Рішення № 140986929, 07.08.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №932/7721/26

Провадження №2а/932/130/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Дніпра в складі: головуючого судді Стадченко О.В., при секретарі Мікрух К.Є., за участю представника відповідача Малєжик Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якого діяв адвокат Богославський Віктор Анатолійович, до Головного управління Державної міграційної служби Украйни в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Богославський В.А., в інтересах та від імені ОСОБА_1 , звернувся до Шевченківського районного суду міста Дніпра з позовом до Головного управління Державної міграційної служби Украйни в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішення №1201130100021455 від 08.06.2026 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Республіки Молдова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обгрунтування позову, представник позивача зазначив, що 08.06.2026 року головним спеціалістом відділу протидії нелегальній міграції Управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії ГУ ДМС у Дніпропетровській області ухвалене рішення № 1201130100021455 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина іноземця або особи без громадянства, яким зобов`язано громадянина Республіки Молдова ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 покинути територію України у термін до 17.06.2026 року. В той же день головним спеціалістом відповідача був складений протокол та винесена постанова ПН МДН 008073 про накладання адміністративного стягнення на позивача у вигляді штрафу розміром 3400,00 грн за ч. 2 ст. 203 КУпАП. Вважає, що вищезазначене рішення є протиправними, незаконними внаслідок чого підлягає скасуванню, оскільки позивач до кримінальної відповідальності не притягувався, в розшуку, під слідством та судом в Україні не перебуває. Отже, позивачем не заподіяно реальної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, які охороняються законом. За перевищення терміну перебування на території України, передбачена відповідальність за ст. 203 КУпАП, до якої позивача притягнули. Крім того, позивача не було забезпечено перекладачем. А «надрукована» представником відповідача фраза, що позивач не потребує перекладача не підтверджує про відмову від перекладача так, як позивач не розумів на достатньому рівні мову, самостійно дану фразу не писав, що свідчить про не обізнаність позивача зі змістом оскаржуваного рішення та порушення з боку суб`єкта владних повноважень.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 19.06.2026 відкрито провадження в справі, відповідачу роз`яснено строк і порядок подання відзиву на позовну заяву, позивачу відповіді на відзив.

25.06.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача Малєжик Т.А., яким остання заперечувала проти позовних вимог, з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач тривалий час перебуває на території України, не маючи на те законних підстав (виключний перелік підстав для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України визначений статтею 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства») та проживаючи без документів, що дають право на проживання (перебування) на території України; ухиляється від виконання рішення про примусове повернення; притягався до адміністративної відповідальності, зокрема, за порушення правил дорожнього руху; відсутні законні підстави для працевлаштування в Україні, а отже відсутні законні джерела отримання фінансового доходу, що унеможливлює забезпечення перебування та проживання на території України. Також на території України введено воєнний стан у зв`язку із збройною агресією російської федерації по всій території України, у такий час Держава не може дозволити зневажливе та легковажне ставлення до свої законів. Позивачу було роз`яснено зміст статті 63 Конституції України, а також його права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, в тому числі (але не виключно) право користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, право та можливість отримання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», право виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження. Факт ознайомлення позивача з правами та обов`язками підтверджується власноручними підписами позивача. Під час оголошення позивачу прийнятого відносно нього рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства № 1201130100021455 від 08.06.2026, зі сторони позивача не заявлялася вимога про необхідність залучення перекладача. При цьому, позивач повідомив уповноважених посадових осіб ГУ ДМС у Дніпропетровській області, що він не потребує послуг перекладача, про що зроблено відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення від 08.06.2026 серії ПР МДН номер 008086, скріплений власноручним підписом позивача, вчиненим ним у відповідній графі цього протоколу. 08.06.2026 позивач був ознайомлений з прийнятим відносно нього рішенням про примусове повернення до країни походження або третьої країни № 1201130100021455 від 08.06.2026, порядком його оскарження, та наслідками невиконання, що підтверджується власноручним підписом позивача. Один із примірників рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства від 08.06.2026 видано позивачу. Наголошує, що позивач не заявляв вимоги на залучення перекладача, не відмовлявся від підписання протоколу про адміністративне правопорушення серії ПР МДН номер 008086 та постанови про накладання адміністративного стягнення серії ПН МДН номер 008073. Крім того, у письмових поясненнях, наданих 08.06.2026 позивачем на ім`я начальника ГУ ДМС у Дніпропетровській області щодо обставин порушення зазначеним іноземцем законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, позивач зазначив наступне, а саме: «В услугах переводчика и адвоката не нуждаюсь.». Отже, рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 08.06.2026 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства № 1201130100021455, прийняте відносно громадянина Республіки Молдова ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , є законним і обґрунтованим рішенням компетентного суб`єкта владних повноважень.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 29.06.2026 задоволено клопотання представника позивача адвоката Богославського В.А. про продовження строку для подання відповіді на відзив, строк продовжено до 03.07.2026 включно.

У судові засідання позивач ОСОБА_3 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день час і місце розгляду справи. Незважаючи на продовження процесуального строку, відповідь на відзив до суду не надав. Про наявність уповноваженого представника, після припинення повноважень адвоката Богославського В.А., суд не повідомив.

Представник позивача адвокат Богославський В.А. у судові засіданні не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи. Незважаючи на продовження процесуального строку, відповідь на відзив до суду не надав. Натомість, 15.07.2026 представник позивача звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, повідомивши про розірвання договору з позивачем про надання правничої допомоги №214/2026 від 16.06.2026.

Представник відповідача Малєжик Т.А. у судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, просила відмовити у їх задоволенні, з мотивів зазначених у відзиву на позовну заяву. Пояснила, що позивачем порушено порядок перебування на території України, тому відповідачем правомірно прийнято рішення про примусове повернення.

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази, дійшов наступних висновків.

Як встановлено в судовому засіданні, 08 червня 2026 року виявлено факт порушення громадянином Республіки Молдова ОСОБА_5 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства та вимоги ч.1,3 ст.3, ч.1,3 ст.9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

ОСОБА_3 є громадянином Республіки Молдови (паспорт громадянина Республіки Молдова НОМЕР_1 , виданий 15.05.2025) прибув в Україну 13.11.2025 через контрольно пропускний пункт «Могилів- Подільський».

Порушивши терміни перебування в Україні, передбачені підпунктом 2 пункту 2 Порядку продовження строку перебування та тимчасового проживання, продовження та скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою КМУ від 15.02.2012 №150 (зі змінами та доповненнями), громадянин Республіки Молдова ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виїхав за межі України в установлений законодавством строк.

Судом встановлено, що 08.06.2026 відносно громадянина Республіки Молдова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , головним спеціалістом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Андрусенко А.М. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН №008086 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.203 КУпАП. Копію примірника протоколу ОСОБА_3 отримав. Позивачу були роз`яснені права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. У відповідній графі протоколу власноручним підписом позивач засвідчив те, що не потребує перекладу протоколу.

Постановою заступника начальника Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Жарікової І.М. серії ПН МДН №008073 від 08.06.2026 позивача ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн. Документальне підтвердження про сплату штрафу позивачем відсутнє.

Про наявність документального підтвердження підстав для подальшого перебування в Україні та документів на право проживання в Україні позивачем не наведено, та не доведено.

Обставини, які б заборонили примусово повернути позивача з України, визначені ч. 8 ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та відповідно пункту 8 розділу I Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої спільним наказом МВС України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України та Служби безпеки України від 23.04.2012 № 353/271/150 (зі змінами), відсутні.

08 червня 2026 року головним спеціалістом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Андрусенко А.М. прийнято рішення №1201130100021455 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина республіки Молдова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язано його покинути територію України у термін до 17.06.2026.

Наданими до суду матеріалами встановлено, що позивача ознайомлено з вказаним рішенням, надано йому один примірник, попереджено про наслідки невиконання в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, визначені ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», про що свідчить його особистий підпис на примірнику відповідного рішення. Крім того, при складанні рішення №1201130100021455 від 08.06.2026 позивач не повідомляв про необхідність забезпечення його перекладачем.

Відповідно до службової записки Головного управління ДМС у Дніпропетровській області від 23.06.2026 №1201.3.3/19792-26, згідно проведених перевірок громадянин Республіки Молдова ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у встановленому законодавством порядку із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не звертався. Будь які рішення в межах компетенції відділу шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУ ДМС у Дніпропетровській області стосовно ОСОБА_1 не приймалися. Довідкою про звернення за захистом в Україні не документувався. Інформація щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту відсутня.

Відповідно до службової записки Головного управління ДМС у Дніпропетровській області від 25.06.2026 №1201.3/20114-26, згідно обліків відділу імміграції та обробки заяв про оформлення посвідки на постійне проживання Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС у Дніпропетровській області, громадянин Республіки Молдова ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з заявою про надання дозволу на імміграцію не звертався; дозвіл на імміграцію вказаній особі не надавався; рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію, скасування, відкликання або визнання посвідкою на постійне проживання вказана особа не звертався; рішення про оформлення (про відмову в оформленні), видачу (про відмову в видачі), обмін, скасування, відкликання, вилучення, визнання недійсною, знищення посвідки на постійне проживання відносно вказаної особи не приймалися; посвідкою на постійне проживання вказана особа не документована. Згідно обліків відділу з питань тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства та обробки заяв про оформлення посвідки на тимчасове проживання громадянина ОСОБА_2 , з заявою про оформлення посвідки на тимчасове проживання (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну, до ГУ ДМС у Дніпропетровській області та його територіальних підрозділів вищезазначена особа не звертався та заявка анкета про оформлення посвідки на тимчасове проживання (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну не формувалась. Відносно вказаної особи рішення про відмову в прийнятті документів для оформлення посвідки на тимчасове проживання (у тому числі замість втраченої або викраденої, її обміну), оформлення (про відмову в оформленні), видачу ( про відмову у видачі), обмін, скасування, вилучення, визнання недійсною, знищення посвідки на тимчасове проживання не приймалось. З заявою про продовження строку перебування на території України вищевказана особа не звертався або рішення про відмову в продовженні строку перебування іноземця на території України не приймалось.

Згідно листа Головного управління ДМС у Дніпропетровській області від 23.06.2026 №1201.4.4/19774-26 за обліками відділу з питань громадянства ГУ ДМС у Дніпропетровській області серед осіб, які звернулись з питання набуття громадянства України, стосовно яких прийнято рішення про встановлення, оформлення належності до громадянства України, осіб, які набули, припинили громадянство України, осіб, стосовно яких у межах повноважень здійснюються провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень ОСОБА_3 не значиться. Довідка про реєстрацію особи громадянина України на території Дніпропетровської області вищевказаній особі не оформлювалась.

Відповідно до службової записки Головного управління ДМС у Дніпропетровській області від 22.06.2026 №1201.4.5/19730-26, за наявними у відділі обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління з питань паспортизації, реєстрації та еміграції ГУ ДМС у Дніпропетровській області обліками, місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не значиться.

У Єдиному реєстрі боржників міститься інформація про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.

Відповідно наданих 08.06.2026 ОСОБА_6 пояснень, 13.11.2025 він в`їхав на територію України через КПП Могильов- Подільське до родичів і по лікарняному. Вчасно не залишив територію України.

ОСОБА_3 в Україні не має офіційного заробітку, не працевлаштований.

Сам факт відсутності випадків притягнення позивача ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності, перебування останнього у розшуку або під слідством та судом в Україні, жодним чином не дає підстав позивачу для недотримання ним вимог чинного законодавства України в сфері міграції.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Згідно з частиною першою статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» встановлено, що нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Статтею 23 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону.

Статтею 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб`єктності та основних прав і свобод людини. Іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно 5 додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Статтею 9 указаного Закону передбачено, що іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Порядок дій посадових осіб територіальних органів, територіальних підрозділів Державної міграційної служби України під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства (далі - іноземців), їх документування та здійснення заходів з безпосереднього примусового повернення та примусового видворення за межі України визначає Інструкція про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року №353/271/150 (далі - «Інструкція»).

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції іноземці можуть бути примусово повернуті до країни походження чи третьої країни на підставі рішення органу ДМС або органу охорони державного кордону, або органу СБУ про примусове повернення чи примусово видворені на підставі винесеної за позовом цих 6 органів/підрозділів постанови адміністративного суду про примусове видворення.

Пунктом 5 розділу І Інструкції передбачено, що підставами для прийняття рішення про примусове повернення іноземців до країни походження або третьої країни є: дії, що порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; дії, що суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку; якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України; затримання іноземців органами охорони державного кордону у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції, рішення про примусове повернення оголошується іноземцю протягом 72 годин з дати його ухвалення, за винятком випадків, коли місцезнаходження іноземця не встановлено, в присутності перекладача та/або законного представника (на вимогу особи) під підпис та обліковується посадовою особою органу ДМС, органу охорони державного кордону та органу СБУ, яка уповноважена складати документи для примусового повернення, у журналі обліку прийнятих рішень про примусове повернення та видворення з України іноземців та осіб без громадянства.

Встановивши фактичні обставини, враховуючи, що позивачем порушено законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, рішення УДМС від 08.06.2026 року про примусове повернення позивача до країни походження є правомірним, а обставини, передбачені частиною 1 ст.31 Закону, за наявності яких іноземець або особа без громадянства не може бути примусово повернуті, відсутні.

Судом відхиляються посилання представника позивача про порушення відповідачем права позивача ОСОБА_1 на перекладача при складанні рішення про його примусове повернення 08.06.2026 , оскільки відсутність перекладача сама про собі не свідчить про протиправність рішення Головного управління ДМС у Дніпропетровській області. Крім того, обов`язку щодо залучення перекладача у випадку відсутності вимоги особи, яку повертають до країни походження у ГУ ДМС у Дніпропетровській області при прийнятті рішення про примусове повернення не має. Залучення перекладача під час прийняття рішення про примусове повернення є виключно правом такої особи, а не обов`язком державного органу.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов до висновку про необхідність залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Керуючись ст.ст. 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якої діяв адвокат Богославський Віктор Анатолійович, до Головного управління Державної міграційної служби Украйни в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Республіки Молдова, адреса зазначена у позовній заяві: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Головне управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 37806243, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. В.Липинського, буд. 7.

Суддя: О.В. Стадченко