Рішення № 140976177, 27.10.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/3918/26

№ 2/688/2506/26

Рішення

Іменем України

(заочне)

27 жовтня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Козачук С.В.,

з участю секретаря судового засідання Міськової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача

12.08.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (далі - ТОВ «ФК «Процент») в системі «Електронний суд» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову посилається на те, що 09.11.2024 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «ФК «Процент» кредитний договір №22864 в електронній формі, відповідно до якого отримала кредит в сумі 8400 грн строком на 730 днів та зобов`язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування ним у розмірі 1% від суми кредиту, у строки і на умовах, передбачених цим договором. Свої зобов`язання ТОВ «ФК «Процент» виконало, перерахувало на платіжну картку ОСОБА_1 грошові кошти, а відповідач вчасно їх не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 51665,98 грн, що складається із заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 47465,98 грн та штрафу в розмірі 4200 грн. А тому, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №22864 від 09.11.2024 в розмірі 51665,98 грн та понесені судові витрати.

Представник ТОВ «ФК «Процент» у судове засідання не з`явився, адвокат Руденко К.В. в системі «Електронний суд» подав клопотання, у якому просив розгляд справи провести у його відсутності, позов підтримав в повному обсязі. У разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Позиція відповідача

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала, хоча про час, день та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 26.08.2026 відкрито провадження в справі, витребувано у АТ «ПУМБ» письмові докази та призначено судовий розгляд з викликом сторін об 11 год 30 хв 23.09.2026, який через неявку відповідача відкладено до 09 год 30 хв 27.10.2026.

27.10.2026 постановлено ухвалу про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надала, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження

Між сторонами виникли правовідносини щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Судом встановлено, що 09.11.2024 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «ФК «Процент» кредитний договір №22864, за умовами якого товариство зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в сумі 8400 грн на погоджений строк 730 днів шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом в строки, визначені цим договором.

Умовами кредитного договору передбачено, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, процентна ставка за користування кредитом 1% від суми кредиту за кожень день, річна процентна ставка 365%. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та застосовується у межах строку, передбаченого п.1.3 Договору (п.1.2 Договору). Орієнтовна загальна вартість кредиту 69720 грн. Невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, через мережу інтернет ТОВ «Фінансова компанія «Процент», які розмішені на сайті https://procent.com.ua.

Пунктом 1.6 Договору передбачено, що товариство переказує суми кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , що належить позичальнику.

Сума загального розміру кредиту та загальних витрат за кредитом, орієнтована реальна річна процентна ставка на дату кладення договору зазначена в Додатку №1 Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки за кредитним договором №22864 від 09.11.2024, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.3.3 Договору у випадку порушення строків повернення кредиту, встановлених цим договором, сторони погодили, що позичальнику встановлюється відповідальність за прострочення виконання грошового зобовязання відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України. Позичальник сплачує товаристу проценти за неправомірне користування грошовими коштами за процентною ставкою 1% (річна процентна ставка 365%) від суми несвоєчасно повернутих грошових коштів переданих позичальнику за цим договором (суми кредиту) за кожний день користування.

Згідно п.4.2 Договору нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня надання його позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у Додатку №1 цього договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства, зазначений у пункті 9 цього договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Даний договір укладається в інформаційно-комунікаційній системі на сайті https://procent.com.ua відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» (п.6.1 Договору).

Відповідно до п.8.1 Договору цей договір складено в електронному вигляді українською мовою, підписано позичальником з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором та електронним підписом із електронною позначкою часу та /або електронної печатки з електронною позначкою часу уповноваженою особою товариства. Договір створений та збережений в ІКС товариства, перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Підписуючи цей договір позичальник засвідчує, що до укладення договору уважно ознайомився з текстом Паспорту споживчого кредиту, Договору та Правилами, а також отримав від товариства інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на веб-сайті товариства, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання (п.8.2.1 Договору).

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) 140993, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 9 Договору «Реквізити та підписи сторін».

Згідно Додатку №2 до договору Інформаційного повідомлення позичальника ОСОБА_1 , остання підтвердила своє вільне волевиявлення на передання товариству або новому кредитору (у випадку відступлення права вимоги за договором) персональних даних, згідно переліку, зазначеному у даному повідомленні.

Згідно Додатку №3 до договору ОСОБА_1 повідомила товариству власні контактні номери телефонів, зазначивши номери: НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 .

З квитанції про виплату №43113-65196-11533 ТОВ «ПрофітГід» вбачається, що 09.11.2024 о 09:15:19 було успішно здійснено транзакцію виплати грошових коштів в сумі 8400 грн на картку отримувача НОМЕР_4 , вид операції: перерахування коштів за договором 22864 від 09.11.2024 на умовах фінансового кредиту.

Згідно повідомлення АТ «ПУМБ» від 07.09.2026 за №КНО-07.8.5/15802 БТ, картка № НОМЕР_5 до рахунку НОМЕР_6 емітована на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ).

Відповідно до умов Заяви №324278255 від 27.02.2024 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб клієнтом ОСОБА_1 було замовлено випуск картки МС World Debit_VIRTUAL, таким чином карта була емітована без фізичного випуску на пластиковому носії. Фінансовий номер, на який відправляється інформація на підтвердження здійснення операцій за вказаною платіжною карткою НОМЕР_2 .

Згідно виписки про рух коштів по рахунку № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) за період з 09.11.2024 по 14.11.2024 вбачається, що 09.11.2024 на рахунок відповідача було зараховано кошти в сумі 8400 грн.

Таким чином, ТОВ «ФК «Процент» свої зобов`язання по кредитному договору від 09.11.2024 виконало в повному обсязі, перерахуваши на платіжну картку відповідача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 8400 грн, а остання їх отримала.

В свою чергу, ОСОБА_1 належним чином зобов`язання за вищевказаним договором не виконувала, в результаті чого утворилась заборгованість, що станом на 02.07.2026 складає 60007,98 грн, з яких заборгованість за сумою кредиту становить 8342 грн, за несплаченими процентами за користування кредитом 47465,98 грн та заборгованість за штрафами 4200 грн, що також підтверджується детальним розрахунком заборгованості за кредитним договором №22864 від 09.11.2024.

Застосовані норми права

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

В силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Мотиви та висновки суду

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позов задовольнити частково з огляду на таке.

09.11.2024 між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №22864 у електронній формі в особистому кабінеті позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства. Відповідач підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, після чого їй були перераховані кошти в сумі 8400 грн шляхом переказу на картковий рахунок, що підтверджується письмовими доказами.

Отже, кредитний договір укладався дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи згідно з ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» в порядку, передбаченому Законом України «По електронну комерцію». Договір підписувався з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону, електронний підпис з одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор для укладення договору надсилається засобами зв`язку, зазначеними заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі.

Відтак, укладення договору у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі відповідача, оскільки саме ОСОБА_1 зареєструвалася в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, заповнила заявку встановленої форми на сайті позивача на отримання кредиту, повідомивши інформацію про власні прізвище ім`я та по батькові, дату народження, паспортні дані, податковий номер, контактні дані: адресу реєстрації та місця проживання, контактний номер мобільного телефону, номер банківської карти.

Окрім цього, відповідач ОСОБА_1 була вільною у виборі фінансової установи для отримання кредиту, а факт отримання коштів підтверджує вільне волевиявлення на вчинення правочину.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 2 і 3 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникло зобов`язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом.

Факт отримання грошових коштів відповідачем підтверджується наданою АТ «ПУМБ» випискою по рахунку ОСОБА_1 по картці № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) за період з 09.11.2024 по 14.11.2024, з якої вбачається, що відповідач отримав кредитні кошти в сумі 8400 грн.

З матеріалів справи також слідує, що у договорі сторони дійшли згоди щодо усіх істотних умов - розміру кредитних коштів, строку повернення кредитних коштів, розміру процентної ставки за користування кредитними коштами.

Зокрема, згідно п.1.2 кредитного договору №22864 від 09.11.2024 процентна ставка за користування кредитом 1% від суми кредиту за кожень день, річна процентна ставка 365%. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та застосовується у межах строку, передбаченого п.1.3 Договору.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що строк надання кредиту та строк дії договору становить 730 днів, з сплатою кредиту в кінці строку користування згідно Графіку платежів 09.11.2026.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 09.12.2024 по 02.07.2026, що нараховані відповідно до п.1.2 Договору за ставкою 1,00% за кожен день користування кредитом (365% річних) в розмірі 47465,98 грн відповідає умовам договору, є обґрунтованою та з урахуванням диспозитивності цивільного судочинства підлягає стягненню з відповідача.

Відповідачем доказів на підтвердження виконання умов договору та повернення заборгованості по сплаті процентів повністю суду надано не було. Суд враховує, що розрахунок заборгованості відповідачем ОСОБА_1 не оспорювався і доказів погашення кредитної заборгованості в повному обсязі відповідачем суду не подано.

Щодо вимог позивача про стягнення за кредитним договором №22864 від 09.11.2024 штрафу в розмірі 4200 грн, суд зазначає наступне.

З 24.02.2022 відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану.

15.03.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 61, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення за кредитним договором №22864 від 09.11.2024 штрафу в розмірі 4200 грн є необгрунтованими і до задоволення не підлягають.

За наведених обставин позов підлягає до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 09.12.2024 по 02.07.2026 в сумі 47465,98 грн.

Судові витрати

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів №1 від 24.07.2026.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 2445,94 грн (47465,98 грн становить 91,87% від 51665,98 грн; 91,87% від 2662,40 грн становить 2445,94 грн).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавенц проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц наголошено на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.)

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких підтверджується копією договору про надання юридичних послуг №03/06/2024 від 03.06.2024, актом приймання-передачі наданих послуг №145 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024; витягу з реєстру №1 від 30.04.2026 до акту приймання-передачі наданих послуг №145 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024, суд виходить з того, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній малозначній справі в розмірі 10000 грн не є співмірним з складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, часткового задоволення позову, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають становити 3000 грн, які слід стягнути з відповідача.

На підставі ст.ст. 204, 207, 525, 526, 626, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» за кредитним договором №22864 від 09 листопада 2024 року заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 09 грудня 2024 року по 02 липня 2026 року в сумі 47465 (сорок сім тисяч чотириста шістдесят п`ять) гривень 98 копійок, судовий збір в розмірі 2445 (дві тисячі чотириста сорок п`ять) гривень 94 копійки та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

В решті вимог позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», адреса місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, код ЄДРПОУ 41466388, рахунок IBAN: НОМЕР_8 , банк отримувач: АТ «Сенс Банк».

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Суддя: Світлана КОЗАЧУК