Рішення № 140987205, 16.10.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Номер провадження 2/201/2574/2026

ЄУН 201/1627/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16.10.2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Давидовської Т.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Овчаренка Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 201/1627/26

за позовною заявою ОСОБА_1 (далі Позивач, ОСОБА_2 ),

до Дніпровської міської ради (далі Відповідач, ДМР),

третя особа Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Кошляк Наталія Едуардівна (далі - Приватний нотаріус, Кошляк Н.Е.),

про визнання права власності в порядку спадкування,

установив:

I. Стислий виклад позиції учасників справи

1.Представник Позивача - Лук`яненко Н.І., звернулась до суду з позовною заявою до відповідача - ДМР, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Кошляк Н.Е., про визнання права власності в порядку спадкування, відповідно до якої Позивач просить суд визнати за ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) 0,0074 га на території АДРЕСА_1 , що належить померлій ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3 ) на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ДП № 033769, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 028482 від 25.01.2000 року.

2.В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є власником частини домоволодіння по АДРЕСА_1 згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 36197920 на підставі Договору довічного утримання від 29.01.2001 року, посвідчений Державним нотаріусом Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори. Технічний паспорт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 в наявності. Вказане домоволодіння знаходиться на земельній ділянці, що належить ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ДП № 033769. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка Позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 02.07.2014 року, останнім місцем проживання якої було: АДРЕСА_1 . 29.01.2025 року Позивачка подала заяву до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу, про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про права на спадщину за законом після смерті тітки ОСОБА_3 . Нотаріус листом № 09/01-16 від 30.01.2025 року відмовив у видачі правоустановчих документів, в зв`язку з тим, що мною був пропущений строк для подачі заяви про прийняття спадщини на майно, яке належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та немає фактичного прийняття спадщини (постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини) п. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Запропоновано звернутись до суду. Вважає, що не має іншої можливості для захисту своїх прав спадкоємця аніж як зі зверненням до суду. Відповідно до Витягу зі спадкового реєстру № 80338684 від 05.03.2025 року є чинний заповіт № 379829 (архівний до 01.12.2000 року), а саме заповіт від 17.11.1982 року. Померла своїм майном розпорядилася за життя, склала заповіт відповідно до якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що належатиме їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, вона заповідає ОСОБА_1 . А відповідно Позивач є власником земельної ділянки по фактичному розміщенню житлового будинку та маю право належним чином оформити своє право власності на спадкове майно.

3.Від представника ДМР до суду надійшов відзив на позовну заяву у якому зазначено, позивач звернувся до суду із позовною заявою, не обґрунтовуючи при цьому, чим саме порушено, не визнано або оспорено його право на володіння спірним майном саме Дніпровською міської радою. Зазначає, що вирішуючи спір, необхідно визначити чи відповідає обраний Позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Неналежність обраного способу судового захисту зумовлює відмову у задоволенні означених позовних вимог. Отже, відсутність порушеного права та невідповідність обраного Позивачем способу його захисту способом, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судового рішення про відмову у позові. Вказує, що Із поданих до заяви нотаріусу та до позовної заяви документів не можливо встановити факт родинних відноси спадкодавця - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 .

II. Процесуальні дії у справі, заяви та клопотання

4.Ухвалою суду від 10.02.2026 року позовну заяву залишено без руху

5.20.02.2026 року до суду надійшла уточнена позовна заява.

6.Ухвалою суду від 20.02.2026 року відкрито провадження у справі. Судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

7.Ухвалою суду від 16.03.2026 року та від 26.03.2026 року відкладене підготовче засідання.

8.Ухвалою суду від 14.04.2026 року закрите підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

9.Ухвалою суду від 26.05.2026 року суд повернувся до стадії підготовчого провадження та витребував докази.

10.Ухвалою суду від 06.07.2026 року повторно витребувано докази.

11.Ухвалою суду від 23.07.2026 року витребувано докази.

12.Ухвалою суду від 19.08.2026 року закрите підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

13.06.10.2026 року суд перейшов до стадії ухвалення рішення.

14.Сторони у судове засідання не з`явились.

15.Позивач та його представник у судове засідання не з`явились. Представник Позивача надав заяву, в якій просив розглядати справу без участі Позивача та його представника за наявними у справі матеріалами. Сторона Позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

16.Від Приватного нотаріуса до суду надійшла заява про розгляд спри без його участі.

17.З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

IІІ. Установлені судом фактичні обставини

18.Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 36197920 на підставі Договору довічного утримання від 29.01.2001 року, посвідчений Державним нотаріусом Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори Позивач є власником частини домоволодіння по АДРЕСА_1 .

19.Вказане домоволодіння знаходиться на земельній ділянці, що належить ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ДП № 033769. Розмір земельної ділянки відповідно до акту 0,0241 га, діл. 1 0,0167 га, діл. 2 0,0074 га.

20.Відповідно до заповіту, складеного 17.11.1982 року ОСОБА_3 , ОСОБА_1 є спадкоємицею всього майна ОСОБА_3 , що залишилось після її смерті.

21.29.01.2025 року Позивачка подала заяву до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу, про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про права на спадщину за законом після смерті тітки ОСОБА_3 .

22.Нотаріус листом № 09/01-16 від 30.01.2025 року відмовив у видачі правовстановлюючих документів, в зв`язку з тим, що мною був пропущений строк для подачі заяви про прийняття спадщини на майно, яке належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та немає фактичного прийняття спадщини (постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини) п. 3 ст. 1268 ЦК України. Запропоновано звернутись до суду.

23.Рішенням Соборного районного суду міста Дніпра у справі № 932/4382/25 (провадження № 2/201/3500/2025) від 01.12.2025 року визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом, на земельну ділянку № 1 0,0167 га по АДРЕСА_1 , що належить померлій ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ДП № 033769, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 028482 від 25.01.2000 року.

ІV. Оцінка суду

24.Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

25.Згідно зі ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

26.Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

27.Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

28.Частиною 1 с. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

29.Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

30.Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності у разі, якщо це право не визнається іншою особою, втрачено або відсутній правовстановлюючий документ.

31.Згідно із ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

32.Статтями 1220, 1222, 1223 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини та право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

33.Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, відповідно до ст. 1233 ЦК України.

34.Як встановлюється положеннями ст. 1269, 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

35.В силу приписів ч. 1 ст. 1268, ч. 1,5 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

36.Згідно зі ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

37.Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ст. 1297 ЦК України).

38.Розглядаючи по суті даний спір, суд враховує, що Позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

39.Матеріали справи містять копію заповіту 17.11.1982 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 є спадкоємицею всього майна ОСОБА_3 , що залишилось після її смерті.

40.Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.11.2021 року у справі № 759/19779/18 зазначив, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

41.Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

42.Обставин, які б вказували, що на спірне нерухоме майно, окрім Позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, в ході судового розгляду не встановлено.

43.За приписами ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

44.Під час розгляду справи суд виходить з аналізу прецедентної практики Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ), яка свідчить про важливість дотримання державою принципу «правомірних або законних очікувань» та захист прав людини через призму цього принципу, так у рішенні ЄСПЛ «Федоренко проти України» суд нагадав, що відповідно до його прецедентної практики поняття «майно» може поширюватися на «наявне майно» або активи, включаючи претензії, щодо яких заявник може обґрунтовано стверджувати, що він принаймні має «законні сподівання» ефективно скористатися правом власності.

45.Аналізуючи практику розгляду судом справ щодо порушення права володіння майном, можна зробити висновок, що поняття «майно», як і «власність», має досить широке тлумачення й охоплює цілу низку економічних інтересів (активів) як матеріальних, так і нематеріальних. Зокрема, у контексті ст. 1 Першого протоколу Конвенції Судом розглядалися справи щодо порушення права власності, де об`єктами було усе «власне» майно особи, що може входити до складу спадщини, і яке можна заповісти («Маркс проти Бельгії» (the Marckx case), рішення від 27.04.1979 року, п. 64), тобто наявне майно («existing possessions»).

46.В даному випадку предметом спору є захист права Позивача на наявне майно, що увійшло до складу спадщини, яке спадкоємець має законне сподівання отримати у спадок за заповітом.

47.Відповідно до змісту ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

48.Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

49.Аналізуючи вищевикладені доводи, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 7, 12, 13, 76, 81, 141, 258-268, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради ,за участю третьої особи, яка не заявляє с самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Кошляк Наталія Едуардівна, про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

2.Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності в порядку спадкування за заповітом, на земельну ділянку № 2 0,0074 га на території АДРЕСА_1 , що належить померлій ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ДП № 033769, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 028482 від 25 січня 2000 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст складено 26.10.2026 року.

Суддя Т.В. Давидовська