Рішення № 140984632, 27.10.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 27.10.2026

Справа № 334/9266/26

Провадження № 2/334/5753/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

27 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:

судді Бредіхіна Ю.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Іванової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення суми,

установив:

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

Позивач звернувся із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором 4683275 від 28.12.2021 року у розмірі 24 812 грн., з яких 8 000 грн. сума заборгованості за кредитом та 16 812 грн. заборгованість за відсотками, а також судових витрат по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн. та 13 000 грн. витрат на правову допомогу.

В обґрунтування позову зазначив, що 28.12.2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 4683275 у формі електронного документу з використанням одноразового ідентифікатора, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 8000 грн. на свою банківську картку. Позивач виконав умови договору та перерахував вказані грошові кошти на банківську карту відповідача. Проте, відповідач не виконав свого обов`язку, не повернув наданий кредит у строки, передбачені кредитним договором та не сплатив відсотки. Станом на день звернення до суду із даним позовом, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 24 812 грн., з яких 8 000 грн. сума заборгованості за кредитом та 16 812 грн. заборгованість за відсотками.

26.07.2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір №26-07/2024, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за договором позики.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою суду від 28.09.2026 року у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Позивачем подано заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач, повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання у встановлений законодавством спосіб, будь-яких заяв чи клопотань щодо суті спору не подавав.

Враховуючи наявність підстав, визначених частиною першою статті 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом.

28.12.2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 4683275 у формі електронного документу з використанням одноразового ідентифікатора, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 8000 грн.

Договір позики укладено в електронній формі з використанням ОСОБА_1 одноразового ідентифікатора «V92330».

З умовами договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 8 000 грн. на свою банківську картку, строком на 15 днів зі сплатою 12 грн. відсотків, погоджена сума до повернення 8012 грн.

26.07.2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір №26-07/2024, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4683275 від 28.12.2021 року. Згідно із реєстром боржників до вказаного договору, право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «Факторинг Партнерс».

ІV. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах передбачених у договорі.

Між сторонами виникли правовідносини з кредитного договору.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положеннями ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис є одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Частиною п`ятою статті 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Судом встановлено, що кредитний договір укладено в електронній формі із застосуванням електронного підпису із одноразовим ідентифікатором відповідача.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).

Частиною першою статті 637 ЦК України визначено, що тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України.

При застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2022 року в справі № 146/1094/21).

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (частина друга статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним (абзац 1 частини четвертої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суд у постанові у справі №552/672/23 від 07.09.2026 року виснував, що якщо тлумачення змісту умов договору дозволяє зробити висновок про те, що вони є нечіткими або двозначними, оскільки передбачають кілька варіантів тлумачення щодо розміру відсотків, то в такій ситуації підлягає застосуванню правило частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», адже тлумачення має здійснюватися на користь споживача.

Судом встановлено, що у договорі № 4683275 від 28.12.2021 року, сторони погодили, що ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит у розмірі 8 000 грн та сплатити проценти у розмірі 12 грн.

Тлумачення змісту вказаних умов договору разом із іншими умовами наведеними у самому договорі та додатках до нього дозволяє зробити висновок про те, що вони є нечіткими або двозначними, оскільки передбачають кілька варіантів тлумачення щодо розміру відсотків. Саме в такій ситуації підлягає застосуванню правило частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», адже тлумачення має здійснюватися на користь споживача і стягненню підлягають проценти за користування кредитом в розмірі 12 грн.

Вказане узгоджується із правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду у справі №552/672/23 від 07.09.2026 року і застосування якої, в силу приписів ч. 4 ст. 263 ЦПК України, є обов`язковою при розгляді цього спору.

Ураховуючи вище наведене, загальна сума яка підлягає сплаті за договором № 4683275 від 28.12.2021 року становить 8012 грн., а відтак вимоги позивача є обґрунтованими лише в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

У практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) співмірність (пропорційність) судових витрат оцінюється крізь призму статті 41 Конвенції (справедлива сатисфакція) та права на справедливий суд. Головне правило Суду полягає в тому, що заявник має право на компенсацію лише тих витрат, стосовно яких доведено, що вони є реальними, необхідними та розумними за розміром.

В даній справі позивачем на підтвердження факту понесення витрат на правову допомогу надані договір №02-07/2024 від 02.07.2024, укладений із адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», заявка на надання юридичної допомоги №52 від 03.08.2026 року та витяг з акту №42 про надання юридичної допомоги від 31.08.2026 року.

У рішенні «Zubac v. Croatia» та аналогічних справах проти Болгарії, ЄСПЛ зазначав, що покладення на сторону, яка програла, надмірних та неспівмірних судових витрат може становити порушення права на доступ до суду (Стаття 6 § 1 Конвенції). Судові витрати не повинні перетворюватися на фінансовий бар`єр для правосуддя або на інструмент покарання сторони.

Оцінивши надані суду докази понесення позивачем витрат, суд вважає, що вони частково обґрунтовані в частині витрат у розмірі 9 000 грн. за складання позовної заяви, водночас витрати у сумі 6 000 грн. за надання усної консультації та вивчення документації клієнта не мають відношення до розгляду цієї справи. Однак, зважаючи на складність справи та співмірність витрать на правову допомогу із заявленою до стягнення сумою, вказана сума підлягає зменшенню до 3000 грн., яка підлягає задоволенню пропорційно до задоволеної частини позову.

Керуючись ст. 141, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

позов товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення суми задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (юридична адреса: м. Київ, вул. Гедройця Ежи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за договором №4683275 від 28.12.2021 року у сумі 8012 (вісім тисяч дванадцять) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (юридична адреса: м. Київ, вул. Ґедройця Ежи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) судовий збір у сумі 1074 (одна тисяча сімдесят чотири) гривні 64 копійки та витрати на правову допомогу у сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 72 копійки.

В задоволені решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін