікації, яка є Додатком 1 до Договору № 10, постачальник зобов`язався поставити МРЦ «Одеський» 24 000 кг лікувальної грязі за ціною 26,60 грн за один кілограм. Загальна вартість товару становила 638 400 грн без ПДВ.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що ціна товару є незмінною протягом строку його дії, крім випадків, установлених законодавством. Відповідно до п. 1.4 кількість товару та сума договору могли бути лише зменшені залежно від реального фінансування видатків замовника.

За змістом п. 1.5 договору ФОП ОСОБА_9 гарантував, що товар на момент продажу є новим, належить йому на праві власності, раніше не проданий і не подарований, не перебуває під забороною відчуження, арештом або заставою, не є предметом судового спору чи іншого обтяження, а постачальник має всі права на його відчуження.

Отже, умовами Договору прямо виключалася можливість поставки МРЦ «Одеський» використаної, відпрацьованої або такої, що раніше перебувала в експлуатації, лікувальної грязі. Поставлений товар мав бути новим, належати ФОП ОСОБА_9 на законних підставах і бути придатним для його відчуження замовнику.

Згідно з п. 2.1 Договору загальна його сума становила 638 400 грн без ПДВ відповідно до Специфікації. Ціна товару встановлювалася у національній валюті України.

Розділом 3 Договору визначено обов`язкові вимоги до якості товару. Відповідно до п. 3.1 постачальник мав право поставляти лише товари, дозволені до застосування на території України.

Згідно з п. 3.2 Договору товар на момент його передання МРЦ «Одеський», а також протягом усього строку придатності, повинен був відповідати технічним та якісним характеристикам, визначеним у Додатку 2 до договору.

Пунктом 3.3 Договору на ФОП ОСОБА_9 покладено обов`язок разом із кожною партією товару передати замовнику документи, які відповідно до чинного законодавства повинні супроводжувати товар, зокрема бухгалтерські документи та документи, що засвідчують його якість: сертифікат якості, свідоцтво про державну реєстрацію засобу, декларацію про відповідність тощо.

Відповідно до пункту 3.4 Договору товар неналежної якості або товар, який не відповідає умовам договору, вважався непоставленим. У разі виявлення такого товару постачальник був зобов`язаний власним коштом замінити його новим не пізніше ніж протягом десяти днів із моменту встановлення невідповідності визначеним якісним характеристикам.

Таким чином, передача МРЦ «Одеський» речовини, яка не мала передбачених договором лікувальних властивостей або не відповідала технічним та якісним характеристикам Додатка 2, за юридичним значенням не могла вважатися виконанням зобов`язань ФОП ОСОБА_9 за договором № 10. Такий товар відповідно до прямої умови пункту 3.4 договору вважався непоставленим.

За п. 3.5 Договору ФОП ОСОБА_9 відповідав за дотримання правил зберігання товару під час його транспортування, а пунктом 3.7 визначено, що товар повинен був пакуватися відповідно до його характеру, а упаковка - відповідати технічним умовам виробника.

У додатку 2 до Договору № 10 сторони погодили конкретні технічні та якісні характеристики лікувальної грязі. За зовнішнім виглядом вона повинна була мати пастоподібну, міксерну консистенцію, не містити сторонніх вкраплень і домішок та мати характерний запах.

Згідно з Додатком 2 товар призначався для застосування під час лікування захворювань опорно-рухового апарату, периферичної нервової системи, гінекологічних та урологічних захворювань, а також захворювань шкірного покриву. Отже, сторони договору прямо визначили медичне і лікувальне призначення товару, що виключало можливість постачання речовини, яка лише зовні нагадувала природну грязь, але не мала підтверджених лікувальних властивостей.

Відповідно до вимог Додатка 2 лікувальна грязь повинна була бути розфасована в поліетиленові пакети, запаяні по 20 кг. На кожній упаковці обов`язково мали зазначатися дата фасування, строк придатності та номер партії. Товар мав бути новим, таким, що раніше не експлуатувався та не використовувався як демонстраційний або виставковий зразок.

Товар також повинен був бути упакований у спосіб, який забезпечував його збереження під час перевезення, зберігання, експлуатації та проведення вантажно-розвантажувальних робіт. Під час поставки мала зберігатися цілісність стандартної упаковки з необхідними реквізитами виробника. Разом із товаром постачальник повинен був надати сертифікат якості, свідоцтво про державну реєстрацію засобу або декларацію про відповідність.

Розділом 4 Договору визначено порядок поставки та приймання товару. Відповідно до пункту 4.1 поставка мала здійснюватися на підставі усного або письмового замовлення МРЦ «Одеський», переданого телефоном, факсом чи електронною поштою. ФОП ОСОБА_9 зобов`язувався не пізніше п`яти днів із моменту отримання замовлення поставити товар у кількості, зазначеній у заявці.

Згідно з п. 4.2 здавання-приймання кожної партії товару повинно було здійснюватися у присутності представників сторін відповідно до видаткової накладної та безпосередньо в погодженому договором місці поставки.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що приймання товару за кількістю здійснюється відповідно до п. 6 Інструкції, а за якістю - відповідно до п. 7 Інструкції, цим самим пунктом прямо встановлено, що МРЦ «Одеський» не приймає товар за якістю без документів, які підтверджують його якість.

Крім перевірки супровідних документів, працівники замовника повинні були здійснити зовнішній огляд товару на предмет видимих дефектів і недоліків. У разі встановлення невідповідності кількості, комплектності або якості товару умовам Специфікації, а також у разі виявлення видимих недоліків замовник мав повідомити про це постачальника, який був зобов`язаний провести заміну товару власним коштом.

Відповідно до п. 4.4 Договору ФОП ОСОБА_9 повинен був поставити товар у кількості та строки, зазначені в заявках МРЦ «Одеський». Пунктом 4.5 передбачено поставку товару в тарі та упаковці, яка забезпечує його належне збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і подальшого зберігання.

Згідно з п. 4.6 Договору - датою поставки товару вважалася дата його фактичного передання замовнику, підтверджена видатковою накладною. Право власності та ризик випадкової загибелі або пошкодження товару переходили до МРЦ «Одеський» лише з моменту фактичного отримання товару за відповідною видатковою накладною.

Пунктом 4.7 Договору визначено місце поставки товару на умовах DDP згідно з Інкотермс у редакції 2010 року - склад МРЦ «Одеський» за адресою: Україна, 65038, м. Одеса, вул. Рибальська Балка, 3. Граничним строком поставки товару відповідно до пункту 4.8 Договору було 30.11.2025.

Отже, належне виконання ФОП ОСОБА_9 договору № 10 передбачало фактичне доставлення визначеної кожною заявкою кількості лікувальної грязі безпосередньо на склад МРЦ «Одеський». Перебування товару в іншому місці, його нібито зберігання у постачальника або третіх осіб, а також саме лише складення видаткових накладних без фактичного доставлення товару до визначеного договором місця не могли вважатися належним виконанням договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору розрахунки за товар здійснювалися замовником після пред`явлення постачальником видаткової накладної та виключно за фактом поставки товару. Таким чином, юридичною і фактичною підставою для перерахування бюджетних коштів було не саме по собі складання видаткової накладної, а реальне доставлення, перевірка та прийняття МРЦ «Одеський» передбаченого договором товару.

Відповідно до підпунктів 7.1.1 та 7.1.2 Договору МРЦ «Одеський» був зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати лише поставлений товар і приймати його згідно з видатковою накладною. Водночас підпунктом 7.2.2 Центру надано право контролювати поставку товару у встановлені договором строки та його якість.

Згідно з підпунктами 7.3.1-7.3.3 Договору ФОП ОСОБА_9 був зобов`язаний забезпечити поставку товару у визначені строки, поставити товар, якість якого відповідає вимогам розділу 3 договору, та виконувати гарантійні зобов`язання щодо поставленої продукції.

Отже, сукупність умов договору виключала можливість оплати будь-якої речовини лише через її зовнішню подібність до лікувальної грязі. Предметом договору був новий, дозволений до застосування на території України товар лікувального призначення, який мав відповідати технічним і якісним характеристикам Додатка 2, бути розфасованим у запаяні пакети по 20 кг із зазначенням дати фасування, строку придатності та номера партії, а також супроводжуватися документами, що підтверджують його якість.

Так, у невстановлених досудовим розслідуванням місці та точний час, але не пізніше березня 2025 року, після виникнення можливості укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням особи, діючи умисно, з корисливих мотивів та за попередньою змовою, до початку безпосередньої реалізації спільних дій домовилися про розтрату бюджетних коштів МРЦ «Одеський» шляхом їх перерахування на підприємницький рахунок ФОП ОСОБА_9 під виглядом належного виконання договору про закупівлю товарів № 10 від 13.03.2025.

Заздалегідь погоджений план передбачав документальне оформлення поставки МРЦ «Одеський» 24 000 кг нової лікувальної грязі належної якості загальною вартістю 638 400 гривень; фактичне придбання за значно нижчою ціною раніше використаної продукції без підтверджених лікувальних властивостей; доставлення до Центру лише частини заявленого товару; складання, підписання та використання документів із завідомо неправдивими відомостями про повну поставку; перерахування на підставі цих документів усієї договірної вартості на рахунок ФОП ОСОБА_9 , а після оплати - приховування фактичної нестачі шляхом оформлення документів про нібито перебування відсутнього товару на відповідальному зберіганні та його подальше довезення.

Відповідно до розподілу ролей ОСОБА_11 , будучи головною медичною сестрою, службовою та матеріально відповідальною особою МРЦ «Одеський», мала використати свої службові й адміністративно-господарські повноваження для приймання продукції та підтвердження документами нібито належного виконання договору. До її повноважень належали облік, розподіл, витрачання та зберігання матеріалів і медикаментів, організація роботи підпорядкованого персоналу, а також фактичне приймання відповідних товарно-матеріальних цінностей. Саме підтвердження ОСОБА_11 приймання товару мало забезпечити його оприбуткування та подальшу оплату.

У свою чергу ОСОБА_9 , не будучи службовою особою МРЦ «Одеський», відповідно до відведеної йому ролі використав статус фізичної особи-підприємця, свої реквізити та банківський рахунок, уклав із Центром договір № 10, підписував документи про нібито поставку товару у зазначених у них кількості та якості та забезпечив надходження бюджетних коштів на свій підприємницький рахунок.

ОСОБА_6 , відповідно до відведеної їй ролі, повинна була забезпечити практичну реалізацію документальної та логістичної частини спільного плану: знайти джерело дешевої продукції, організувати її замовлення і доставлення до МРЦ «Одеський», готувати від імені ФОП ОСОБА_9 та інших пов`язаних суб`єктів комерційні пропозиції, видаткові накладні, договори й акти, передавати їх для підписання та використання, а також координувати з ОСОБА_11 кількість і час фактичного доставлення продукції. Після проведення оплати на ОСОБА_6 також покладалося оформлення документів, які мали приховати фактичну відсутність частини оплаченого товару.

Незважаючи на відому ОСОБА_6 інформацію, що наявна у підприємства грязь є використаною після лікувальних процедур, не має лікувальних властивостей та чинного медичного (бальнеологічного) висновку, остання й надалі організовувала доставку вказаної продукції до МРЦ «Одеський».

Продовжуючи виконувати свою злочинну роль, ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, повідомляла ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс» необхідну кількість і час чергового доставлення та надала йому контакт головної медичної сестри ОСОБА_11 для приймання продукції на території Центру.

Отже, до початку фактичних поставок за договором № 10, ОСОБА_6 достовірно знала, що продукція, яку вона організовувала до доставлення у державну медичну установу, була раніше використаною, не мала чинного медичного (бальнеологічного) висновку та документально підтверджених лікувальних властивостей, тобто не відповідала вимогам до нового товару лікувального призначення, встановленим договором № 10.

Упродовж 2025 року ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс» та ФОП ОСОБА_14 документально оформили реалізацію ФОП ОСОБА_9 загалом 13 500 кг грязі на суму 251 150 грн. Зокрема, ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс» оформило видаткові накладні на 8 000 кг продукції вартістю 151 325 грн, а ФОП ОСОБА_14 - на 5 500 кг вартістю 99 825 грн.

Водночас ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс» фактично доставило до МРЦ «Одеський» упродовж 2025 року лише близько 4 500 кг раніше використаної продукції. Таким чином, до Центру було доставлено на 9 000 кг менше продукції, ніж документально оформлено як придбану ФОП ОСОБА_9 у зазначених постачальників, та на 19 500 кг менше від передбачених договором № 10 обсягом 24 000 кг.

Доставлення здійснювалося у звичайних мішках без маркування виробника, зазначення місця видобування, дати виготовлення або пакування, номера партії, складу, фізико-хімічних показників, строку придатності та умов зберігання. Разом із продукцією не передавалися сертифікат або посвідчення якості, протоколи лабораторних досліджень, документи про її походження, санітарно-мікробіологічну безпечність, результати медико-біологічної оцінки та чинний медичний (бальнеологічний) висновок.

Після приїзду продукції, ОСОБА_11 , яка зустрічала транспорт на території МРЦ «Одеський», приймала мішки та організовувала їх вивантаження. ОСОБА_6 , яка визначала кількість і час таких доставлень та підтримувала зв`язок із фактичним постачальником, достовірно знала як про фактичні обсяги переданої продукції, так і про відсутність документів, що підтверджували її відповідність умовам договору.

Незважаючи на це, ОСОБА_6 продовжила виконувати погоджену роль співучасника даних подій та забезпечувати оформлення господарських операцій так, ніби ФОП ОСОБА_9 належним чином поставляв МРЦ «Одеський» передбачену договором нову лікувальну грязь у повному обсязі.

Так, ОСОБА_6 , діючи відповідно до попередньої домовленості з іншими співучасниками та використовуючи реквізити ФОП ОСОБА_9 , підготувала та забезпечила оформлення видаткових накладних № РН-0000013 від 24.03.2025 на 3 000 кг товару вартістю 79 800 гривень, № РН-0000023 від 16.05.2025 на 2 000 кг вартістю 53 200 гривень, № РН-0000042 від 26.08.2025 на 2 000 кг вартістю 53 200 гривень, № РН-0000050 від 25.09.2025 на 5 500 кг вартістю 146 300 гривень, № РН-0000059 від 22.10.2025 на 5 500 кг вартістю 146 300 гривень, № РН-0000064 від 21.11.2025 на 4 000 кг вартістю 106 400 гривень та № РН-0000065 від 21.11.2025 на 2 000 кг вартістю 53 200 гривень. Сукупно в цих документах зазначено нібито передання МРЦ «Одеський» усіх 24 000 кг лікувальної грязі на загальну суму 638 400 гривень, хоча товар у таких кількості та якості фактично не поставлявся.

Зазначені видаткові накладні були первинними офіційними документами, оскільки посвідчували факт здійснення господарських операцій, кількість і вартість переданого товару та використовувалися для його бухгалтерського обліку і проведення бюджетних платежів.

Тому ОСОБА_6 , будучи працівником ТОВ «Провентусмед», достовірно знала про невідповідність зазначених у накладних відомостей фактичним поставкам, однак умисно внесла та забезпечила внесення до них відомостей про повний обсяг поставки і передала ці документи для подальшого підписання та використання.

У свою чергу ОСОБА_9 , усвідомлюючи недостовірність зазначених відомостей, підписав підготовлені від його імені накладні як постачальник, а ОСОБА_11 , достовірно знаючи фактичну кількість прийнятої продукції та відсутність належних документів про її якість, від імені МРЦ «Одеський» підтвердила прийняття зазначеного в накладних товару, у тому числі шляхом особистого підписання документів у реквізиті одержувача.

Готуючи завідомо неправдиві видаткові накладні від імені ФОП ОСОБА_9 , передаючи їх для підписання постачальнику та подальшого використання у МРЦ «Одеський», ОСОБА_6 умисно надала засоби та усунула перешкоди для складання і видачі ОСОБА_11 як службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів про прийняття товару. ОСОБА_6 достовірно знала, що підтверджені ОСОБА_11 накладні будуть використані як документальна підстава для оприбуткування товару та його оплати, і діяла з метою забезпечити таке використання.

Безпосередньо на підставі зазначених видаткових накладних МРЦ «Одеський» перерахував на підприємницький рахунок ФОП ОСОБА_9 : 27.03.2025 - 79 800 гривень; 20.05.2025 - 53 200 гривень; 29.08.2025 - 53 200 гривень; 26.09.2025 - 146 300 гривень; 24.10.2025 - 146 300 гривень; 21.11.2025 - 106 400 гривень та 53 200 гривень, а всього - 638 400 гривень бюджетних коштів.

Дії ОСОБА_6 перебували у причинному зв`язку з проведенням зазначених платежів, оскільки вона організовувала фактичне доставлення продукції, достовірно знала його реальні обсяги та властивості, готувала документи із неправдивими відомостями про повну поставку і забезпечувала їх передання для підписання та використання. За відсутності документального підтвердження нібито належної поставки підстави для перерахування бюджетних коштів за договором № 10 були відсутні.

З моменту зарахування кожного із зазначених платежів бюджетні кошти вибували з володіння МРЦ «Одеський» та надходили на підприємницький рахунок ФОП ОСОБА_9 , після чого останній отримував можливість розпоряджатися ними відповідно до погодженого зі співучасниками плану.

З метою приховання фактичної відсутності частини оплаченого товару 21.11.2025, у день проведення двох остаточних платежів за договором № 10 на загальну суму 159 600 гривень, тимчасово виконуюча обов`язки начальника МРЦ «Одеський» ОСОБА_15 та ОСОБА_9 підписали договір відповідального зберігання № 49 і акт приймання-передачі до нього, відповідно до яких МРЦ «Одеський» нібито передав ОСОБА_9 на зберігання 9 000 кг лікувальної грязі вартістю 239 400 гривень. Фактично така кількість товару від МРЦ «Одеський» на зберігання не передавалася.

Надалі, 04.12.2025 ОСОБА_15 та ОСОБА_9 підписали акт про нібито повернення зі зберігання 1 000 кг лікувальної грязі, документально зменшивши її залишок до 8 000 кг без реального руху товару. Надалі 13.01.2026 ОСОБА_9 підписав лист про припинення підприємницької діяльності, розірвання договору відповідального зберігання № 49 та повернення 8 000 кг лікувальної грязі вартістю 212 800 грн.

У подальшому, 21.01.2026 ОСОБА_15 та ОСОБА_9 підписали додаткову угоду про розірвання договору № 49 і акт приймання-передачі про нібито повернення 8 000 кг лікувальної грязі до МРЦ «Одеський», хоча товар до Центру фактично не надходив. Того ж дня, а саме 21.01.2026 ОСОБА_11 склала службову записку з пропозицією передати ці 8 000 кг на відповідальне зберігання ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс», після чого ОСОБА_15 та ОСОБА_16 підписали договір відповідального зберігання № 49/1 і акт приймання-передачі на 8 000 кг грязі вартістю 212 800 гривень, хоча фактичного передання такого товару ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс» не відбулося.

Після початку перевірки ОСОБА_6 безпосередньо долучилася до приведення документів у відповідність із версією про нібито наявність та рух оплаченого товару.

Зокрема, ОСОБА_6 визначала, які акти необхідно виготовити, які дати в них зазначити та хто має бути поклажодавцем і зберігачем.

Також, ОСОБА_6 дала вказівку оформити акт про нібито передання ОСОБА_9 ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс» 9 000 кг продукції датою 21.11.2025 та документ про нібито передання 8 000 кг у зворотному напрямку датою 21.01.2026, а також зміну інших документів так, щоб дати придбання продукції передували датам її оформленої поставки до МРЦ «Одеський».

Надалі, 09.04.2026 ОСОБА_16 на прохання ОСОБА_6 прибув до офісу ТОВ «Провентусмед» за адресою: м. Одеса, вул. Івана Фунтового, 68/1, де у присутності ОСОБА_6 вперше особисто зустрів ОСОБА_9 , та ОСОБА_6 надала ОСОБА_16 для підписання виготовлені попередніми датами договори, акти приймання-передачі та інші документи щодо 9 000 кг грязі, яка фактично за цими документами не передавалася. У її присутності відповідні документи були підписані ОСОБА_16 та ОСОБА_9 .

Виявлені під час обшуку офісу ТОВ «Провентусмед» документи, печатки, факсиміле та електронні носії, а також зміст зафіксованих розмов підтверджують, що ОСОБА_6 не виконувала лише технічне доручення щодо окремого документа, а безпосередньо визначала зміст, дати та послідовність оформлення документів, необхідних для узгодження на папері руху продукції між ПП «Аквілон-Курорт-Сервіс», ФОП ОСОБА_9 та МРЦ «Одеський».

Після внесення 11.02.2026 відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що фактична відсутність оплачених обсягів товару може бути встановлена під час перевірки та розслідування, продовжила координувати виготовлення і підписання документів попередніми датами та організацію подальшого доставлення раніше використаної продукції до МРЦ «Одеський» для приховування фактичної нестачі.

З метою встановлення фактичних властивостей продукції, яка зберігалася у МРЦ «Одеський» як лікувальна грязь, спеціалістами ДНТ «Український науково-дослідний інститут реабілітації та курортології МОЗ України» відібрано відповідні зразки.

За результатами проведених у період з 11.05.2026 по 03.06.2026 випробувань установлено, що зразки, відібрані безпосередньо зі сховищ МРЦ «Одеський», не відповідали показникам документації, якою обґрунтовувалася якість лікувальної грязі, зокрема за масовою часткою вологи, вмістом сірководню та сульфіду заліза, питомою вагою, напругою зсуву та мінералізацією грязьового розчину.

Таким чином, унаслідок реалізації погодженого плану МРЦ «Одеський» не отримав передбачених договором № 10 - 24 000 кг нової лікувальної грязі належної якості, тоді як на підприємницький рахунок ФОП ОСОБА_9 з державного бюджету перераховано 638 400 гривень. Унаслідок умисного сприяння ОСОБА_6 діям ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та інших співучасників з володіння МРЦ «Одеський» безпідставно вибули бюджетні кошти у зазначеній сумі.

Тобто, ОСОБА_6 усвідомлювала, що підготовлені нею видаткові накладні містять неправдиві відомості про фактичну поставку товару, передала їх для підписання та подальшого використання і тим самим сприяла службовій особі МРЦ «Одеський» у складанні та видачі завідомо неправдивих офіційних документів, які безпосередньо використовувалися для проведення бюджетних платежів. Крім того, як працівник юридичної особи, який не є службовою особою, вона складала та видавала завідомо підроблені офіційні документи, діяла за попередньою змовою з іншими особами та надалі використовувала такі документи у господарському документообігу й під час оформлення документів попередніми датами для приховування нестачі.

Дії, спрямовані на розтрату бюджетних коштів, у яких ОСОБА_6 умисно сприяла іншим співучасникам, учинялися упродовж березня-листопада 2025 року в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та продовженого у встановленому законом порядку.

В клопотанні вказано, що підставою арешту майна є сукупність фактичних обставин, підтверджених вищевказаними матеріалами кримінального провадження.

Метою накладення арешту є відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та у разі скерування до суду цивільного позову з метою відшкодування збитків завданих кримінальним правопорушенням, вищезазначене нерухоме майно, можливо підлягатиме спеціальній конфіскації, а не накладення на нього арешту, на даному етапі, може зашкодити досудовому розслідуванню, та подальшому судовому розгляду, а також виконання рішення суду, у разі винесення обвинувального вироку та призначення відповідного покарання, що передбачає конфіскацію майна.

Посилаючись на встановлені в ході досудового розслідування обставини, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Прокурор в ході розгляду підтримав вимоги клопотання та просив його задовольнити.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти накладення арешту, посилаючись що в даному кримінальному провадженні відсутні дані про потерпілих.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників, дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що 24.09.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України - пособництво у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчиненій у великих розмірах, в умовах воєнного стану; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України - пособництво у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки; ч. 3 ст. 358 КК України - складання та видача працівником юридичної особи, який не є службовою особою, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення, вчинені за попередньою змовою групою осіб; ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підроблених документів.

За ст. 131 КПК України арешт майна це захід забезпечення кримінального провадження, що полягає у тимчасовому позбавленні права розпоряджатися та користуватися майном за ухвалою слідчого судді (або суду), щоб гарантувати: збереження речових доказів, можливу спеціальну конфіскацію, виконання цивільного позову чи конфіскації майна як виду покарання або стягнення неправомірної вигоди. Його мета забезпечити дієвість процесу, а не покарати особу до вироку, і може застосовуватися до будь-якого майна, пов`язаного зі злочином.

Так, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Отже, слідчий суддя враховує, що згідно з пунктом 1 частини 1 статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); а за частиною 2 статті 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно положень статей 84-85 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено за № 42026160000000037 від 11.02.2026 за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 366 , ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Також, слідчим суддею враховано, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності земельна ділянка перебуває у власності ОСОБА_6 з 09.08.2021 року, тобто до вчинення кримінальних правопорушень.

Частиною 6 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до частин 8, 10, 11 статті 170 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Положеннями частин 1 та 3 статті 171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Системний аналіз вказаних положень кримінального процесуального законодавства свідчить про те, що з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) на стадії судового розгляду може бути накладений арешт на майно обвинуваченого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) обвинуваченого, за умови, якщо існують обґрунтовані підстави вважати, що існує можливість його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження; а також, що розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, є співмірним вартості майна, на яке цивільний позивач просить накласти арешт з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора з підстав його необґрунтованості та передчасності, оскільки матеріалами досудового розслідування, надані на розгляд, не містять достатніх доказів у їх сукупності та взаємозв`язку, які б свідчили про те, що набуте у власність ОСОБА_6 майно з вчиненням кримінальних правопорушень у яких вона підозрюється.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх недостатніми у їх сукупність та взаємозв`язок для прийняття процесуального рішення про арешт.

З клопотання та доданих до нього матеріалів не вбачається про заявлення у кримінальному провадженні цивільного позову, відомості про потерпілих відсутні, конфіскація майна за пред`явленою підозрою у скоєнні кримінальних правопорушень ОСОБА_6 не передбачена.

Натомість, прокурором не доведено та слідчим суддею з матеріалів долучених до клопотань не встановлено, що підозрювана ОСОБА_6 , до моменту звернення з клопотаннями про накладення арешту, вчиняла дії, направлені на приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження майна, на яке прокурор просить накласти арешт.

Крім того, суд враховує, що розмір майнової шкоди завданої у кримінальному провадженні та клопотання про накладення арешту на майно на об`єкт нерухомого майна підозюваної є явно неспівмірними.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Крім того, ЄСПЛ, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь.

ЄСПЛ вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Відповідно до пунктів 69, 73 рішення ЄСПЛ від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика ЄСПЛ, найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до ЄСПЛ забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, в також мету відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання слідчого слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором, у кримінальному провадженні № 42026160000000037 від 11.02.2026, про арешт майна, а саме земельної ділянки, реєстраційний номер об`єкта 1618674051210; 1/1 частики власності, кадастровий номер 5121082400:01:005:0731; площа (га) 0,054: цільове призначення для індивідуального садівництва, орган що здійснив реєстрацію земельної ділянки: відділ Держкомзему у Біляївському районі Одеської області, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Часті запитання

Який тип судового документу № 140989402 ?

Документ № 140989402 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 140989402 ?

Дата ухвалення - 16.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140989402 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 140989402, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Судове рішення № 140989402, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси) було прийнято 16.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 140989402 відноситься до справи № 523/5319/26

Це рішення відноситься до справи № 523/5319/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140989396
Наступний документ : 140989412