Рішення № 140969856, 27.10.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 27.10.2026

Справа № 334/7540/26

Провадження № 2-о/334/300/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Добрєва М.В., за участю секретаря судового засідання, розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в особі представниці адвокатки Кравченко Ольги Василівни, заінтересована особа: Територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, про встановлення факту родинних відносин, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в особі своєї представниці адвокатки Кравченко Ольги Василівни, звернулась до суду, із заявою про встановлення факту родинних відносин, у якій просила установити, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її батьком. В обгрунтування вказаних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько, ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, що складається, у тому числі, з 1/3 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 . Заповіт ОСОБА_2 не залишив, його єдиною спадкоємицею за законом першої черги є заявниця, яка спадщину прийняла. 24 липня 2026 року приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бойко Д.І. надала роз`яснення, відповідно до яких через різне написання імені спадкодавця та по батькові спадкоємця не можливо встановити родинні зв`язки ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_2 .

У зв`язку із викладеним, з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, та неможливістю підтвердити факт родинних відносин між заявницею та спадкодавцем, вона звернулась до суду із вказаною заявою, в порядку окремого провадження.

Ухвалою судді від 07.08.2026 відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , в особі представниці адвокатки Кравченко Ольги Василівни, заінтересована особа: Територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про встановлення факту родинних відносин, та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

Також, вказаною ухвалою витребувано у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Бойко Д.І. копію спадкової справи за № 19/2026, яка заведена після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

14.09.2026 до суду надійшла копія спадкової справи № 19/2026, яка заведена після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Заявниця ОСОБА_1 та її представниця - адвокатка Кравченко О.В. у судове засідання не з`явились. Від адвоката Кравченко О.В. надійшла заява про розгляд справи без її участі та участі заявниці, просила заяву задовольнити в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи Територіальна громада в особі Запорізької міської ради у судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи без її участі, рішення ухвалити відповідно до законодавства.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 223 та ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами за відсутності учасників справи на підставі доказів, які наявні в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд установив таке.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 2584, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 , виданого ВАТ «Запорізький завод феросплавів» 26.09.2001 ОСОБА_3 (рос.) на праві спільної часткової власності належала 1/3 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 . Право власності ОСОБА_3 на вказану частку квартири зареєстроване Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації міжміське бюро технічної інвентаризації 03.10.2001, номер запису 37402 в книзі 260.

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 85872065 від 06.07.2026 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бойко Д.І. була заведена спадкова справа № 19/2026 після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , заповіту він не залишив.

Як вбачається із матеріалів спадкової справи спадкоємицею за законом ОСОБА_2 , відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України, є його дочка, ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину шляхом подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , виданого Домом торжественной регистрации брака г. Запорожья, актовий запис №837, шлюб укладено між ОСОБА_3 и ОСОБА_4 , після укладення шлюбу присвоєно прізвище чоловікові ОСОБА_5 , дружині ОСОБА_6 , запис зроблено російською мовою;

Відповідно до свідоцтва про народження заявниці, серії НОМЕР_4 , виданого Орджонікідзевським відділом ЗАГС, актовий запис №2465 відомості про дитину- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батько ОСОБА_3 , відомості про матір ОСОБА_4 , запис зроблено російською мовою.

Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, у якому відомості про дитину - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відомості про батька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості про матір ОСОБА_4 запис зроблено українською мовою.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_5 , відділом ЗАГС міськвиконкому м. Запоріжжя, актовий запис №498 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уклала шлюб із ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , після укладення шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_11 , запис зроблено російською мовою.

Згідно з повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, у якому відомості про наречену: прізвище до реєстрації шлюбу: ОСОБА_5 , прізвище після реєстрації шлюбу: ОСОБА_11 , власне ім`я, по батькові ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запис зроблено українською мовою.

Відповідно до паспорта громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , записи зроблено українською та російською мовами.

Згідно посвідки про народження № НОМЕР_6 , виданої бюро ЗАГС м. Запоріжжя, актовий запис №669, відомості про дитину- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запис зроблено російською мовою.

24 липня 2026 року приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бойко Д.І. надала роз`яснення, відповідно до яких через різне написання імені спадкодавця та по батькові спадкоємця не можливо встановити родинні зв`язки ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_2 .

Відповідно до експертного висновку, виданого Українським бюро лінгвістичних експертиз НАН України 10 липня 2026 за № 056/1166-а, записи особового імені ОВСІЙ (копія паспорта; свідоцтво про смерть, ОСОБА_2 ), ОСОБА_14 , похідна форма імені по батькові ОСОБА_14 (паспорт, запис ОСОБА_1 ), запис російською мовою ЕВСЕЙ, похідна форма імені по батькові ОСОБА_15 (посвідка про народження, свідоцтво про одруження, копія паспорта, запис ОСОБА_3 ; свідоцтво про право власності на житло, запис ОСОБА_3 , ОСОБА_13 ; свідоцтво про народження ОСОБА_7 , батько ОСОБА_3 ; паспорт, запис ОСОБА_13 ) у документах, наданих для експертизи, є ідентичними.

Всебічно повно об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також на достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності суд дійшов таких висновків.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), частина перша статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України)).

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17).

Згідно з пунктом 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

При цьому для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки та врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами (пункт перший частини першої статті 315 ЦПК України).

Згідно зі ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт . До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі № 560/17953/21 від 18 січня 2024 року дійшла висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Відповідно до ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частини перша, друга статті 1220 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

При видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва. Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів державної реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин, а також документи, видані органами іноземних держав, які посвідчують такі факти (підпункти 4.3., 4.4. пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012).

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У справі, що розглядається, ОСОБА_1 з метою підтвердження права на спадкування звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин зі спадкодавцем.

Матеріали справи свідчать, що єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину після ОСОБА_2 , є заявниця.

Суд зауважує, що різне написання імені спадкодавця та по батькові спадкоємиці позбавляють заявницю можливості оформити право на спадщину. Саме задля вказаної мети виникла необхідність встановлення факту родинних відносин у судовому порядку через те, що довести цей факт іншим способом заявниця не може, оскільки її батько помер.

Суд бере до уваги надані заявницею докази родинних відносин, які є належними, допустимими і достовірними, а тому з урахуванням принципу розумності з достатнім ступенем переконливості підтверджують, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, суд задовольняє заяву повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

ОСОБА_1 при поданні заяви сплатила судовий збір у сумі 665,60 гривень, що підтверджується квитанцією.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, під час розгляду справ окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

За таких обставин, судовий збір відшкодуванню на користь заявниці не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 293, 315, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про встановлення факту родинних відносин, задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

Заявниця: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ).

Заінтересована особа: Територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (місцезнаходження: місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 206, ЄДРПОУ 04053915).

Суддя: Добрєв М. В.