Ухвала суду № 140989101, 27.10.2026, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/3806/26

Провадження № 6/946/482/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Адамова А.С.,

за участю секретаря судового засідання Тюміної О.А.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м.Ізмаїл заяву ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі № 946/3806/26 за позовом Товариства з обмеженою оглядовістю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08 вересня 2026 року у справі № 946/3806/26 за позовом Товариства з обмеженою оглядовістю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позовні вимоги задоволені та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за Договором №5558292 про надання споживчого кредиту від 19.02.2022 року у загальному розмірі 17 835,50 грн., судовий збір в розмірі 2662,40 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 3000грн.

08.10.2026 заяву ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі № 946/3806/26 за позовом Товариства з обмеженою оглядовістю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просить відстрочити виконання рішення до 31.03.2027р., посилаючись на те, що заборгованість визнає, має намір сплатити її в повному обсязі одним платежем, проте, на теперішній час виконати рішення не має можливості. Він працює за строковими трудовими контрактами, на даний момент чинного контракту не має та доходу не отримує. Інших джерел доходу, а також майна, за рахунок якого можна було б виконати рішення, не має. Отримання доходу очікує у першому кварталі 2027 року. Вважає, що відстрочення не порушує балансу інтересів сторін, стягувач отримає присуджену суму в повному обсязі одним платежем, тоді як примусове виконання на цей час не призведе до реального стягнення, а лише спричинить додаткові витрати виконавчого провадження.

Сторони у судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.

Заявник у заяві про відстрочення виконання рішення суду зазначив про розгляд без його участі.

Судом встановлено, що рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08 вересня 2026 року у справі № 946/3806/26 за позовом Товариства з обмеженою оглядовістю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позовні вимоги задоволені та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за Договором №5558292 про надання споживчого кредиту від 19.02.2022 року у загальному розмірі 17 835,50 грн., судовий збір в розмірі 2662,40грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 3000грн.

Як передбачено ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно з ст. 129 - 1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні положення закріплені в статті 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Згідно ч.1, 3, 4 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

В той же час, згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.

Отже, враховуючи положення ст.267 ЦПК України, ст. 435 ЦПК України, прохання відповідача щодо відстрочення виконання рішення суду у зв`язку з його матеріальним становищем, зважаючи на військовий стан, складну фінансову ситуацію в країни, з урахуванням засад законності, розумності, добросовісності, справедливості та пропорційності дотримання балансу інтересів сторін, суд вважає за можливе відстрочити йому виконання рішення суду строком до 31 березня 2026 року.

За таких обставин, з огляду на наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, та з огляду на бажання боржника повернути заборгованість стягувачу, суд вважає що заява ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі № 946/3806/26 за позовом Товариства з обмеженою оглядовістю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, підлягає задоволенню з огляду на докази, що свідчать про незадовільний майновий стан відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11-13, 76-81, 258-261, 267, 435 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі № 946/3806/26 за позовом Товариства з обмеженою оглядовістю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Відстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , виконання рішення суду по справі 946/3806/26 за позовом Товариства з обмеженою оглядовістю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості строком до 31 березня 2026 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя:А.С.Адамов