Рішення № 140979422, 26.10.2026, Кам'янський районний суд Черкаської області

26.10.2026

Справа № 696/1181/26

Провадження № 2/696/782/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Білопольської Н.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондарь Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янка в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 10 317,83 грн через неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 березня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», правонаступником якого є ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2190006, який підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит в сумі 2 000,00 грн строком на 360 днів.

26 листопада 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу № 261125/1.

На виконання умов вказаного договору складено реєстр боржників, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 2190006 від 27 березня 2025 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користуванням кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 .

У зв`язку з невиконанням відповідачем належним чином зобов`язань за умовами кредитного договору позивач просить суд стягнути з відповідача 10 317,83 грн, з яких сума заборгованості за тілом кредиту 1 999,96 грн, сума заборгованості за відсотками 4 317,84 грн, штрафні санкції 4 000,00 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн, витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 6 000,00 грн та витрати за відправку документів в сумі 255,78 грн.

Ухвалою судді Кам`янського районного суду Черкаської області від 17 серпня 2026 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача Таранущенко К.В. у пред`явленому позові заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, просила провести розгляд даної справи без участі представника позивача, не заперечуючи проти ухвалення судом заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася з невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, - шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання та через оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подала до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку з чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За згодою сторони позивача суд проводить заочний розгляд справи в порядку, передбаченому гл. 11 розділу III ЦПК України, та ухвалює заочне рішення.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

27 березня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено договір № 2190006 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», за яким відповідачу надано кошти в розмірі 2 000,00 грн на строк 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 1% в день. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в графіку платежів, що є додатком № 1 до договору (а.с. 12-16).

Водночас позивач надав суду анкету клієнта - фізичної особи, що сформована за допомогою програмного забезпечення (ІКС ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»), яка містить докладну інформацію щодо особи позичальника, зокрема, дату народження, РНОКПП, інформацію про документ, що посвідчує клієнта, адресу реєстрації та фактичного місця проживання, зміст діяльності (зайнятість), контактні дані клієнта, його фінансовий стан (а.с. 8).

Окрім того, 27 березня 2025 року ОСОБА_1 підписала одноразовим ідентифікатором паспорт споживчого кредиту - інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма) (а.с. 26).

Довідкою ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» про ідентифікацію підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з якою укладено договір № 2190006 від 27 березня 2025 року, ідентифікована, акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора Р443) (а.с. 9).

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» за договором № 2190006 від 27 березня 2025 року про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» станом на 26 листопада 2025 року сума заборгованості становить 10 317,83 грн, з яких сума заборгованості за тілом кредиту 1 999,96 грн, за відсотками 4 317,84 грн, штраф 4 000,00 грн (а.с. 23-24).

26 листопада 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу № 261125/1, з додатками, згідно з яким ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступило ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2190006 від 27 березня 2025 року (а.с. 17-22).

За платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 28 листопада 2025 року ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» перерахувало на користь ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» кошти в сумі 3 211 419,54 грн згідно з договором факторингу № 261125/1 від 26 листопада 2025 року (а.с. 8 (на звороті)).

Водночас за реєстром боржників в електронному вигляді до договору факторингу від 26 листопада 2025 року № 261125/1 вбачається, що від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» до ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на суму 10 317,83 грн, з яких сума заборгованості за тілом кредиту 1 999,96 грн, за відсотками 4 317,84 грн, штраф 4 000,00 грн (а.с. 22 (на звороті)).

Таким чином, дані спірні правовідносини виникли з кредитного договору й договору факторингу; позивач доводить, що має місце неналежне виконання позичальником взятих на себе зобов`язань.

Цей кредитний правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі, і укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20. Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Як передбачено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Водночас у відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відносини у сфері факторингу регулюються Законом України «Про факторинг». Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. Відтак, враховуючи викладене вище правове регулювання та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідач, як позичальник, має заборгованість за кредитним договором, права вимоги щодо стягнення якої наявні у позивача за укладеним договором факторингу.

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що відповідач ОСОБА_1 повністю виконала зобов`язання за кредитним договором як перед позивачем у справі, так і перед первісним кредитором.

Відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України щодо обов`язку доказування і подання доказів, не надала заперечень стосовно факту укладення спірного кредитного договору та не спростувала наявну заборгованість.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача кредитної заборгованості за договором № 2190006 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 27 березня 2025 року в частині заборгованості по тілу кредиту в сумі 1 999,96 грн та заборгованості за відсотками в сумі 4 317,94 грн у загальному розмірі 6 317,80 грн підлягають задоволенню.

Разом з тим позивач просить також стягнути з відповідача заборгованість за штрафом в сумі 4 000,00 грн.

Суд зауважує, що пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновизнаним є факт, що Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.

Оскільки спірний кредитний договір № 2190006 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 27 березня 2025 року був укладений в період дії в Україні воєнного стану, то нарахований позивачем штраф не може бути стягнутий з ОСОБА_1 , так як відповідач нормою закону звільнена від обов`язку такої сплати. Нарахований штраф підлягає списанню позивачем, відтак позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

З урахуванням наведеного, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості підлягають до часткового задоволення.

Щодо заявленої вимоги про стягнення витрат за надання професійної правничої допомоги в сумі 6 000,00 грн, суд дійшов наступного висновку.

За правилами ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

На підтвердження адвокатських повноважень та понесених витрат ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» надано такі документи: договір № 07/24-НК про надання правничої допомоги від 02 липня 2024 року; додаткову угоду № 4 від 14 серпня 2024 року до договору № 07/24-НК про надання правничої допомоги від 02 липня 2024 року; додаткову угоду № 34/1 від 31 грудня 2025 року до договору № 07/24-НК про надання правничої допомоги від 02 липня 2024 року; додаткову угоду № 19 від 16 квітня 2025 року до договору № 07/24-НК про надання правничої допомоги від 02 липня 2024 року; додаткову угоду № 17 від 03 квітня 2025 року до договору № 07/24-НК про надання правничої допомоги від 02 липня 2024 року; платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 37204767222223661 від 06 серпня 2026 року на суму 6 000,00 грн за додатковою угодою до договору № 07/24-НК від 02 липня 2024 року (а.с. 9 (на звороті) - 10, 15 (на звороті), 25).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

У постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу ч. 3 ст. 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року в справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у рішенні «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні «Лавентс проти Латвії» (заява № 58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на характер правовідносин у цій справі, яка є малозначною, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню у розмірі 3 000,00 грн, оскільки витрати саме на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатським об`єднанням обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позовні вимоги ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог, - 1 630,23 грн (6 317,80 х 2 662,40 / 10 317,83).

Крім цього, п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до судових витрат належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Висновки щодо необхідності розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з оплатою поштових відправлень, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в додаткових постановах від 20 вересня 2022 року у справі № 756/11978/16-ц та від 18 вересня 2023 року у справі № 759/5806/20.

На підтвердження понесених витрат на поштові відправлення процесуальних документів відповідачу позивачем надано суду опис вкладення до цінного листа, квитанцію № 2188197 від 07 серпня 2026 року Поштової служби «Е-Пост» на суму 255,78 грн (а.с. 11). Отже, поштові витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення в розмірі 255,78 грн, підтверджені належними та допустимими доказами, та у зв`язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню в сумі 156,61 грн (6 317,8 х 255,78 / 10 317,83). Інших належних та допустимих доказів, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, позивачем суду не надано.

На підставі ст.ст. 512, 514, 516, 626, 627, 615, 625, 634, 1054, 1077 ЦК України, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 89, 133, 137, 141, 263-265, 279, 280-282, 289, 352 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за договором № 2190006 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 27 березня 2025 року в розмірі 6 317 (шість тисяч триста сімнадцять) грн 80 (вісімдесят) коп, що складається із суми заборгованості за основною сумою боргу 1 999 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 96 (дев`яносто шість) коп, суми заборгованості за відсотками 4 317 (чотири тисячі триста сімнадцять) грн 84 (вісімдесят чотири) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» 1 630 (одну тисячу шістсот тридцять) грн 23 (двадцять три) коп у відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» поштові витрати в сумі 156 (сто п`ятдесят шість) грн 61 (шістдесят одну) коп.

У решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», місцезнаходження юридичної особи: вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, м. Київ, 01133; код в ЄДРПОУ: 43170298, р/р: НОМЕР_2 в АТ «ОТП БАНК», МФО: 300528.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт НОМЕР_3 виданий Кам`янським РВ УМВС України в Черкаській області 24 березня 2004 року; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Н.А. Білопольська