Постанова № 14097940, 17.02.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2011 р.Справа № 25/136-10-4229

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Бахчеван Х.М.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 17.02.2011 року

від позивача: Чуприна Л.С., за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2; ОСОБА_3, за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_2

на рішення господарського суду Одеської області від 26.11.2010 року

по справі № 25/136-10-4229

за позовом: Комунального підприємства „ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ”

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_2

про стягнення 100815,24 грн.

В судовому засіданні 17 лютого 2011 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2010 року Комунальне підприємство „ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди (з врахуванням уточнень) у розмірі 100815,24 грн., з яких: 88623,06 грн. основного боргу по орендній платі, 9986,28 грн. пені, 2205,90 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобовязань, що виникли на підставі укладеного 01.07.2006 року між КП “Одестеплокомуненерго”(Орендодавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) договору оренди нежитлового приміщення № 10, угоди від 01.11.2006 року про викладення в новій редакції вказаного договору оренди та додаткової угоди від 01.04.2007 року до угоди від 01.11.2006 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.11.2010 року по справі № 25/136-10-4229 (суддя Малярчук І.А.) позов задоволено частково; стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства „ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ” 88623,06 грн. заборгованості з орендної плати, 2185,90 грн. 3% річних, 908,09 грн. витрат по сплаті державного мита, 212,58 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано доведеністю документальними доказами заборгованості відповідача з орендних платежів у сумі 88623,06 грн. та правомірністю нарахування позивачем трьох процентів річних, розмір яких за розрахунком суду складає 2185,90 грн. Відмовляючи в частині позовних вимог про стягнення пені в розмірі 9986,28 грн., суд вказав про необгрунтування позивачем жодною нормою матеріального права своєї вимоги про стягнення пені.

Не погодившись з рішенням суду, фізична особа підприємець ОСОБА_2 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що зумовлює його скасування з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Скаржник вказує, що суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України № 316 від 25.03.2009 року, якою встановлено зміну розміру орендних ставок, передбачених Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна; судом не витребувано від Одеської міської ради, яка є власником орендованого майна, відомостей щодо наявності рішення ради про застосування та визначення розміру орендних платежів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 316 від 25.03.2009 року; судом не враховано тієї обставини, що укладенню додаткової угоди від 01.04.2007 року повинно було передувати проведення незалежної оцінки обєкта оренди; суд не надав оцінки тим обставинам, що листи відповідача від 18.09.2009 року № 011, від 16.10.2009 року № 013 та від 06.09.2010 року № 003 містили пропозицію щодо зміни умов договору оренди нежитлового приміщення в частині розміру орендної плати та враховуючи, що позивач в порушення ст. 188 Господарського кодексу України не надав відповіді на вказані пропозиції, відповідач вважав договір оренди неукладеним з підстави, передбаченої частиною 8 ст. 181 Господарського кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надавши оцінку всім доказам у їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, що 01.07.2006 року між КП “Одестеплокомуненерго” (Орендодавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір №10 оренди нежитлового приміщення, відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення ЦТП 62 загальною площею 147,06 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вартість якого згідно з актом оцінки від 30.03.2006р. становить 218905 грн. (далі “майно” або “приміщення”) з метою розміщення Орендарем виробництва з пошиву шкільної форми.

Пунктом 3.3 вказаного договору передбачено, що орендна плата, сплачена несвоєчасно або не в повному обсязі, сплачується Орендодавцеві з урахуванням пені у розмірі 0,5% суми заборгованості за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

Орендар повинен використовувати орендоване майно у відповідності до його цільового призначення та умов цього договору, своєчасно та в повному обсязі вносити Орендодавцеві орендну плату та кошти, вказані в п.3.5. договору. Якщо Орендар використовує приміщення не за його цільовим призначенням, Орендодавець має право розірвати договір. Орендар повинен відшкодувати Орендодавцю спричинені цим збитки та сплатити штраф у розмірі 6 розмірів орендної плати, що встановлена п. 3.1. договору з урахуванням індексу інфляції на час сплати. Орендар самостійно здійснює господарську діяльність в межах, визначених статутними документами, чинним законодавством та цим договором (п.п. 4.1., 5.1. договору).

Орендодавець повинен передати Орендарю в оренду майно, вказане в п. 1.1. договору (п.6.1. договору).

Відповідно до п.9.1. договору строк дії з 01.07.2006 року до 01.06.2007 року.

01.11.2006 року між КП „ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ” (Орендодавець) та Субєктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 (Орендар) була укладена угода про викладення договору оренди нежитлового приміщення в новій редакції, зокрема пункту договору 3.1. яким передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням Одеської міської ради №4840-ІV від 09.11.2005р. і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (березень 2006 року) 1276,95 грн. (без ПДВ). Орендна плата за перший місяць оренди (листопад 2006 року) за новою редакцією визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за місяці з дат проведення експертної оцінки до дати укладення даної угоди.

Відповідно до п.3.3. угоди орендна плата перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця 20 числа місяця, слідуючого за розрахунковим.

Згідно п.3.5. угоди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь Орендодавця відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексу інфляції, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 3.8. угоди передбачено, що зобовязання Орендаря по сплаті орендної плати забезпечуються у вигляді авансової оплати в розмірі орендної плати за один (базовий місяць).

Пунктом 11.1 угоди передбачено, що договір діє з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі орендованого майна до 01.06.2007 року.

01.04.2007 року між КП „ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ” (Орендодавець) та Субєктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 (Орендар) було укладено додаткову угоду до угоди від 01.11.2006 року про викладення договору № 10 оренди нежитлового приміщення від 01.07.2006 року в новій редакції, відповідно до п.1 якої з 01 січня 2007 року орендна плата визначається на підставі пункту 29 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 року № 1846 “Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна”, і становить згідно розрахунку за базовий (січень 2007 року) місяць оренди 2092,08 грн. без ПДВ.

В пункті 1 додаткової угоди наведено розрахунок орендної плати для ФОП ОСОБА_2 із зазначенням розрахункової величини, одиниці виміру, значення.

Пунктом 4 додаткової угоди внесено зміни до п.11.1. угоди від 01.11.2006р. та зазначено, що договір діє з моменту підписання Акту приймання-передачі орендованого майна до 01.06.2009 року.

Рішенням Одеської міської ради від 27.06.2006 року № 101-V “Про реорганізацію комунального підприємства “Одестеплокомуенерго” та комунального підприємства “Одесатеплоенерго” реорганізовано комунальне підприємство “Одестеплокомуненерго” та комунальне підприємство “Одесатеплоенерго” шляхом злиття та створення на їх базі комунального підприємства „ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ”, затверджено статут комунального підприємства „ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ”.

Відповідно до п.1.10. Статуту КП „ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ” підприємство є повним правонаступником прав та обовязків комунального підприємства “Одестеплокомуненерго” (код 31506394) та комунального підприємства “Одесатеплоенерго” (код 31768847).

Місцевим господарським судом встановлено та не заперечується відповідачем, що на виконання умов договору № 10 оренди нежитлового приміщення №10 від 01.07.2006р. КП “Одестеплокомуненерго” передало, а ФОП ОСОБА_2 прийняв у користування нежитлове приміщення, що знаходиться на 2-му та 3-му поверсі будівлі ЦТП-62 загальною площею 147,06 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Також, судом встановлено, що листом від 27.05.2009 року відповідач звернувся до позивача з проханням пролонгувати дію договору на один рік.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що листом № 003 від 06.09.2010 року відповідач звернувся до позивача з пропозицією щодо надання згоди на продовження строку дії договору оренди.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Враховуючи вказані норми матеріального права, колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду щодо наявності між сторонами відносин за діючим договором оренди від 01.07.2006 року № 10 ( з урахуванням угоди від 01.11.2006 року та додаткової угоди від 01.04.2007 року до угоди від 01.11.2006 року).

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.

Згідно частин 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Місцевим господарським судом правильно встановлено та не спростовано відповідачем, що заборгованість останнього з орендної плати станом на 01.08.2010 року складає 88623,06 грн., тому судом правомірно стягнуто вказаний борг на користь позивача.

Колегія суддів також погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь КП „ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ” 3% річних у розмірі 2185,90 грн., які нараховані відповідно до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проаналізувавши зміст позовної заяви та уточнення до неї, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення пені як необґрунтованих.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати про хибність доводів апеляційної скарги щодо неврахування судом Постанови Кабінету Міністрів України № 316 від 25.03.2009 року та тих обставин, що укладенню додаткової угоди від 01.04.2007 року повинно було передувати проведення незалежної оцінки орендованого майна, оскільки, як слушно вказано судом першої інстанції, матеріали справи не містять доказів укладення між сторонами угоди щодо зменшення орендної плати або судових рішень стосовно вирішення спору про внесення змін до діючого договору оренди відносно умов, що регулюють розмір орендної плати.

Не заслуговує на увагу також твердження скаржника щодо неукладання між сторонами договору оренди нежитлового приміщення з підстави неотримання відповідей позивача на звернення відповідача від 18.09.2009 року № 011, від 16.10.2009 року № 013 та від 06.09.2010 року № 003, оскільки відповідач невірно тлумачить положення ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок укладання господарських договорів та не регулює порядок змін господарського договору.

З урахуванням вищенаведеного, оскаржуване рішення суду від 26.11.2010 року є законним та обґрунтованим, і підстави для його зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 26.11.2010 року по справі № 25/136-10-4229 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя:Т.Я. Гладишева

Суддя: Я.Ф. Савицький

Суддя:О.Т. Лавренюк