Рішення № 140974578, 26.10.2026, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа №: 671/1576/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року Волочиський районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М.,

з участю секретаря судового

засідання Кошонько Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Волочиську цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість яка виникла за договором № 100300762 від 07.07.2025 в розмірі 20805 грн. 86 коп., та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 13000 грн. 00 коп.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 07.07.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір № 100300762 про надання коштів на умовах споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями. Відповідно до умов договору, ТОВ «Мілоан» надає позичальнику грошові кошти в сумі 4000 грн. 00 коп., а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Вказує, що 29.12.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу № 29-12/2025/Т, за яким ТОВ «Мілоан» відступило права вимоги, а ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги за первинними договорами в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «Мілоан», визначеними в Реєстрі боржників, у тому числі, за даним договором факторингу ТОВ «Факторинг Партнерс» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «Факторинг Партнерс» за кредитним договором № 100300762 від 07.07.2025. Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором № 100300762 від 07.07.2025 становить 20805 грн. 86 коп., а саме: 3990 грн. 00 коп. - заборгованість по тілу, 2551 грн. 70 коп. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 3600 грн. 00 коп. заборгованість за процентами, 8000 грн. 00 коп. пеня, 2664 грн. 00 коп. комісія.

Враховуючи вкладене, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості та судові витрати по сплаті судового збору.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Представник позивача у позові просив проводити розгляд справи у його відсутності, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, в силу ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається таким, що повідомлений про час та місце слухання справи належним чином, суд вважає за можливе справу слухати у його відсутності.

Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду позивача по справі, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 07.07.2025 ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит № 100300762, шляхом обміну електронними повідомленнями. Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 830032 (а.с. 18-23).

Згідно із умовами договору, сума кредиту 4000 грн. 00 коп., строк кредиту - 360 днів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 02.07.2026 (дата остаточного погашення заборгованості). Загальні витрати позичальника за кредитом складають 14149.40 грн. Денна процентна ставка складає: (14149.40 грн. / 4000.00 грн.) / 360 днів * 100% = 0.98%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 2663.17 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 18149.40 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, денна процентна ставка та орієнтована реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема здійснить періодичні платежі в останній день кожного розрахункового періоду (дату платежу) відповідно до Графіку платежів. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню, зокрема у випадку часткового дострокового погашення заборгованості, прострочення виконання або несвоєчасного виконання ним зобов`язань та в інших випадках, крім тих, коли законодавством прямо вимагається таке оновлення.

Також, 07.07.2025 відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором 126556 паспорт споживчого кредиту (а.с. 47-48).

Так, ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 4000 грн. 00 коп. шляхом їх перерахування на картку позичальника, що підтверджується листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» (а.с. 72).

29.12.2025 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір факторингу № 29-12/2025/Т, за яким ТОВ «Мілоан» відступило права вимоги, а ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги за первинними договорами в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «Мілоан», визначеними в Реєстрі боржників, зокрема й за цим договором факторингу ТОВ «Факторинг Партнерс» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «Факторинг Партнерс» за кредитним договором № 100300762 від 07.07.2025 (а.с. 8-10).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 100300762 від 07.07.2025, станом на 09.07.2026 у позичальника ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 20805 грн. 86 коп., а саме: 3990 грн. 00 коп. - заборгованість по тілу, 2551 грн. 70 коп. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 3600 грн. 00 коп. заборгованість за процентами, 8000 грн. 00 коп. пеня, 2664 грн. 00 коп. комісія за обслуговування.

Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч. 3-6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В силу п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1, ч. 3 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі ст. 514 ЦПК України.

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); дарування (частина друга статті 718 ЦК України); факторингу (глава 73 ЦК України).

Відповідач з власної волі уклав договір позики на визначених умовах кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами.

Враховуючи вищевказаний договір відступлення прав вимоги, суд вважає, що ТОВ «Факторинг Партнерс» є належним позивачем щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 100300762 від 07.07.2025.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач довів факт порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені кредитним договором № 100300762 від 07.07.2025, зокрема: 3990 грн. 00 коп. - заборгованість по тілу, 2551 грн. 70 коп. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 3600 грн. 16 коп. заборгованість за процентами.

Щодо вимоги про стягнення пені, суд зазначає наступне.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за пенею в розмірі 8000 грн. 00 коп.

Законом України №2120-ІХ від 15.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України було доповнено пунктом 18, відповідно до якого визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 18.10.2023 в справі № 706/68/23 зазначив, що з аналізу положень п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Законом № 4643-IX затверджено Указ Президента України від 20.10.2025 року № 793/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» 14.07.2025 № 468/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (з відповідними змінами), строк дії воєнного стану в Україні продовжується.

На підставі викладеного, відсутні підстави для стягнення з відповідача пені в розмірі 8000 грн. 00 коп., оскільки вона нарахована позивачем у період дії в Україні воєнного стану.

Щодо вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту, і підписуючи договір, відповідач погодився з розміром комісії за отримання кредитних коштів.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зроблено висновок, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними, відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на викладене, оскільки позивачем не надано доказів переліку послуг, за які ним нараховувалася комісія за обслуговування кредитної заборгованості, такі вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не надано, а відтак суд вважає доведеною наявність заборгованості відповідача перед позивачем, у зв`язку із чим відповідно до вимог наведеного чинного законодавства ТОВ «Факторинг Партнерс» вправі ставити вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Тому, враховуючи погоджені сторонами договору позики умови кредитування, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме - з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором № 100300762 від 07.07.2025 в розмірі 10141 грн. 86 коп. (3990 грн. 00 коп. - заборгованість по тілу, 2551 грн. 70 коп. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 3600 грн. 16 коп. заборгованість за процентами).

Щодо вирішення питання про судові витрати та витрати пов`язані із правничою допомогою, суд виходить з наступного.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2662 грн. 40 коп. (а.с. 1).

У зв`язку із тим, що позов задоволено частково, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог слід стягнути 1297 грн. 92 грн. сплаченого судового збору.

Разом з тим, відповідно ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За положеннями ст. ст. 133, 137 ЦПК України, учасник справи має право на відшкодування лише професійної правової допомоги наданої адвокатом.

Згідно із нормами ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, серед іншого, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності фізичних осіб, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних осіб у судах під час здійснення цивільного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19).

02.07.2024 року між ТОВ «Факторинг Партнерс» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» було укладено договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 (а.с. 36-38).

01.06.2026 між ТОВ «Факторинг Партнерс» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» підписано заявку на надання юридичної допомоги № 138 (а.с. 42).

Згідно із витягом з акту № 38 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026, вартість наданих послуг адвокатським об`єднанням складає: 4000 грн. 00 коп. надання усної консультації, 9000 грн. 00 коп. складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (а.с. 43).

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку, що стороною позивача доведено реальність витрат на правову допомогу, що об`єктивно вбачається з матеріалів справи, проте позовні вимоги суд задовольняє частково, в розмірі 10141 грн. 86 коп., що складає 48,75% від ціни позову, а тому з відповідача необхідно стягнути витрати на правову допомогу у процентному відношенні до задоволеної частини позовних вимог, що становить 6337 грн. 50 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 533, 610-612, 625, 629, 1046, 1048-1050, 1054 ч.1 ЦК України, ст. ст. 3, 11-13 «Про електронну комерцію», ст. ст. 4, 12, 13, 81, 128, 141, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором про споживчий кредит № 100300762 від 07.07.2025 в розмірі 10141 грн. 86 коп. (3990 грн. 00 коп. - заборгованість по тілу, 2551 грн. 70 коп. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 3600 грн. 16 коп. заборгованість за процентами), а також судові витрати в розмірі 1297 грн. 92 коп. судового збору та 6337 грн. 50 коп. витрат на правничу допомогу, а всього 17777 грн. 28 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення через суд першої інстанції, який його ухвалив, шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про учасників справи:

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521; код ЄДРПОУ 42640371).Відповідач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Повне судове рішення складено 26 жовтня 2026 року.

Суддя О.М.Бабій