Ухвала суду № 140970836, 27.10.2026, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/375/20

провадження № 6/492/151/26

УХВАЛА

Іменем України

27 жовтня 2026 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Варгаракі С.М.,

при секретарі судового засідання Богдан А.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», первісний стягувач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», боржниця ОСОБА_1 , заінтересована особа: Арцизький відділ державної виконавчої служби у Болградському районі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (далі ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС») звернулося до суду з заявою, в якій просить суд замінити первісного стягувача Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі ПАТ КБ «Приватбанк») на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у виконавчому листі № 492/375/20, виданого Арцизьким районним судом Одеської області.

В обґрунтування заяви посилається на те, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н, згідно з яким останній було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі, та встановлений графік повернення їх. ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконувала, у зв`язку з чим ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості. В подальшому позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено та на виконання рішення Арцизьким районним судом Одеської області видано виконавчий лист. 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором ОСОБА_1 . На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 65045156 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. 22 лютого 2022 року державним виконавцем ВДВС вищевказане виконавче провадження було завершено, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі виконавчого листа немає. Враховуючи вищенаведене, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» просило замінити стягувача у виконавчому листі та видати дублікат виконавчого листа.

Представник заявника, первісний стягувач, представник заінтересованої особи про дату, час та місце розгляду заяви про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа повідомлялися належним чином, однак в судове засідання не з`явилися, але в силу частини 3 статті 442 ЦПК України їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Боржниця про дату, час та місце судового розгляду заяви про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа у виконавчому провадженні повідомлена належним чином, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, проте вона повернулася до суду без вручення адресату з довідкою АТ «Укрпошта» - «адресат померла».

09 жовтня 2026 року на виконання ухвали суду про витребування доказів з Арцизького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на адресу суду надійшла належним чином завірена копія актового запису про смерть № 528 від 08 листопада 2023 року, складеного Арцизьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд, розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 22 серпня 2025 року між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено договір факторингу № 8-22-8/2025, відповідно до якого ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» замінило АТ КБ «Приватбанк», як кредитора (стало новим кредитором) та до ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 (а.с. 100-104).

Як вбачається з акту № 5 приймання-передачі реєстру боргових зобов`язань, витягу з реєстру боргових зобов`язань № 5 від 10 вересня 2025 року АТ КБ «Приватбанк» відступило ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», а ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» набуло право вимоги заборгованості, в тому числі за кредитним договором б/н щодо боржниці ОСОБА_1 (а.с. 106, 107-108).

22 лютого 2022 року виконавчий лист № 492/375/20, виданий Арцизьким районним судом Одеської області 05 серпня 2020 року було повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 116).

З копії актового запису про смерть № 528 від 08 листопада 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Щодо заміни стягувача суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами частини 4 статті 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, а відтак припиняється і цивільна процесуальна дієздатність.

Відповідно до частини 9 статті 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Боржник як учасник цивільної справи за заявою про заміну сторони виконавчого провадження, має володіти цивільною процесуальною правоздатністю. Разом з тим, за правилами статті 25 ЦК УКраїни, цивільна правоздатність особи припиняється у момент її смерті. За таких обставин, не може замінено стягувача у виконавчому провадження у якому помер боржник. При цьому, слід розрізняти правонаступництво у матеріальних правовідносинах та процесуальне правонаступництво.

Так, за змістом статті 55 ЦПК України процесуальне правонаступництво у цивільній справі допускається у разі, коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі. Процесуальне правонаступництво це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

В силу частини 1 статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Тобто, процесуальне правонаступництво між відповідачем та його спадкоємцями у порядку статті 55 ЦПК України допускається, якщо на момент відкриття провадження у справі цивільна правоздатність відповідача не припинилася.

Заяву про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа подана до суду 27 серпня 2026 року, в той час, як боржник ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, і договір факторингу, на підставі якого заявник просить замінити стягувача, укладено після смерті боржника, та без встановлення та залучення правонаступників померлого боржника.

Отже, спадкоємці померлого на момент подачі цієї заяви до суду не є процесуальними правонаступниками у цій справі, а наявність правонаступництва у матеріальних правовідносинах має вирішуватися за заявою, заявленою безпосередньо з зазначенням спадкоємців боржника.

При цьому суд зазначає, що з наданих матеріалів не вбачається наявність боржника, оскільки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20 смерть боржника слід розглядати як вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження. Велика Палата Верховного Суду вважає, що статтями 55 та 442 ЦПК України, виходячи з їх системного тлумачення, передбачено заміну сторони виконавчого провадження (у разі її смерті) правонаступником.

У разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні у строки, визначені статтею 1281 ЦК України.

Доказів на підтвердження того, що стягувач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вчиняв дії щодо заміни боржника правонаступником, у матеріалах справи відсутні.

Суд вважає, що оскільки боржник ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до укладання договору факторингу від 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», тому на момент переходу права вимоги в силу статті 25 ЦК України цивільна правоздатність ОСОБА_1 припинилася, як і припинилася її цивільна процесуальна дієздатність.

Суд, керуючись правовими висновками, викладеними у пунктах 47-58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2025 року у справі № 369/13444/20 (провадження № 14-52цс25), вважає, що оскільки на момент укладання договору факторингу від 22 серпня 2025 між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» первісному кредиторові не належало право вимоги до боржника ОСОБА_1 на момент його відступлення через її смерть та припинення цивільної правоздатності, так само як і на момент звернення до суду із цією заявою припинена цивільна процесуальна дієздатність боржника, тому вимога ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну сторони не є дійсною (чинною).

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для заміни сторони стягувача на підставі договору факторингу від 22 серпня 2025 року, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

Щодо видачі дублікату виконавчого листа

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень (стаття 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Як вже зазначалось вище, 22 лютого 2022 року виконавчий лист № 492/375/20, виданий Арцизьким районним судом Одеської області 05 серпня 2020 року було повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 116).

З відкритої інформації, що міститься в АСВП встановлено, що виконавче провадження № 65045156 з примусового стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованості завершено, що свідчить що викнавчий лист № 492/375/20 від 05 серпня 2020 року повторно не пред`являвся стягувачем для примусового виконання стягувачем.

Після повернення виконавчого листа стягувачеві, ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією актового запису про смерть № 528 від 08 листопада 2023 року.

З наданих до заяви документів вбачається, що оригінал виконавчого листа № 492/375/20 від 05 серпня 2020 року зберігався в архівному приміщенні АТ КБ «ПриватБанк» , яке було знищено 05 жовтня 2025 року.

Відповідно до підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року по справі № 419/310/12 (провадження № 61-13084св21) зроблено висновок, що: «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року по справі № 196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) зроблено висновок, що: «аналіз пункту 17.4. розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10».

За приписами частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина 1 статті 519 ЦК України).

Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц та від 16 жовтня 2018 року у справі № 914/2567/17, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У справах про визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.

У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

Верховний Суд у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 755/15965/17 зазначив, що дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається.

Встановлено, що на момент укладання Договору факторингу № 8-22-08/2025, а саме 22 серпня 2025 року, за яким було відступлено ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» право вимоги АТ КБ «ПриватБанк» за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором, укладеним між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_1 померла.

Крім того, на момент укладання договору факторингу, первісний кредитор АТ КБ «ПриватБанк» всупереч частині 1 статті 517 ЦК України не передав новому кредиторові ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, а саме, викнавчий лист № 492/375/20 від 05 серпня 2020 року.

Суд не приймає до увагу довідку та матеріали, які свідчать проте, що виконавчі листи, які зберігались в архіві АТ КБ «ПриватБанк» був знищений з незалежних від банку причин 05 жовтня 2025 року, оскільки виконавчий лист № 492/375/20 від 05 серпня 2020 року, банк як первісний кредитор повинен був передати новому кредитору - ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» в момент укладання договору факторингу № 8-22-08/2025, а саме 22 серпня 2025 року.

За таких обставин, зважаючи на те, що боржник помер до укладання договору факторингу № 8-22-08/2025, тобто його правоздатність припинена, правонаступники померлого боржника не встановлені, первісний кредитор не надав документи, які засвідчують право вимоги (оригінал виконавчого листа), суд приходить до висновку про відсутність дійсної вимоги (суб`єктивного права) у первісного кредитора, а відтак і відсутність підстав для видачі дубліката виконавчого листа.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», первісний стягувач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», боржниця ОСОБА_1 , заінтересована особа: Арцизький відділ державної виконавчої служби у Болградському районі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа.

Керуючись статтями 10, 55, 442 ЦПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», первісний стягувач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», боржниця ОСОБА_1 , заінтересована особа: Арцизький відділ державної виконавчої служби у Болградському районі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому наявної ухвали суду.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Варгаракі С.М.