Постанова № 140988474, 19.10.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3173/26

Провадження № 3/577/1016/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" жовтня 2026 р. м. Конотоп

Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Буток Т.А. при секретарі Кузнєцовій О.Л., з участю захисника Архипенка О.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Конотопського РВП ГУ НП України в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, військовослужбовця, РНОКПП не встановлений,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Права у відповідності до ст. 268 КУпАП роз`яснені.

В С Т А Н О В И В:

31.05.2026 року о 22 год. 10 хв. ОСОБА_1 в м. Конотоп Сумської області по вул. Братів Лузанів, 35, керувала автомобілем «АUDІ А4», н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора ALCOTEST «Drager» - проба позитивна 0,83 %, чим порушила вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що 31.05.2026 року о 22 год. 00 хв. їхала додому по вул. Бр.Лузанів м. Конотоп Сумської області, де її зупинили працівникі поліції. На вимогу працівників поліції пред`явила документи, посвідчення, військовий квиток. На той момент обов`язки військової служби не виконувала. Працівникі поліції відчули запах алкоголю, запропонували пройти на місці огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора ALCOTEST «Drager», вона погодилася. Газоаналізатор ALCOTEST «Drager» показав позитивний тест, з результатам погодилася. Відсторонили від керуванням транспортним засобом. До медичного закладу звернулася наступного дня, результат був негативний. Просить справу закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення та зазначила, що транспортний засіб працівниками патрульної поліції було зупинено незаконно, правил дорожнього рух вона не порушувала.

Захисник Архипенко О.І. в судовому засіданні просить визнати ОСОБА_1 невинуватою та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 680614, 31.05.2026 року о 22 год. 10 хв. ОСОБА_1 в м. Конотоп Сумської області по вул. Братів Лузанів, 35, керувала автомобілем «АUDІ А4», н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора ALCOTEST «Drager» - проба позитивна 0,83 %, чим порушила вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно результатів огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора ALCOTEST «Drager» - проба позитивна 0,83 %, що перевищила допустиму норму алкоголя для водіїв, яка складає 0,2 промилле (‰) в крові або 0,2 мг/л в видоху у повітрі.

Допитаний як свідок поліцейський Конотопського РВП ГУ НП в Сумській області ОСОБА_2 у судовому засіданні надав пояснення про те, що 31.05.2026 року перебував на добовому чергуванні, під час патрулювання по вул. Братів Лузанів був виявлений автомобіль з іноземною реєстрацією, було прийнято рішення про зупинку вказаного транспортного засобу для перевірки документів. Після зупинки та перевірки документів у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах з порожнини рота). Запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 погодилася. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора ALCOTEST «Drager», проба позитивна. З результатами ОСОБА_1 погодилася. На проходженні огляду в медичному закладі ОСОБА_1 не наполягала. Після чого був складений адміністративний протокол відсно неї за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Наведені докази, які долучені до матеріалів справи, отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченим способом, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (далі ПДР України), відповідно до Закону України «Про дорожній рух».

За нормативним визначенням ч.1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно загальних положень, що містяться у п. 1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як зазначено у п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння на національному рівні закріплений у КУпАП, розділі ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС 07.11.2015 року № 1395, зареєстрована в Мінюсті України 10.11.2015 року № 1408/27853), розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом МВС та МОЗ 09.11.2015 року № 1452/735 та зареєстрована в Мінюсті України 11.11.2015 року за № 1413/27858) і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затверджений постановою КМУ 17.12.2008 року № 1103, з наступними змінами).

Згідно з п. 12 розділу I Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

За приписами ч. 2 ст. 266 КУпАП ( із змінами і доповненнями, внесеними в останнє згідно із Законом України від 16.02.2021 року № 1231-IX) огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний забезпечити всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи.

Як убачається з матеріалів справи, обставини події були належним чином зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, а також на відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції, який був безпосередньо досліджений судом. Зазначені докази є послідовними, взаємоузгодженими та достатніми для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Судом не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам ст. 266 КУпАП, а також Інструкції та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103. Обставини перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджуються результатами газоаналізатора ALCOTEST «Drager», і не спростовані в ході розгляду справи.

В даному конкретному випадку підстав ставити під сумнів правильність встановленого результата, який зафіксовано в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленні на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На переконання суду огляд водія ОСОБА_1 на стан виявлення алкогольного сп`яніння проведений у спосіб та у порядок, визначений ст. 266 КУпАП та вище вказаною Інструкцією, на місці зупинки транспортного засобу із дотриманням усіх вимог чинного законодавства, із складанням відповідного акту та направленням, тому результати проведеного огляду не викликають жодного сумніву та є допустимим доказом.

При цьому, суд звертає увагу, що стороною захисту не оскаржується факт перебування водієм ОСОБА_1 , 31.05.2026 року у стані алкогольного сп`яніння, а оскаржується лише належність та допустимість доказів по справі, зокрема на відсутність правових підстав для зупинки автомобіля та результатів медичного огляду.

Разом з тим, відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Закон України «Про національну поліцію» надає працівникам поліції повноваження зупинити транспортний засіб у випадках, перелік яких міститься у ст. 35 цього Закону. Відповідно до вказаної статті: поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.

Аналіз ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» дає підстави стверджувати, що вимоги норм, зазначених у ній здебільшого спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху, а також на забезпечення норм, визначених Законом.

Однак, законодавець встановлює виключення і не обмежує працівників поліції підставами для зупинки транспортних засобів, визначеними у ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно з приписами ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема зупинення транспортних засобів та перевірку документів особи. Застосування цієї статті працівниками поліції має обумовлюватися зовнішніми чинниками або обставинами, які можуть надавати право або зобов`язувати поліцейського застосувати певні превентивні заходи.

Суд також зазначає, що з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, і такий обов`язок не впливає на причину зупинки. Так, неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою для притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій може перебувати в стані алкогольного сп`яніння, то факт недоведення йому працівниками поліції причини зупинки, не звільняє водія від обов`язку виконання вимог п. 2.5, п. 2.9а ПДР України.

Із дослідженого судом відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу працівники поліції під час спілкування з водієм виявили у неї явні ознаки алкогольного сп`яніння, за таких обставин у працівників поліції були законні підстави вимагати від водія проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до вимог ст.266 КУпАП та Правил дорожнього руху України.

Посилання захисника на правову позицію Верховного Суду у справі № 686/11314/17, суд вважає необґрунтованими, оскільки наведені у зазначеній справі обставини не є тотожними обставинам даного провадження, а саме по собі твердження щодо можливої відсутності первинної підстави для зупинки транспортного засобу не спростовує факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Суд також не приймає до уваги доводи сторони захисту про те, що працівниками поліції не було повідомлено ОСОБА_1 всі ознаки алкогольного сп`яніння, а тому було порушено право на захист, оскільки із дослідженого судом відеозапису вбачається, що працівники поліції зупинили автомобіль «АUDІ А4», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та під час спілкування з нею перевіряли документи. Після цього працівники поліції, у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, запропонували водію пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 погодилася. При цьому з відеозапису не вбачається будь-яких заперечень з боку останньої щодо нерозуміння суті вимог поліцейських, підстав проведення огляду чи необхідності уточнення ознак сп`яніння. Також відсутні дані про те, що особа була позбавлена можливості скористатися правовою допомогою чи іншим чином реалізувати своє право на захист.

Сам по собі факт не озвучення працівниками поліції у повному обсязі всіх ознак алкогольного сп`яніння під час спілкування на місці зупинки транспортного засобу не свідчить про істотне порушення процедури, оскільки матеріали справи в сукупності підтверджують наявність у працівників поліції підстав для пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння, а перебування водія у стані алкогольного сп`яніння є зафіксованим належним чином.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 пізніше звернулася до медичного закладу і пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння, згідно якого ознак алкогольного сп`яніння не виявлено, не заслуговують на увагу суду, оскільки з дослідженого судом висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.06.2026 року ОСОБА_1 звернулася до Конотопської ЦРЛ лише 01.06.2026 року о 20 год. 50 хв., а адміністративне правопорушення було вчинено 31.05.2026 року о 22 год. 10 хв., таким чином вона пройшла цей огляд із порушенням встановленого двох годинного часового проміжку (ч. 4 ст. 266 КУпАП), що ставить під сумнів отримані результати огляду.

Крім того, обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності судом не встановлено та стороною захисту надано не було.

В судовому засіданні був досліджений оптичний диск з відеозаписом подій, які мали місце під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Обсяг та якість відеозйомки є достатніми та такими, що виключають жодні сумніви щодо оцінки зафіксованих подій.

З відеозаписів цілком зрозуміло та очевидно, що подія відноситься саме до цієї справи та відбулася саме в той день, час та за тих обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, протилежного не доведено.

До заперечень сторони захисту суд відноситься критично, розцінюючи їх як обрану тактику захисту для уникнення відповідальності ОСОБА_1 .

Стороною захисту не було надано жодних переконливих доводів, підтверджених відповідними доказами, які б давали суду підстави поставити під сумнів правдивість обставин, викладених у матеріалах справи.

Поряд з цим, належить взяти до уваги те, що відповідно до ст. 267 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.

Однак, як було встановлено, дії службової особи, що складала протокол та фіксувала правопорушення, в порядку передбаченому чинним законодавством, не оскаржувалися в порядку ст. 267 КУпАП. Отже, твердження сторони захисту щодо неправомірності дій поліцейських при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та є суб`єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-якими судовим рішенням або висновком компетентного органу.

Таким чином ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 ч. 1 КУпАП - як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакці.

Обставин, які б пом`якшували чи обтяжували відповідальність ОСОБА_1 за наслідками розгляду справи не встановлено.

При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення враховується характер вчиненого адміністративного правопорушення, особа порушника та ступінь його вини.

Санкцією за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп., сплата якого передбачена п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Суд виходить з усталеної практики Європейського суду з прав людини щодо мотивування судового рішення. І хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 р., заява № 4909/04, § 58). Суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені.

Керуючись ст.ст. 25, 27, 33, 34, 35, ст. 130 ч. 1, 283 285, 294, 130 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 ч. 1 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., який сплатити на рахунок отримувача UA628999980313090149000018001, Отримувач коштів ГУК у Сумській обл/Сумська обл./21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37970404, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку (МФО) 899998, Призначення платежу 21081300, Код класифікації доходів бюджету адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору на користь держави на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Т. А. Буток