Рішення № 140971439, 27.10.2026, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/976/26

Провадження № 2/499/735/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

заочне

27 жовтня 2026 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області в складі: судді Тимчука Руслана Миколайовича за участю секретаря судового засідання Дуди І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Іванівка Одеської області справу №499/976/26 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, яка не заявляє самостіи?них вимог щодо предмета спору Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради, служба у справах дітей Одеської міської ради про надання дозволу на реєстрацію місця проживання неповнолітньої дитини без письмової згоди батька,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи.

Позивачка звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 , треті особи, яка не заявляє самостіи?них вимог щодо предмета спору Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради, служба у справах дітей Одеської міської ради про надання дозволу на реєстрацію місця проживання неповнолітньої дитини без письмової згоди батька та просить надати їй ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), законному представнику ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дозвіл на здійснення реєстрації місця проживання дитини за місцем реєстрації матері ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 без згоди батька - ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог позивачка послалася на наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками - ОСОБА_4 . Дитина з народження проживає разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою, виданою Петровірівською сільською радою Березівського району Одеської області № 286/02-19 від 22.06.2026 року. Згідно довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач бажає проживати разом із донькою у м. Одесі у квартирі, яка належить їй на праві власності за своїм місцем реєстрації та зареєструвати місце проживання дитини, у зв`язку з чим позивач звернулась до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради для подачі заяви про реєстрацію місця проживання доньки - ОСОБА_5 .

16.06.2026 року Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради відмовив позивачу у реєстрації місця проживання доньки, оскільки відсутня згода відповідача на проведення вказаних дій як батька.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у даній справі. Цього ж дня ухвала про відкриття провадження у справі була направлена учасникам справи. Крім того, відповідачу була направлена копія позовної заяви разом з доданими до неї документами. Також відповідачу був визначений п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у встановлений судом строк відзив не подав. У судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв клопотань не надавав.

Судові виклики та повідомлення про дату судового засідання відповідач не отримав, до суду кореспонденція повертається з відміткою (адресат відсутній за вказаною адресою).

Проте відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомлені відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що судове поштове відправлення (судова повістка) направлялося за адресою за місцем реєстрації відповідача (згідно адресної довідки), а згідно позначки працівника вручити поштове відправлення не представляється можливим, так як адресат відсутній за вказаною адресою, тому у суду є підстави розцінювати, що особа повідомлена про час розгляду справи.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Суд визнає неявку відповідача з неповажних причин.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»).

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, про що постановлено ухвалу суду.

Представник Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради просили справу розглядати у їх відсутність та надали письмові пояснення, у задоволенні позову просили відмовити, так як позивачем обрано не той спосіб захисту права.

Представник служби у справах дітей Одеської міської ради просили справу розглянути у їх відсутність з врахуванням найкращих інтересів дитини.

Дослідивши письмові матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог суд приходить до висновку, що наявні законні підстави для задоволення позову виходячи з наступного.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.

Дитина з народження проживає разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою, виданою Петровірівською сільською радою Березівського району Одеської області № 286/02-19 від 22.06.2026 року.

Згідно довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач бажає проживати разом із донькою у м. Одесі у квартирі, яка належить їй на праві власності за своїм місцем реєстрації та зареєструвати місце проживання дитини, у зв`язку з чим позивач звернулась до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради для подачі заяви про реєстрацію місця проживання доньки - ОСОБА_5 .

16.06.2026 року Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради відмовив позивачу у реєстрації місця проживання доньки, оскільки відсутня згода відповідача на проведення вказаних дій як батька.

Відповідач по справі відзив на позов не подавав, свої заперечення суду не повідомив, доводи позивачки не спростував та доказів зворотнього не долучав.

Норми права, застосовані судом:

Згідно з ч. 1 ст. 242 ЦК України батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Згідно статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Згідно з частиною першою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Вимогами статей 6, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено обов`язок протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Реєстрація місця проживання і зняття з місця реєстрації особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Пунктом 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 2 березня 2016 року № 207 передбачено, що у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Відповідно до п. 2.3 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом МВС України 22 листопада 2012 року № 1077, відомості про дітей віком до 14 років, місце проживання яких реєструється з батьками, вноситься до заяви одного з них. При проживання батьків за різними адресами для реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним з батьків надається письмова згода з батьків та довідка територіального підрозділу або адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС за місцем його проживання про те, що дитина не зареєстрована разом з ним. У разі якщо місце проживання другого з батьків зареєстровано в межах обслуговування адміністративно-територіальної одиниці територіального підрозділу, яким розглядається заява про реєстрацію місця проживання дитини, інформація перевіряється цим територіальним підрозділом або надається адресно-довідковим підрозділом відповідного територіального органу ДМС.

Пунктом 3.3 Порядку передбачено, що у разі реєстрації місця проживання батьків за однією адресою при знятті з реєстрації одного з батьків разом з дитиною/дітьми до 14 років другий з батьків надає письмову згоду на зняття дитини/дітей з реєстрації місця проживання.

Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У постанові Верховного Суду від 20 лютого 2020 року по справі № 711/1435/19 зроблено висновок про те, що у випадку наявності будь-якої правової колізії, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, що стосуються інтересів дитини, з урахуванням положень статті 3 Конвенції «Про права дитини», пріоритети повинні надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Місце проживання дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресом.

Згідно частин 1 та 3 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Мотиви суду.

Суд вважає, що відсутність реєстрації місця проживання малолітньої дитини суперечить інтересам дитини та обмежує реалізацію її прав, гарантованих Конституцією та законами України, зокрема, права на освіту, охорону здоров`я та соціальний захист.

Отже, судом встановлено, що дитина сторін, не має встановленого законом зареєстрованого місця проживання, згоду відповідача на реєстрацію місця проживання дитини позивачка отримати не може, а відсутність такої згоди порушує право дитини на вільний вибір місця проживання.

Суд, оцінив докази за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для повного задоволення позову, оскільки позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження необхідності надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без письмової згоди батька, що відповідає найкращим інтересам дитини, з огляду на те, що обов`язок забезпечення реєстрації місця проживання дитини покладається на обох батьків.

Щодо судових витрат.

Відповідно ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з такого та беручи до уваги, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі суд приходить до висновку про необхідність стягнення судового збору з відповідача на користь позивачки у розмірі 1331,20 гривень.

Керуючись ст. 3, 4, 10 - 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 280-283 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, яка не заявляє самостіи?них вимог щодо предмета спору Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради, служба у справах дітей Одеської міської ради про надання дозволу на реєстрацію місця проживання неповнолітньої дитини без письмової згоди батька задовольнити.

Надати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), законному представнику ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дозвіл на здійснення реєстрації місця проживання дитини за місцем реєстрації матері ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 без згоди батька - ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 1 331, 20 грн на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Одеського апеляційного суду через Іванівський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяРуслан ТИМЧУК