Рішення № 140986268, 27.10.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2-а/742/47/26

Єдиний унікальний № 742/5480/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

у складі: головуючого-судді Павлова В.Г.,

секретаря судового засідання Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Прилуки в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського Прилуцького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області сержанта поліції Кузьменка Валентина Юрійовича, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Атавіна О.С.,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови серії ЕНА № 7933736 від 23.09.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 1190,00 грн, а також про закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю складу та події правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.09.2026 близько 19:20 у м. Прилуки по вул. Київській, 56, він керував автомобілем INFINITI QX60, н.з. НОМЕР_1 . Автомобіль був зупинений працівниками поліції через те, що не освітлювався задній номерний знак. Позивач у позові вказував, що перед початком руху ретельно перевірив освітлення автомобіля, і воно було справним, а про раптову несправність під час руху він знати не міг.

Представник відповідача - ГУНП в Чернігівській області надав відзив на позовну заяву, у якому заперечував проти задоволення позову, посилаючись на відеозапис із бодікамери поліцейського та службового автореєстратора. У відзиві зазначено, що на відео чітко зафіксовано факт керування ТЗ з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби, а також те, що позивач на місці зупинки визнав факт відсутності підсвічування та не заявляв про будь-які раптові поломки в дорозі чи перевірки ТЗ перед виїздом.

Позивач та його представник - адвокат Атавін О.С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, представник ГУНП просив розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи та переглянувши надані відповідачем відеозаписи з нагрудної бодікамери поліцейського, суд дійшов наступних висновків.

Щодо позовних вимог до поліцейського Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області сержанта поліції Кузьменка В.Ю., суд зазначає таке.

У справах про оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності посадова особа (інспектор поліції) діє від імені відповідного органу державної влади - Національної поліції України (в даному випадку ГУНП в Чернігівській області). Сам поліцейський не є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України та належним відповідачем у таких справах, оскільки не є окремою юридичною особою та виступає від імені відповідного органу внутрішніх справ.

З огляду на це, поліцейський Кузьменко В.Ю. є неналежним відповідачем у даній справі, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог до цього відповідача.

Розглядаючи позовні вимоги по суті до належного відповідача - Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості тягне за собою накладення штрафу.

Згідно з п.п. «в» п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості.

Згідно з п. 2.3 «а» ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу.

Наведені приписи покладають на водія обов`язок виявляти належну уважність до технічного стану транспортного засобу та не допускати його експлуатації з несправностями, які створюють порушення встановлених вимог безпеки дорожнього руху.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Суд зазначає, що на позивача не покладається обов`язок доводити власну невинуватість замість відповідача, проте матеріалами справи та відеофіксацією підтверджується виконання суб`єктом владних повноважень вимог щодо доказування правомірності оскаржуваного рішення.

Так, дослідженим у судовому засіданні відеозаписом з нагрудної бодікамери поліцейського беззаперечно підтверджується факт керування позивачем автомобілем INFINITI QX60 у темну пору доби з неосвітленим заднім номерним знаком.

Судом встановлено та зафіксовано на відеозапису, що безпосередньо під час спілкування з працівниками поліції на місці зупинки позивач ОСОБА_1 не робив жодних заяв щодо проведення ним перевірки освітлення автомобіля перед виїздом, як і не повідомляв про те, що лампа підсвічування номерного знака вийшла з ладу раптово під час руху.

Натомість на відео зафіксовано, що позивач пояснював, що працює інструктором та має незабаром проходити сертифікацію, у зв`язку з чим притягнення до адміністративної відповідальності матиме для нього негативні наслідки. Також позивач у нецензурній формі наполягав на нескладенні матеріалів, підтвердив факт відсутності підсвічування та намагався використати спільні знайомства з метою уникнення відповідальності.

Суд розцінює посилання позивача на можливі негативні наслідки для його професійної діяльності (проходження сертифікації як інструктора) як мотив його поведінки на місці зупинки та прагнення уникнути відповідальності, однак наведені обставини не звільняють водія від обов`язку неухильно дотримуватися вимог ПДР та не є підставою для звільнення особи від адміністративної відповідальності чи скасування правомірної постанови поліції.

Аналізуючи поведінку позивача на місці події в сукупності з наданими письмовими поясненнями, суд зазначає, що версія про «ретельну перевірку авто перед виїздом» та «раптову поломку в дорозі» з`явилася у позивача лише після отримання адвокатської допомоги та оформлення позовної заяви.

Зазначені доводи позивача не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, повністю спростовуються матеріалами відеофіксації та розцінюються судом як обрана лінія захисту і спосіб ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідачем належними та допустимими доказами доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Оскаржувана постанова серії ЕНА № 7933736 від 23.09.2026 р. прийнята уповноваженою посадовою особою, у межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений законом, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.2,6,9,72-77,241-246, 286 КАС України, ст.ст.121-3,288,293 КУпАП, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до поліцейського Прилуцького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області сержанта поліції Кузьменка Валентина Юрійовича, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити повністю.

Постанову серії ЕНА № 7933736 від 23 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 (одна тисяча сто дев`яносто) гривень 00 копійок - залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у порядку, передбаченому ч.2 ст.255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.Г. Павлов