Рішення № 140974561, 26.10.2026, Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" жовтня 2026 р. Справа № 608/2289/26

Номер провадження2/608/1284/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Коломієць Н. З.

з участю секретаря Смаглій О. Р.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Чорткові справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до відповідача ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно. В позовній заяві вказали, що після смерті батька позивачів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилось спадкове майно у вигляді нерухомого майна, а саме: гараж, що розташований по АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, площею 0,0025 га, кадастровий номер 6125510100:01:001:0078, цільове призначення якої для будівництва індивідуальних гаражів, що розташована по АДРЕСА_1 . Однак в оформленні спадкових прав нотаріусом їм було відмовлено, оскільки спадкодавець ОСОБА_5 перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 (з 07 квітня 1998 року по 04 травня 2011 року), а тому, на думку нотаріуса, гараж та земельна ділянка, набуті за час перебування у шлюбі, можуть належати спадкодавцю та його колишній дружині на праві спільної сумісної власності подружжя..

Позивачі просять суд наступне.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , у рівних частках, по 1/3 частці за кожним право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на гараж, загальною площею 19,7 кв. м, що розташований по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , у рівних частках, по 1/3 частці за кожним, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку площею 0,0025 га, кадастровий номер 6125510100:01:001:0078, цільове призначення якої для будівництва індивідуальних гаражів, що розташована по АДРЕСА_1 .

Представник позивачів, адвокат Калінніков М. О., в підготовче засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без сторони позивача, позов підтримує, просить задоволити.

Відповідач ОСОБА_4 в підготовче засідання не з`явилася, подала письмову заяву про слухання справи у її відсутності та визнання позову.

Оскільки відповідач визнає позов, тому суд ухвалює рішення у підготовчому засіданні, що відповідає вимогам ч.3 ст.200 Цивільного процесуального кодексу України та без фіксування судового процесу, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Розглянувши позовну заяву, врахувавши думку учасників процесу, які не з`явилися в підготовче судове засідання, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

За положеннями ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За положеннями ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п.1 ч.2 ст.16 цього Кодексу).

За положеннями ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .

Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме: гараж, що розташований по АДРЕСА_1 , та земельна ділянка, площею 0,0025 га, кадастровий номер 6125510100:01:001:0078, цільове призначення якої для будівництва індивідуальних гаражів, що розташована по АДРЕСА_1 .

Згідно даних приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Усик Г. Я., 23 квітня 2018 року заведено спадкову справу № 126/2018 до майна померлого ОСОБА_5 . Заповіту спадкодавець не залишав.

Відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли троє його дітей спадкоємців першої черги за законом: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Інших спадкоємців немає.

27 грудня 2018 року спадкоємцям видано свідоцтво про право на спадщину за законом на частку належної спадкодавцю квартири.

З метою оформлення спадкових прав на гараж та земельну ділянку позивачі звернулися до приватного нотаріуса Усик Г. Я., однак в оформленні права власності в цілому на вказане спадкове майно позивачам було відмовлено. Відмову мотивовано тим, що спадкодавець ОСОБА_5 перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 (з 07 квітня 1998 року по 04 травня 2011 року), а тому, на думку нотаріуса, гараж та земельна ділянка, набуті за час перебування у шлюбі, можуть належати спадкодавцю та його колишній дружині на праві спільної сумісної власності подружжя. У зв`язку з цим нотаріус рекомендував позивачам вирішити спірне питання в судовому порядку, що підтверджується листом приватного нотаріуса Усик Г. Я. від 28 січня 2019 року.

Проте вказане спадкове майно (гараж та земельна ділянка) є особистою приватною власністю спадкодавця ОСОБА_5 з наступних підстав.

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України (надалі СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Тлумачення статті 60 СК України дозволяє зробити висновок, що законом встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим зазначена презумпція може бути спростована, і один з подружжя (його правонаступники) може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку; тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того, хто її спростовує.

Частиною 1 статті 57 СК України передбачено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є, зокрема: майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто (пункт 3). Крім того, згідно з частиною 6 статті 57 СК України суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Гараж та земельна ділянка були придбані спадкодавцем ОСОБА_5 на підставі договорів купівлі-продажу від 21 грудня 2004 року, посвідчених приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Лесейко С. В. (реєстрові № 5130 та № 5132 відповідно), тобто у період, коли спадкодавець та відповідач ОСОБА_4 вже фактично припинили шлюбні відносини, проживали окремо, не вели спільного господарства та побуту, а їхній шлюб мав формальний характер (шлюб у подальшому розірвано 04 травня 2011 року). Вказане нерухоме майно придбане виключно за особисті кошти спадкодавця. За таких обставин гараж та земельна ділянка не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а становлять особисту приватну власність спадкодавця в силу пункту 3 частини 1 та частини 6 статті 57 СК України, а тому в повному обсязі (в цілому) входять до складу спадщини після його смерті.

Право власності спадкодавця на вказане майно підтверджується наступними письмовими доказами.

Гараж цегляний, загальною площею 19,7 кв. м, позначений на плані літерою «А», належав спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 21.12.2004, реєстровий № 5130, зареєстрованого у Чортківському обласному комунальному міжрайонному бюро технічної інвентаризації 28.01.2005 (реєстраційний номер об`єкта 8566294, номер запису 54 в книзі 1), що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 28.01.2005 № 6351704.

Земельна ділянка, площею 0,0025 га, кадастровий номер 6125510100:01:001:0078, цільове призначення для будівництва індивідуальних гаражів, належала спадкодавцю на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 791264, виданого Чортківською міською радою Тернопільської області 02.09.2005 та зареєстрованого 02.09.2005, виданого на підставі договору купівлі-продажу від 21.12.2004, реєстровий № 5132.

Крім того, згідно зі статтею 120 Земельного кодексу України та статтею 1225 Цивільного кодексу України до особи, яка набуває право власності на будівлю або споруду (у тому числі в порядку спадкування), переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені та яка необхідна для їх обслуговування. Земельна ділянка з кадастровим номером 6125510100:01:001:0078 призначена для будівництва та обслуговування гаража, а тому її юридична доля слідує за гаражем і вона переходить до спадкоємців гаража.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» судам звернуто увагу, що згідно з пунктом 3.1 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою (стаття 392 ЦК України). Згідно з пунктом 3.3 цього Листа у випадках відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем суди правомірно задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 182 ЦК України право власності на нерухомі речі підлягає державній реєстрації. Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до пункту 5 статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статей 15,16 ЦК України, статті 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних прав, свобод чи інтересів у спосіб, передбачений законом або договором. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п. 1 ч.2 ст. 16 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги щодо спадкування майна спадкодавця та задоволення позовних вимог, визнавши за позивачами право власності на вказане майно.

Відповідно до ч.1 ст. 142 Цивільного процесуального кодексу України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки, відповідач позов визнав у підготовчому судовому засіданні, тому на виконання вимог закону, суд повертає позивачу, який сплатив судовий збір, з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову.

На підставі ст. ст. 25, 30, 346, 1222, 1261, 1268 Цивільного кодексу України та керуючись ст. ст. 4, 12, 76, 81, 89, 142, 200, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , жителів АДРЕСА_2 , до ОСОБА_4 (реєстрація місця проживання не встановлена) про визнання права власності на спадкове майно, задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , у рівних частках, по 1/3 частці за кожним право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на гараж, загальною площею 19,7 кв.м, що розташований по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , у рівних частках, по 1/3 частці за кожним, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку площею 0,0025 га, кадастровий номер 6125510100:01:001:0078, цільове призначення якої для будівництва індивідуальних гаражів, що розташована по АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, код ЄДРПОУ 37977599, що розташоване за адресою: поштовий індекс 46000, бульвар Шевченка, 39, м. Тернопіль, повернути зі спеціального фонду Державного бюджету України ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , 50 відсотків судового збору за квитанцією АТ «ПУМБ» № KDMZ-3Z88-U3ZE від 03 серпня 2026 року на суму 2554,49 гривень, що становить 1277 (одну тисячу двісті сімдесят сім) гривень 25 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з оригіналом

Суддя:/підпис/

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/2289/26

Рішення набирає законної сили « » р.

Суддя: Н. З. Коломієць

Копію рішення видано « » року

Секретар: