Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 610/2703/26
Провадження № 2/610/1999/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.10.2026 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Феленка Ю.А.,
за участю секретаря судового засідання Афоніної Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
15.06.2026 до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" (далі - ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП") ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики № 77286632 від 16.10.2021 у сумі 16 939 грн.
Позов обґрунтований тим, що 16.10.2021 між ТОВ "1 БАНК" та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 77286632, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 5 000 грн на строк 30 днів зі сплатою процентів за базовою фіксованою процентною ставкою 1,99 % на день.
Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису 2GM7HAQsfi, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1, у порядку визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".
На виконання умов договору первісний кредитор здійснив зарахування кредитних коштів у сумі 5 000 грн на платіжну картку відповідача за посередництвом платіжної системи ТОВ "ФК ФІНЕКСПРЕС".
Договором позики обумовлено строк позики 30 днів, а також наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями. Отже, укладаючи договір позики, сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування ним поза межами строку кредитування.
На підставі договорів факторингу № 025-040122 від 04.01.2022 та № 05/12/25-01 від 05.12.2025 позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Договором позики № 77286632 від 16.10.2021.
У зв`язку із порушенням зобов`язань заборгованість ОСОБА_1 за Договором позики № 77286632 від 16.10.2021 становить 16 939 гривень та складається з основної суми боргу - 5 000 грн, заборгованості за процентами - 11 939 грн (а.с. 2-5).
22.10.2026 відповідач подав до суду пояснення щодо часткового визнання позову, де зазначив, що позовні вимоги визнає частково у загальній сумі заборгованості 6 500 грн, з яких 5 000 грн - тіло кредиту, а 1 500 грн - проценти. Судові витрати він згоден понести у розмірі1 931,84 грн, з яких 931,84 грн - судовий збір, 1 000 грн - витрати на правничу допомогу.
У своїх поясненнях відповідач посилався на невідповідність розміру денної процентної ставки, за якою нараховувалися проценти за користування кредитом 1,99 %, положенням ЗУ "Про споживче кредитування", відповідно до яких процентна ставка не може перевищувати 1,00 % на день.
Крім того, відповідач зазначив, що всупереч визначеному договором строку кредиту проценти були нараховані позивачем поза межами строку 30-тиденного строку кредитування. Відтак вважає, що позовні вимоги в цій частині стягненню не підлягають (а.с. 24-26).
У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, позовна заява містить клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив врахувати подані ним письмові пояснення щодо часткового визнання позову.
Підстави для відкладення судового розгляду справи, передбачених ст. 223 ЦПК України, відсутні.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 26.06.2026 прийнято до розгляду позовну заяву ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відкрито провадження у справі та призначено проведення судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 22.10.2026, задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що 16.10.2021 між ТОВ "1 БАНК" та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір позики № 77286632 (далі - Договір).
Згідно з п. 1 Договором позики позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язалася повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Пунктом 2 Договору позики визначені: сума кредиту - 5 000 грн, строк кредитування (строк договору) - 30 днів до 15.11.2021, базова фіксована процентна ставка - 1,99 % в день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) (не застосовується в період карантину) - 2,70 %, пеня (не застосовується в період карантину) - 2,70 % на день.
Відповідно до п. 3 Договору позики позикодавець надав позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною.
Згідно з п. 4 Договору позики проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.
Підписанням цього Договору позичальник підтвердив, що ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". Позичальник до моменту підписання Договору вивчила цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documentslicense/ (надалі "Правила"), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, їй зрозумілі (пункти 5.1 - 5.2. Договору позики).
Відповідно до п. 12 зазначено, що Договір позики укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
У п. 20 Договору позики вказані реквізити сторін, зокрема номер платіжної картки відповідача № НОМЕР_1 , його номер телефону НОМЕР_2 та адреса електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_1.
На підставі умов договору складено Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до Договору позики. У вказаній таблиці зазначено суму кредиту 5 000 грн та проценти за користування кредитом - 2 985 грн, нараховані за весь строк кредиту з 16.10.2021 до 15.11.2021 включно, загальна вартість кредиту становить 7 985 грн.
Договір та Додаток № 1 до нього підписані ОСОБА_1 електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора 2GM7HAQsfi.
До матеріалів справи долучено примірник Правил надання грошових коштів у позику ТОВ "1 БАНК", затверджених Наказом № 12/08/2021 від 12.08.2021 (а.с. 41). Вказані правила не містять підпису відповідача та/або будь-яких відомостей про ознайомлення відповідача з їх змістом.
Відповідно до довідки про ідентифікацію клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір позики № 77286632 від 16.10.2021, був ідентифікований ТОВ "1 БАНК". Договір підписано відповідачем аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора: 2GM7HAQsfi, час відправки ідентифікатора позичальнику - 16.10.2021 о 20:37:01 год на його електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначену у п. 20 договору.
З довідки від 10.03.2026 (вих № КД-000131293/ТНПП) убачається, що ТОВ "ФК "ФІНЕКСПРЕС", яке здійснює діяльність з надання фінансових послуг, зокрема ТОВ "1 БАНК", підтвердило успішність платіжної операції 16.10.2021 з переказу грошових коштів у сумі 5 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 отримувача ОСОБА_1 .
Факт перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача підтверджується також повідомленням ТОВ "1 БАНК" від 05.12.2025 (вих. 05/12/25-47223) копією платіжної інструкції № 4ba31a1c-49a6-4681-a4d1-07a4ea7920d6 від 16.10.2021.
Витребуваною судом у АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" інформацією підтверджено належність банківської картки з повним номером № НОМЕР_3 ОСОБА_1 , а також факт перерахування саме на цю картку 16.10.2021 кредитних коштів у сумі 5 000 грн (а.с. 18).
Факт зарахування 16.10.2021 коштів у сумі 5 000 грн підтверджується також даними виписки про рух коштів по картці відповідача, наданої АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" за період 16.10.2021-19.10.2021 (а.с. 19-20).
04.01.2022 між ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" і ТОВ "1 БАНК" було укладено Договір факторингу № 025-040122, за умовами якого ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором позики № 77286632 від 16.10.2021.
На підтвердження вказаного позивачем надано витяг з Реєстру прав вимог № 10/06/22, що відступаються клієнтом факторові відповідно до Договору факторингу № 025-040122 від 04.01.2022, у якому під номером 10681 значиться боржник ОСОБА_1 , а також платіжні інструкції № 561 та № 562 від 28.09.2022, № 563 від 29.09.2022 про здійснення оплати за Договором факторингу № 025-040122 від 04.01.2022.
05.12.2025 між ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" і ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" було укладено Договір факторингу № 05/12/25-01, за умовами якого позивач набув права грошової вимоги до відповідача за Договором позики № 77286632 від 16.10.2021.
Позивач надав документацію, яка наявна у нього як фактора, що стосується заборгованості боржника, яка підтверджує дійсність та наявність права грошової вимоги до боржника станом на дату відступлення права вимоги, зокрема Реєстр прав вимог № 05/12/2025, у якому під номером 8630 значиться боржник ОСОБА_1 , а також платіжну інструкцію № 579936556.1 від 05.12.2025 про здійснення оплати за Договором факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025.
За даними реєстру прав вимог № 05/12/2025 заборгованість ОСОБА_1 на дату відступлення прав вимоги ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" позивачу 05.12.2025 становила 16 939 гривень та складалася з заборгованості за тілом кредиту - 5 000 грн, заборгованості за процентами - 11 939 грн.
Згідно з розрахунками заборгованості, здійсненими первісним кредитором та позивачем сума заборгованості ОСОБА_1 за договором позики № 77286632 від 16.10.2021 складає 16 939 гривень, з яких основна сума боргу - 5 000 грн, заборгованість за процентами - 11 939 грн.
З розрахунку, здійсненого первісним кредитором ТОВ "1 БАНК", убачається, що проценти за користування кредитом були нараховані відповідачу за період з 16.10.2021 до 16.11.2021 включно та з 18.11.2021 до 15.02.2022 включно (122 дні) за стандартною процентною ставкою 1,99 % на день, що дорівнює 99,50 грн на день, усього 11 939 грн (з урахуванням здійсненої відповідачем 15.11.2021 сплати у сумі 200 грн).
Після 16.02.2022 проценти за користування кредитом не нараховувалися.
Норми права, які застосував суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" (далі - Закону) такі електронні правочини, а також електронні правочини, щодо яких сторони домовилися про підписання, мають бути підписані за допомогою електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису або іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до положень статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Мотиви суду.
Як було встановлено судом, між ТОВ "1 БАНК" і ОСОБА_1 виникли кредитні правовідносини на підставі Договору позики № 77286632 від 16.10.2021.
Зазначеним договором були визначені його предмет, розмір кредиту, строки та умови його повернення, розміри плати за користування кредитними коштами та інші умови правовідношення, тобто визначені всі істотні умови договору.
Спір стосується стягнення заборгованості за договором, а саме заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитними коштами.
З наданих суду позивачем доказів убачається, що відповідач вчинив певну сукупність дій, спрямовану на отримання кредиту у ТОВ "1 БАНК", а саме зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію, отримав повідомлення від суб`єкта електронної комерції (в даному випадку від ТОВ "1 БАНК") з одноразовими ідентифікаторами, та підписав договір шляхом використання надісланого йому позивачем одноразового ідентифікатора на адресу електронної пошти, вказану ним при укладенні Договору позики.
За таких обставин, факт укладення між ТОВ "1 БАНК" і відповідачем Договору позики підтверджено позивачем належними та допустимими доказами, та не заперечується самим відповідачем.
Відповідач не заперечує і факт отримання грошових коштів від первісного кредитора, що також підтверджується платіжним дорученням та довідкою ТОВ "ФК "ФІНЕКСПРЕС" про зарахування на рахунок банківської карти № НОМЕР_1 , емітованої на ім`я ОСОБА_1 , зазначеної ним у договорі надання коштів у кредит, грошових коштів в загальній сумі 5 000 грн.
Витребуваною судом у АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" інформацією підтверджено належність банківської картки з повним номером № НОМЕР_3 ОСОБА_1 , а також факт перерахування саме на цю картку 16.10.2021 кредитних коштів у сумі 5 000 грн.
Відповідачем ОСОБА_1 були порушені зобов`язання стосовно своєчасного повернення суми отриманого кредиту, сплати нарахованих за користування кредитними коштами процентів, внаслідок чого виникла заборгованість за вказаним вище кредитним договором.
Також судом встановлено, що на підставі договорів факторингу № 025-040122 від 04.01.2022 та № 05/12/25-01 від 05.12.2025 позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Договором позики № 77286632 від 16.10.2021.
Факт набуття позивачем права вимоги до відповідача також підтверджується наявними в матеріалах справи Реєстрами прав вимоги та платіжними інструкціями про здійснення оплати за відступлення прав вимоги.
Заперечення відповідача щодо нарахування процентів за користування кредитом за денною процентною ставкою 1,99 % всупереч вимогам ЗУ "Про споживче кредитування" є безпідставними з огляду на таке.
22.11.2023 прийнято ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", який набрав чинності 24.12.2023.
Цим Законом внесено зміни до ЗУ "Про споживче кредитування", зокрема статтю 8 доповнено частиною п`ятою, якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
На підставі ч. 5 ст. 8 ЗУ "Про споживче кредитування", починаючи з 241 дня з дня набрання чинності ЗУ №3498-ІХ, тобто з 21.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 ЗУ "Про споживче кредитування" не може перевищувати 1 %.
За загальним правилом, максимальний розмір денної процентної ставки застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені з 24 грудня 2023 року. Для того, щоб правила про максимальний розмір денної процентної ставки поширювалися на договори, які вчинені до 24 грудня 2023 року, необхідно, щоб строк дії таких договорів було продовжено після 24 грудня 2023 року.
Натомість Договір позики № 77286632 був укладений 16.10.2021.
Пунктом 2.2 Договору визначено строк кредиту 30 днів до 15.11.2021 включно.
Тобто, строк дії Договору позики не було продовжено після 24.12.2023.
Отже, правила про максимальний розмір денної процентної ставки не поширюються на Договір позики № 77286632 від 16.10.2021, укладений між ТОВ "1 БАНК" і відповідачем ОСОБА_1 .
Разом з тим, заперечення відповідача щодо нарахування первісним кредитором процентів за користування кредитом після спливу 30-ти денного строку кредитування, визначеного умовами Договору позики, заслуговують на увагу.
Пунктом 2.2 Договору позики визначено строк договору 30 днів.
У пункті 5.2. Договору позики йдеться про можливість подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, процедура і наслідки оформлення яких зазначені в Правилах.
Водночас слід зауважити, що зазначені Правила не були підписані відповідачем (доказів підписання цих Правил одноразовим ідентифікатором позивачем не надано), а відтак не можливо встановити, що саме в такій редакції Правил та з таким їх змістом ознайомився відповідач та погодився з їхніми умовами.
Матеріали справи не містять відомостей, що саме такі умови щодо пролонгації, на які посилається позивач, були зрозумілі відповідачу, саме з ними він ознайомився та погодився, підписуючи Договір позики. Крім того, відсутнє будь-яке підтвердження того, що Правила на момент отримання відповідачем коштів позики взагалі містили умови щодо пролонгації.
Крім того, роздруківка Правил із сайту не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в Правила надання грошових коштів у позику.
З огляду на викладене, враховуючи, що у Договорі позики, який відповідач підписав електронним підписом, чітко визначено строк договору - 30 днів до 15.11.2021, натомість посилання на Правила, які не містять підпису відповідача, отже і підтвердження ознайомлення її з їхніми умовами є безпідставними, суд дійшов висновку, що нарахування процентів поза межами 30-тиденного строку кредиту, тобто після 15.11.2021 є неправомірним.
Разом з цим, в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до Договору позики, та підписана відповідачем у передбачений законом та визначений умовами договору спосіб, зазначено розмір процентів за користування кредитом у сумі 2 985 грн, узгоджений сторонами під час укладення договору позики, що мали бути нараховані за весь строк кредиту з 16.10.2021 до 15.11.2021 включно.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання та порушив умови договору, укладеного між ним і банком, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором позики № 77286632 від 16.10.2021 у сумі 7 985 грн, з яких 5 000 грн - заборгованість за кредитом, 2 985 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованими в межах строку Договору позики за 30 днів (з 16.10.2021 до 15.11.2021 включно).
В іншій частині позову слід відмовити.
Судові витрати.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено 2 662,40 грн судового збору (а.с. 1).
У зв`язку із частковим задоволенням позову відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у сумі 1 255,05грн (7 985 х 2 662,40 / 16 939 = 1 255,05).
Стосовно витрат позивача на професійну правничу допомогу у сумі 4 500 грн, суд зазначає таке.
За приписами ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
На підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.
Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
22.08.2025 між ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" та адвокатом Ткаченко Ю.О., яка має право на зайняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю № 2099 від 03.04.2018, укладено договір № 22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги (а.с. 58-61).
Відповідно до витягу з акта № 8-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги від 16.02.2026 за договором про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 та додатку № 1 замовник отримав від виконавця послуги у виді: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів по малозначних справах для формування позовної заяви вартістю 500 грн; підготовки/складання позовної заяви до боржника ОСОБА_1 за договором позики у малозначній справі вартістю 4 000 грн.
З платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 579942739.1 від 05.03.2026 убачається, що ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП"" сплатило ОСОБА_2 193 500 грн за надані послуги за договором про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 згідно з актом приймання-передачі наданої правничої допомоги № 8-ДІЛ від 16.02.2026 без ПДВ.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні підстави для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, оскільки вони є фактично понесеними.
У відповідності до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 статті 137 ЦПК передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Дослідивши матеріали справи та зміст поданих сторонами документів, суд вважає співмірним наданий адвокатом обсяг послуг з їх вартістю 4 500 грн, враховуючи фактичний вид правової допомоги, складність справи, затрачений час на надання таких послуг.
Натомість відповідачем не доведено неспівмірність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, не надано доказів необґрунтованості поданого позивачем акта з детальним описом наданих послуг та свого альтернативного розрахунку.
Відтак внаслідок часткового задоволення позову витрати на професійну правничу допомогу на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягають стягненню в сумі 2 121,29 (7 985 х 4 500 / 16 939 = 2 121,29).
Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 207, 526, 530, 612, 626, 628, 633, 1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 133, 137, 141, 142, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" заборгованість за договором позики № 77286632 від 16.10.2021 у сумі 7 985 (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" витрати зі сплати судового збору у сумі 1 255 (одна тисяча двісті п`ятдесят п`ять) гривень 05 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 121 (дві тисячі сто двадцять одна) гривня 29 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП", місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, код ЄДРПОУ 44280974.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Повне судове рішення складено 27 жовтня 2026 року.
СуддяЮ.А. Феленко
Судове рішення № 140978357, Балаклійський районний суд Харківської області було прийнято 22.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 610/2703/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: