Рішення № 140970218, 27.10.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2129/26

Провадження № 2/357/3541/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Сомок О. А. ,

при секретарі Пугач В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2026 року позивач ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» звернулося через підсистему «Електронний суд» до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з неї заборгованість за договором про надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту №000201122765 від 26.11.2020 у загальному розмірі 21373,17 грн, судовий збір у сумі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 7000,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 26.11.2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Форза» та ОСОБА_1 укладено догові в електронній формі на умовах Пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту (далі - Оферта), що опублікована на веб-сайті www.forzacredit.com.ua, підписана електронним цифровим підписом ТОВ «Фінансова компанія «Форза» та акцептована гр. ОСОБА_1 , 26.11.2020, шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. З, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України) Заяви-формуляра про акцептування оферти №000201122765 від 26.11.2020 про прийняття пропозиції ТОВ «Фінансова компанія «Форза» укласти Договір про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту на визначених умовах.

Кредитодавець свої зобов`язання щодо надання грошових коштів виконав у повному обсязі, перерахувавши кошти на платіжну картку позичальника.

Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, чим допустив істотні порушення умов договору, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

30.0.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Форза» та ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» укладено договір факторингу №20210630-Ф/2, згідно якого право вимоги за договором позики №000201122765 від 26.11.2020 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф». На момент відступлення права вимоги заборгованість ОСОБА_1 по кредиту склала 8286,70, яка складається з: 5329,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 2957,70 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

У зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за Договором позики, станом на 09.02.2026 заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 21373,17 грн з яких: 5329,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 2957,70 грн ззалишок заборгованості по процентам за користування, 11990,25 грн залишок заборгованоситі по простроченим процентам за користування кредитом по за межами строку дії договору (нараховано новим кредитором, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України), 1096,22 грн інфляційне збільшення.

Оскільки відповідач добровільно не виконує взяті на себе кредитні зобов`язання, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики №000201122765 від 26.11.2020 у розмірі 21373,17 грн, та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Станом на дату подання позову до суду, заборгованість за договором відповідачем не погашена.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Сомок О.А.

17.03.2026 ухвалою суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача та відповідач не з`явились були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК)), в судове засідання не з`явилися без поважних причин, а представник позивача не заперечував проти проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження судом постановлено проводити заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами і ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з тим, що сторони не з`явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

26.11.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Форза» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 000201122765, на суму 5329,00 грн за цим Договором Кредитор зобов`язується надати Позичальнику в користування грошові кошти (кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п. 2. Договору, цей Договір укладений у відповідності до вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ЗУ «Про споживче кредитування», Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», інших законодавчих актів України, а також Внутрішніх правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ФК «Форза», затверджених Наказом ТОВ «ФК «Форза» № 20 від 06.10.2020 (надалі по тексту Правила).

Відповідно до п. 3.1. Договору Товариство на умовах цього Договору та Правил надає Клієнту грошові кошти у сумі 5329,00 грн, а клієнт в свою чергу зобов`язується повернути грошові кошти у встановлений цим Договором строк 30 днів та сплатити проценти згідно відсоткової ставки за кожен день користування, визначеної п. 5.3. даного Договору. Кредит надається Позичальнику на визначені ним особисто цілі.

Відповідно до п. 3.2. Договору, сторони погодили, що Клієнту відповідно до умов цього Договору немає необхідності укладати договори щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту.

Відповідно до п. 4.1. Договір та зміни до нього укладаються в письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів одноразовим/мережевим ідентифікатором). У випадку оформлення Договору чи здійснення інших дій, пов`язаних із його виконанням в онлайн-режимі на Офіційному сайті Товариства, за допомогою засобів електронного зв`язку, електронні документи, оформлені і підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 року, вважатимуться такими, що мають рівну юридичну силу з документами, складеними на паперовому носієві і підписаними власноручним підписом.

Відповідно до п. 4.2. Договір припиняється в разі його фактичного виконання сторонами у строк, передбачений Договором, в разі дострокового погашення Позичальником заборгованості або в разі відмови Позичальника від Договору.

Відповідно до п. 4.3. Договору, клієнт зобов`язаний погасити Заборгованість не пізніше останнього дня дії Договору, зазначеного у Розділі 5 цього Договору.

Відповідно до п. 4.4. Договору, сторони мають право внести зміни до умов Договору, що визначені частиною 1 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», за взаємною згодою Сторін, шляхом підписання відповідної додаткової угоди до цього Договору.

Відповідно до п. 4.5. Підписанням цього Договору Клієнт погоджується з тим, що внесення змін до Правил можливе на умовах, зазначених у відповідному розділі Правил.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора o280374e.

Як зазначає позивач на підтвердження виконання первісним кредитором своїх зобов`язань за договором позики №000201122765 від 26.11.2020 надано довідку про ідентифікацію яка складена первісним кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Форза» в якій зазначено, що 26.11.2020 первісним кредитором було успішно здійснено переказ коштів в 5329,00 грн, на картку № НОМЕР_1 .

30.06.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Форза» та ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» укладено договір факторингу №20210630-Ф/2, згідно якого право вимоги за договором позики №000201122765 від 26.11.2020 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф».

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 09.02.2026 до договору факторингу №20210630-Ф/2 від 30.06.2021, позивач набув право грошової вимоги до відповідача на заборгованість по тілу кредиту у сумі 8286,70 грн, яка складається з: 5329,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 2957,70 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Із розрахунку заборгованості складеного ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» вбачається, що загальна заборгованість за договором позики №000201122765 від 26.11.2020 станом на 09.02.2026 становить 21373,17 грн з яких: 5329,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 2957,70 грн заборгованість по строковим процентам за користування кредитом, 11990,25 грн залишок заборгованоситі по простроченим процентам за користування кредитом по за межами строку дії договору, 1096,22 грн інфляційне збільшення.

Позивач діючи в межах своїх прав, самостійно визначає обсяг та склад позовних вимог, що підлягають до стягнення, в зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 21373,17 грн з яких: 5329,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 2957,70 грн заборгованість по строковим процентам за користування кредитом, 11990,25 грн залишок заборгованоситі по простроченим процентам за користування кредитом по за межами строку дії договору, 1096,22 грн інфляційне збільшення.

Матеріали справи не містять доказів погашення зазначеної вище простроченої заборгованості відповідачем.

Мотиви з яких виходить суд, застосування норм права, що регулюють дані правовідносини та висновки суду

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.4, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до цього Закону, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на основі кредитного договору, які врегульовані главою 71 Цивільного кодексу України «Позика. Кредит. Банківський вклад».

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною першою ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Окрім того, п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Отже, первісний кредитор повинен передати новому кредитору в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

З матеріалів справи суд встановив, що спірні правовідносини стосуються наявності у позивача права вимоги до відповідача у справі щодо стягнення заборгованості за договором позики.

За твердженням позивача таке право вимоги ним набуте на підставі договору факторингу, укладеного з первісним кредитором.

Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження заявлених позовних вимог ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» надає суду договір про надання позики №000201122765 від 26.11.2020; заяву-формуляр про акцептування оферти № 000201122765; паспорт споживчого кредиту від 26.11.2020; графік платежів; довідку про ідентифікацію; договір факторингу № 20210630-Ф/2; витяг з Реєстру боржників №1 від 09.02.2026 до договору факторингу № 20210630-Ф/2 від 30.06.2021; Окрім того, в обґрунтування позовних вимог щодо наявності заборгованості за кредитним договором позивач надав розрахунок заборгованості, складений представником ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф».

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Верховний Суд у постанові від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18) дійшов висновку про те, що банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Дослідивши надані докази було встановлено, що первісним кредитором на підтвердження перерахування грошових коштів за кредитним договором надано довідку про ідентифікацію яка складена та підписана первісним кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Форза».

При цьому, вищевказана довідка є внутрішнім документом фінансової установи (первісного кредитора) та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит, відомості про рух коштів та нарахування процентів

Тому суд позбавлений можливості перевірити наявність підстав для стягнення заборгованості з відповідача, оскільки з вказаної вище довідки неможливо встановити зарахування кредитних коштів згідно кредитного договору на рахунок відповідача. Відсутні також і докази фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів по особовому рахунку позичальника).

Додані до позовної заяви копія договору позики, копія заяви-формуляра про акцептування оферти № 000201122765, копія паспорта споживчого кредиту від 26.11.2020, копія договору факторингу та реєстру боржників, роздруківка розрахунку заборгованості за договором не свідчать про отримання відповідачем коштів у позику.

Крім того, посилання на роздруківку розрахунку заборгованості за зазначеним договором, як на підставу задоволення позовних вимог є необґрунтованими, оскільки сам розрахунок заборгованості також є внутрішнім документом фінансової установи позивача та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит, відомості про рух коштів та нарахування процентів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 травня 2020 року у справі №219/1704/17, провадження №61-1211св19.

Відтак, жодних належних доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позові, матеріали справи не містять.

Суд зауважує, що відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №752/8842/14-ц.

Відповідно до положень ч.ч.3,4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.

ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» просило розглянути справу у їх відсутність, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 755/18920/18, провадження № 61-17205ск19.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, в зв`язку із не доведенням позивачем факту перерахування кредитних коштів з метою підтвердження виконання умов вищезазначеного кредитного договору, а також фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів по особовому рахунку позичальника), підстави для стягнення на користь позивача заборгованості за кредитом відсутні, а тому позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами задоволенню не підлягають, то судові витрати покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф», місцезнаходження: вулиця Степана Бандери, будинок 87, офіс 54, місто Львів, 79013, код ЄДРПОУ 42655697.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О. А. Сомок