Рішення № 140986683, 26.10.2026, Ренійський районний суд Одеської області

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Провадження № 2/510/1902/26

Справа № 510/737/26

26 жовтня 2026 року м. Рені Одеської області

Ренійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.,

за участю секретаря Фурсової А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 .

Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшла земельна частка (пай) площею 3,34 га, розташованої у КСП «Нове життя» с. Нагірне Ренійського району Одеської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується сертифікатом на право власності на земельну частку (пай), серії ОД № 0092111.

Рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 05 лютого 2021 року (справа № 510/1642/20), визнано право власності за ОСОБА_1 на вищезазначену земельну частку (пай) площею 3,34 га.

Після ухвалення судового рішення, з`ясувалось, що земельній ділянці належній спадкодавцю ОСОБА_2 присвоєні кадастрові номери, тобто земельний пай виділений у натурі, і йому при присвоєно статус земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав, з зазначенням кадастрових номерів: 5124182400:01:004:0300, площею 0,3441 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; 5124182400:01:003:0618, площею 0,1623 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; 5124182400:01:00260237, площею 2,6861 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Так, позивач для захисту своїх прав звернулась із позовом до суду.

Позивач у судове засідання не з`явилась, від її представника адвоката Златі Н.С. надійшло клопотання про підтримання позовних вимог у повному обсязі та розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача також у судове засідання не з`явився, направив до суду відзив та заяву про розгляд справи без його участі.

Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Дійсно, як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на право на земельну частку (пай) розміром 3,34 в умовних кадастрових гектарах у КСП «Нове життя» с.Нагірне Ренійського району Одеської області

Спадкоємцем після її смерті був її чоловік ОСОБА_3 , який прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. За життя він будь-яким чином не розпорядився належним йому майном, заповіту не склав.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивач (спадкоємиця за законом першої черги) із відповідною заявою до нотаріуса не зверталася. Незважаючи на це, позивач спільно мешкала однією сім`єю із нині померлою, доглядала за нею, вела спільне господарство. Проте, навіть у випадку своєчасного звернення позивачки за прийняттям спадщини, оформити її було б неможливо у зв`язку із тим, що у ОСОБА_1 були відсутні відповідні оригінали правовстановлюючих документів, про що 06 жовтня 2019 року нотаріусом було винесено відповідну постанову.

Зазначені обставини, встановлені рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 05 лютого 2021 року (справа № 510/1642/20), є преюдиційними та не підлягають доказуванню (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Зважаючи вищенаведене, доводи представника позивача у відзиві про не підтвердження обставин на які посилається позивач у позові, відносно належності спірного майна ОСОБА_2 , а також відсутності постанови нотаріуса про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії при зверненні до суду із даним позовом, залишені судом поза увагою, оскільки зазначені обставини встановлені рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 05 лютого 2021 року (справа № 510/1642/20).

Водночас, після ухвалення судового рішення та набрання ним законної сили, з`ясувалось, що земельній ділянці, належній спадкодавцю ОСОБА_2 , присвоєні кадастрові номери, тобто земельний пай виділений у натурі і йому присвоєно статус земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, з зазначенням кадастрових номерів: 5124182400:01:004:0300, площею 0,3441 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; 5124182400:01:003:0618, площею 0,1623 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; 5124182400:01:00260237, площею 2,6861 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 05 лютого 2021 року (справа № 510/1642/20) встановлено, що позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину, до складу якої увійшло право на земельну частку (пай) площею 3,34 га, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Так, оскільки, після смерті спадкодавця ОСОБА_2 та набрання законної сили рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 05 лютого 2021 року (справа № 510/1642/20) відбулась трансформація земельної частки (паю) у виділену в натурі, тобто у новий об`єкт нерухомості з присвоєнням статусу земельної ділянки з визначеним розміром, зазначеним місцем розташування та кадастровими номерами.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають чинному законодавству, а тому мають бути задоволені.

Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки у своїй заяві представник позивача просила залишити судові витрати за позивачем, питання про стягнення судових витрат з відповідача судом не розглядалось.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 58, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на спадкове майно, а саме на:

земельну ділянку площею 0,3441 га, яка розташована на території с. Нагірне Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер 5124182400:01:004:0300, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

земельну ділянку площею 0,1623 га, яка розташована на території с. Нагірне Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер 5124182400:01:003:0618, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

земельну ділянку площею 2,6861 га, яка розташована на території с. Нагірне Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер 5124182400:01:00260237, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова