Рішення № 140985236, 16.10.2026, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа №604/935/26

Провадження №2/604/682/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сташківа Н.Б.

за участі секретаря судового засідання Крупи А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Підволочиську Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

07 серпня 2026 року представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулась до Підволочиського районного суду Тернопільської області через систему «Електронний суд» із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» суму заборгованості за кредитним договором №1576-3453 від 16 липня 2025 року в розмірі 69294,39 грн, з яких: заборгованість за кредитом 17009,31 грн.; заборгованість за нарахованими процентами 43645,08 грн., 8640,00 грн. заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України та стягнути судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 16 липня 2025 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, уклали електронний Договір про надання кредиту №1576-3453. Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А4719, для підписання Кредитного договору №1576-3453 від 16 липня 2025 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 18000,00 грн.; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; комісія за видачу кредиту - 20,00 % від суми кредиту; знижена % ставка 0,90 % за кожен день; стандартна % ставка 1,00 % за кожен день. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористалась своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання нею грошових коштів.

В подальшому, відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст.525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушила вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернула в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконала в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором. Станом на 18 травня 2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 169294,39 грн, з яких: заборгованість за кредитом 17009,31 грн.; заборгованість за нарахованими процентами 43645,08 грн., заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України 8640,00 грн.

Тому представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму заборгованості та судові витрати.

Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 13 серпня 2026 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилась, разом з позовною заявою представником позивача було подано до суду клопотання в якому представник позивача просила розгляд справи проводити без її участі, вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення та конвертом з рекомендованим повідомленням, який повернувся до суду із відміткою «адресат відсутній», що відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України є належним врученням виклику у судове засідання, у судове засідання повторно не з`явилась, правом на подання відзиву не скористалась, про причини неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності не подала, а тому суд вважає, що наявні умови для проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі даних та доказів, що відповідає вимогам частини 4 статті 223 та статті 280 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на вимоги частини 2 статті 247 ЦПК України суд доходить висновку про можливість проведення заочного розгляду справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.4 ст.203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно з ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, у відповідності з яким сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що 16 липня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1576-3453 продукту «НА ВСЕ».

Згідно п.п.2.1, 2.2 кредитного договору, Кредитодавець відкриває для Позичальника невідновлювану кредитну лінію на наступних умовах, визначених цим Договором. Кредитодавець відкрив Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання Позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.

Згідно п.3.1. Договору цей Договір укладається Сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що загальний розмір Кредиту за цим Договором становить 18000,00 гривень. Дата надання/видачі Кредиту: 16 липня 2025 року.

Також між сторонами узгоджені умови договору встановлені наступними його пунктами:

4.2. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок Кредиту: Кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п.4.1. цього Договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п.4.1. цього Договору, здійснюється Кредитодавцем безпосередньо після укладення Сторонами цього Договору та надіслання Позичальнику примірнику (оригіналу) Договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим Позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку Кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений Позичальником при оформленні Кредиту.

4.3. Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту (якщо п. 4.7. цього Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту). Тип процентної ставки за користуванням Кредитом фіксована.

4.4. Базовий період складає 14 (чотирнадцять) календарних днів.

4.6. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1.00% (одна ціла, нуль сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою).

10.2. Знижена процентна ставка становить 0.90% (нуль цілих, дев`яносто сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов Договору. Позичальник здійснює сплату процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою з першого дня користування Кредитом протягом усього періоду дії Договору за умови, якщо Позичальник своєчасно і у повному обсязі сплачує проценти за користування Кредитом, комісію за видачу Кредиту (якщо п.4.7 Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту) та повертає Кредитодавцю отриманий Кредит згідно Графіка платежів за зниженою ставкою (який є Додатком 2 до цього Договору). У разі несплати Позичальником нарахованих згідно умов Договору процентів за користування Кредитом або комісії за видачу Кредиту (якщо п.4.7 Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту) або частини суми Кредиту згідно графіка платежів за зниженою ставкою (який є Додатком 2 до цього Договору) не пізніше останнього дня будь-якого Базового періоду, з наступного дня подальше нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Стандартною процентною ставкою до дати повного погашення Позичальником заборгованості зі сплати процентів, комісії за видачу Кредиту (якщо п.4.7 Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту) та суми Кредиту, включно з тою, обов`язок дострокового погашення якої у Позичальника виникає у зв`язку із простроченням сплати процентів та/або комісії (включаючи дату погашення заборгованості). З дати, наступної за днем повного погашення Позичальником заборгованості зі сплати процентів за користування Кредитом, комісії за видачу Кредиту (якщо п.4.7 Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту) та частини суми Кредиту нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Зниженою процентною ставкою.

4.7. Комісія за видачу кредиту становить 20.00 % (двадцять цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) від суми виданого Кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу Кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим Договором Кредиту у день видачі Кредиту.

4.10. Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 (триста) календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі Строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 15 грудня 2024 року. Продовження Строку кредитування або строку виплати Кредиту в односторонньому порядку Кредитодавцем або Позичальником не допускається.

4.12. Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення цього Договору (за весь Строк кредитування) складає: 69567.94 грн. та включає в себе: суму Кредиту, комісію за видачу Кредиту (якщо п.4.7. цього Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту), проценти за користування Кредитом та комісійну винагороду, яка стягується з Позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги під час здійснення платежів за Договором через вебсайт Кредитодавця або через Особистий кабінет.

5.1. Позичальник зобов`язується повертати Кредитодавцю отриманий Кредит у останні дні останніх 8 Базових періодів Строку кредитування згідно Графіку платежів за Договором за зниженою ставкою (Додаток №3 до цього Договору), шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок Кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим Кредитодавцю з моменту зарахування суми грошових коштів у повному розмірі виданого Кредиту на банківський рахунок Кредитодавця.

6.9. Позичальник має право протягом 14 календарних днів з дня укладення Договору відмовитися від Договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів, про що зобов`язаний повідомити Кредитодавця до закінчення вказаних 14 календарних днів шляхом направлення відповідного повідомлення у письмовій формі на адресу Кредитодавця.

12.1. Цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей Договір, Позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на вебсайті Кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись умов цього Договору, а тому добровільно та свідомо укладає цей Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

12.21. Невід`ємною частиною цього Договору є додатки: (1) Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), (2) Паспорт споживчого Кредиту, (3) Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України розрахований за умови застосування зниженої процентної ставки за користування кредитом у розмірі 1.20% на день, (4) Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України розрахований за умови застосування стандартної процентної ставки за користування кредитом у розмірі 1.50% на день. Вказаний кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора A4719 (а.с.19зворот).

У даному договорі також зазначено Номер особистого електронного платіжного засобу позичальника: НОМЕР_1 .

Позивачем також долучено витяг Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «НА ВСЕ», в яких зокрема містяться загальні положення, визначення термінів, правила надання кредиту, процес надання кредиту, порядок укладення договору, правила нарахування процентів за користування кредитом та погашення заборгованості, програма лояльності, захист персональних даних, права та обов`язки сторін договору, відповідальність сторін, порядок вирішення спорів, внесення змін до договору чи правил та припинення договору, заключні положення.

Відповідно до п.3.1 Правил надання кредиту, кредит надається строком на 300 календарних днів.

Відповідно до додатку №3 до Договору про відкриття кредитної лінії №1576-3453 від 16 липня 2025 р. продукту «НА ВСЕ». Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором №1576-3453 (Графік платежів за Договором за стандартною ставкою) відповідно до Методики Національного банку України розрахована за умови застосування стандартної процентної ставки за користування кредитом у розмірі 1,00% на день загальна вартість кредиту за весь строк кредитування становитиме 69567,94 грн.

Згідно копії листа ТОВ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 18 травня 2026 року Вих.№478514164072548318052026, 16 липня 2025 року о 00:18 год. було проведено операцію з перерахування коштів в сумі 18000,00 грн (№ транзакції 1640725483, номер замовлення 4e4bd930-cada-4de9-a09e-a92db9986f1c) на номер картки НОМЕР_2 . Платником вказано: ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ЄДРПОУ 38548598; призначення платежу: «Видача кредитних коштів за договором 15763453, 20250716, ОСОБА_2 ІПН: НОМЕР_3 ».

За даними розрахунку заборгованості сформованого позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», вбачається, що у період з дати укладення Договору, а саме з 16 липня 2025 року по 11 травня 2026 року, у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 69294,39 грн., з яких: тіло кредиту 17009,31 грн., відсотки за користування кредитом 43645,08 грн., залишок відсотків за ст.625 ЦК України 8640,00 грн. Окрім цього, з вказаного розрахунку заборгованості, вбачається, що відповідачу нараховано також комісії на суму 3600,00 грн., та що, відповідач здійснювала часткові погашення своєї заборгованості перед відповідачем, на загальну суму 11772,69 грн

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

В силу приписів ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За правилом частини першої ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Як закріплено у ч.1 ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів врегульовані Законом України «Про електронну комерцію».

Так, згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. (ч.ч.3, 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа, що закріплено в ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів спростування презумпції дійсності укладеного кредитного договору матеріали справи не містять.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт укладення спірного кредитного договору між сторонами, а також факт наявності у ОСОБА_1 перед позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за спірним кредитним договором №1576-3453 від 16 липня 2025 року, яка нею добровільно не сплачується.

Станом на час розгляду справи відповідач не надала доказів сплати нею зазначеної суми заборгованості за кредитом.

При цьому, відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористалась та не надала суду допустимих доказів, на підтвердження неукладення кредитного договору з позивачем чи належного виконання вказаного договору.

Суд вважає, що ОСОБА_1 допустила неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим у неї перед позивачем виникла заборгованість.

Отже, факт порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені договором, у судовому засіданні знайшов своє підтвердження.

Позивач вказує що розмір заборгованості становить 69294,39 грн., з яких: тіло кредиту 17009,31 грн., відсотки за користування кредитом 43645,08 грн., залишок відсотків за ст.625 ЦК України 8640,00 грн.

За правилами статей 525,526,527ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Однак суд, не погоджується із розрахунком заборгованості, наданим позивачем.

Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 дійшов висновку, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Суд звертає увагу на те, що позивачем у загальну суму заборгованості включено суму нарахованих, непогашених відсотків за ст.625 ЦК України у розмірі 8640,00 грн.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Відповідно до ч.1 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної у ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України й діє станом на день винесення рішення у даній справі.

Верховний Суд у постановах від 06 вересня 2023 року за єдиним унікальним номером судової справи 910/8349/22 та від 18 жовтня 2023 року за єдиним унікальним номером судової справи 706/68/23, вже робив висновки щодо застосування цього положення ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що дія пункту 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України розповсюджується, зокрема, на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) та на кредитний договір. Тлумачення цього пункту свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється (а) від відповідальності, визначеної у ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Приписами ч.4 ст.42 Конституції України визначено, що участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту. До того ж, як зауважував Конституційний Суд України, межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг). Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення (Рішення Конституційного суду України від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013). У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками фізичними особами (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Нікчемний правочин (ч.2 ст.215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (постанова Верховного Суду від 08 лютого 2023 року за єдиним унікальним номером судової справи 359/12165/14-ц).

Водночас, умови кредитного договору №1576-3453 від 16 липня 2025 року, визначені пунктом 8.2., про сплату відповідачем у період дії в Україні воєнного стану нарахованих процентів річних на підставі ст.625 ЦК України, котрі у подальшому нараховані позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в розмірі 8640,00 грн, як міру відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань на користь кредитодавця, суперечать пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX, через що є нікчемними, а тому, у порядку, передбаченому положеннями ч.5 ст.216 ЦК України, суд застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи застосовуючи відповідну правову позицію сформовану у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2023 року за єдиним унікальним номером судової справи 359/12165/14-ц, відтак в частині вимог про стягнення заборгованості за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України позов задоволенню не підлягає.

Крім того, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за договором кредиту №1576-3453 від 16 липня 2025 року за комісією в розмірі 3600,00 грн., оскільки така вимога не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та досліджених доказах по справі.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання, обслуговування та повернення кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Частиною 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлюється, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Керуючись положеннями ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі № 686/14530/15 (провадження № 61-13299св22), в якій суд касаційної інстанції зауважив, що оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв`язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником).

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (п.31.25 постанови).

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Суд звертає увагу, що пунктом 4.7. спірного кредитного договору встановлено сплату комісії, пов`язаної з наданням Кредиту 20% від суми Кредиту. Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого кредиту у день видачі кредиту.

Однак кредитором в Договорі не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, та за які позивачем встановлена комісія.

Оскільки позивач встановив плату за указані вище послуги, але не надав їх переліку і погодження зі споживачем при укладенні Договору, суд вважає, що положення щодо обов`язку відповідача сплачувати комісію за надання кредиту у розмірі 3600,00 грн. є нікчемними відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Крім того враховуючи, що позивачем на власний розсуд здійснено зарахування платежів відповідача на рахунок погашення заборгованості по разовій комісії за видачу кредиту, то вирахуванню із суми заборгованості підлягає вся сума неправомірно нарахованої разової комісії за видачу кредиту в розмірі 3600,00 грн.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 69294,39 грн., з яких 17009,31 грн заборгованість за тілом кредиту та 43645,08 грн .заборгованість за процентами за 300 днів користування кредитом по ставці:

-за період з 16 липня 2025 року по 09 вересня 2025 року включно - 0,9 % в день з коригуванням суми основного боргу.

-за період з 10 вересня 2025 року по 11 травня 2025 року включно 1% в день на суму кредиту 17009,31 грн.

Оскільки частину сплачених відповідачем коштів позивач на власний розсуд неправомірно зарахував як погашення суми комісії, суд не погоджується із розрахунком заборгованості наданим позивачем.

При розрахунку суми заборгованості відповідача перед позивачем суд виходить з наступних міркувань.

Сума кредиту погоджена сторонами в спірному договорі становить 18000,00 грн. Вказана сума коштів була надана відповідачу шляхом переказу на банківську картку вказану відповідачем 16 липня 2025 року.

Строк кредитування погоджений сторонами становить 300 календарних днів.

При цьому суд враховує, що застосування зниженої процентної ставки в спірному договорі кредиту є каузальним та пов`язано із умовою сплати позичальником своєчасно і у повному обсязі процентів за користування кредитом, тому, зважаючи, на положення ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, суд вважає, що знижена процентна ставка за користування кредитом в розмірі 0,90% в день від суми кредиту підлягає застосуванню в межах строку зазначеного позивачем, а саме з 16 липня 2025 року по 09 вересня 2025 року включно.

Таким чином, за період з 16 липня 2025 року по 29 липня 2025 року включно (14 календарних днів) проценти за користування кредитом підлягають нарахуванню по денній ставці 0,90% від суми кредиту 18000,00 грн. і їх загальний розмір становить 2268,00 грн. (18000 грн. х 0,9% х 14 днів). Тобто станом на 29 липня 2025 року включно заборгованість відповідача перед позивачем становила 20268,00 грн., з яких 18000,00 грн. - тіло кредиту, та 2268,00 грн.- сума нарахованих відсотків за користування кредитом.

30 липня 2025 року відповідач здійснила часткове погашення суми заборгованості в сумі 4158,23 грн. Таким чином 30 липня 2025 року розмір заборгованості відповідача перед позивачем становив 16109,77 грн. (20268,00 грн. 4158,23 грн.), таким чином тіло кредиту підлягає зменшенню до вказаної суми.

Отже, за період з 30 липня 2025 року по 11 серпня 2025 року включно (13 календарних днів) проценти за користування кредитом підлягають нарахуванню по денній ставці 0,90% від суми кредиту 16109,77 грн. і їх загальний розмір становить 1884,84 грн. (16109,77 грн. х 0,9% х 13 днів). Тобто станом на 11 серпня 2025 року включно заборгованість відповідача перед позивачем становила 17994,61 грн., з яких 16109,77 грн. - тіло кредиту, та 1884,84 грн.- сума нарахованих відсотків за користування кредитом

12 серпня 2025 року відповідач здійснила часткове погашення суми заборгованості в сумі 3816,23 грн. Таким чином 12 серпня 2025 року розмір заборгованості відповідача перед позивачем становив 14178,38 грн. (17994,61 грн. - 3816,23 грн.), таким чином тіло кредиту підлягає зменшенню до вказаної суми.

Отже, за період з 12 серпня 2025 року по 25 серпня 2025 року включно (14 календарних днів) проценти за користування кредитом підлягають нарахуванню по денній ставці 0,90% від суми кредиту 14178,38 грн. і їх загальний розмір становить 1786,48 грн (14178,38 грн. х 0,9% х 14 днів). Тобто станом на 25 серпня 2025 року включно заборгованість відповідача перед позивачем становила 15964,86 грн., з яких 14178,38 грн. - тіло кредиту, та 1786,48 грн.- сума нарахованих відсотків за користування кредитом

26 серпня 2025 року відповідач здійснила часткове погашення суми заборгованості в сумі 3798,23 грн. Таким чином 26 серпня 2025 року розмір заборгованості відповідача перед позивачем становив 12166,63 грн. (15964,86 грн. - 3798,23 грн.), таким чином тіло кредиту підлягає зменшенню до вказаної суми.

Отже, за період з 26 серпня 2025 року по 09 вересня 2025 року включно (15 календарних днів) проценти за користування кредитом підлягають нарахуванню по денній ставці 0,90% від суми кредиту 12166,63 грн. і їх загальний розмір становить 1642,50 грн (12166,63 грн. х 0,9% х 15 днів). Тобто станом на 09 вересня 2025 року включно заборгованість відповідача перед позивачем становила 13809,13 грн., з яких 12166,63 грн. - тіло кредиту, та 1642,50 грн.- сума нарахованих відсотків за користування кредитом.

В подальшому, починаючи з 10 вересня 2025 року відсоткова ставка за користування кредитом була збільшена до 1% в день.

Отже, за період з 10 вересня 2025 року по 11 травня 2026 року включно (244 календарних дні), тобто останній день строку кредитування, проценти за користування кредитом підлягають нарахуванню по денній ставці 1% від суми кредиту 12166,63 грн. і їх загальний розмір становить 29686,58 грн. (12166,63 грн. х 1% х 244 дні).

Тобто станом на 11 травня 2026 року включно заборгованість відповідача перед позивачем становить 43495,71 грн., з яких 12166,63 грн. - тіло кредиту, та 31329,08 сума нарахованих відсотків за користування кредитом (з яких 1642,50 грн. за період з 26 серпня 2025 року по 09 вересня 2025 року включно та 29686,58 грн. за період з 10 вересня 2025 року по 11 травня 2026 року включно). Саме вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За вищевикладених обставин, враховуючи, що відповідач істотно порушила умови укладеного з позивачем кредитного договору, своєчасно кредит не погашала та не повернула позичені кошти в повному обсязі, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» слід стягнути заборгованість за кредитним договором №1576-3453 від 16 липня 2025 року, а саме в загальній сумі 43495,71 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 12166,63 грн; заборгованість за відсотками 31329,08 грн.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України.

Так, в позові представником було зазначено, що судові витрати позивача складаються з суми судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 2662,40 гривні.

Враховуючи суму задоволення позову, що становить 62,77% від заявлених позивачем вимог, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1671,19 грн. (2662,40 грн. х 62,77%) в рахунок відшкодування судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.626,628,1048,1050,1054 ЦК України, ст.ст.81,137,141,263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, код ЄДРПОУ: 38548598) заборгованість за Кредитним договором № 1576-3453 від 16 липня 2025 року у розмірі 43495 (сорок три тисячі чотириста дев`яносто п`ять) гривень 71 (сімдесят одна) копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, код ЄДРПОУ: 38548598) понесені судові витрат по оплаті судового збору в розмірі 1671 (одна тисяча шістсот сімдесят одна) гривня 19 (дев`ятнадцять) копійок.

В задоволенні решти заявлених позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.Б. Сташків