Ухвала суду № 140976813, 27.10.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/2031/26

Провадження № 2-з/338/3/26

27 жовтня 2026 року селище Богородчани

Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Куценко О. О., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, який він має намір пред`явити до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смерекова Хата» про захист права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в :

26 жовтня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред`явлення. Заявник зазначає, що має намір звернутися до ТОВ «Смерекова Хата» з позовом про захист права власності на житловий будинок загальною площею 194,4 кв. м, АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3341435026040. Як осіб, які можуть отримати статус третіх осіб, указує ТОВ «Цикл Фінанс» та приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личука Тараса Володимировича.

В обґрунтування заяви посилається на те, що зазначений будинок належав йому на праві приватної власності та був переданий в іпотеку на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 07 серпня 2006 року, укладеним з Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль». Надалі право власності на будинок зареєстроване за ТОВ «Смерекова Хата» на підставі договору купівлі-продажу від 30 травня 2026 року, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 94, за яким продавцем виступало ТОВ «Цикл Фінанс», покупцем - ТОВ «Смерекова Хата». Заявник заперечує правомірність такого відчуження, посилаючись на недотримання порядку продажу предмета іпотеки, зокрема неотримання письмового повідомлення про намір його продажу.

Також заявник зазначає, що 02 вересня 2026 року представники ТОВ «Смерекова Хата» замінили замки на вхідних дверях будинку, обмеживши його доступ до будинку та особистих речей, на підтвердження чого посилається на матеріали звернення до органів Національної поліції, зареєстрованого в журналі єдиного обліку за № 6505 від 03 вересня 2026 року. Вважає, що існує ризик подальшого відчуження будинку, передання його в іпотеку, внесення до статутного капіталу юридичної особи або вчинення інших дій, які можуть ускладнити захист його права. Додатково посилається на характер господарської діяльності товариства та проходження заявником військової служби, що обмежує можливість особисто контролювати стан спірного майна. Просить накласти арешт на будинок та заборонити ТОВ «Смерекова Хата», державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно й іншим уповноваженим особам вчиняти дії, спрямовані на його відчуження, державну реєстрацію переходу права власності до інших осіб або встановлення щодо нього обтяжень.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з таких підстав.

Статтями 149, 150 ЦПК України передбачено можливість забезпечення позову до його пред`явлення, якщо невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів заявника. До передбачених законом заходів належать, зокрема, накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії та заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору. Обраний захід повинен бути співмірним із майбутніми позовними вимогами. Відповідно до частин шостої та восьмої статті 153 ЦПК України суд залежно від обставин може забезпечити позов повністю або частково, зазначивши підстави обрання відповідного заходу та вирішивши питання зустрічного забезпечення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22 визначила, що ключовими для вирішення питання про забезпечення позову є наявність спору, ризик незабезпечення ефективного захисту, співмірність обраного заходу та дійсна мета звернення заявника. Можливість застосування забезпечення не обмежується справами, рішення в яких підлягатимуть примусовому виконанню. Отже, суд має оцінити зв`язок запропонованого заходу з предметом майбутнього позову та співвіднести наслідки його застосування з можливими наслідками невжиття забезпечення, не вирішуючи при цьому спір по суті.

Із заяви та доданих документів убачається, що житловий будинок раніше належав ОСОБА_1 , був переданий ним в іпотеку, а надалі відчужений ТОВ «Цикл Фінанс» на користь ТОВ «Смерекова Хата», за яким зареєстровано право власності. Передання будинку в іпотеку передбачало можливість звернення стягнення на нього за наявності встановлених законом та договором підстав. Водночас заявник оспорює дотримання порядку продажу предмета іпотеки та повідомляє про намір звернутися з відповідним позовом. Правомірність звернення стягнення, дотримання умов відчуження будинку та наявність підстав для задоволення майбутнього позову підлягають перевірці під час розгляду спору по суті. При цьому слід зазначити, що застосування забезпечення позову на цій стадії не означає встановлення незаконності продажу або наявності у заявника права на повернення будинку.

Зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_1 має намір оспорити правомірність переходу права власності на зазначений житловий будинок до ТОВ «Смерекова Хата», що дає змогу визначити зв`язок заявленого заходу забезпечення з предметом майбутнього позову. Право власності на цей об`єкт зареєстроване за ТОВ «Смерекова Хата», яке за відсутності відповідних обмежень має можливість відчужити його іншій особі. Подальша зміна власника може зумовити необхідність зміни складу учасників справи, коригування позовних вимог, дослідження обставин набуття майна наступним набувачем або звернення з іншим позовом. З огляду на предмет майбутнього спору такі наслідки дають підстави для достатньо обґрунтованого припущення, що подальше відчуження будинку може істотно ускладнити захист права, на наявності якого наполягає заявник, у разі задоволення майбутнього позову.

Доказів підготовки товариством конкретного правочину щодо наступного відчуження будинку не надано, однак за характером цього спору їх відсутність сама по собі не усуває зазначеного ризику. У постанові від 21 травня 2025 року у справі № 757/11748/22-ц Верховний Суд відхилив доводи про необхідність обов`язкового надання доказів підготовки відчуження спірної нерухомості, врахувавши можливість власника розпорядитися нею та наслідки цього для судового захисту. У постанові від 16 вересня 2026 року у справі № 607/23291/25 Верховний Суд підтримав часткове забезпечення позову шляхом заборони дій щодо відчуження нерухомості, врахувавши, що зміна власника могла спричинити необхідність додаткових процесуальних дій і нових спорів, тоді як тимчасове обмеження розпорядження зі збереженням володіння та користування забезпечувало баланс інтересів сторін.

Посилання заявника на заміну замків і звернення до поліції характеризують наявність конфлікту щодо будинку, проте самі по собі не доводять підготовки його продажу та не є підставою для встановлення цією ухвалою порядку доступу до будинку або користування ним. Так само характер господарської діяльності товариства не доводить наміру відчужити конкретний об`єкт, а проходження заявником військової служби не звільняє його від обґрунтування необхідності забезпечення позову. Визначальними для висновку суду є предмет майбутнього спору, підтверджена реєстрація права власності за товариством і можливі наслідки подальшої зміни власника для ефективного судового захисту.

За цих обставин заборона державної реєстрації переходу права власності на спірний будинок безпосередньо пов`язана з предметом майбутнього позову та здатна запобігти зазначеному ризику. Цей захід входить до обсягу заявлених вимог, а його застосування у вужчому обсязі відповідає повноваженню суду забезпечити позов частково. Обмеження стосується одного індивідуально визначеного об`єкта та конкретної реєстраційної дії, не поширюється на інше майно товариства, не припиняє його господарської діяльності загалом, не передає будинок заявнику та не встановлює порядку користування ним. Негативні наслідки для товариства полягають у тимчасовому обмеженні можливості зареєструвати перехід права власності, тоді як невжиття заходу створює ризик ускладнення судового захисту через появу нового власника предмета спору. З урахуванням співвідношення цих наслідків суд визнає обраний захід співмірним.

Достатніх підстав для одночасного застосування всіх запропонованих заявником обмежень суд не встановив. Необхідність сукупного застосування арешту та інших заборон повинна випливати з обставин конкретного спору. У цьому випадку ризику подальшої зміни власника можна запобігти забороною державної реєстрації переходу права власності на будинок, а самостійної потреби в додатковому арешті та загальній забороні дій, спрямованих на його відчуження, за поданими матеріалами не встановлено. Виникнення нових прав та обтяжень щодо спірного майна за певних обставин також може ускладнювати судовий захист, однак заявлена заборона охоплює обтяження незалежно від їх виду, підстав виникнення та впливу на предмет майбутнього спору. Заява та додані документи не містять достатнього обґрунтування необхідності такого загального додаткового обмеження. Тому суд визнає достатнім на цій стадії запобігти державній реєстрації переходу права власності, а в решті заявлених заходів відмовляє. Це не перешкоджає повторному зверненню з належно обґрунтованою заявою в разі виникнення або виявлення обставин, які потребуватимуть додаткового забезпечення.

Застосована заборона має тимчасовий характер і не означає визнання за заявником права власності, незаконності договору купівлі-продажу чи неправомірності проведеної державної реєстрації. Для забезпечення можливості виконання майбутнього рішення суд вважає необхідним прямо визначити, що заборона не поширюється на державну реєстрацію прав на виконання судового рішення, яке набрало законної сили у справі за відповідним позовом заявника щодо цього будинку.

Вирішуючи питання зустрічного забезпечення, суд ураховує наявність у заявника зареєстрованого місця проживання в Україні, обсяг застосованого обмеження, яке не змінює порядку володіння та користування будинком, а також відсутність установлених обставин, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України. За таких умов необхідності застосування зустрічного забезпечення на цій стадії суд не вбачає. ТОВ «Смерекова Хата» не позбавлене права звернутися з відповідним клопотанням та обґрунтувати можливі збитки. Незазначення заявником пропозицій щодо зустрічного забезпечення не усуває обов`язку суду самостійно вирішити це питання. Верховний Суд у постанові від 06 травня 2026 року у справі № 991/8752/25 підтвердив, що відсутність таких пропозицій сама по собі не є підставою для скасування забезпечення, оскільки інша сторона зберігає право звернутися з відповідним клопотанням.

Оскільки заява подана до пред`явлення позову, заявнику належить роз`яснити обов`язок звернутися з відповідним позовом у десятиденний строк, передбачений частиною четвертою статті 152 ЦПК України, та наслідки його неподання.

Керуючись статтями 149-154, 157, 158, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред`явлення - задовольнити частково.

Забезпечити майбутній позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смерекова Хата» про захист права власності на нерухоме майно шляхом заборони державної реєстрації переходу права власності на спірний житловий будинок.

Заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, та іншим особам, уповноваженим законом здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити державну реєстрацію переходу права власності від Товариства з обмеженою відповідальністю «Смерекова Хата» (код ЄДРПОУ 45678062) до інших осіб на житловий будинок загальною площею 194,4 кв. м, АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3341435026040.

У задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову - відмовити.

Роз`яснити ОСОБА_1 обов`язок пред`явити відповідний позов протягом десяти днів із дня постановлення цієї ухвали. Неподання позову в установлений законом строк є підставою для скасування вжитих заходів забезпечення позову. Строк дії та скасування заходів забезпечення позову визначаються відповідно до статті 158 ЦПК України.

Ухвала є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження та відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали невідкладно направити для виконання відповідному суб`єкту державної реєстрації прав за місцезнаходженням нерухомого майна для реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно судового рішення про заборону вчинення визначених цією ухвалою реєстраційних дій.

Копії ухвали направити ОСОБА_1 , Товариству з обмеженою відповідальністю «Смерекова Хата», Товариству з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» та приватному нотаріусу Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуку Тарасу Володимировичу.

Заявник, в інтересах якого вжито заходів забезпечення позову: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Особа, щодо права власності якої встановлено обмеження: Товариство з обмеженою відповідальністю «Смерекова Хата», код ЄДРПОУ 45678062, місцезнаходження: вул. Василя Симоненка, буд. 16, кв. 21, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76006.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 27 жовтня 2026 року. Строк пред`явлення ухвали до виконання - 3 (три) роки з урахуванням установлених законом правил обчислення та переривання цього строку.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів із дня її складення. Учасник справи, якому ухвалу не вручено в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому ухвали. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя??