Ухвала суду № 140969756, 19.10.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/10538/26

Провадження №1-кс/333/3428/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Слідча суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , слідчої: ОСОБА_3 , прокурора: ОСОБА_4 , підозрюваного: ОСОБА_5 , захисника підозрюваного: ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), розглянувши у судовому засіданні, у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, клопотання слідчого у кримінальному провадженні слідчого СВ ВП №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , заявлене в межах кримінального провадження № 12026082040001089 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 серпня 2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 194 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до нього матеріали відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, Дніпропетровська область, українця, громадянина України, не одруженого, який має середню-спеціальну освіту, який не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, не є інвалідом, не є адвокатом або депутатом, офіційно не працевлаштованого, зі слів зареєстрованого місця проживання не має, фактично мешкає: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадження слідчої судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 надійшло вищевказане клопотання слідчої, яке обґрунтоване наступним.

Слідчим відділенням ВП №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026082040001089 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 серпня 2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 194 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.08.2026 о 00 годині 44 хвилини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на умисне знищення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, діючи умисно, розраховуючи на те, що у нічний час доби за ним ніхто не спостерігає і здійсненню його наміру ніхто не перешкодить, на автомобілі «KIA SOUL», номер державної реєстрації НОМЕР_1 , в кузові синього кольору, приїхав до Космічного району м. Запоріжжя, заїхав на заздалегідь підшукуване місце, а саме на паркувальний майданчик ТОВ «АТБ Маркет» розташований по вул. Чумаченко, буд. 34 в м. Запоріжжя, пройшов на місце скоєння злочину, а саме до будинку АДРЕСА_2 , та вчинив дії, які виразились у знищенні майна, а саме за допомогою теплової енергії полум`я вогневого джерела запалювання здійснила займання просочених інтенсифікатором горіння ганчірок, поміщених в горловини скляних пляшок, після чого кинув ці пляшки на територію домоволодіння, внаслідок чого відбулось пошкодження водостічної системи, розташованої на карнизі над входом до будинку та тротуарної плитки. Після чого, переконавшись що його дії призвели до виникнення пожежі, ОСОБА_5 направився до залишеного на майданчику автомобіля та покинув місце скоєння злочину.

В результаті вчинення підпалу водостічну систему, розташовану на карнизі над входом до будинку та тротуарну плитку, що на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було пошкоджено.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

16.10.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного.

Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховування ОСОБА_5 від слідства та суду, вчинення ним іншого правопорушення, незаконного впливу на свідків та потерпілого Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На підставі вищевикладеного, слідча просить обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначенням розміру застави.

У судовому засіданні слідча та процесуальний прокурор підтримали дане клопотання.

Підозрюваний та його захисник заперечували відносно задоволення клопотання слідчого. Підозрюваний визнав свою вину в інкримінованому правопорушенні. Просили застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням ВП №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026082040001089 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 серпня 2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 194 КК України.

16.10.2026 р., в межах даного кримінального провадження, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України..

Клопотання слідчого про обрання зазначеного запобіжного заходу оформлене відповідно до вимог ст.184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження.

Підозрюваному ОСОБА_5 завчасно вручені під розпис, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Відповідно до пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182).

В іншому своєму рішенні Суд наголосив (справа "Чеботарь проти Молдови" від 13.02.2008 р.), що "для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданим у відповідності до ст.5 п.1 (с), поліція не повинна мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Так само не обов`язково, щоб затриманій особі в подальшому було пред`явлено обвинувачення або ця особа постала перед судом. Метою попереднього утримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яка повинна підтвердити або розвіяти підозри, що є підставою для затримання. При цьому, обґрунтована підозра є важливою гарантією від свавільного тримання під вартою або затримання особи".

Отже на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих слідчим матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.

На підтвердження обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчим надано копії: протоколів допиту свідків, обшуків, пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, інші матеріали кримінального провадження у своїй сукупності.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_5 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. На думку слідчого судді, слідчим надані вагомі докази на підтвердження наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_5 постійного місця проживання не має, неодружений, дітей чи інших непрацездатних осіб на утриманні не має. Не працює. Відповідно до характеристики, наданої ФОП ОСОБА_8 , стажується на посаді помічника баристи, за час стажування характеризувався позитивно, мешкає із цивільною дружиною ОСОБА_9 , яка перебуває на 33 му тижні вагітності. Відповідно до медичного висновку спеціаліста від 24.06.2026 р. ОСОБА_9 перебувала на 14-15 тижні вагітності. Слідча суддя критично відноситься до зазначених стороною захисту обставин щодо сімейного стану підозрюваного, заявлених лише зі слів ОСОБА_5 . Достеменних належних доказів, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 дійсно перебувають у фактичних сімейних відносинах, та підозрюваний є батьком дитини, яку носить ОСОБА_9 , слідчій судді не надано.

ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі кримінальні правопорушення.

В межах цього кримінального провадження ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 10 років.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.08.2010 року (п. 36) ЄСПЛ вказав, «…Суд зазначає, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Однак, Суд неодноразово встановлював, що сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання під вартою (див. рішення у справі «Ілійков проти Болгарії» (Іlijkov v. Bulgaria), заява № 33977/96, пункти 80-81, рішення від 26 липня 2001 року)…».

Відповідно до пункту 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії» (Іlijkov v. Bulgaria), заява № 33977/96, «…Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування або повторного вчинення злочинів. Суд визнає, що з огляду на серйозність обвинувачень, висунутих проти заявника, органи влади мали підстави вважати, що існування такого ризику було встановлено із самого початку. Однак, Суд неодноразово наголошував, що тяжкість обвинувачень сама по собі не може бути виправданням тривалих періодів запобіжного ув`язнення..».

Відомості про особу підозрюваного в сукупності з тяжким можливим покаранням за інкримінований злочин, стадія кримінального провадження вказують на існування ризиків переховування підозрюваного від слідства і суду та незаконного впливу на свідків, потерпілого у кримінальному провадженні про яких він обізнаний, з метою зміни їх показів на його користь, а також вчинення ним нового кримінального правопорушення, та інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти існуючих ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку.

В матеріалах справи відсутні відомості, що наразі внаслідок стану здоров`я підозрюваний не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.

З огляду на вказане, слідча суддя, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, особу підозрюваного, конкретні обставини кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дійшла висновку, що заявлений слідчим запобіжний захід зможе запобігти встановленим судом ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.

Необхідність арешту підозрюваного ОСОБА_5 , що обмежує його особисту недоторканість, не буде суперечити нормі ст. 5 ч.1 п. «b» Європейської конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», за якою особи можуть бути арештовані для виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом. Такі обов`язки передбачено в чинному кримінально-процесуальному законодавстві України, зокрема, в ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до абз. 5 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи відомості про особу підозрюваного, тяжкість інкримінованого правопорушення, його характер та конкретні обставини за версією досудового розслідування, майновий стан підозрюваного, слідча суддя вважає за необхідне визначити розмір застави в даному кримінальному провадженні - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560,00 грн..

Також слідча суддя вважає за необхідне, у разі внесення вищевказаного розміру застави, покласти на підозрюваного наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, слідчого судді та суду, в проваджені яких перебуває дане кримінальне провадження; повідомляти слідчого, суд, в проваджені яких перебуває дане кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст.ст. 3, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 196,309 КПК України слідча суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання слідчого у кримінальному провадженні слідчого СВ ВП №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , заявлене в межах кримінального провадження № 12026082040001089 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 серпня 2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 194 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 59 днів з утриманням у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)»

Підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту в залі суду.

Строк тримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою по цьому кримінальному провадженню рахувати з моменту оголошення ухвали суду, а саме з: 19 жовтня 2026 року з 09 години 45хвилин.

В іншій частини, заявлені вимоги, - залишити без задоволення.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одночасно з обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560,00 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена у будь-який момент в строк до 16.12.2026 р., включно, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою заставодавцем, на відповідний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області, Код отримувача: ЄДРПОУ 26316700, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA928201720355289002015001205, Призначення платежу: вид платежу (застава ); П.І.Б. особи, за яку вноситься застава; номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки строком до 16.12.2026 р., включно, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, слідчого судді та суду, в проваджені яких перебуває дане кримінальне провадження;

- повідомляти слідчого, суд, в проваджені яких перебуває дане кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній особі наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Виконання ухвали доручити Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Термін дії ухвали суду, в частині запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити до 16 грудня 2026 року 24 години 00 хвилин.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду. Для особи яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1