Рішення № 140974720, 26.10.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №333/2177/26

Номер провадження 2/676/3169/26

РІШЕННЯ

Іменем України

26 жовтня 2026 року

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Пилипенко І.О.,

за участю секретаря судового засідання Райтаровського В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янець-Подільський, Хмельницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначив, що 02.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №90235054, за умовами якого відповідачу наданий кредит у сумі 15 000 грн зі сплатою процентів за користування коштами. Зобов`язання за договором відповідач належним чином не виконала.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон плюс» був укладений договір факторингу № 28/1118-01. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон плюс» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги №154 від 05.10.2021 року за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлена право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі.

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу № 05/0820-01. ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання договору факторингу 2 підписали реєстр прав вимоги №9 від 30.05.2023 року до договору факторингу 2, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

11 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивачем укладено договір факторингу №11/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників від 14.07.2025 року за договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 29420,52 грн. Загальна сума заборгованості за кредитним договором складає 29420,52 грн, з яких: 13764,08 грн - заборгованість за кредитом, 15656,44 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитними коштами. Зазначену суму заборгованості позивач просив стягнути з ОСОБА_1 .

Рух справи.

Ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2026 року цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд до Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2026 року зазначена цивільна справа визначена судді Пилипенко І.О.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2026, за клопотанням представника позивача, витребувано у банка-емітента АТ КБ «Приватбанк» інформацію по рахунку відповідача ОСОБА_1

18.05.2026 року від представника відповідача адвоката Скользнєвої В.В. через систему електронний суд надійшов відзив на позову заяву, згідно якого предметом договору факторингу N 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року на момент його укладення не могло бути право будь-якої вимоги за неіснуючим на той час кредитним договором №990235054 від 02.06.2021 року, що в свою чергу виключає відступлення та набуття відповідного права вимоги за вказаним кредитним договором, як ТОВ "Таліон Плюс" згідно договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, так і в подальшому ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс", та ТОВ "ФК «ЕЙС» згідно договорів факторингу №05/0820-01від 05.08.2020 р. та №11/07/25-Е від 11.07.2025 р. У справі не доведено позивачем факту набуття останнім права вимоги до ОСОБА_3 . На час укладення 28.11.2018 договору факторингу № 28/1118-01 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" предмет правочину: право майбутньої вимоги мало бути визначене, проте жодної визначеної вимоги у ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" щодо ОСОБА_3 на момент укладення вказаного договору факторингу не існувало та сторони не могли передбачити, що в 02.06.2021р. ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" укладе договір №990235054 саме з відповідачем. На час укладення договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р. ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" не індивідуалізовано належним чином предмет правочину, а інформація щодо ОСОБА_3 як боржника, зазначена у реєстрі прав вимоги №154 від 05.10.2021 р. Оскільки ТОВ "Таліон Плюс" право вимоги відносно ОСОБА_3 як боржника у зобов`язанні, не набуло, таке право не могло було передане цим товариством спочатку ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" на підставі договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020р., а згодом 11.07.2025 р. на підставі договору факторингу № 11/07/25-Е ТОВ "ФК «ЕЙС». Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета спору.

28.11.2018 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу №28/1118-01. 05.10.2021 р. ТОВ «Манівео» передало ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги за кредитним договором відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №154 до Договору факторингу №28/1118-01. Однак долучений до матеріалів справи реєстр боржників не є належним чином оформленими. Реєстр боржників №154 до Договору факторингу №28/1118- 01 складається лише з трьох аркушів, у даному документі відсутній фрагмент тексту, інформація щодо відступлення права вимоги до відповідача за кредитним договором №990235054 від 02.06.2021 р. жодним чином не засвідчена підписами та печатками сторін, печатки з підписами сторін договору факторингу містяться на окремому аркуші. 05.08.2020 р. між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. Відповідно до Реєстру прав вимог №9 від 30.05.2023 р. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №990235054 від 02.06.2021р. 11.07.2025 р. між ТОВ «ФК» Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу №11/07/25-Е. Відповідно до Реєстру Боржників від 14.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_2 . Реєстр прав вимог №9 від 30.05.2023р. та Реєстр боржників №б/н від 14.07.2025 р. також не є належним чином оформленим з тих самих підстав, що і Реєстр боржників №154 від 05.10.2021р. до Договору факторингу №28/1118-01. Також просить суд зменшити судові витрати на правову допомогу заявлені позивачем, оскільки предмет спору не є складним, відсутня потреба у вивчені великого обсягу фактичних даних і процесуальних документів та це не займає значного затрату часу на їх виготовлення і побудову правової позиції. Заявлені витрати на професійну правничу допомогу є завищеними та необґрунтованим, а заявлений розмір є неспівмірним із витраченим часом та обсягом виконаних робіт.

Просить суд у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити в повному обсязі. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

20.05.2026 року від представника позивача через систему електронний суд надійшов відповідь на відзив, згідно якого пунктом 4.1. договору факторингу28/1118-01 від 28.11.2018, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. 05.10.2021 р. відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №154 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 27 452,29 грн. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. З урахуванням викладених обставин, можна зробити висновок, що сторони виконали умови договору факторингу №28/1118-01 належним чином, зокрема: підписали договір факторингу №28/1118-01; уклали відповідний реєстр прав вимоги та здійснили фінансування за відступлення прав вимоги відповідно до умов договору факторингу. Таким чином, право вимоги перейшло від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже право вимоги до Відповідача перейшло до ТОВ Таліон Плюс 05.10.2021, тобто після укладання Кредитного договору № 990235054 від 02.06.2021, реєстру прав вимоги до договору факторингу від № 28/1118-01 від 28.11.2018 р., до якого включено Кредитний договір №990235054 від 02.06.2021 укладено 05.10.2021, тобто через чотири місяці після укладення кредитного договору. Таким чином, на момент включення цього кредитного договору до реєстру, право вимоги вже існувало, а не є майбутнім, як помилково вважає відповідач. Додатковими угодами №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022 продовжено строк дії Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін.

Пунктом 2.1. Розділу 2 Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 29420,52 грн

11.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу №11/07/25-Е. Згідно п.1.2 Договору перехід від Клієнта (ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») до Фактора (позивача) право вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з Додатком №2. Відповідно до договору реєстр боржників це інформація, що стосується боржників, оформлена за формою, встановленою в відповідному додатку (форма реєстру боржників) до цього Договору. Таким чином, згідно витягу з Реєстру боржників від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 29420,52 грн. в договорах факторингу чітко визначено, що моментом набуття права вимоги є підписання Реєстру прав вимог або Реєстру боржників та Акту прийому-передачі реєстру позивач належним чином довів факт переходу права вимоги.

Вважає, що вартість виконаних представником відповідача робіт є завищеною, не відповідає критеріям обґрунтованості та розумності їх розміру у розумінні приписів частини третьої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, не є співмірною зі складністю справи, а відтак відповідні витрати підлягають перерозподілу з урахуванням вимог вищезазначеної норми. Таким чином, розподіляючи витрати, які відповідач поніс на професійну правничу допомогу, що наявні в матеріалах справи, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Таким чином, зазначені представником витрати на професійну правничу допомогу не є співмірними, а саме: не відповідають складності справи; не є співмірними з часом, витраченим адвокатом та надання відповідних послуг.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» в судовому засіданні позовні вимоги підтримала із підстав зазначених у позовній заяві та просила суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник адвокат Скользнєва В.В. в судове засідання не з`явилися, хоча про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином; у відзиві на позов представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 02.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладено договір №990235054 у формі електронного документа, за яким кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит на суму 15000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Відповідно до п. 1.2. договору кредит надається строком на 126 днів.

Згідно з п. 1.3. договору строк дії договору обчислюється з моменту його укладення сторонами та до закінчення строку на який надано кредит, але в будь-якому разі договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до п. 1.4. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 237,25 відсотків річних, що становить 0,65 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним (далі - «Дисконтна процентна ставка»).

Пунктом 1.5. договору передбачено що на умовах викладених в п. 1.6. договору, до відносин між сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50 відсотків річних, що становить 1,30 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним (далі - «Базова процентна ставка»).

Згідно із п. 1.6 договору умови нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів здійснений не пізніше строку вказаного в графіку платежів за цим договором. У разі прострочення будь-якого з платежів за цим договором умови про нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою починаючи з наступного дня що слідує датою платежу. У разі якщо позичальник погасить прострочену заборгованість за договором, умови у вигляді нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою застосуються знову, починаючи з наступного дня за днем повного погашення простроченої заборгованості.

Відповідно до п.1.7. договору повернення частини кредиту та всіх нарахованих процентів здійснюється раз в два тижні (кожні 14 днів) починаючи з першого тижня користування кредитом.

В пунктах 1.9, 1.10 та 1.11 розділу 1 передбачено, що проценти за користування кредитом в розмірі, передбаченому Договором, нараховуються за кожен день користування грошовими коштами, починаючи з першого дня користування кредитом, відповідно до суми кредиту, яка фактично знаходиться в користуванні у позичальника. У випадку не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов`язань позичальника, в тому числі з урахуванням скасування умови про нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою, при чому проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок суми кредиту. Всі нараховані проценти за користування кредитом мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів. При цьому сторони погодили, що кредитодавець за аналогією з порядком, визначеним в абз. 2 и. 1 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» надає позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в особистому кабінеті позичальника. Скасування умови про нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою та початок нарахування процентів за базовою процентною ставкою на умовах, викладених в цьому Договорі, не є зміною істотних умов цього Договору.

Згідно з п. 1.6.1. Договору за умови застосування до відносин між сторонами умов нарахування процентів за базовою процентною ставкою загальні витрати за кредитом складають 15218,28 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту складає 30218,28 грн.

Відповідно до п. 4.1. розділу 4 Договору невід`ємною частиною цього договору є Правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця www.moneyveo.ua.

Вказаний договір був підписаний ОСОБА_2 за допомогою одноразового ідентифікатора MNV959HN 02.06.2021 20:32:27.

У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 02.06.2021 року зазначені персональні дані позичальника ОСОБА_2 , дата укладення договору 02.06.2021 року, сума кредиту 15000 грн, строк кредиту 126 днів, номер карти позичальника 4149-60ХХ-ХХХХ-5268.

Факт перерахування коштів у сумі 15000 грн на вказану відповідачем у заявці на отримання грошових коштів в кредит банківську карту підтверджується витребуваною судом інформацією від акціонерного товариства КБ «ПриватБанк», відповідно до якої 02.06.2021 року на картку № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 були зараховано кредитні кошти в сумі 15000 грн.

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчувався 28 листопада 2019 року. Додатковими угодами укладеними між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» № 19 від 28 листопада 2019 року, № 26 від 31 грудня 2020 року, № 27 від 31 грудня 2021 року, № 31 від 31 грудня 2022 року, від № 32 від 31 грудня 2023 року строк дії договору № 28/1118-01 продовжено, зокрема до 31 грудня 2024 року.

Відповідно до умов договору № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до ТОВ «Таліон Плюс» від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшли права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі прав вимоги. Право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно з п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

У витязі з реєстру прав вимоги №154 від 05.10.2021 року під порядковим номером 376 зазначено боржника ОСОБА_2 , номер кредитного договору №990235054, дата кредитного договору 02.06.2021 року, заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 13764,08 грн, заборгованість по відсоткам 13688,21 грн, загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) 27 452,29 грн.

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчувався 04 серпня 2021 року. Додатковими угодами укладеними між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» №2 від 03.08.2021 року, № 3 від 30.12.2022 року строк дії договору № 05/0820-01 продовжено, зокрема до 30 грудня 2024 року. Предметом зазначеного договору факторингу є відступлення права вимоги, що зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, встановленому в відповідному додатку договору.

У витязі з реєстру прав вимоги №9 від 30 травня 2023 року під порядковим номером 6176 зазначено боржника ОСОБА_2 , номер кредитного договору 990235054, дата кредитного договору 02.06.2021 року, заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 13764,08 грн, заборгованість по відсоткам 15656,44 грн, загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) 29420,52 грн.

11 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали Договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до умов договору фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі божників, який формується згідно з додатком № 1 є невід`ємною частиною договору.

У витязі з реєстру боржників до договору факторингу №11/07/25-Е від 14 липня 2025 року під порядковим номером 5433 зазначено боржника ОСОБА_2 , номер кредитного договору 990235054, дата кредитного договору 02.06.2021 року, заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 13764,08 грн, заборгованість по відсоткам 15656,44 грн, загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) 29420,52 грн.

Актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №11/07/25-Е від 14 липня 2025 року, укладеним ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс», підтверджується прийняття фактором реєстру боржників в кількості 55036, після чого, з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу №11/07/25-Е від 11 липня 2025 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношення до боржників стосовно заборгованостей. Реєстр боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов договору факторингу №11/07/25-Е від 11 липня 2025 року, будь-яких зауважень до зазначеного реєстру немає.

Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором №990235054 від 5.10.2021 року, наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» сума до сплати станом на 05.10.2021 року ОСОБА_2 становить тіло кредиту 13764,08 грн та нарахованих відсотків 13688,21 грн.

Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором №990235054 від 5.10.2021 року, наданого ТОВ «Таліон Плюс» сума до сплати станом на 01.11.2021 року ОСОБА_2 становить тіло кредиту 13764,08 грн та нарахованих відсотків 15656,44 грн. в межах строку дії укладеного кредитного договору.

Відповідно до виписки з особового рахунка заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором №990235054 від 02.06.2021 року перед ТОВ «ФК «Ейс» складає 29420,52 грн, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту 13764,08 грн, прострочена заборгованість за процентами 15656,44 грн.

Згідно з частинами першою, третьою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У частині першій статті 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Положення частини першої статті 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Частиною першою статті 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Згідно з частиною другою статті 1078 ЦК України майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

За змістом ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 04.12.2018 (справа №10/5026/995/2012) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemoplusiurisadaliumtransferrepotest, quamipsehaberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

Дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення (постанова Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №755/15965/17).

У постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №905/306/17 сформовано висновок, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ч.ч. 1-4 ст. 12, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у справі №129/1033/13-ц від 18.03.2020, принцип змагальності передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Відповідно, цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

В судовому засіданні встановлено, що 02.06.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 уклали договір №990235054 шляхом використання позичальником електронного підпису, що визначено статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» та відповідає приписам частини першої статті 205 ЦК України. На виконання умов вказаного кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок відповідача, вказаний у заявці на отримання грошових коштів в кредит від 02.06.2021 року, грошові кошти в розмірі 15000 грн, що підтверджується платіжним дорученням та випискою з особового рахунку наданого акціонерним товариством КБ «ПиватБанк».

Зазначене свідчить про те, що первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, погодженому сторонами. Відповідач ОСОБА_2 належним чином умови договору не виконала сплативши лише 5121 грн., з яких: 1235,92 грн - тіло кредиту, 2758,08 грн відсотки, що підтверджується розрахунком заборгованості.

З розрахунку заборгованості встановлено, що проценти нараховані у межах строку кредитування та за умовами, визначеними договором, що не оспорювалось відповідачем, а також не спростовано обставин отримання та використання нею кредитних коштів та розміру заборгованості, зазначеного в наданому позивачем розрахунку.

Відповідно до п. 1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» право вимоги означає всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Розділом 4 вказаного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги. Згідно з п. 4.1. право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.

Укладання договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до виникнення кредитних правовідносин з боржником ОСОБА_2 не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки відповідні правочини є дійсними, а право вимоги по кредитному договору передані на підставі реєстрів, оформлених належним чином.

Витяг з відповідного реєстру про передачу права вимоги, наявний у матеріалах справи, є належним доказом передачі відступленого права вимоги у спірних правовідносинах, оскільки умовами договору передбачалося, що перехід права вимоги здійснюється в момент підписання реєстру права вимоги.

Такі ж умови зазначено і в договорах факторингу, укладених між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а також між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс».

Отже, умови зазначених договорів передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Такі умови договорів не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов`язки. Крім того, додатковими угодами, строк дії договорів факторингу було продовжено, водночас умовами договору передбачалося, що перехід права вимоги здійснюється в момент підписання реєстру права вимоги. Реєстри про передачу права вимоги, наявні у матеріалах справи, були складені та підписані уже після укладення ОСОБА_2 кредитного договору.

Враховуючи викладене, ТОВ «ФК «Ейс» у встановленому законом порядку набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №990235054 від 02.06.2021 року.

З оглядну на викладене, суд приходить до висновку про доведеність позивачем обставин щодо відступлення права грошової вимоги за кредитним договором від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс», і, відповідно, до наступних кредиторів.

При цьому суд ураховує, що при визначенні дійсності вимоги підлягають застосуванню норми ст. 204 ЦК України, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, поки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Наведене відповідає сталій позиції Верховного Суду, зокрема, сформованій у справах №916/1171/18 від 16.04.2019, №910/8682/18 від 14.11.2018, №904/8978/17 від 30.08.2018.

Оскільки у справі відсутні докази недійсності переданих вимог за кредитними зобов`язаннями, тому відповідні договори факторингу є чинними, і підлягають виконанню сторонами.

Посилання представника відповідача у відзиві на неможливість передачі майнової вимоги, яка на час укладення договору факторингу не ідентифікована, суперечать положенням ст. 1078 ЦК України.

Таким чином, аналізуючи викладенні обставини, суд прийшов до висновку, що позивачем доведено наявність боргу по тілу кредиту в розмірі 13764,08 грн. та правові підстави для нарахування процентів у розмірі 15656,44 грн., розмір розрахунку яких відповідає умовам кредитного договору.

З матеріалів справи вбачається, що товариство в позовній заяві просило відшкодувати понесені витрати на правничу допомогу в суді в розмірі 7 00 грн.

Відповідно до статті 133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат.

Частинами другою-четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат необхідно:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

На підтвердження надання правової допомоги, позивачем надано договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 р., протокол погодження вартості послуг, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги від 20.08.2025 року, копію акту прийому-передачі наданих послуг від 22.08.2025 р. на суму 7000 грн., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 19.10.2018р., довіреність від 11.08.2025 року.

Представник відповідач у своєму відзиві просила зменшити витрати на правничу допомогу, оскільки сума витрат на правничу допомогу є явно завищеною, не відповідає складності справи, обсягу фактично виконаних робіт та не є співмірною із ціною позову.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачені такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи вказані у статтях 137, 141 ЦПК України критерії.

Предметом позову ТОВ «ФК «Ейс» є стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 в загальному розмірі 29420,52 грн, яка є незначною. Підготовка представником ТОВ «ФК «Ейс» позову не вимагали аналізу великого обсягу документів та значних затрат часу.

Враховуючи наведені обставини, предмет спору, складність справи, виходячи із засад реальності та співмірності, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» підлягає стягненню 5 000 грн. витрат на правничу допомогу в суді.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором № 990235054 від 02.06.2021 року у розмірі 29 420,52 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»(ЄДРПОУ 42986956) судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя І.О. Пилипенко