Рішення № 140976942, 26.10.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3942/26

Провадження № 2/344/7682/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

26 жовтня 2026 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Польської М.В.,

секретаря судового засідання Соляник Т.І.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту та судових витрат,-

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» у липні 2026 року звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту та судових витрат.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29 липня 2026 року передано справу за підсудністю до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.12.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії №6238783, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 3 000 грн. строком на 360 днів ( з 30.12.2025 року по 24.12.2026 року), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 517,50 грн.). У разі порушення відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 150 грн.за кожен день понадстрокового користування. Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №6238783 від 30.12.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 3 000 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 . ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 року за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №6238783 від 30.12.2025 року. Відповідно до Реєстру прав вимог №7 від 20.05.2026 року - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу №25/02/26 від 25.02.2026 року в тому числі до Відповідача в сумі 11 769 грн. з яких: 3 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2 251,50 грн. - сума заборгованості за відсотками, 517,50 грн. - сума заборгованості за комісією, 6 000 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою. Враховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 11 769 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500 грн.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 серпня 2026 року прийнято до провадження вказану цивільну справу, відкрито спрощене позовне провадження по даній справі без виклику сторін та витребувано докази.

Водночас, у строк встановлений судом ухвалою відповідач, його представник відзив на позов не подали, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи всі докази в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 30.12.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних ресурсів» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії (Надійний) № 6238783, за яким кредитодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, який зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до положень п. 2.2. Договору, сума кредиту становить 3 000 грн. Строк кредитування/строк договору - 360 днів. Тип кредиту - невідновлювальна кредитна лінія. Комісія за надання кредиту - 17.25 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 517 грн. Дата повернення Кредиту - 24.12.2026 року. Процентна ставка/день фіксована - 0,95%. Неустойка - 150 грн. в день. Загальні витрати за кредитом - 10 777,50 грн..

Згідно п.2.4. Договору, умовами Договору не передбачено наявність у Позичальника права ініціювати укладення додаткових угод для продовження Строку кредитування.

Із п.2.5. Договору слідує, максимальний Кредитний Ліміт, доступний для Позичальника відповідно до умов цього Договору, становить 3000.00 гривень. Даний ліміт є максимальною сумою коштів, яку Кредитодавець може надати Позичальнику в рамках цього Договору на умовах повернення, сплати процентів, комісій за надання кредиту та інших передбачених Договором платежів. Позичальник має право використовувати кошти в межах встановленого кредитного ліміту протягом строку дії Договору.

Відповідно до п. 5.6. Договору, такий укладається відповідно до вимог Закону України "Про електронну комерцію» шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Договір в електронній формі та його підписання сторонами шляхом використання електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений (підписаний) таким чином Договір прирівнюється до укладеного договору в письмовій формі.

Згідно з п. 9.7. Договору, якщо позичальником не сплачено/сплачено не в повному обсязі перший обов`язковий платіж/мінімальний обов`язковий платіж (платежі), за договором нараховується неустойка у розмірі, визначеному п. 2.2. Договору, починаючи з першого дня прострочки та закінчуючи датою оплати несплаченого/сплаченого не в повному обсязі першого обов`язкового платіжу/мінімального обов`язкового платежу (платежів) та неустойки.

Відповідно до п. 10.1.2. Договору, позичальник до моменту підписання Договору вивчив його умови та Правила надання коштів та банківських металів у кредит за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «СlickСredit», що розміщені на веб- сайті https://clickcredit.ua/informaciya, а його зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі. Позичальник підтверджує, що Договір уклався ним без нав`язування, відповідає його вільному вибору, намірам та інтересам, а інформація, надана кредитодавцем є зрозумілою та достатньою для прийняття усвідомленого рішення.

ОСОБА_1 був ідентифікований ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства. 30.12.2025 року о 13:35:45 год. на електронну пошту відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_2) було відправлено одноразовий ідентифікатор «053007».

Відповідно до платіжної інструкції № 8c115487-b026-428f-88d5-4da713bbc457 від 30.12.2025 року ОСОБА_1 на картку НОМЕР_1 отримав кредитні кошти в розмірі 3 000 грн..

Успішне проведення платіжної операції № 036869514197 про переказ коштів в розмірі 3 000 грн. на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 , стверджується Довідкою АТ «ЮНЕКС БАНК» (що діє в рамках договору про організацію переказу коштів на картки отримувачів № 3 від 21.03.2024 року).

Згідно листа № 20/05/26- 0864 від 20.05.2026 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок відповідача на підставі платіжної інструкції № 8c115487-b026-428f-88d5- 4da713bbc457 (кошти перераховані за посередництвом платіжної установи) перераховано кошти на виконання умов Договору кредиту № 6238783.

За розрахунком ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», загальна заборгованість ОСОБА_1 за Договором № 6238783 від 30.12.2025 року, станом на 20 травня 2026 року становить 11 769,50 грн., з яких: 3 000 грн. - тіло кредиту, 2 251,50 грн. - відсотки (за період з 30.12.2025 року по 18.03.2026 року, тобто в межах строку кредитування), 517,50- комісія, 6 000 грн. - неустойка.

25 лютого 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено Договір факторингу № 25/02/26, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі й до відповідача за договором кредиту № 6238783 від 30.12.2025 року на загальну суму 11 769 грн. за 124 днів прострочення виконання зобов`язань, про що свідчать дані з Реєстру прав вимог №7 від 20.05.2026 року.

За Розрахунком позивача, станом на 22.06.2026 року заборгованість ОСОБА_1 за Договором №6238783 від 30.12.2025 року не погашена, залишок якої складає 11 769 грн., з яких: 3 000 грн. - тіло кредиту, 2 251,50 грн. - відсотки, 517,50 грн.- комісія, 6 000 грн. - неустойка. Позивачем не проводилось будь яких донарахувань.

За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України, передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Зокрема, передбачено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтями 1046-1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частинами 1-3 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Статтями 525,526 ЦК України, визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За положеннями ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачем доведено укладення між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 договору кредитної лінії № 6238783 від 30.12.2025 року.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості по неустойці в розмірі 6 000 грн., суд зазначає наступне.

У розрахунку заборгованості, що наданий позивачем, вказана сума зазначена як пеня/неустойка.

Відповідно до положень ст.ст.549, 551 ЦК України, за якими неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У зв`язку з оголошенням воєнного стану на території України та погіршенням економічного становища України, значна кількість позичальників не взмозі платити по кредитних зобов`язаннях. У зв`язку з цим Верховною Радою України було ухвалено Закон України № 2120-IXП «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Відповідно до п. 18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку, і є чинним на даний час.

Беручи до уваги наведене, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) за кредитним договором не несе відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, з нього не може бути стягнуто нараховану неустойку за укладеним договором, тобто у період воєнного стану.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки - не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, є безпідставними, а тому в частині задоволення позову про стягнення неустойки в розмірі 6 000 грн. слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх часткове задоволення та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором кредитної лінії № 6238783 від 30.12.2025 року в сумі 5 769 грн., з яких: 3 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 2 251,50 грн. - заборгованість за відсотками (за період з 30.12.2025 року по 18.03.2026 року) та 517,50 грн. - заборгованість за одноразовою комісією.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Встановлено, що до матеріалів справи стороною позивача долучено договір №11-05/26/ФП про надання правничої допомоги від 11.05.2026 року, укладений між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Ю.О., витяг з акту №2-ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №11-05/26/ФП від 12.06.2026 року на суму 4 500 грн.., боржником якого є Процюк О.Є.

Представником позивача у прохальній частині позовної заяви заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500 грн. Водночас із долучених до позовної заяви документів убачається, що документально підтвердженими є витрати на правничу допомогу в розмірі 4 500 грн., отже вимоги позову та долучені докази узгоджених витрат на правничу допомогу є різними, а отже, підтверджено позивачем понесення витрат саме 4 500 грн..

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При цьому для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)). Такі ж висновки викладені в постанові Верховного Суду від 15 січня 2026 у справі № 681/947/24, постанові Верховного Суду 16 березня 2026 року у справі № 522/7662/23.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом із тим, з урахуванням положень процесуального закону щодо розподілу судових витрат, принципу пропорційності, а також того, що позовні вимоги були задоволені судом не в повному обсязі (49,01%), суд дійшов висновку, що витрати на надання професійної правничої допомоги підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з цим суд вважає обґрунтованим визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, у сумі 2 205,45 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково (49,01%), з відповідача на виконання вимог ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 304,84 грн..

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280-285,354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Задовольнити частково позовну зая ву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту та судових витрат.

Стягнути із ОСОБА_1 , ¬¬ ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_3 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851) заборгованість за договором кредитної лінії № 6238783 від 30.12.2025 року в розмірі 5 769 грн. (п`ять тисяч сімсот шістдесят дев`ять гривень), судовий збір в розмірі 1 304,84 грн. (одна тисяча триста чотири гривні 84 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 205,45 грн. (дві тисячі двісті п`ять гривень 45 копійок).

В решті задоволення вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 27 жовтня 2026 року.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА