Рішення № 140986906, 23.10.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/14321/26

(2/199/9208/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

23.10.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Парицькій В.Е., розглянувши у порядку спрощеного провадження в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом Комунального підприємства «ДОБРО» Добропільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії.

Свої вимоги обґрунтував тим, що КП «Добро» Добропільської міської ради надає житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії в квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Споживачем послуг за даною адресою є відповідач по справі.

Станом на 01.08.2026 за особовим рахунком відповідача сума заборгованості за надані послуги становить 4845,56 грн., яку позивач просив суд стягнути з відповідача разом із судовими витратами у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 3328,00 грн.

24 вересня 2026 року ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра відкрито провадження по даній справі.

Відповідач подала відзив на позовну заяву, в якому просила суд застосувати строк позовної давності, а також скасувати заборгованість за період з 2022 року по теперішній час за ті послуги, якими вона не користувалась у зв`язку з фактичною відсутністю в житловому приміщенні через виїзд за кордон. Просила суд зобов`язати припинити нарахування на час її відсутності за адресою: АДРЕСА_1 , а також врахувати право на пільги членів сім`ї військовослужбовця, оскільки її чоловік ОСОБА_2 є військовослужбовцем ЗСУ.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Позивач - КП «Добро» Добропільської міської ради є юридичною особою, яка створена Добропільською міською радою з метою задоволення потреб громади у наданні якісних послуг з постачання теплової енергії, що підтверджується рішенням Добропільської міської ради № 7/8-38 від 20.04.2016. Вказане підприємство діє на підставі Статуту та на підставі виданих ліцензій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1554 від 15.09.2016.

Рішенням виконавчого комітету Добропільської міської ради «Про встановлення тарифів на теплову енергію, послуги з централізованого опалення в містах Добропілля, Білицьке, Білозерське, селищах міського типу Новодонецьке, Водянське та постачання гарячої води Білицькому будинку-інтернату для інвалідів та осіб похилого віку» № 457 від 12.09.2018 встановлено з 01.10.2018 тарифи на послуги з централізованого опалення для населення в містах Добропілля, Білицьке, Білозерське, селищах міського типу Новодонецьке, Водянське за 1 Гкал з ПДВ у розмірі 1125,55 грн., за 1 кв.м. опалювальної площі у розмірі 32,76 грн з ПДВ.

Рішенням виконавчого комітету Добропільської міської ради «Про застосування тарифів на послуги постачання теплової енергії в містах Добропілля, Білицьке, Білозерське, селищах міського типу Новодонецьке, Водянське» № 476 від 25.10.2019 дозволено з 25.10.2019 застосовувати тарифи на послуги з централізованого опалення для населення: за 1 Гкал у розмірі тарифу на послуги з централізованого опалення розробленого на 01.10.2018 в сумі 937,96 грн. без ПДВ (1125,55 грн. з ПДВ), за 1 кв.м. опалювальної площі у розмірі тарифу на послуги з централізованого опалення розробленого на 01.10.2018 в сумі 27,30 грн. без ПДВ (32,76 грн. з ПДВ).

Рішенням виконавчого комітету Добропільської міської ради «Про встановлення тарифів на послуги постачання теплової енергії в містах Добропілля, Білицьке, Білозерське, селищах міського типу Новодонецьке, Водянське та постачання гарячої води Білицькому будинку-інтернату для інвалідів та осіб похилого віку» № 8 від 15.01.2020 встановлено з 01 лютого 2020 року тарифи на послуги постачання теплової енергії в містах Добропілля, Білицьке, Білозерське, селищах міського типу Новодонецьке, Водянське за 1 Гкал для населення у розмірі 1138,76 грн. без ПДВ (1366,51 грн. з ПДВ), за 1 кв.м. опалювальної площі у розмірі 34,23 грн. без ПДВ (41,07 грн. з ПДВ).

Рішенням виконавчого комітету Добропільської міської ради «Про встановлення тарифів на послуги постачання теплової енергії в містах Добропілля, Білицьке, Білозерське, селищах міського типу Новодонецьке, Водянське та постачання гарячої води Білицькому будинку-інтернату для інвалідів та осіб похилого віку» № 323 від 30.07.2020 встановлено з 01 жовтня 2020 року тарифи на послуги постачання теплової енергії в містах Добропілля, Білицьке, Білозерське, селищах міського типу Новодонецьке, Водянське за 1 Гкал для населення у розмірі 1192,27 грн. без ПДВ (1430,72 грн. з ПДВ).

Згідно договору про надання послуг з централізованого опалення № 587 від 14.03.2017 року ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно вибірки на 01.08.2026 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 за послуги постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_1 вбачається, що станом на 01.08.2026 заборгованість відповідача за надані послуги з постачання теплової енергії становить 4845,56 грн. Вказана заборгованість утворилась за період надання послуг з 01.11.2025 по 01.08.2026.

Відповідно дост. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.

Відповідно дост. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Статтею 68 ЖК України передбачено, що наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно зістаттею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 1875-IV від 24.06.2004, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно дост. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакціїЗакону № 1875-IV від 24.06.2004, споживачем комунальних послуг є фізична особа, яка отримує житлово-комунальну послугу.

01 травня 2019 року вступив в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII, який разом з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою КабінетуМіністрів Українивід 21липня 2005року №630 регулюють основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також права та обов`язки зазначених учасників відносин.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року дожитлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, в тому числі з постачання теплової енергії.

Індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року).

Пунктами 2, 5 частини другоїстатті 7 вказаного Закону встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

При цьому, відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг, оскільки укладення договору є обов`язком споживача.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, у постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 176/456/17 (провадження № 61-63св18), а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 14-280цс18.

Статтею 9 ЗаконуЗакон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. (ч. ч. 1-3 ст. 77 ЦПК України).

Надаючи оцінку запереченням відповідача ОСОБА_1 , суд приходить до наступного.

Непроживання споживача за адресою: АДРЕСА_1 не впливає на виконання умов Договору та взятих на себе зобов`язань ОСОБА_1 , визначених в Договорі № 587 від 14.03.2017 р. Відповідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги», факт реєстрації не звільняє відповідача, як власника квартири, від обов`язку нести витрати по оплаті житлово-комунальних послуг на утримання власності відповідача.

Пунктом 6 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» передбачено, що споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

При цьому наведена норма статті 7 Закону: не поширюється на випадки, коли у споживача наявні прилади обліку води, оскільки у такому випадку обсяг спожитих послуг з централізованого водопостачання та постачання гарячої води фіксується згідно із показниками приладів обліку (відповідно і нараховується оплата за ці послуги); не стосується послуги з постачання теплової енергії, оскільки навіть при відсутності споживача у приміщенні, його домівка (житлове приміщення чи квартира) опалювалися (послуга з постачання теплової енергії надавалася).

Таким чином, споживачі послуг повинні оплачувати ці послуги, якщо вони фактично надаються для відповідного будинку.

Що стосується посилань відповідача на застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, було введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби(COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК Україниу редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22).

Вирішуючи спір, суд доходить висновку, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX про внесення змін до деяких законодавчих актів України, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, трирічний строк позовної давності було продовжено на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2»від 11 березня 2020 року №211 з 12 березня 2020 року на території України був встановлений карантин, дію якого неодноразово продовжено. Дію карантину скасовано 01 липня 2023 року.

Крім того, згідно з пунктом 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

При цьому, указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому, відповідними указами Президента України строк дії воєнного стану в України неодноразово продовжувався та режим воєнного стану в Україні діє до теперішнього часу.

Отже, строк, визначений, зокрема, статтею 257 ЦК України, продовжується на строк дії воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року і до теперішнього часу.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята статті 261 ЦК України). В даному випадку перебіг позовної давності обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Крім того, позивачем заявлені вимоги лише з 01.11.2025 року по 01.08.2026 року.

Що стосується посилань позивача на застосування пільг членам родини військовослужбовця.

Так, Відповідно до вимог ст. 12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: 4) 75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю); 5) 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Постановою КМУ від 26 січня 2024 року N 94 було затверджено Порядок надання пільг, передбачених Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (далі - Порядок N 94).

Згідно із п. 7 Порядку N 94, громадянам, які набули статусу ветерана війни, особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалого учасника Революції Гідності, члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни або члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України після прийняття Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, пільги надаються з дня звернення, крім випадків, передбачених пунктом 7-1 цієї постанови.

Якщо особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, потрапили в полон держави-агресора або набули статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, призначені їм пільги, зазначені у пунктах 1, 2 і 5-1 цієї постанови, можуть надаватися одному із членів їх сім`ї, який фактично проживав разом з такою особою (чоловіку, дружині, непрацездатним батькам, дітям (до 18 років), неодруженим повнолітнім дітям, визнаним особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, особі, яка перебуває під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги), але не раніше ніж з дати потрапляння в полон держави-агресора або набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та до моменту звільнення з полону держави-агресора, визнання особи в судовому порядку безвісно відсутньою чи оголошення померлою або припинення розшуку.

Пільги на оплату житлово-комунальних послуг нараховуються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року N 373 "Деякі питання падання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг", якою затверджено Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі (далі Порядок N 373).

Згідно п. 3-1 Порядку N 373, для призначення пільг пільговики, які перебувають на обліку в Реєстрі осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), що є структурною підсистемою Єдиного соціального реєстру, або їх законні представники, або дієздатні повнолітні члени сім`ї пільговика, на яких поширюються пільги і відомості про якого наявні в Реєстрі, звертаються з відповідною заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу за формою згідно з додатком (далі - заява), до якої додається у разі потреби довідка про наявність у житловому приміщенні пічного опалення та/або кухонного вогнища на твердому паливі.

Відповідно до пункту 6 Порядку N 373 на оплату житлово-комунальних послуг виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, кількості членів сім`ї, які мають таке право відповідно до законодавчих актів, зазначених у пункті 3 Порядку N 373, та визначені статтею 51 Бюджетного кодексу України, та з урахуванням встановлених цін/тарифів (внесків) і державних соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування.

Механізм включення до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), інформації про пільговика визначений Положенням про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 року N 117 (далі - Положення).

Згідно п. 5 Положення, для включення до Реєстру інформації про пільговика такий пільговик подає органам Пенсійного фонду України заяву про внесення відомостей до Реєстру за формою згідно з додатком 3 (далі - заява).

Якщо пільговик із поважних причин (військова служба, хвороба, інвалідність тощо) самостійно не може звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України, посадової особи виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг, то для включення до Реєстру інформації про пільговика (крім педагогічних, медичних і фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин і працівників культури в сільській місцевості та селищах) законний представник або дієздатний повнолітній член сім`ї пільговика, на якого поширюються пільги, подає територіальному органу Пенсійного фонду України заяву, копії документів, які підтверджують родинний зв`язок із пільговиком, або копії документів, що підтверджують законність представлення інтересів пільговика, а також копії документів, визначені абзацом першим цього пункту, що підтверджують право пільговика на пільги.

З системного аналізу вище наведених нормативних актів вбачається, що відповідач, як пільговик, для призначення пільги мав би звернутися з відповідною заявою до територіального органу Пенсійного фонду України.

Тобто надання пільг по сплаті житлово-комунальних послуг здійснюється не виконавцем послуг, в даному випадку позивачем, а територіальним органом Пенсійного фонду України.

Відтак, суд приходить до висновку, що нарахування відповідачу заборгованості за житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії відбувалось без порушення чинного законодавства.

У зв`язку з вищевикладеним, оскільки між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, за яким ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , остання, як споживач, зобов`язана нести витрати за отримані комунальні послуги, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до статті 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3328,00 грн. судового збору.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 259, 263- 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «ДОБРО» Добропільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства «ДОБРО» Добропільської міської ради (ЄДРПОУ 40507613, Донецька область, Покровський район, м. Добропілля, пров. Луганський, буд. 2-А) заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії за період з 01.11.2025 по 01.08.2026 року, у розмірі 4845,56 грн., також 3328,00 грн. витрат по сплаті судового збору, а всього 8173 (вісім тисяч сто сімдесят три) гривні 56 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня оголошення судового рішення апеляційної скарги.

Суддя В.В. Руденко