Ухвала суду № 140977983, 26.10.2026, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 185/3874/26

Провадження № 6/550/103/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року селище Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Михайлюк О.І.,

за участю секретаря судового засідання Хоменка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Чутове заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 17.07.2026 у цивільній справі №185/3874/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про розстрочку виконання рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 17.07.2026 у цивільній справі №185/3874/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, строком на один рік.

Свою заяву обґрунтовує тим, що рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 17 липня 2026 року з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором № 211245716 від 04 травня 2024 року в розмірі 14233,80 грн. та судовий збір у розмірі 2305,90 грн.

Загальний розмір коштів, що підлягають стягненню відповідно до зазначеного рішення суду, становить 16539,70 грн. Виконання рішення в повному обсязі заявницею є значно ускладненим, у зв`язку зі складним матеріальним становищем, ОСОБА_1 на даний час перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до 3 років та не має можливості працювати. Крім того, є внутрішньо переміщеною особою, яка виїхала із зони бойових дій та втратила житло. Фінансове становище заявниці суттєво обтяжено кредитними зобов`язаннями, у зв`язку з цим вона не має можливості погасити суму боргу.

Заявниця в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлена.

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

У відповідності до вимог ч. 2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши надану заяву та додані до неї документи, матеріали цивільної справи №185/3874/26, дійшов до наступного:

Судом встановлено, що заочним рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 17 липня 2026 року по цивільній справі №185/3874/26 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором в розмірі 14233,80 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2305,90 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Заочне рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 17 липня 2026 року в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили 17 серпня 2026 року.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні положення закріплені в статті 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

В той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Тобто початок обліку строку обмеження розстрочки виконання судового рішення строком на один рік закон пов`язує з датою ухвалення саме рішення суду, яке заявник просить розстрочити або відстрочити.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

При вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.

Аналогічна правова позиція сформована Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.

Отже, вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд має забезпечити дотримання балансу інтересів сторін, з одного боку, враховуючи необхідність належного та своєчасного виконання судового рішення, а з іншого можливість його виконання боржником з урахуванням конкретних обставин справи.

Відповідно до положень ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 має намір добровільно виконати рішення суду, на даний час перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до 3 років, не працює, є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 04.08.2025 №1623-7002276160 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, а тому стягнення заборгованості одноразовим платежем створить для неї надмірний тягар, у зв`язку з чим суд вважає, що заявником підтверджено належними і допустимими доказами наявність підстав для розстрочення виконання судового рішення.

Також, суд враховує те, що розстрочення виконання рішення суду не буде створювати занадто привілейовані умови для ОСОБА_1 оскільки такі дії заявниці спрямовані саме на забезпечення виконання рішення суду і на відновлення порушених прав позивача.

У заяві про розстрочення виконання рішення суду ОСОБА_1 просила розстрочити його виконання на один рік рівними частинами, щомісячно, періодом з дня постановлення судом відповідної ухвали про розстрочення.

Разом із тим, заявлений ОСОБА_1 період розстрочення та початок відліку строку розстрочення суперечать приписам ч.5 ст.435 ЦПК України, згідно якої, як було зазначено вище, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Отже, період розстрочення починається з дати ухвалення рішення суду, в даному випадку 17.07.2026, та встановлюється на рік тобто до 17.07.2027 включно.

Враховуючи викладене, виконання рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 17.07.2026 по справі №185/3874/26 підлягає розстроченню строком на дев`ять (9) місяців шляхом сплати присудженої суми рівними щомісячними платежами, окрім першого місяця в якому ОСОБА_1 має сплатити 2139,70 грн., а всі наступні вісім (8) місяців по 1800,00 грн. до 17 числа кожного місяця, але не пізніше 17 липня 2027 року включно.

Такий порядок виконання рішення сприятиме його реальному виконанню, водночас забезпечуючи захист майнових прав стягувача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а виконання рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 17 липня 2026 року підлягає розстроченню строком на дев`ять місяців.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258 - 261, 353, 354, 435 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 17.07.2026 у цивільній справі №185/3874/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Розстрочити відповідачці ОСОБА_1 виконання заочного рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 17.07.2026 у цивільній справі №185/3874/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №211245716 від 04.05.2024 у розмірі 14233,80 грн. та судового збору у розмірі 2305,90 грн., а всього 16539, 70 грн, терміном на 9 (дев`ять) місяців, шляхом сплати присудженої суми рівними щомісячними платежами, окрім першого місяця, в якому ОСОБА_1 необхідно сплатити 2139,70 грн., а всі наступні вісім місяців - по 1800,00 грн. до 17 числа кожного місяця, але не пізніше 17 липня 2027 року включно, починаючи з дня набрання ухвалою законної сили.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя О.І.Михайлюк