Ухвала суду № 140988204, 26.10.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7889/26 2/335/4098/2026УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Рибалко Н.І., за участю секретаря судового засідання Чибінової Н.І. , представника позивача адвоката Суриги В.С., представника відповідача адвоката Демченко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька оптово-роздрібна фірма «Взуття» до ОСОБА_1 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька оптово-роздрібна фірма «Взуття» до ОСОБА_1 про визнання права власності.

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 25.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.

30.09.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Демченко Н.М. надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху, відповідно до якого зазначила, що визначена позивачем вартість спірного майна у розмірі 544933,00 грн. (відповідно до якої сплачено 8 173,99 грн судового збору) не відповідає його дійсній вартості. На обґрунтування своєї позиції представник посилається на те, що об`єкт нерухомості (29/100 частки нежитлового приміщення загальною площею 2208,5 кв.м за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Центральний, будинок 3, приміщення ІІ) є комерційною нерухомістю в центрі міста, оціночна вартість якої згідно з довідкою Фонду державного майна України від 30.09.2026 становить 3 763 482,07 грн, що майже у 7 разів перевищує вказану позивачем суму. Крім того, адвокат зауважує, що за даними платформи OLX ринкова вартість аналогічного приміщення магазину за цією ж адресою площею 919 кв.м складає 13 200 000 грн, що в перерахунку за квадратний метр майже у 17 разів більше за розрахунок позивача, у зв`язку з чим, на думку представника відповідача, позовна заява містить недоліки щодо визначення ціни позову та належної сплати судового збору й має бути залишена без руху.

Під час судового засідання представник позивача адвокат Сурига В.С. заперечував у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху.

Представник відповідача адвокат Демченко Н.М. у судовому засіданні підтримала клопотання, з підстав вказаних у ньому.

Заслухавши думку учасників справи та дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.

Приписами статей 175, 177 ЦПК України передбачені вимоги до позовної заяви.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно з Постановою ВП ВС від 25.08.2020 року по справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Згідно з п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Оскільки предметом спору є визнання права власності, справа відноситься до категорії майнових спорів. Через що суд зазначає, що ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду. Неправильне визначення ціни позову може призвести до необґрунтованого відкриття провадження у справі.

За ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями, а саме оцінкою відповідної установи.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

При визначенні розміру судового збору в позовній заяві представник позивача виходив із ціни позову, встановленої відповідно до договору купівлі-продажу державного майна шляхом викупу № 827 від 03.12.2003, зі змісту якого вбачається, що згідно з незалежною оцінкою, затвердженою наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 20.11.2003 № 567, ринкова вартість об`єкта приватизації становить 544 933,00 грн.

Згідно з наявною в матеріалах справи довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості № 201-20260930-0012503688 від 30.09.2026 (Додаток 2 до Порядку ведення Єдиної бази даних звітів про оцінку), оціночна вартість 29/100 частки нежитлового приміщення загальною площею 2208,5 кв.м за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Центральний, будинок 3, приміщення ІІ, становить 3 763 482,07 грн.

Враховуючи наведені адвокатом Демченко Н.М. доводи щодо очевидної невідповідності визначеної позивачем ціни позову дійсній вартості спірного нерухомого майна, суд вважає необґрунтованим урахування положень договору купівлі-продажу державного майна шляхом викупу № 827 від 03.12.2003 як основи для встановлення ціни позову, оскільки визначена в ньому вартість у розмірі 544 933,00 грн станом на момент звернення до суду (13.07.2026) є неактуальною та не відображає реальну ринкову вартість об`єкта.

Відтак, з метою належного визначення ціни позову, суд бере до уваги дані довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості № 201-20260930-0012503688 від 30.09.2026, згідно з якою оціночна вартість спірного майна становить 3 763 482,07 грн.

Тягар доказування вартості майна несе позивач. Відтак, позивачем не надано доказів проведення належної оцінки майна та не вказано ціни позову, яка б відповідала дійсній вартості майна, яке є предметом спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних особі становить 3328 грн.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розрахунок 1,5 % від ціни позову = 3 763 482,07 грн. * 1,5 % = 56 452,23 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 5423 від 29.06.2026, у даній справі судовий збір сплачено у розмірі 8 173,99 грн.

Таким чином, позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 48 278,24 грн. (56 452,23 грн. - 8 173,99 грн.)

Судовий збір на день подачі позову до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя підлягає сплаті за наступними реквізитами: Отримувач: ГУК у Запорізькій області/м. Запоріжжя/Вознесенівс./22030101; Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997; Номер розрахунку (IBAN): UA098999980313101206000008513; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу -101 ____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на зазначені недоліки позовної заяви її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

З урахуванням зазначеного, позивачу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору відповідно до вимог ст. 177 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька оптово-роздрібна фірма «Взуття» до ОСОБА_1 про визнання права власності залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви який становить десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі усунення недоліків у вказаний строк, заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.І. Рибалко