Рішення № 140981754, 27.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12304/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Шумило Н.Б.

за участю секретаря судового засідання Дуб В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад обставин справи

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 ., в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №491009969 від 23.08.2019 в розмірі 13481,07 грн., судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн. і витрати на правову допомогу в розмірі 9000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23.08.2019 року між Акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір № 491009969, за умовами якого Кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику кредит у сумі 10320.62 грн., а Позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 27.08.2021 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 39.90%.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору. Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені договором.

Відповідно до Протоколу №2/2022 від 18.08.2022 Позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» змінено найменування Банку на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СЕНС БАНК».

17.05.2021 року було укладено договір № 2 відповідно до якого Акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК» відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491009969.

18.05.2021 було укладено договір № 18-05/21 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №491009969.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №491009969.

Вказано, що заборгованість за договором відповідачем не погашається, у зв`язку з чим обліковується заборгованість. Загальний розмір заборгованості по певерненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №491009969 від 23.08.2019, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви становить 13481,07 грн., з яких: 8201,44 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням; 4618.82 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; інфляційні збитки 538.80 грн.; нараховані 3% річних 122.01 грн.

Процесуальні дії по справі, заяви сторін

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.09.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті, про що повідомлено сторін.

Представник позивача у судове засідання 27.10.2026 не з?явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. При цьому, в прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечують.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності представника позивача, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.

Відповідач у судове засідання 27.10.2026 повторно не з`явилася, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, шляхом направлення судової повістки на її номер телефону вказаний в матеріалах справи, про причини неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності та відзиву не подавала.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача рекомендованою кореспонденцією направлялась ухвала про відкриття провадження та судова повістка, однак згідно деталей трекінгу відправлення повернуто відправнику (одержувач відсутній за вказаною адресою).

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

За наведеного, враховуючи відсутність будь-яких заперечень зі сторони відповідача суд вважає за можливе залишити клопотання позивача про витребування доказів без задоволення, та справу вирішувати на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 23.08.2019 року між Акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про банківське обслуговування фізичних осіб, що підтверджується Анкетою-заявою про акцепт Публічної пропозиції, офертою на укладання угоди про надання кредиту №491009969 від 23.08.2019 року, які підписані ОСОБА_1 , та за умовами якого відповідачу було надано кредит в розмірі 10320.62 грн. на строк 24 міс., процентна ставка 39.90% річних.

Відповідно до частини 2 Акепту Публічної пропозиії АТ «Альфа-Банк» ОСОБА_1 підтверддує акепт Публічної пропозиії та укладення договору між ним та Акціонерним товариством «Альфа-Банк» на умовах, викладених в Публічній пропозиії та додатках до договору. Підтверджує що в день підписання цього Акцепту отримав примірник договору та всіх додатків до нього, ознайомлений з положеннями законодавства України, ознайомлений у письмовій формі: - зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання Кредиту; - з нормами Закону України «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ.

В Додатку №1 до Угоди про надання кредиту №491009969 від 23.08.2019р. міститься Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної проццентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, який також підписано позичальником.

Підпис позичальника на договорі свідчить про отримання нею всієї інформації про умови кредитування.

Також додано Паспорт споживчого кредиту від 23.08.2019, в якому вказано основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, і такий підписано відповідачем власноручним підписом.

17.05.2021 року між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» (Клієнт) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» (Фактор) було укладено договір факторингу № 2 відповідно до якого Клієнт відступило Фактору права вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку 1-1 до договору.

Відповідно до додатку 1-1 до договору факторингу №2 від 17 травня 2021 року такий містить характеристику права вимоги, переданих фактору клієнтом за договором та боржників за основними договорами, а саме ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» набуло права вимоги за кредитним договором №491009969 від 23.08.2019р. до боржника ОСОБА_1 на загальну суму заборгованості 11914.76 грн.

Також додано копію платіжного доручення №253 від 17.05.2021 за якою ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» здійснило оплату АТ «АЛЬА-БАНК», в призначенні вказано оплата за право вимоги боргу згідно Договору факторингу №2 від 17.05.2021.

18.05.2021 між ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» (Клієнт) та ТОВ «ВЕРДИКТ-КАПІТАЛ» (Фактор) було укладено договір № 18-05/21, за яким Клієнт відступило Фактору права вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку 1-1 до договору.

Додано акт приймання-передачі Реєстру Боржників від 18 травня 2021 року до Договору факторингу №18-05/21 від 18 травня 2021 року, який підписано сторонами 18.05.2021 року.

Відповідно до додатку 1-1 до договору факторингу №18-05/21 від 18 травня 2021 року такий містить характеристику права вимоги, переданих фактору клієнтом за договором та боржників за основними договорами, а саме ТОВ «ВЕРДИКТ-КАПІТАЛ» набуло права вимоги за кредитним договором №491009969 від 23.08.2019р. до боржника ОСОБА_1 на загальну суму заборгованості 11914.76 грн.

Також додано копії платіжних доручень від 16.06.2021, 17.06.2021 за якими ТОВ «ВЕРДИКТ-КАПІТАЛ» здійснило оплату ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС», в призначенні вказано оплата за право вимоги боргу згідно Договору факторингу №18-05/21 від 18.05.2021.

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ-КАПІТАЛ» (Первісний кредитор) та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (Новий кредитор) було укладено договір № 10-01/2023, за яким Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору права вимоги до боржників, зазначених у Додатках до договору.

Додано акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором №10-01/2023 про віступлення прав вимоги від 10.01.2023 року, який підписано сторонами 10.01.2023 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення прав вимоги від 10.01.2023 року, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги за кредитним договором №491009969 від 23.08.2019р. до боржника ОСОБА_1 на загальну суму заборгованості 13481.07 грн.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором № 491009969 станом на 10.01.2023 становить 13 481.07 грн., з яких: 8201,44 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням; 4618.82 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; інфляційні збитки 538.80 грн.; нараховані 3% річних 122.01 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 491009969 ОСОБА_1 перед ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» станом на 12.08.2026 становить 13 481.07 грн., з яких: 8201,44 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням; 4618.82 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; інфляційні збитки 538.80 грн.; нараховані 3% річних 122.01 грн.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Позиція суду та оцінка доводів

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір про банківське обслуговування фізичних осіб, що підтверджується Анкетою-заявою про акцепт Публічної пропозиції, офертою на укладання угоди про надання кредиту №491009969 від 23.08.2019 року, які підписані ОСОБА_1 , та за умовами якого відповідачу було надано кредит в розмірі 10320.62 грн. на строк 24 міс., процентна ставка 39.90% річних. Вказаний договір підписано сторонами, в тому числі і ОСОБА_1 .

Також відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту від 23.08.2019, в якому вказано основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до положень частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1ст.1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено з наданого розрахунку заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» за договором № 491009969 станом на 10.01.2023 становить 13 481.07 грн., з яких: 8201,44 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням; 4618.82 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; інфляційні збитки 538.80 грн.; нараховані 3% річних 122.01 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 491009969 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» станом на 12.08.2026 становить 13 481.07 грн., з яких: 8201,44 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням; 4618.82 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; інфляційні збитки 538.80 грн.; нараховані 3% річних 122.01 грн.

Так, окрім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник) позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками, які погоджено сторонами у договорі.

У відповідності до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно положень ч.1, ч.2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Оскільки сторонами було обумовлено у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами, тому ці умови кредитування вважаються узгодженими сторонами та мають виконуватись позичальником належним чином.

Крім того, згідно вказаного вище розрахунку слідує що сума 3% річних нарахована на суму заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8201.44 грн. за період з 27.08.2021 по 23.02.2022 та становить 122.01 грн.

Згідно розрахунку суми інфляційних збитків, за період з вересня 2021 року по 23 лютого 2022 року (включно), така становить 538.80 грн.

У зв`язку з військовою агресією рф проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє на цей час.

17.03.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022, яким внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту: "18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Відтак, починаючи з 24.02.2022 та до завершення введеного на території України воєнного стану, нарахування відсотків, втрат від інфляції та 3% річних за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання не здійснюється.

Беручи до уваги наведене, судом приймається до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості, такий проведено станом на 23 лютого 2022 року, та відповідає вимогам закону. Крім того, слід зазначити, що відповідач доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості суду не подала.

Крім того, як встановлено судом 17.05.2021 року між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» (Клієнт) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» (Фактор) було укладено договір факторингу № 2 відповідно до якого Клієнт відступив Фактору права вимоги, в тому за кредитним договором №491009969 від 23.08.2019р. до боржника ОСОБА_1 на загальну суму заборгованості 11914.76 грн.

Вказане підтверджується додатком 1-1 до договору факторингу №2 від 17 травня 2021 року та копією платіжного доручення №253 від 17.05.2021.

18.05.2021 між ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» (Клієнт) та ТОВ «ВЕРДИКТ-КАПІТАЛ» (Фактор) було укладено договір № 18-05/21, за яким Клієнт відступив Фактору права вимоги, в тому за кредитним договором №491009969 від 23.08.2019р. до боржника ОСОБА_1 на загальну суму заборгованості 11914.76 грн.

Вказане підтверджується актом приймання-передачі Реєстру Боржників від 18 травня 2021 року до Договору факторингу №18-05/21 від 18 травня 2021 року, додатком 1-1 до договору факторингу №18-05/21 від 18 травня 2021 року, та копієї платіжних доручень від 16.06.2021, 17.06.2021.

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ-КАПІТАЛ» (Первісний кредитор) та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (Новий кредитор) було укладено договір № 10-01/2023, за яким Первісний кредитор відступив Новому кредитору права вимоги в тому за кредитним договором №491009969 від 23.08.2019р. до боржника ОСОБА_1 на загальну суму заборгованості 13481.07 грн.

Вказане підтверджується актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором №10-01/2023 про віступлення прав вимоги від 10.01.2023 року, витягом з реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення прав вимоги від 10.01.2023 року.

Так, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК та ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги та до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

При цьому, як встановлено з матеріалів справи відповідач не виконав свого зобов`язання за договором. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідач не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ні попереднього кредитора.

Враховуючи наведене, а також те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, відповідач односторонньо порушив взяті на себе зобов`язання за договором, відтак суд приходить до висновку, що позов щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором № 491009969 в розмірі 13 481.07 грн., з яких: 8201,44 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням; 4618.82 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, інфляційні збитки 538.80 грн.; та 3% річних 122.01 грн. підставний та підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662, 440 грн.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представник позивача просить про стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року укладений між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЕНТР» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (Адвокатське об`єднання), прайс-лист Адвокатського об`єднання, заявку на надання юридичної допомоги №1035 від 04.07.2026, витяг з акту №24 про надання юридичної допомоги від 31.07.2026 року.

Так, вартість послуги за надання усної консультації з вивченням документів за 2 год. складає 3000,00 грн., складання позовної заяви за 2 год становить 6000,00 грн.

Відповідачем щодо неспівмірності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не заявлено.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

При цьому, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Окрім того, слід зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Враховуючи наведене, принцип обґрунтованості та пропорційності, характер та час витрачений на виконання адвокатом роботи, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з того, що в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, а надана позивачу допомога здебільшого стосувалася виготовлення однакового змісту процесуальних документів (позовної заяви), тобто по первинно виготовлених зразках, ціни позову та розміру задоволених вимог, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 3-5, 8-10, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 141, 223, 263-265, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 526, 610, 611, 612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за договором № 491009969 від 23.08.2019 у розмірі 13 481 (тринадцять тисяч чотириста вісімдесят одна) грн. 07 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення суду складено 27.10.2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило