Постанова № 14097014, 02.03.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-5516/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клочка К.І.,

при секретарі Міщенко Р.В.,

за участю:

представника позивача - Шулік О.Й.,

представника відповідача Мурич Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нітон"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекція у Полтавській областіпро скасування податкової вимоги та податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

04 листопада 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нітон" (надалі позивач, ТОВ «Нітон»)звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області(надалі відповідач, КОДПІ) про визнання протиправною та скасування першої податкової вимоги Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 10.08.2010 №1/738/671

В ході судового розгляду справи позивач змінив вимоги позовної заяви в порядку статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України, просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області №0004661502/0/2180 від 06.07.2010, яким визначено суму податкового зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю «Нітон»по податку на додану вартість у сумі 34144,99 грн, в тому числі 28176,28 грн за основним платежем та 6068,71 грн штрафних (фінансових) санкцій.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що обставини, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності, а тому прийняті КОДПІ податкові повідомлення-рішення та винесена податкова вимога є неправомірними.

Представник позивача змінені вимоги позовної заяви підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на правомірність висновків, викладених в акті невиїзної перевірки позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 №127865, наявного в матеріалах справи, 01.12.1993 Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області ТОВ «Нітон»зареєстроване як субєкт господарювання (ідентифікаційний код 21050769). З 16.07.1997 позивач являється платником податку на додану вартість.

Пунктом 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 №509-ХІІ (із змінами і доповненнями) встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

В період з 01.06.2010 по 29.06.2010 КОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларацій по податку на додану вартість ТОВ «Нітон»за березень-травень 2010 року.

За результатами перевірки встановлено заниження податку на додану вартість на суму 28176,28 грн, що є порушенням вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», про що складено відповідний акт від 29.06.2010 №262/15-322/21050769 (надалі акт перевірки).

На підставі акту перевірки КОДПІ прийнято податкове повідомленнярішення № 0004661502/0/2180 від 06.07.2010, яким визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість у розмірі 34144,99 грн, з яких: 28176,28 грн основний платіж, 6068,71 грн штрафні (фінансові) санкції.

10.08.2010 КОДПІ винесено першу податкову вимогу №1/738/671 на суму 34198,18 грн.

Позивач не погодився із винесеним податковим повідомленнямрішенням №0004661502/0/2180 від 06.07.2010 та першою податковою вимогою №1/738/671 від 06.07.2010 та оскаржив їх у судовому порядку.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних податкового повідомленнярішення №0004661502/0/2180 від 06.07.2010 та першої податкової вимоги №1/738/671 від 06.07.2010 суд встановив наступне.

21 січня 2010 року між ТОВ «Нітон»та Приватним підприємством «ОПЛОТ»укладено договір підряду №1 на виконання ремонтно-будівельних робіт.

На підставі вищезазначеного договору Приватне підприємство «ОПЛОТ»видало податкові накладні №81 від 02.04.2010 на суму 11 945,00 грн, у тому числі 1990,83 грн - сума податку на додану вартість, №110 від 14.05.2010 на суму 65000,00 грн, у тому числі 10833,33 грн - сума податку на додану вартість, №200 від 20.05.2010 на суму 50000,00 грн, у тому числі 8333,33 грн - сума податку на додану вартість, №233 від 25.05.2010 на суму 50000,00 грн, у тому числі 8333,33 грн - сума податку на додану вартість.

03 березня 2010 року між ТОВ «Нітон»та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу №14.

На підставі зазначеного договору, позивач придбав у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 продукцію на суму 20315,67 грн, з яких: 1719,28 грн - сума податку на додану вартість (податкова накладна №0000008 від 04.03.2010), 2520,00 грн, з яких: 420,00 грн - сума податку на додану вартість (податкова накладна №0000011 від 12.03.2010), 168,00 грн, з яких: 28,00 грн - сума податку на додану вартість (податкова накладна №0000012 від 18.03.2010). Ці господарські операції також підтверджуються рахунками-фактурами,видатковими накладними.

Відповідно до акту перевірки, згідно автоматизованого співставлення податкових зобовязань по податковому кредиту в розрізі контрагентів, декларацій з податку на додану вартість за березень-травень 2010 року встановлено розбіжності.

Згідно поданої до КОДПІ податкової звітності по податку на додану вартість ТОВ «Нітон»задекларовано суму податкових зобовязань у розмірі 375697,00 грн, визначено суму податкового кредиту у розмірі 375883,00 грн та визначено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в державний бюджет у розмірі 1926,00 грн

Так, протягом березня-травня 2010 року ТОВ «Нітон»в результаті правовідносин з ФОП ОСОБА_4 сформовано податковий кредит на суму 2167,28 грн.

У квітні 2010 року в результаті правовідносин ТОВ «Нітон»з ТОВ «СТАГ»позивачем сформовано податковий кредит у розмір 3432,33 грн, що підтверджується розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за квітень 2010 року.

У результаті правовідносин ТОВ «Нітон»з ПП «ОПЛОТ»протягом травня 2010 року позивачем сформовано податковий кредит у розмірі 27500,00 грн.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 №168/97-ВР встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Підпунктом 7.4.5. пунктом 7.4. статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

При цьому підпункт 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Аналогічні вимоги містяться і в пункті 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037), який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із пунктом 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до підпункту 7.7.1. Закону України “Про податок на додану вартість”, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2. якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Судом встановлено що, перевіряючий КОДПІ помилково дійшов висновку, що позивачем сформовано податковий кредит на суму 1990,83 грн в результаті правовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАГ». Це твердження спростовується податковою накладною від 02.04.2010 №81, виписаною Приватним підприємством «ОПЛОТ»на суму 11 945,00 грн, у тому числі 1990,83 грн сума податку на додану вартість. У цьому періоді мали місце господарські операції між ТОВ «Нітон»та ТОВ «СТАГ»на суму податкового кредиту 3432,33 грн. Яким чином перевіряючим встановлено завищення податкового кредиту за операціями з ТОВ «СТАГ», а саме в сумі 1990,83 грн, представник відповідача не пояснив та ніяких доказів не надав.

Згідно з підпунктом 1.7. пункту 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327 (далі Порядок), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до підпункту 2.3.4 пункту 2.3 пункту 2 Порядку не допускається відображення в акті необгрунтованих даних, а також суб`єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб`єкта господарювання.

Висновки акту перевірки щодо несплати контрагентами податку на додану вартість побудовані на припущеннях та нічим не доведені.

Посилання перевіряючого на заниження ТОВ «Нітон»податкових зобовязань по взаємовідносинами із ЗАТ «Будінвест СМ»за березень 2010 року на суму 482,40 грн не відповідають дійсності, оскільки відповідно до додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року, поданого до податкового органу 21.05.2010, що підтверджується електронною квитанцією №2, зазначена сума включена до розділу І розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. Господарські операції, на підставі яких сформовано податкове зобовязання у зазначеній сумі підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Крім того, у період здійснення господарський операцій між ТОВ «Нітон»та ФОП ОСОБА_4, ТОВ «СТАГ», ПП «ОПТОТ», ЗАТ «Будінвест СМ»контрагенти позивача були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість та внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців під час спірних операцій. Відповідач не надав суду доказів про скасування державної реєстрації юридичної особи чи реєстрації платника податку на додану вартість контрагентів позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАГ»та Приватного підприємства «ОПЛОТ».

Таким чином, висновок перевіряючого, викладений акті перевірки від 29.06.2010 №262/15-322/21050769, є необгрунтованим та побудований на субєктивних припущеннях.

Враховуючи вищевикладені обставини, висновок КОДПІ про порушення позивачем підпункту 4.2.2. пункту 4.2 статті 4 Закону України “ Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” суперечить обставинам справи, оскаржуване податкове повідомленнярішення №0004661502/0/2180 від 06.07.2010 є протиправним і підлягає скасуванню, позовні вимоги є правомірними, обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог ТОВ «Нітон»щодо визнання протиправною та скасування першої податкової вимоги КОДПІ від 10.08.2010 №1/738/671 суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-III (далі Закон №2181-III), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-III встановлено, що перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк. Друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №2181-III,джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Отже, оскільки сума податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням №0004661502/0/2180 від 06.07.2010 є не узгодженою, суд приходить до висновку, що винесена перша податкова вимога від 10.08.2010 №1/738/671 є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нітон"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекція в Полтавській областіпро скасування податкової вимоги та визнання нечинним податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області №0004661502/0/2180 від 06 липня 2010 року.

Визнати протиправним та скасувати першу податкову вимогу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області №1/738/671 від 10 серпня 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нітон" (вул. Красіна, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 21050769) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 09 березня 2011 року.

СуддяК.І. Клочко