Єдиний державний реєстр судових рішень Провадження №2/748/1030/26Єдиний унікальний № 748/820/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2026 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої-судді Майбороди С.М.,
з участю секретаря судового засідання Самбур Д.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В :
18.03.2026 р., через систему «Електронний суд», представник ТОВ «Споживчий Центр» - Новіков І.А., який діє на підставі довіреності № 2402/26-01 від 24.02.2026 р., звернувся з позовом до суду, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр», заборгованість за Кредитним договором № 13.06.2024-100000169 від 13.06.2024 у розмірі 13 280,00 грн та судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
Вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 13.06.2024 р. уклали Кредитний договір (оферти) № 13.06.2024-100000169. Відповідно до умов кредитного договору Позичальнику надається кредит в сумі 4 000,00 грн; строк на який надається Кредит - 124 днів з дати його надання; дата надання/видачі кредиту - 13/06/2024; дата повернення (виплати) кредиту - 14/10/2024; період користування Кредитом - кожні наступні 31 днів з дня надання кредиту; продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку договору не передбачена; процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5 % за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 2 чергових періодів. Розмір процентної ставки не можу бути збільшено в односторонньому порядку; процентна ставка «Економ» - фіксована процентна ставка у розмірі 1 % за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; комісія, пов`язана з наданням Кредиту - 360,00 грн. Комісія за надання нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів; комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 360,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів; неустойка: 40,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Зазначають, що ТОВ «Споживчий Центр» свої зобов`язання за Договором виконало належним чином та в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 13 280,00 грн, що складається з: тіла кредиту - 4 000,00 грн, процентів - 6 200,00 грн, комісії за надання кредиту - 360,00 грн, комісія за обслуговування - 720,00 грн та неустойка - 2 000,00 грн. З огляду на те, що відповідач у добровільному порядку заборгованість не погашає, представник позивача звернувся до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр» заборгованість у сумі 13 280,00 грн, а також судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
Протоколом авторозподілу від 18.03.2026 р. головуючим суддею у справі визначено Кухту В.О.
Ухвалою судді від 25.03.2026 прийнято зазначений позов до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Розпорядженням керівника апарату Чернігівського районного суду Чернігівської області № 01-12/104 від 01.09.2026 р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 748/820/26, провадження № 2/748/1030/26 у зв`язку з призначенням судді Кухти В.О. на посаду судді Вищого антикорупційного суду відповідно до Указу Президента України «Про призначення суддів Вищого антикорупційного суду» від 21.08.2026 р. № 782/2026.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2026 р. головуючим суддею визначено Майбороду С.М.
Ухвалою судді від 07.09.2026 р. прийнято до провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та справу вирішено продовжити розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
Відповідач відзиву на позов не надав та клопотань щодо розгляду справи з викликом сторін до суду не надійшло.
З урахуванням того, що представник позивача виходячи з поданої заяви не заперечує щодо заочного розгляду справи, відповідач відзиву на позов не надав, суд вирішив можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
13.06.2024 р. між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 13.06.2024-100000169 (а.с.17-23).
Кредитний договір № 13.06.2024-100000169 від 13.06.2024 р. складається з Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти) (а.с.17-20), заявки (а.с.20, зворот), відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) (а.с.21-22) та додатку до кредитного договору (а.с.22-23 зворот), які підписані відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора «Е756», надісланого на зазначений у вказаних документах фінансовий номер телефону відповідача.
Відповідно до п. 4.1. Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта), кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 1. Заявки, дата надання/видачі кредиту - 13/06/2024.
Згідно із п. 2. Заявки, сума кредиту: 4 000,00 грн.
Відповідно до п. 3. Заявки, строк, на який надається Кредит - 124 днів з дати його надання.
Відповідно до п. 4. Заявки, дата повернення (виплати) кредиту - 14/10/2024.
Згідно п. 5. Заявки, період користування Кредитом - кожні наступні 31 днів з дня надання кредиту;
Відповідно до п. 6. Заявки, продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку договору не передбачена.
Згідно п. 7. Заявки, процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5 % за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 2 чергових періодів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Відповідно до п. 8 Заявки, процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку
Згідно п. 11. Заявки, комісія, пов`язана з наданням Кредиту 360,00 грн. Комісія за надання нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів
Відповідно до п. 12. Заявки, комісія за обслуговування кредитної 360,00 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.
Згідно п. 17. Заявки, неустойка: 40,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.
Відповідно до п. 9.1. Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта), у разі несплати Кредиту та/або Процентів та/або Комісії у встановлені договором терміни/строки, сума зобов`язань по погашенню Кредиту та/або Процентів та/або Комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених Договором. У разі несвоєчасного повернення Позичальником обумовленої суми Кредиту та/або несплати нарахованих Процентів та/або Комісії до Позичальника може бути застосована неустойка згідно п.7.6. кредитного договору. Також Позичальник, який прострочив виконання грошового зобов`язання відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України на вимогу Кредитодавця зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у Заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору
04.01.2024 р. між ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» укладено договір про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2, відповідно до умов якого платіжна установа здійснює приймання платежів від споживачів на користь ТОВ «Споживчий Центр» та переказ коштів торговцю, а також переказ коштів споживачам у порядку та на умовах, визначених договором (а.с.26-30 зворот).
Згідно з листом ТОВ «УПР» вих. № 1-0303 від 03.03.2026 р., 13.06.2024 р. о 04:02:53 на платіжну картку № НОМЕР_2 було перераховано грошові кошти в розмірі 4 000,00 грн на підставі договору кредиту № 13.06.2024-100000169, номер транзакції в системі iPay.ua - 423698502 (а.с.15).
Згідно з наданою ТОВ «Споживчий Центр» довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 13.06.2024-100000169 від 13.06.2024 р., встановлено, що відповідач має заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 13 280,00 грн, з яких: основний борг 4 000,00 грн, проценти нараховані за період з 13.06.2024 р. по 14.10.2024 р. (включно) становлять 6 200,00 грн ((((4 000,00 грн * 1 %) / 100 %) * 62 дні) + ((((4 000,00 грн * 1,5 %) / 100 %) * 62 дні)), комісія за надання кредиту 360,00 грн, комісія за обслуговування 720,00 грн (360,00 грн * 2 чергові періоди) та з неустойки 2 000,00 грн (а.с.16).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Закон України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Згідно зі ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Представником позивача зазначено, що свої зобов`язання за договором позивач виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, однак, відповідач свої зобов`язання за кредитним зобов`язаннями належним чином не виконував, у зв`язку з чим за кредитним договором утворилась заборгованість у сумі 13 280,00 грн, з яких: тіло кредиту 4 000,00 грн, проценти 6 200,00 грн, комісія (пов`язана з наданням кредиту) 360,00 грн, додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості) 720,00 грн, неустойка 2 000,00 грн.
Відповідачем вказаного розрахунку заборгованості не спростовано.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Таким чином, оскільки відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, у добровільному порядку не повернув фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти та не сплатив проценти за користування ним, а тому суд дійшов висновку, що є підстави для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 4 000,00 грн.
Що ж до заборгованості за процентами в розмірі 6 200,00 грн, суд зазначає наступне.
Враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
За приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Однак, вирішуючи питання щодо законності нарахування процентів у розмірі 1,5 % за один день користування кредитом, яка застосовувалася протягом перших 2 чергових періодів, суд виходить із такого.
Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Умовами укладеного між сторонами договору, а саме п. 7 та п. 8 Заявки, визначено процентні ставки за користування кредитом: за стандартною процентною ставкою «Стандарт» у розмірі 1,5 % за день користування кредитом протягом перших двох періодів, кожен тривалістю 31 день, та за зниженою процентною ставкою «Економ» у розмірі 1 % за день користування кредитом протягом наступних двох періодів.
Разом з цим, ЗУ від 22.11.2023 р. № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023 р., ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що ЗУ від 22.11.2023 р. №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023 р., а кредитний договір № 13.06.2024-100000169 було укладено 13.06.2024 р., тобто після набрання чинності цим Законом, суд дійшов висновку про неправомірність застосування позивачем до споживчого кредиту денної процентної ставки у 1,5 % за день користування кредитом протягом перших двох періодів, яка, відповідно до закону, не може перевищувати 1%.
За таких обставин, умова укладеного між сторонами договору про споживчий кредит № 13.06.2024-100000169 від 13.06.2024 р. щодо встановлення денної процентної ставки у розмірі 1,5 % за користування кредитом, у частині, що перевищує встановлений законом максимальний розмір денної процентної ставки, є нікчемною відповідно до ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».
Таким чином, враховуючи суму наданого кредиту в розмірі 4 000,00 грн, дату його надання 13.06.2024 року, строк кредитування 124 дні та кінцеву дату повернення кредиту 14.10.2024 року, суд здійснює розрахунок належних до нарахування процентів за користування кредитом.
За період із 13.06.2024 р. по 13.08.2024 р. по (62 календарних днів) відсотки за користування кредитом складають 2 480,00 грн (((4 000,00 грн * 1 %) / 100 %) * 62 дні).
За період із 14.08.2024 р. по 14.10.2024 р. (62 календарних днів) відсотки за користування кредитом складають 2 480,00 грн (((4 000,00 грн * 1 %) / 100 %) * 62 дні).
Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 по несплаченим відсотках за період з 13.06.2024 р. по 13.06.2024 р. по 14.10.2024 р. становить 4 960 (2 480,00 грн + 2 480,00 грн).
Оскільки відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконував, у визначені договором строки погашення кредиту та процентів не здійснив, заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4 000,00 грн та проценти у сумі 4 960,00 грн підлягають стягненню.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача комісії за надання кредиту в розмірі 360,00 грн та комісії за обслуговування кредиту в розмірі 720,00 грн, суд виходить із такого.
Укладеним між сторонами договором передбачено одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 360,00 грн, яка нараховується кредитодавцем у день видачі кредиту, а також комісію за обслуговування кредиту в розмірі 360,00 грн у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, загальний розмір якої становить 720,00 грн. Комісія за обслуговування кредиту передбачена за надання інформаційної підтримки позичальника, інформування про дати сплати чергових платежів, консультаційні та інші послуги, пов`язані з обслуговуванням кредитної заборгованості.
Згідно розрахунку позивача відповідачу нараховано 360,00 грн комісії за надання кредиту та 720,00 грн за обслуговування кредиту. Отже, Договором передбачено два види комісії.
Суд звертає увагу, що законодавство, яке регулює порядок укладення договорів споживчого кредитування в Україні, зазнало змін у 2017 р. з прийняттям ЗУ «Про споживче кредитування». До цього часу судова практика у питанні можливості встановлення кредитором комісії в кредитному договорі захищала боржника як слабку сторону в кредитних правовідносинах. Однак з прийняттям в 2017 р. ЗУ «Про споживче кредитування» змінилася і судова практика. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування», у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Таким чином, ЗУ «Про споживче кредитування», безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
Як вбачається з укладеного договору комісія за надання кредиту за своєю суттю є комісією, пов`язаною із наданням послуги, а саме перерахуванням Кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний позичальником, з використанням стороннього сервісу - інтернет-еквайрингу.
Суд розцінює сплату відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 360,00 грн, як оплату за супутню послугу на користь кредитного посередника, а тому вважає її нарахування відповідачу обґрунтованим.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту у розмірі 720,00 грн
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності ЗУ «Про споживче кредитування» (10.06.2017 р.), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 згаданого Закону. Встановлення комісії за надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту є нікчемною умовою кредитного договору, оскільки не зрозуміло, які саме послуги надавались, як часто проводились консультаційні та інформаційні послуги з клієнтом, чи проводились вони за вимогою клієнта частіше одного разу на місяць (висновок Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 р. у справі № 496/3134/19 та від 13.07.2022 р. у справі № 363/1834/17).
При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування».
Оскільки, позивач не надав доказів надання таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за управління кредитної заборгованості є нікчемними, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».
Аналогічних висновків у справі з подібними правовідносинами дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 р. у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22).
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню комісія, пов`язана з наданням кредиту в сумі 360,00 грн.
Щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі 2 000,00 грн, суд зазначає таке.
Умовами кредитного договору № 13.06.2024-100000169 визначено, що неустойка в розмірі 40,00 грн, яка нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Як зазначено у п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 р. за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 р., який неодноразово продовжувався та діє по даний час.
Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 р. №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Суд не погоджується з позицією представника позивача щодо можливості стягнення з відповідача неустойки з огляду на наступне.
Так, у позовній заяві представник позивача посилається на п. 6 розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень» ЗУ «Про споживче кредитування», як на підставу можливості нарахування неустойки з відповідача. Вважає, що на договори кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцяти денного дня включно з дня набрання чинності Закону № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тобто з 24.01.2024 р., вимога п. 6 розділу ІV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону не поширюється, та нарахування пені не забороняється.
Однак, зазначені норми суперечать нормам права, які визначені в п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Отже, враховуючи факт наявності у вищевказаних нормах права колізії між нормами ЦК України та ЗУ «Про споживче кредитування», суд приходить до висновку про необхідність застосування в даній цивільній справі саме норм ЦК України.
За встановлених обставин стягнення неустойки в розмірі 2 000,00 грн у період дії воєнного стану не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Отже, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь ТОВ «Споживчий Центр» заборгованості за кредитним договором від 13.06.2024 року № 13.06.2024-100000169 у загальному розмірі 9 320,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 4 960,00 грн - проценти за користування кредитом, 360,00 грн - комісія за надання кредиту.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно платіжної інструкції № СЦ00085280 від 05.03.2026 р., встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання даної позовної заяви через електронний суд у розмірі 2 662,40 грн (а.с.1).
Представник позивача у поданому ним позові просив судові витрати покласти на відповідача.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги позивача ТОВ «Споживчий Центр» задоволено частково, на 70,18 % ((9 320,00 грн * 100 %) / 13 280,00 грн), то на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 868,47 грн ((2 662,40 грн * 70,18 %) / 100 %).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 203, 526, 610, 611, 612, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ЗУ «Про електронну комерцію», ЗУ «Про споживче кредитування», ЗУ «Про банки та банківську діяльність», Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, -
В И Р І Ш И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за Кредитним договором № 13.06.2024-100000169 від 13 червня 2024 року у розмірі 9 320 (дев`ять тисяч триста двадцять) гривень 00 копійок, з яких: основний борг 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок; проценти 4 960 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок; комісія за надання кредиту 360 (триста шістдесят) гривень 00 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» 1 868 (одна тисяча вісімсот шістдесят вісім) гривень 47 копійок.
Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право протягом двадцяти днів з дня вручення заочного рішення подати заяву на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя С.М. Майборода
Судове рішення № 140982466, Чернігівський районний суд Чернігівської області було прийнято 27.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 748/820/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: