Вирок № 140977345, 23.10.2026, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/4/26

Номер провадження №1-кп/351/198/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

потерпілого - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снятині кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025091230000220 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , із вищою освітою, одруженого, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, на утриманні має трьох малолітніх дітей,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_7 спричинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечними для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я потерпілого ОСОБА_6 .

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Так, що 07 грудня 2025 року приблизно о 12:00 год. овинувачений ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прийшов до господарства, що розташоване по АДРЕСА_2 , в якому тимчасово проживає його дружина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом зі своїми батьками та їхніми спільним дітьми.

Після спілкування зі своєю дружиною, обвинувачений, знаходячись на подвір`ї вищевказаного господарства постукав у вікно спальної кімнати, де в той час перебував його тесть ОСОБА_6 , з яким останній на протязі тривалого часу перебуває у неприязних відносинах, та покликав його на подвір`я для розмови.

В ході спілкування між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ґрунті давніх неприязних відносин виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи на меті спричинити тілесні ушкодження ОСОБА_6 , наніс йому декілька ударів ногами в ділянку тулуба з лівої сторони, внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 12.12.2025 у ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у вигляді синця бокової поверхні грудної клітки зліва, що відноситься до легких тілесних ушкоджень та перелому 9-го ребра зліва, яке відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

У відповідності до положень, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», такі дії ОСОБА_7 мають ознаки домашнього насильства, оскільки дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється на протиправні дії вчинені відносно матері (батька) або дітей одного з подружжя (колишнього подружжя) та іншого з подружжя (колишнього подружжя).

Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні вину визнав. Пояснив, що 07.12.2025р. привіз доньку до будинку свого тестя ОСОБА_6 . Неодноразово телефонував дружині та потерпілому, однак, ніхто не виходив. У ході розмови з тестем, між ними виникла суперечка, яка перейшла у сутичку, внаслідок якої він наніс удар ногою та зламав ребро останньому. Щиро розкаявся та просить вибачення у потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначив, що 07.12.2025р. до його будинку прийшов зять ОСОБА_7 . Через деякий час обвинувачений постукав у вікно та викликав його на вулицю. Коли він вийшов на подвір`я, ОСОБА_7 наніс йому удари по тулубі та обличчю. Внаслідок нанесення ударів йому було зламано ребро. Вказав, що на даний час притензій до обвинуваченого не має та просив його звільнити від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 349 КПК України, суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст обставин кримінального провадження, пересвідчився у добровільності їх позицій, а також роз`яснив їм про позбавлення права оскарження обставини, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.

Таким чином, суд визнав недоцільним дослідження доказів кримінального провадження щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечували учасники судового провадження.

Оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Тому дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.1 ст. 122 КК України, як спричинення потерпілому умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечними для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставину, що пом`якшує покарання, а також те, що покарання має бути необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень і те, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України, яке вчинив ОСОБА_7 , є нетяжким злочином.

До пом`якшуючих покарання обставин обвинуваченого суд відносить щире каяття у вчиненому.

Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Суд вважає, що наведена пом`якшуюча покарання обставина, відсутність обставин, що обтяжують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, щире каяття, відсутність претензій до обвинуваченого у потерпілого та той факт, що на утриманні у ОСОБА_7 перебувають троє малотніх дітей, дають підстави призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у межах санкції ч.1 ст. 122 КК України у виді обмеження волі та на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробувальним терміном 1 рік.

Також, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого такі обмежувальні заходи, які передбачені ст. 91-1 КК України, а саме: заборони перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства та заборони в будь-який спосіб спілкуватися із потерпілим в тому числі через третіх осіб.

На думку суду такий вид покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а також цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину, особі винного та відповідатиме меті, визначеній у ст. 50 КК України.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. 369, 371, 373- 374 КПК України,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном 1 рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Застосувати до ОСОБА_7 обмежувальні заходи, передбачені п.п. 1, 4, ч. 1 ст. 91-1 КК України, строком на 1 (один) місяць, а саме:

- заборонити ОСОБА_7 перебувати в місці проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- заборонити ОСОБА_7 , в будь-який спосіб спілкуватися із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в тому числі через третіх осіб.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Снятинський районний суд у строк 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий ОСОБА_9