Рішення № 140978599, 27.10.2026, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/3154/26

Провадження № 2/621/2510/26

РІШЕННЯ

Іменем України

27 жовтня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Вельможна І. В.,

секретар судового засідання Сумцова С. О.,

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ",

представник позивача - Кукса К. О.,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи в залі суду справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

13.08.2026 представник позивача ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ", через підсистему "Електронний суд", звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 630257170 від 17.02.2020 у загальному розмірі 28 616 грн 00 коп., а також понесені витрати по сплаті судового збору за подання позову до суду у розмірі 2 662 грн 40 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 7 000 грн 00 коп.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.02.2020 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 630257170 на суму 10 000 грн 00 коп., у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

28.11.2018 між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" було укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого ТОВ "Таліон плюс" набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 630257170 від 17.02.2020.

05.08.2020 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу № 05/0820-01, за умовами яких ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 630257170 від 17.02.2020.

14.02.2022 між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та позивачем укладено договір факторингу № 14/02/2022-01, за умовами якого позивач отримав право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 630257170 від 17.02.2020.

На цей день заборгованість за договором відповідачем не погашається.

Загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 630257170 від 17.02.2020 на час подання позовної заяви до суду, складає 28 616 грн 60 коп., яка складається з: 10 000 грн 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 18 616 грн 60 коп. - заборгованість по відсоткам.

Невиконання відповідачем умов кредитного договору стало підставою для пред`явлення в суді цього позову.

Автоматизованою системою документообігу 13.08.2026 суду для розгляду справи визначено суддю Зміївського районного суду Харківської області Вельможну І. В.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 24.08.2026 позовну заяву залишено без руху, оскільки до позовної заяви не додано доказ надсилання відповідачу на дійсну адресу зареєстрованого місця проживання копій поданих до суду документів, з урахуванням положень частини 7 статті 43, частини 1 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України.

26.08.2026 від представника позивача Кукси К. О. надійшла заява про усунення недоліків з доказом надсилання відповідачу на дійсну адресу зареєстрованого місця проживання копій поданих до суду документів, з урахуванням положень частини 7 статті 43, частини 1 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України та позовної заяви в новій редакції.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 27.08.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 09.10.2026, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано від від АТ "Універсал Банк" інформацію щодо банківської картки ОСОБА_1 щодо зарахування останньому грошових коштів, а також належність номеру мобільного телефону.

28.08.2026 на адресу суду надійшли витребувані докази.

01.10.2026 від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява щодо надання можливості для ознайомлення з матеріалами справи.

09.10.2026 у зв`язку з неявкою відповідача на наданням можливості відповідачу ознайомлення з матеріалами справи, судове засідання відкладено до 27.10.2026.

21.10.2026 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній позовні вимоги визнав частково, а саме, не заперечував проти стягнення з нього заборгованості за кредитним договором у розмірі 10 256 грн 00 коп, з яких: 10 000 грн 00 коп тіла кредиту, 256 грн 00 коп. відсотків нарахованих у межах строку кредитування. Також, з врахуванням розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з нього на користь відповідача, просив здійснити стягнення з нього судових витрат пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме 2 686 грн 00 коп., в якості витрат на правничу допомогу та 929 грн 00 коп. суми судового збору.

На обґрунтування відзиву зазначив, що не заперечує факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів у розмірі 10 000 грн 00 коп., разом з тим, вважав неправомірним нараховані відсотки, які позивачем заявлені до стягнення, оскільки такі нараховані поза межами строку кредитування, а відсотки, які нараховані відповідно до п. 1.4 договору є процентами нарахованими відповідно до ч. 2 статті 625 ЦК України. Відповідно до положень пункту 6 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про споживче кредитування" в редакції Закону № 591-IX від 13 травня 2020 року, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, він є таким, що звільнений від обов`язку сплати таких відсотків, а тому такі до стягнення з нього не підлягають. Питання щодо стягнення з нього судових витрат просив вирішити відповідно до положень статті 141, 142 ЦПК України, стягнувши з нього витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (а. с. 125-131).

26.10.2026 від представника позивача ОСОБА_2 до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої остання спростовуючи доводи викладені у відзиві, на задоволенні позовних вимог наполягала та зазначила, що відповідач був ознайомлений з умовами договору, прийняв їх та погодився з ними у зв`язку з чим підписав кредитний договір №630257170 від 17.02.2020. Складові заборгованості нараховані в межах строків та на умовах погоджених стронами, а витрати на правничу допомогу, які заявлені до стягнення позивачем є обґрунтованими та доведеними.

27.10.2026 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явились.

Представник позивача Кукса К. О. в позовній заяві просила проводити розгляд справи а відсутності представника позивача, на задоволенні позову наполягала.

Відповідач ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 3 статі 211 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Виходячи з того, що відповідач скористалася своїми цивільними процесуальними правами на подачу відзиву на позов щодо суті спору; про необхідність подачі або витребування додаткових доказів, які мали б значення для вирішення цієї справи не заявляв, будь-яких інших клопотань, які б впливали на вирішення справи, не подавав суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, не відкладаючи судовий розгляд.

Зважаючи на те, що всі належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися, і це не перешкоджає розгляду справи по суті, судовий розгляд справи проведено за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 76 - 81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Даними договору № 630257170 від 17.02.2020, графіку розрахунків (додаток № 1 до договору), правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту "СМАРТ" ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", заявки на отримання грошових коштів в кредит від 17.02.2020, алгоритмом дій споживача в ІТС ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" з метою акцепту оферти та укладення електронного договору, довідкою щодо дій позичальника в ІТС ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", довідки щодо зарахування грошових коштів за кредитним договором, інформацією наданою АТ "Універсал Банк" на виконання ухвали суду від 27.08.2026 в частині витребування доказів, підтверджується, що 17.02.2020 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 був укладений Договір № 630257170, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 10 000 грн 00 коп. строком на 30 днів з нарахуванням відсотків за користування кредитом у розмірі 1,28 відсотків від суми кредиту за кожен день користування. Договір містить електронний підпис ОСОБА_1 в якості позичальника накладений одноразовим ідентифікатором (а. с. 10-25, 80, 82, 108-111).

Відповідно до п. 1.2, 1.3, 1.4 договору кредит надається (договір укладається) строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником.

На період строку, визначеного п. 1.2 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,28 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

У випадку користування кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення).

Право вимоги ТОВ "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 щодо повернення заборгованості за договором № 630257170 від 17.02.2020 підтверджується: договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеним між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" та додатками до нього; договором факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, укладеним між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та додатками до нього; договором факторингу № 14/02/2022-01 від 14.02.2022, укладеним між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "Юніт Капітал" та додатками до нього (а. с. 32-67).

Згідно розрахунків заборгованості за договором № 630257170 від 17.02.2020, виписки з особового рахунку, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 28 616 грн 00 коп., яка складається з наступного: 10 000 грн 00 коп. - заборгованість по кредиту; 18 616 грн 00 коп. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом (а. с. 68-71).

Зазначений розрахунок заборгованості містять відомості про порядок, дату та суми нарахування.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно статті 640 Цивільного кодексу України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно статті 642 Цивільного кодексу України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору чи вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку з укладанням: 17.02.2020 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 , договору 630257170 та подальшими укладеними договорів, за умовами яких позивач набув право вимоги у цій справі, і наявності з боку відповідача невиконаних зобов`язань за цим договором.

Відповідно до статті 562 ЦК України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц).

Як вбачається з розрахунків заборгованості, наданих позивачем та які містяться у матеріалах справи, ОСОБА_1 нараховувались відсотки за користування кредитом з 17.02.2020 по 18.03.2020 у розмірі по 128 грн 00 коп. на день, що відповідає передбаченій договором ставці 1,28%. У подальшому з 19.03.2020 по 04.07.2020 проценти нараховувались у розмірі по 170 грн 00 коп., що відповідає ставці 1,70% від суми тіла кредиту, що передбачена як відповідальність за несвоєчасне повернення кредиту. При цьому, на погашення заборгованості ОСОБА_1 16.03.2020 було сплачено 3 584 грн 00 коп., які були зараховані первісним кредитором в рахунок погашення відсотків за кредитом.

Умовами договору (п. 2.2.1.3) передбачено право позичальника звернутися до товариства з наміром продовження строку надання кредиту та/або реструктуризації зобов`язань за договором.

Однак, матеріали справи не містять та сторонами, зокрема, позивачем не надано доказів на підтвердження факту продовження строку дії договору, зокрема шляхом укладення між первісним кредитором та відповідачем додаткової угоди.

З огляду на відсутність доказів, що сторони договору погодили продовження строку кредитування, строк виконання зобов`язання згідно пункту 1.2 договору у повному обсязі настав 18.03.2020 (30 днів від дати отримання кредиту).

Станом на вказану дату заборгованість за тілом кредиту становила 10 000 грн 00 коп., заборгованість зі сплати нарахованих відсотків складала 128,00 грн * 30 днів = 3 840 грн 00 грн. З урахуванням погашення відсотків на суму 3 584 грн 00 коп., залишок заборгованості за відсотками складає 256 грн 00 коп. (3840,00 34584,00).

З 19.03.2020 по 04.07.2020 відсотки за користування кредитом продовжували нараховуватись кредиторами поза межами строку кредитування.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. І такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17, ухвала Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 5017/1987/2012).

Можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за користування кредитом).

З аналізу наведених постанов Верховного Суду можна зробити висновок, що сторони кредитного договору можуть встановити проценти за неправомірне користування грошовими коштами, тобто у випадку неповернення грошових коштів у визначений кредитним договором строк такі проценти можуть нараховуватись й після спливу визначеного кредитним договору строку згідно статті 625 ЦК України.

У п. 4.3. договору сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку надання кредиту, визначеного в п. 1.2 цього договору (30 днів), є саме процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Разом з тим, з 12 березня 2020 року на усій території України установлений карантин із подальшим продовженням відповідними постановами Кабінету Міністрів України його строку до 30 червня 2023 року (пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2").

У пункті 6 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про споживче кредитування" в редакції Закону № 591-IX від 13 травня 2020 року, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у вказаний період.

Тлумачення наведеної норми щодо звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит свідчить, що вона поширюється на будь-які платежі, сплата яких передбачена за прострочення такого виконання (невиконання, часткове виконання). Тому споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю і платежів, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Відповідні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03 червня 2026 року у справі № 757/8409/22-ц, провадження № 61-7284св24.

Беручи до уваги вказані вимоги закону, а також те, що позивачем порушується питання про стягнення відсотків за користування кредитом понад строк кредитування, тобто, що нараховані на підставі пункту 1.4 договору та ст. 625 ЦК України, за період після запровадження в Україні карантину, правові підстави для стягнення з відповідача відсотків, що нараховані з 19.03.2020 по 04.07.2020, відсутні.

Таким чином, суд приходить до переконання, що з огляду на погоджені сторонами умови кредитування, з урахуванням тіла кредиту, розміру відсоткової ставки та періоду кредитування, позивачем доведено суму заборгованості ОСОБА_1 , за кредитним договором у загальному розмірі 10 256 грн 00 коп, що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10 000 грн 00 коп. та зі сплати нарахованих відсотків в межах строку кредитування станом на 18.03.2020, з врахування внесених сум на погашення заборгованості за кредитом, які були віднесені на погашення заборгованості за відсотками, в розмірі 256 грн 00 коп.

За таких обставин, позовна заява ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 630257170 від 17.02.2020 в розмірі 10 256 грн 00 коп, з яких: 10 000 грн 00 коп. - сума заборгованості за основним боргом; 256 грн 00 коп. сума заборгованості по відсотках.

У задоволенні решти позову належить відмовити.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано копії: договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, протоколу погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, додаткової угоди № 25770344199 від 19.06.2026 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, акту прийому-передачі наданих послуг (а. с. 72-75).

Зазначений розмір витрат на правову допомогу на переконання суду є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

Згідно з положеннями статті 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі, пропорційному до задоволеної частини позовних вимог (44,77%).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" заборгованість за Договором № 630257170 від 17 лютого 2020 року у розмірі 10 256 (десять тисяч двісті п`ятдесят шість) грн 00 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" 954 (дев`ятсот п`ятдесят чотири) грн 20 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору та 2 508 (дві тисячі п`ятсот вісім) грн 80 коп. на відшкодування витрат на правову допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне рішення складене та підписане 27.10.2026.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ", місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ: 43541163.

Відповідач ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Головуючий: