Ухвала суду № 140976300, 27.10.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4359/25

Провадження № 4-с/202/42/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:

головуючої судді - Бєсєди Г.В.

за участю секретаря Гриб А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Стоун Плент", заінтересовані особи: ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Дідківський Андрій Савелійович, на рішення приватного виконавця, -

В С Т А Н О В И В:

До Індустріального районного суду м. Дніпра звернувся представник товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Стоун Плент" адвокат Бузівська Н.М., заінтересовані особи: ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Дідківський Андрій Савелійович, зі скаргою на рішення приватного виконавця.

Адвокат Бузівська Н.М., яка діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент» обґрунтовує незаконність дій приватного виконавця невідповідністю визначеної вартості арештованого майна його дійсній ринковій вартості станом на дату проведення оцінки 26.08.2026.

Зокрема, скаржник вказує, що вартість запайщика надконвеєрного імпульсного нагріву НЗИ-700-Ш визначено в розмірі 35 880,00 грн, тоді як, за даними розміщеної в мережі Інтернет пропозиції щодо продажу аналогічного обладнання, його вартість становить 50 213,00 грн. Вартість транспортера горизонтального стрічкового ГТ-1 визначено в розмірі 52 000,00 грн, тоді як ціна аналогічного обладнання, наведена скаржником, становить 80 000,00 грн. Щодо дозатора вагового зі стрічковим живильником ВЛД-1К скаржник зазначає, що його було придбано за 240 000,00 грн, тоді як за результатами оцінки його вартість визначено в розмірі 207 480,00 грн.

На думку скаржника, наведені обставини свідчать про заниження вартості арештованого майна та порушення вимог частини третьої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої вартість майна боржника визначається за ринковими цінами, що діють на день її визначення.

Крім того, скаржник посилається на те, що зазначене обладнання використовується у виробничому процесі боржника як складові єдиного технологічного комплексу. Запайщик надконвеєрний імпульсного нагріву НЗИ-700-Ш забезпечує запаювання упаковки продукції, транспортер горизонтальний стрічковий ГТ-1 - її переміщення виробничою лінією, а дозатор ваговий зі стрічковим живильником ВЛД-1К подачу та дозування матеріалу. За твердженням скаржника, відокремлення зазначеного обладнання від виробничої лінії унеможливить її належне функціонування, призведе до порушення технологічного процесу, зупинення виробництва та виникнення збитків.

У зв`язку із цим скаржник вважає, що дії приватного виконавця щодо визначення вартості зазначеного майна порушують його майнові права як власника та не відповідають засадам законності, справедливості й співмірності заходів примусового виконання рішень, передбаченим статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження», а також положенням статей 317, 319, 321 Цивільного кодексу України щодо права власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном і непорушності права власності.

З огляду на викладене скаржник просить визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського Андрія Савелійовича у виконавчому провадженні № 80746425 по здійсненню оцінки майна, зазначеного у постанові від 31.07.2026:- Запайщик надконвеєрний імпульсного нагріву НЗИ-700-Ш. -Транспортер горизонтальний стрічковий ГТ-1 1 - Дозатор ваговий зі стрічковим живильником ВЛД-1К 1.

У запереченнях на скаргу приватний виконавець Житомирської області Дідківський А.С. просить відмовити в її задоволенні. Він вважає доводи скаржника необґрунтованими, а свої дії такими, що вчинені відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Щодо оцінки майна приватний виконавець зазначає, що вартість майна визначається за цінами, які діють на день проведення оцінки (стаття 57 Закону України «Про виконавче провадження»). Для оцінки арештованого майна (запайщика НЗИ-700-Ш, транспортера ГТ-1 та дозатора ВЛД-1К) він правомірно залучив суб`єкта оціночної діяльності. Твердження скаржника про невідповідність оцінки ринковим цінам, на думку приватного виконавця, є суб`єктивними, оскільки не підтверджені ні альтернативним звітом про оцінку майна, складеним відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ні рецензією на звіт, порядок складання якої передбачений статтею 13 цього Закону.

Щодо єдиного виробничого циклу приватний виконавець зазначає, що, відповідно до первинних документів постачальника (ТОВ «Пакувальні технології», видаткова накладна № 436 від 23.10.2024), кожна одиниця обладнання є самостійним рухомим майном з окремим заводським номером і власною ціною. Закон не забороняє звертати стягнення на окремі одиниці рухомого майна боржника. Така заборона можлива лише щодо невіддільних частин нерухомого майна або єдиного майнового комплексу в розумінні статті 191 Цивільного кодексу України, до яких спірне обладнання, на його думку, не належить.

Приватний виконавець стверджує, що арештоване майно не перебуває під арештом у кримінальному провадженні № 42022000000000455. На підтвердження він посилається на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18.09.2026 у справі № 757/49732/26-к, якою визначено перелік майна, на яке накладено арешт, і спірного обладнання в ньому немає.

Стягувач також направив письмові заперечення та вважає скаргу необґрунтованою з таких підстав.

Суб`єкт оціночної діяльності здійснює свою діяльність самостійно відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». За правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 13.11.2025 у справі № 757/10816/20, виконавець не наділений повноваженням ставити під сумнів об`єктивність проведеної оцінки або проводити оцінку майна на власний розсуд. Відповідальність за недостовірність чи необ`єктивність оцінки несе суб`єкт оціночної діяльності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 914/881/17).

Боржник не оскаржував постанову про опис та арешт майна, постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності та звіт про оцінку майна. У скарзі не зазначено, у чому саме полягає невідповідність дій приватного виконавця вимогам статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». Доказів невідповідності звіту про оцінку вимогам законодавства боржником не надано, що, відповідно до правової позиції Верховного Суду у справі № 499/1196/20, є самостійною підставою для відмови в задоволенні скарги.

Доводи про негативний вплив подальшого відчуження майна на виробничий процес не підтверджені належними та допустимими доказами. Боржником не обґрунтовано, яким чином відчуження обладнання, призначеного для фасування сипучих матеріалів у мішки вагою до 50 кг, може вплинути на виробництво гранітної щебеневої продукції. При цьому раніше боржник неодноразово зазначав, що його господарська діяльність не здійснюється з березня 2025 року.

Посилання боржника на те, що визначена вартість майна є нижчою за вартість, встановлену виробником, є безпідставним, оскільки виробником визначено ціни на нове обладнання, тоді як предметом оцінки було майно, що попередньо експлуатувалося. Зазначене відомо боржнику, відображено у звіті про оцінку та враховано оцінювачем при визначенні вартості майна.

Відповідно до частини 3 статті 451 ЦПК України, якщо оскаржувані дії вчинені відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. З наведених підстав стягувач просить відмовити в задоволенні скарги ТОВ «Юні Стоун Плент» про визнання незаконними дій приватного виконавця щодо оцінки майна, зазначеного у постанові від 31.07.2026, та розглянути скаргу за його відсутності.

У судові засідання представник товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Стоун Плент" адвокат Бузівська Н.М. не з`явився, причини неявки не повідомив.

Стягувач ОСОБА_1 та приватний виконавець Дідківський А.С. просив здійснювати розгляд скарги без їх участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, дослідивши матеріали скарги, доходить таких висновків.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, визначених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.

Як передбачено ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно, за загальними правилами чинних процесуальних кодексів, скарги на рішення, дії та бездіяльність службових осіб під час виконання судових рішень подаються за юрисдикцією того суду, який ухвалив судове рішення, що знаходиться на виконанні.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпра від 07 жовтня 2025 року у справі № 202/4359/25 позов ОСОБА_1 (надалі Позивач / Стягувач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент» (надалі Відповідач / Боржник) про стягнення заборгованості задоволено в повному обсязі та стягнуто з Відповідача суму основного боргу 134 000 грн., суму інфляційних витрат 1 906 грн., три проценти річних 609,87 грн., а всього: 136 515, 86 грн.

Вказане судове рішення залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 24.03.2026 у справі № 202/4359/25.

ОСОБА_2 13.04.2026 подав заяву та виконавчий лист у справі №202/4359/25 на виконання приватному виконавцю виконавчого округу Житомирської області Дідківському А. С.

14.04.2026 приватним виконавцем виконавчого о кругу Житомирської області Дідківським А. С. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 80746425.

У зв`язку з тим, що боржником - добровільно не було виконано судове рішення, приватним виконавцем в межах вимог Закону України «Про виконавче провадження» вживалися заходи примусового виконання по виконавчому провадженню №80746425, зокрема:

Боржник добровільно суму заборгованості стягувачу не сплатив. Декларацію про майно та доходи боржника у виконавчому провадженні не подав.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Дідківського А.С. від 31.07.2026 у зв`язку з невиконанням рішення суду описано та накладено арешт на майно: запайщик надконвеєрний імпульсивного нагріву НЗИ-700-Ш (було у використанні), транспортер горизонтальний стрічковий ГТ-1 (було у використанні), дозатор ваговий зі стрічковим живильником ВЛД-1К (було у використанні), що належить боржнику товариству з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент».

Постановою приватного виконавця Дідківського А.С. від 25.08.2026 призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання приватна фірма «Юрекс». Юридична консультація та майнова експертиза», який має сертифікат, виданий 16.05.2023 Фондом державного майна України, за № 308/2023, зобов`язано в строк до 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки) з питань визначення вартості описаного та арештованого майна боржника згідно постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 31.07.2026.

Приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Дідківським А.С. 03.09.2026 направлено товариству з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент» повідомлення щодо ринкової вартості описаного та арештованого майна, в якому зазначалось про проведену оцінку арештованого майна боржника, та повідомлено, що на дату оцінки 27.08.2026 вартість запайщика надконвеєрного імпульсивного нагріву НЗИ 700, складає згідно звіту про оцінку майна 35 800 грн., транспортер горизонтальний стрічковий ГТ-1 складає 52 000 грн., дозатор ваговий із стрічковим живильником ВЛД-1К складає 207 480 грн.

Звіт про оцінку складений приватною фірмою «Юрекс». Юридична консультація та майнова експертиза», який має сертифікат, виданий 16.05.2023 Фондом державного майна України, за № 308/2023.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад: обов`язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об`єктивності; розумності строків виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 15 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець приймає постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання. Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться у постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем. Експерт або спеціаліст зобов`язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності (частини перша-третя статті 20 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з частинами першою-третьою, п`ятою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18), від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16 (провадження № 14-187цс19), на які посилався заявник у касаційній скарзі, зробила висновок, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності (стаття 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Відповідно до частин першої, шостої статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

За положеннями статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовники оцінки повинні забезпечити доступ об`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним (замовником) необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Національний стандарт № 1 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

У пунктах 15, 16 Національного стандарту № 1 передбачено, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

Згідно з пунктом 52 Національного стандарту № 1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

У пунктах 50-55 Національного стандарту № 1 визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Національний стандарт № 2 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту № 2 з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади.

Згідно з пунктом 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється ознайомлення з об`єктом оцінки.

У пункті 51 Національного стандарту № 1 передбачено, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Згідно з пунктом 56 Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Суди мають враховувати, що суб`єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу.

Згідно з частиною четвертою статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

У статті 32 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачена відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, а згідно з частиною другою цієї статті оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Враховуючи викладене, чинним законодавством України передбачено підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема недостовірності чи необ`єктивності оцінки майна) ним своїх обов`язків.

Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Системний аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.

Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.

Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

Подібні за змістом висновки висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження № 12-18гс18), а також у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 168/828/16 (провадження № 61-21793св18), від 07 лютого 2024 року у справі № 607/12426/18 (провадження № 61-4767св23), від 10 вересня 2024 року у справі № 754/10703/22 (провадження № 61-9923св24).

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У даній справі, оцінка майна проводилася на виконання судового рішення, а тому приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Дідківський А.С. відповідно до вимог закону прийняв постанову про залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

У своїй скарзі представник ТОВ «Юні Стоун Плент» - адвокат Бузівська Н.М. посилається на те, що вказана вартість в оцінки рухомого майна не відповідає дійсності, ринкової вартості, посилаючись на сайти з продажу аналогічного майна, яке не було у використанні.

Однак, посилання на ціни з інтернет-оголошень, які є лише пропозиціями продавців, не підтверджують ринкової вартості саме цього майна на дату оцінки, оскільки не враховують технічного стану, ступеня зносу і строку експлуатації обладнання.

Боржник не довів достатніми та допустимими доказами, що ринкова вартість спірного майна, визначена суб`єктом оціночної діяльності, є заниженою.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов`язковим.

Тобто Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачає, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Отже рецензування звіту з оцінки є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, який у межах виконавчого провадження дозволяв швидко та ефективно захистити права боржника.

Водночас Закон України «Про виконавче провадження» не містить обов`язку приватного виконавця здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб`єктом оціночної діяльності.

Зазначене узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 826/6706/18 (провадження № К/9901/59534/18), від 27 серпня 2020 року у справі № 295/11078/14 (провадження № 61-2646св19), від 11 березня 2021 року у справі № 755/6875/18 (провадження № 61-8091св20), від 26 липня 2021 року у справі № 757/33710/14 (провадження № 61-6879св21), на які посилався заявник у касаційній скарзі.

Отже, приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Дідківський А.С. під час вчинення виконавчих дій щодо визначення суб`єкта оціночної діяльності, доручення йому подати звіт про оцінку майна та повідомлення сторін виконавчого провадження про вартість майна діяв у межах наданих йому повноважень, у порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.

Боржник ТОВ «Юні Стоун Плент» ознайомившись зі звітом про оцінку спірного майна, не скористався законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки - рецензуванням звіту з оцінки нерухомого майна.

Суд вважає, що скаржник не довів належними та допустимими доказами, що його права чи свободи як боржника були порушені діями приватного виконавця щодо організації і проведення оцінки спірного майна в межах виконавчого провадження.

Боржник не надав будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження доводів про негативний вплив подальшого відчуження майна на виробничий процес, та зазначені доводи не стосуються правильності визначення вартості, яка є предметом скарги, а характеризують можливі наслідки звернення стягнення на майно, що не є предметом скарги.

Згідно з частиною третьою статті 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на викладене суд доходить висновку про відмову у задоволенні вимог скарги, оскільки дії приватного виконавця щодо оцінки майна, в тому числі щодо повідомлення боржника про її результати, відповідали положенням частин першої-третьої, п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує ухвалу суду без її проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений відповідно до ч. 5, 9 ст. 268 ЦПК України, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, тобто датою ухвалення судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 20.10.2026, є дата складення повного судового рішення 27.10.2026.

Керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги представника товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Стоун Плент", заінтересовані особи: ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Дідківський Андрій Савелійович, на рішення приватного виконавця - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Г.В. Бєсєда