Ухвала суду № 140973665, 26.10.2026, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 638/2901/25

Провадження 6/552/674/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026 м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючий суддя Дюміна Н.О.

при секретарі Сакун О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів", представник заявника Футорян Світлана Миколаївна, за участю заінтересованих осіб: стягував Акціонерне товариство «Таскомбанк», боржник ОСОБА_1 , про заміну сторони у виконавчому провадженні,-

В С Т А Н О В И В:

14.10.2026 заявник ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернувся до Київського районного суду м.Полтави із заявою за про заміну сторони у виконавчому провадженні.

В обґрунтування заяви посилався на те, що 20.05.2025 Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у справі № 638/2901/25 позовні вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. 29.06.2026 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № НІ/11/35-Ф, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 601/4340764-CK від 5 лютого 2018р., укладеним між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Просить замінити стягувача Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» у виконавчому листі № 638/2901/25, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованості за кредитним договором № 601/4340764-CK від 5 лютого 2018р., на його правонаступника ТОВ «ФК «ЄАПБ».

В судове засідання представник заявника ТОВ «ФК «ЄАПБ» не з`явився, у заяві про заміну сторони виконавчого провадження, судові засідання просив проводити за відсутності представника заявника.

В судове засідання представник АТ «ТАСКОМБАНК» не з`явився, про дату час і місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, шляхом направлення судового виклику на електронну адресу.

В судове засідання боржник ОСОБА_1 не з`явився, надав суду заперечення, відповідно до яких просив відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому листі у справі № 638/2901/25. На обґрунтування заперечень зазначив, що Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 20 травня 2025 року у справі № 638/2901/25 задоволено позов АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 601/4340764-CK від 05 лютого 2018 року. Станом на 13 червня 2026 року сума, яка підлягала стягненню за судовим рішенням, 14 493,31 грн, була ним сплачена. Права вимоги за договором факторингу перейшли до заявника не раніше 29 червня 2026 року. Але на цю дату АТ «ТАСКОМБАНК» вже не належало право вимоги.

Згідно ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача у виконавчому листі).

Згідно із ч. 2ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 20.05.2025 року у справі №638/2901/25 позовні вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за заявою-договором № 601/4340764-СК від 05 лютого 2018 року в розмірі 13 870,51 грн. та судовий збір у сумі 622,80 грн.

Задовольняючи вимоги позивача частково, суд першої інстанції зазначив, що у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором №601/4340764-СК від 05.02.2018 року, укладеним між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 , утворилась заборгованість за наданим кредитом, яка станом на 23.01.2025 року становить 53 949 грн. 80 коп., в тому числі: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) у розмірі 35 869 грн. 97 коп., заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочена) у розмірі 18 079 грн. 83 коп.

У даному спорі судом встановлено, що сторонами у заяві-договорі №601/4340764-СК від 05.02.2018 року не було погоджено умов договору щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, а отже нарахування до сплати відповідачем відсотків у розмірі 18 079,83 грн. є безпідставним.

Оскільки підписана відповідачем 05.02.2018 року заява-договір №601/4340764-СК, згідно якої ОСОБА_1 отримав в АТ «Таскомбанк» кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, не містить положень щодо обов`язку сплати відсотків за користування кредитом, то кошти, які відповідач сплачував в рахунок погашення кредиту, необхідно зарахувати як сплату тіла кредиту за договором.

З огляду на зазначене, заборгованість за договором №601/4340764-СК від 05.02.2018 року у відповідача становить 13 870,51 грн., що є заборгованістю за тілом кредиту.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2026 року рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 20 травня 2025 року у цивільній справі №638/2901/25 залишене без змін.

13 червня 2026 року о 21 годині 47 хвилин боржник перерахував на рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ «ТАСКОМБАНК», грошові кошти в сумі 13 870,51 грн з призначенням платежу: «Добровільне виконання рішення суду у справі № 638/2901/25 для повного погашення заборгованості перед АТ «ТАСКОМБАНК»» (платіжна інструкція АТ КБ «ПриватБанк», код документа 9418-1783-9702-2803, унікальний ідентифікатор СЕП (UETR) 81ad2c22-4270-4094-b45b-1d67faae37da).

13 червня 2026 року о 21 годині 50 хвилин боржник перерахував на рахунок НОМЕР_2 , отримувачем за яким є АТ «ТАСКОМБАНК» (код ЄДРПОУ 09806443), грошові кошти в сумі 622,80 грн з призначенням платежу: «Сплата судового збору. Справа № 638/2901/25.» (платіжна інструкція АТ КБ «ПриватБанк», код документа 8418-1786-3724-0060, унікальний ідентифікатор СЕП (UETR) dba4d6b7-fe58-4fb5-b7f9 6e38c8a1c2b0).

Сплачені 13 червня 2026 року суми в сукупності становлять 14 493,31 грн і відповідають розміру заборгованості та судового збору, стягнутих рішенням суду від 20 травня 2025 року.

29 червня 2026 року між АТ «ТАСКОМБАНК» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № НІ/11/35-Ф. Відповідно до пункту 2.1 договору факторингу клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Пунктом 2.3 договору факторингу визначено, що відступлення права вимоги та його перехід від клієнта до фактора відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі Реєстру прав вимог, але не раніше здійснення оплати фактором.

Акт прийому-передачі Реєстру прав вимоги за договором факторингу підписано 29 червня 2026 року; того ж дня ТОВ «ФК «ЄАПБ» здійснило оплату за договором факторингу (платіжна інструкція № 24400 від 29 червня 2026 року).

Таким чином, права вимоги за договором факторингу перейшли до заявника не раніше 29 червня 2026 року. Відповідно до визначення терміна «Борг», наведеного в пункті 1.1 договору факторингу, до боргу включаються сума основної заборгованості, нараховані та несплачені проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі станом на дату відступлення прав вимоги. Згідно з підпунктом 2.5.4 пункту 2.5 договору факторингу фактор прийняв на себе ризики, пов`язані з припиненням прав вимоги, зокрема у разі встановлення після дати відступлення прав вимоги факту їх припинення.

У витязі з Реєстру прав вимог (додаток № 1 до договору факторингу) щодо боржника (порядковий номер 3694) зазначено: заборгованість за тілом кредиту 35 869,97 грн, за відсотками 4 209,32 грн, пеня (штрафи) 400,00 грн, загальна сума боргу 40 479,29 грн, кількість днів прострочення 2 407, стадія судового провадження «судовий етап». Відомостей про рішення суду у справі № 638/2901/25, присуджену ним суму та її сплату боржником 13 червня 2026 року витяг не містить.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 ЦК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У розумінні положень статті 519 ЦК України недійсною є вимога, яка не має правової підстави: зокрема, яка ґрунтується на нікчемному правочині або оспорюваному правочині, що був визнаний судом недійсним до чи після відповідного відступлення; яка не належала первісному кредитору або на момент відступлення вже припинилася. Недійсність вимоги є вадою предмета договору, яка не може вплинути на дійсність самого договору.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 серпня 2023 року у справі №910/19199/21 (провадження № 12-45гс22), зазначила, що право вимоги у зобов`язанні є майновим правом, яке має цивільну оборотоздатність та може вільно відчужуватись з урахуванням обмежень, встановлених нормами глави 47 ЦК України. Відступлення права вимоги (цесія), яке може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни, - це сам факт заміни особи в зобов`язанні, який є правовим результатом відповідного договору. Цесія не є окремим самостійним договором. Отже, положення ЦК України (зокрема, про відступлення права вимоги) повинні застосовуватись саме до відповідного договору (купівлі-продажу, дарування, міни тощо), правовим результатом якого є цесія. Зокрема, при оцінці правових наслідків відступлення недійсного права вимоги.

У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. Саме в цьому сенсі слід говорити про відсутність розпорядчого ефекту такого договору: оскільки відповідного права вимоги не було, то передати його покупець не зміг.

Отже, сама лише недійсність вимоги не зумовлює недійсності відповідного договору між первісним кредитором та новим кредитором. Недійсність вимоги зумовлює відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором. У таких випадках передання недійсної вимоги за правовою природою є невиконанням чи неналежним виконанням договору, за яким було відчужено недійсну вимогу.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимог (додаток № 1 до договору факторингу) щодо боржника ОСОБА_1 , порядковий номер 3694, зазначено: заборгованість за тілом кредиту 35 869,97 грн, за відсотками 4 209,32 грн, пеня (штрафи) 400,00 грн, загальна сума боргу 40 479,29 грн, кількість днів прострочення 2 407, стадія судового провадження «судовий етап».

Однак під час судового розгляду було встановлено, що рішення суду у справі №638/2901/25 про стягнення заборгованості за заявою-договором № 601/4340764-СК від 05 лютого 2018 року виконане, суми, присуджені до стягнення, боржником сплачені, а отже права вимоги не існує взагалі.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження не відповідає змісту ст.442 ЦПК України, ст.ст.512,514ЦК України та ст.15 Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин суд вважає, що заяву про заміну стягувача слід залишити без задоволення.

Керуючись п.1ч.1ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів", представник заявника Футорян Світлана Миколаївна, за участю заінтересованих осіб: стягував Акціонерне товариство «Таскомбанк», боржник ОСОБА_1 , про заміну сторони у виконавчому провадженні відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасники справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Суддя Н.О.Дюміна