Рішення № 140982844, 27.10.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/1558/26

Провадження №:2/138/1469/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Холодової Т.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.03.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 23947-03/2024 в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника, за умовами якого товариство надало відповідачу фінансовий кредит на умовах платності строковості та зворотності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. 14.08.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та позивачем було укладено Договір факторингу № 14082024, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» передало (відступило) позивачу право грошової вимоги до боржників, зокрема, до відповідача за Кредитним договором № 23947-03/2024 від 14.03.2024, заборгованість за яким становила 56000,00 грн., з яких тіло кредиту в сумі 14000,00 грн., заборгованість за процентами в сумі 42000,00 грн. Разом з тим, після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором ОСОБА_1 не виконав свого обов`язку з повернення кредиту в строк, передбачений Кредитним договором. За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за вказаним кредитним договором в загальній сумі 56000,00 грн. та судові витрати.

Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 19.05.2026 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання та витребувано докази.

20.10.2026 до судунадійшли витребувані докази.

Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, в прохальній частині позовної заяви просив справу розглядати без участі представника. Відповідач, належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавав. Вказане відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до такого висновку.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції, яка діяла на момент укладання кредитного договору) визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦПК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 1050 ЦПК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Суд встановив, що 14.03.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 23947-03/2024, за умовами якого товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 14000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах визначених цим договором.

Згідно з п. 1.2 договору, тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 14.03.2024. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 11.07.2024.

Пунктом 1.4 визначено, що за користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредитування вказаного в п. 1.2 цього договору.

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_5 протягом одного робочого дня з дня прийому рішення про видачу кредиту (п. 1.6 Договору).

Укладання Договору відбувається згідно Закону України «Про електронну комерцію». Після здійснення акцепту Позичальником оферти Товариства, що є укладенням Договору відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», Товариство накладає на оригінал Договору кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу, а оригінал Договору завантажується (надсилається) в Особистий кабінет Клієнта (п. 2.18).

Факт зарахування кредитних коштів 14.03.2024 в сумі 14000,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 та яка вказана позичальником в анкеті клієнта як картка для перерахунку коштів, підтверджується випискою за договором за 14.03.2024, наданої АТ КБ «Приватбанк» за вих № 20.1.0.0.0/7-261005/48222-БТ від 08.10.2026 на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів.

Також АТ КБ «Приват Банк» надано інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_1 .

Згідно з п. 1.5 договору детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору.

Пунктом 3.3 договору визначено, що нарахування процентів за цим договором здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в п. 1.2 Договору, починаючи з дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на рахунок, вказаний клієнтом). При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня.

Також позивачем до позовної заяви додано Графік платежів як Додаток № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 23947-03/2024 та Паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту в ТОВ «Аванс Кредит» в якій зазначено персональні відомості про відповідача, у тому числі місце роботи, освіта, розмір доходів та номер картки отримувача кредиту НОМЕР_5, а також інформаційне повідомлення про передачі персональних даних ТОВ «Аванс Кредит».

Вказані вище документи підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором W1751 і в цих документах містяться відомості про тип кредиту, суму кредиту, строк надання кредиту та спосіб надання кредиту, розмір процентної ставки, порядок користування та повернення кредиту, відповідальність за порушення умов кредитного договору тощо.

В матеріалах справи наявна довідка про ідентифікацію, зі змісту якої слідує, що ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 23947-03/2024, був ідентифікований товариством. Акцепт договору позичальником здійснено одноразовим ідентифікатором «W1751» 14.03.2024 за номером телефону НОМЕР_3 .

Таким чином, укладаючи вказаний договір відповідач та ТОВ «Аванс Кредит» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Отже, з наданих доказів вбачається, що під час укладення договору № 23947-03/2024, сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

Крім того, наданими доказами підтверджується отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 14000,00 грн., а відтак і факт виконання кредитодавцем умов кредитного договору.

Також, судом встановлено, що 14.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та позивачем укладено договір факторингу № 14.08.2024, за умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає фактору право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою не настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (п. 1.1 Договру).

Згідно з п. 1.2 договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

На підтвердження факту укладення вказаного договору позивач надав копію Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 14082024 від «14» серпня 2024 року підписаний сторонами та платіжні інструкції.

Як вбачається з витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 14.08.2024 від 14.08.2024 ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 23947-03/2024 загальна сума заборгованості за яким станом на 14.08.2024 становила 56000,00 грн., з яких 14000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 42000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Отже, суд встановив що до позивача перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором до боржника ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦПК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

З матеріалів справи вбачається, що боржник не сплачував в повному обсязі заборгованість за кредитним договором унаслідок чого у ОСОБА_1 утворилася заборгованість.

На підтвердження суми заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 23947-03/2024 від 14.03.2024 позивачем надано розрахунок заборгованості за період з 14.03.2024 по 14.08.2024, з якого вбачається, що станом на 14.08.2024 заборгованість відповідача становить 56000,00 грн, з яких: 14000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 42000,00 грн.- сума заборгованості за відсотками.

Відповідач не спростував обставину, що він не укладав кредитний договір та не отримував кредитні кошти за цим договором.

Суд вважає встановленим та належним чином підтвердженим факт отримання відповідачем кредитних коштів за кредитним договором, а також факт неповернення отриманих кредитних коштів кредитодавцю у порядку та строки, визначені договором.

Проте суду не доведено правомірності стягнення розміру відсотків, зазначених у позовній заяві.

Надані позивачем розрахунок заборгованості по відсоткам за договором № 23947-03/2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 14.03.2024 наданим первісним кредитором нарахований за період 14.03.2024 по 12.07.2024 у розмірі 42000,00 грн не у повній мірі відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Частиною 5 ст. 8 Закону України встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті не може перевищувати 1 %.

Згідно з п. 17 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Оскільки вказаний Закон набрав чинності 24.12.2023, тому за період з 24 грудня 2023 року до 21 квітня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5 %, за період з 22 квітня 2024 року до 19 серпня 2024 року - 1,5 %, а за період з 20 серпня 2024 року - 1 %.

Відтак умова кредитного договору № 23947-03/2024 від 14.03.2024 про стягнення денної відсоткової ставки за користування кредитними коштами у розмірі 2,5 %, після 21.04.2024 суперечить зазначеним вище нормам закону, тому розмір відсотків підлягає перерахуванню, а саме: за період з 14.03.2024 по 21.04.2024 в суму 13650,00 грн. (39 календарних днів за розміром денних відсотків 2,5, що становить 14000,00 грн. х 2,5 % х 39 = 13650,00 грн.) та за період з 22.04.2024 по 11.07.2024 (81 календарний день за розміром денних відсотків 1,5, що становить 14000,00 грн. х 1,5 % х 81 днів = 17010,00 грн.).

Тому судом встановлено підстави для стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за кредитним договором № 23947-03/2024 від 14.03.2024 у розмірі 30660,00 грн.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту . Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦПК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зважаючи на викладені вище норми права та встановлені обставини і враховуючи те, що кредитний договір, укладений між сторонами, встановлює обов`язок позичальника повернути кредит та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за цим договором, а також те, що позичальник не виконує взятті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 44660,00 грн. (14000,00 грн. тіло кредиту + 30660,00 грн. відсотків = 44660,00 грн.).

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача кредитної заборгованості у сумі 44660,00 грн., тобто 79,75 % від заявленої вимоги, то розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 2123,26 грн., а судовий збір у сумі 539,14 грн. суд покладає на позивача.

Також, представник позивача просив стягнути з відповідача понесені судові витрати на правову допомогу, надані адвокатом Лівак І.М. у сумі 6000,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до суду подано: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ № 841; копію договору № 42649746/01 про надання правової допомоги від 02.01.2026; копію додаткової угоди № 23947-03/2024 від 10.04.2026 до Договору про надання правової допомоги № 42649746/01 02.01.2026; детальний опис робіт наданих ОСОБА_2 на суму 6000 грн. за 6,5 год., що включає: усну консультацію клієнта щодо спірних правовідносин (200 грн. за 1 год.) - 1,5 год = 300,00 грн., правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс» (500 грн. за 1 год.) = 500,00 грн., складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи (1500 грн. за 3 год.) =4500 грн., формування додатків до позовної заяви (письмові докази) (700,00 грн. за 1 год.) год. =700,00 грн.; копію акту про підтвердження факту надання правової допомоги від 10.04.2026.

Вказані документи суд оцінює, як належні та достатні у розумінні положень ст.ст. 77-80 ЦПК України, оскільки вони підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ТОВ «Діджи Фінанс» витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, відповідач правом подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, та доведення їх неспівмірності не скористався.

При цьому, суд враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі №923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.

Крім того, суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою - п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна позиція відображена в п. 119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

Тому виходячи із положень ч.3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію їх необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. є завищеними.

Зокрема, суд звертає увагу, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором у справі незначної складності, яка розглядається судом у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, з огляду на ціну позову. Окрім цього, суд зауважує, що правова позиція ТОВ «Діджи Фінанс» була сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи. При цьому, підготовка та ведення даної справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

Крім того, суд вважає, що виокремлення адвокатом «правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс» (500 грн. за 1 год.) = 500,00 грн., формування додатків до позовної заяви (письмові докази) (700,00 грн. за 1 год.) =700,00 грн., як самостійних видів адвокатської послуги є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи (1500 грн. за 1 год.) - 3 год. =4500,00 грн., а тому визначення оплати за вказані послуги є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги та має бути виключено із загальної вартості наданих позивачу послуг правничої допомоги.

Таким чином, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та часткового задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 2000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 512, 514, 525, 526, 527, 530, 610, 626, 634, 638, 1054 ЦК України, ст.ст. 7 ч. 13, 12, 76-81, 89, 137, 141, 178 ч. 8, 259 ч. 1, 2, 263-265, 273, 275, 279 ч. 5, 289 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за Договором позики № 23947-03/2024 від 14.03.2024 в розмірі 44660 (сорок чотири тисячі шістсот шістдесят) гривень 00 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746) судовий збір у сумі 2123 (дві тисячі сто двадцять три) грн. 26 коп

Судовий збір в сумі 539 (п`ятсот тридцять дев`ять) грн. 14 коп. залишити за позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс».

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746) судові витрати у виді витрат на правову допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, Київська область, 07406, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42649746.

Представник позивача: Романенко Михайло Едуардович, адреса для листування: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя: Т.Ю. Холодова