Рішення № 140979840, 26.10.2026, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/3182/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

26 жовтня 2026 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,

секретар Манюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 05.10.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9494689 на суму 6 000, 00 грн.

13.05.2026 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу № 13052026, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, а позивач не здійснював жодних нарахувань за кредитним договором. Проте, відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому кредит у строки, передбачені довговором.

Станом на дату подання позовної заяви загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 28 800, 00 грн, яка складається з 6 000, 00 грн заборгованість по тілу кредиту; 10 800, 00 грн заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом; 12 000, 00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штраф).

Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій в межах даного позову не заявляються, в зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 16 800, 00 грн.

За вказаних обставин позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача вищевказану суму заборгованості за кредитним договором № 9494689 в розмірі 16 800, 00 грн та судові витрати по справі.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 27.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін

В судове засідання учасники справи не з`явились

Представник позивача в позовній заяві заявив клопотання, згідно якого просив розгляд справи здійснювати за відсутністю представника позивача. У разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча вважається повідомленим судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином, за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, що підтверджується матеріалами справи. Заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Про причини неявки до суду відповідач суд не повідомив. Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не подано.

Згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

Матеріалами справи доведено, що 05.10.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 укладено Договір № 9494689 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого сума кредиту (загальний розмір) складає: 6 000, 00 гривень. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі (п.п. 1.3. 1.4.). Згідно п. 1.5. договору, тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: 1.5.1. стандартна процентна ставка становить 1, 00 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору. 1.5.2. знижена процентна ставка 0, 01 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 04.11.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу першого платежу, визначеного в графіку платежів або або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Мета отримання кредиту споживчі (особисті) потреби (а.с. 1.6). Відповідно до п. 1.7. договору, денна процентна ставка на дату укладення договору складає: 1.7.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 1, 00 % в день; 1.7.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 0, 92 % в день. Згідно п. 1.10. договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 27 600, 00 грн (п.п. 1.10.1.); за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 25 818, 00 грн (п. 1.10.2). Відповідно до п. 2.1. договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Також з договору вбачається, що ОСОБА_1 договір був підписаний електронним підписом, а саме одноразовим ідентифікатором.

Згідно копії Додатку № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 9494689 від 05.10.2025, підписаного сторонами договору, зокрема ОСОБА_1 електронним підписом, а саме одноразовим ідентифікатором, наведено Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до копії листа ТОВ «Європейська платіжна система» від 18.05.2026, на підставі договору на переказ коштів ПВ01-08-25/2ЕПС-КЕП від 01.08.2025 було перераховано кошти на платіжну картку клієнта 05.10.2025 на суму 6 000, 00 грн, маска картки НОМЕР_1 .

Також судом досліджено Правила надання коштів в кредит ТОВ «Авентус Україна» (нова редакція), затверджені наказом т.в.о. директора ТОВ «Авентус Україна» № 1148/ОД від 28.04.2025.

04.03.2026 ТОВ «Авентус Україна» було надіслано відповідачу вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором, в якій ТОВ «Авентус Україна» повідомив відповідача, що станом на 04.03.2026 його заборгованість складає 27 000, 00 грн та просить здійснити повне повернення суми кредиту не пізніше 03.04.2026 або усунути до вказаної дати порушення умов кредитного договору.

08.06.2026 ТОВ «ФК «Ейс» надіслало відповідачу досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості, в якій позивач повідомив відповідача про наявну заборгованість, укладення між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Ейс» договору факторингу № 13052026, також позивач повідомив відповідачу реквізити, на які вимагає сплатити заборгованість за кредитним договором

Згідно копії Картки обліку Договору (розрахунок заборгованості), складеної ТОВ «Авентус Україна» станом на 03.04.2026, загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 28 800, 00 грн, з яких: 6 000, 00 грн основний борг; 10 800, 00 грн проценти за стандартною процентною ставкою; 12 000, 00 грн штраф.

Згідно копії виписки з особового рахунку за договором про надання споживчого кредиту № 9494689 від 05.10.2025, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Ейс» станом на 01.06.2026 складає 28 800, 00 грн, з яких: 6 000, 00 грн основний борг; 10 800, 00 грн проценти за стандартною процентною ставкою; 12 000, 00 грн штраф. Станом на 01.06.2026 ТОВ «ФК «Ейс» повідомляє, що заборгованість за кредитним договором не погашена.

Згідно копії Договору факторингу № 13052026 від 13.05.2026 та акту прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу від 13.05.2026, ТОВ «Авентус Україна» («Клієнт»), з однієї сторони, та ТОВ «ФК «Ейс» («Фактор»), з другої сторони, уклали договір факторингу, за яким фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити фактору право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, згідно реєстру боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору. Та згідно витягу з наданого витягу з реєстру боржників, ОСОБА_1 включено до реєстру боржників, за кредитним договором № 9494689 від 05.10.2025.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Отже, з огляду на встановлені судом обставини, позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 9494689 від 05.10.2025.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526, 530, 623, 624, 625 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений у ньому строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», а також Закону України "Про електронні довірчі послуги", передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до пп. 12 п. 1 ч. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Як вбачається з матеріалів справи, договір про надання споживчого кредиту підписано відповідачем шляхом накладення електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Встановивши, що позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 9494689 від 05.10.2025, а відповідач в свою чергу отримав кредитні кошти та не повернув їх у встановлений договором строк, заборгованість не сплатив ні первісному кредитору, ні позивачу, як його правонаступнику, суд дійшов до висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Ейс».

Зважаючи на викладене вище, оскільки відповідач не виконує умови укладеного кредитного договору, в порядку та в строки, передбачені зазначеним договором, кошти за кредитом не повернув, що підтверджується наданими позивачем доказами, які відповідач не спростував, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, у зв`язку із задоволенням позову, згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору, в розмірі 2 662, 40 гривень.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, крім іншого належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Положеннями ч. 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

В позовній заяві позивач просить стягнути понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн в межах даної справи. На підтвердження таких витрат позивачем долучено в тому числі копію акту прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2026, згідно якого Адвокатське бюро «Тимошенко та Партнери» в особі керуючого бюро адвоката Тимошенка О.О. надав ТОВ «ФК «Ейс» послуги зі складання позовної заяви ТОВ «ФК «Ейс» до позичальника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 9494689 від 05.10.2025, вартістю 5 000, 00 грн; вивчення матеріалів справи, вартістю 1 000, 00 грн; підготовка адвокатського запиту про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок позичальника, вартістю 500, 00 грн; підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок боржника, вартістю 500, 00 грн, послуги надано на загальну суму 7 000, 00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2023, справа № 755/2587/17, зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, суд вважає неспівмірною заявлену вартість послуг за надання складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором для подачі до суду, враховуючи категорію та складність даної справи, яка відноситься до малозначних справ та є типовою для фактора, не потребує вивчення значного обсягу доказів та правових позицій судів щодо такої категорії справ, суд вважає завищеним заявлений розмір вартості вказаних послуг в розмірі 7 000 грн.

У зв`язку з вищенаведеним та враховуючи суму, яка підлягає стягненню з відповідача, тобто ціну позову, а також складність справи та її значення для сторін, зокрема те, що відповідачем було отримано в кредит суму коштів в розмірі 6 000, 00 грн, а решта задоволених позовних вимог становить розмір процентів за користування грошовими коштами, що загалом значно перевищує суму отриманих відповідачем у власність коштів. Та зважаючи на те, що позовна заява була подана представником позивача через систему «Електронний суд», що не потребувало значного часу, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу, виходячи з критерію розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи та відсутність відомостей про фінансовий стан обох сторін, а саме в розмірі 3 000 грн.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 611, 623, 624, 625, 638, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 13, 81, 141, 223, 263-265, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 9494689 від 05.10.2025 в розмірі 16 800, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати за сплати судового збору в розмірі 2 662, 40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000, 00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс», місцезнаходження: вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, м. Київ, поштовий індекс: 02094, код ЄДРПОУ: 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 26.10.2026.

Суддя: